Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №357/5195/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5195/26

Провадження № 2/357/5019/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь: 1) шкоду, завдану внаслідок пошкодження автомобіля «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 у розмірі 266 981,45 грн; 2) моральну шкоду в розмірі 100 000 грн; 3) витрати на оплату послуг судового експерта автотоварознавця в розмірі 3 800 грн.

Позов обґрунтований тим, що 18.11.2025 по вул. Хрещатик, 54 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений належний позивачу автомобіль «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 . Постановою Шевченківського районного суду в м. Київ від 22.01.2026 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. Відсутність страхового полісу не звільняє винну особу від обов`язку повного відшкодування завданих збитків потерпілому. Вартість ремонту автомобіля без урахування зносу становить 266 981,45 грн. Внаслідок протиправних винних дій позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу, нанесено моральну шкоду, яка полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу, які позивач оцінює у 100 000 грн. Крім того, позивачем понесено витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 3 800 грн.

06.04.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 27.05.2026.

27.05.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

15.10.2026 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

18.11.2025 о 16:43 год. по вул. Хрещатик, 54 в м. Києві ОСОБА_2 керуючи у стані алкогольного сп`яніння автомобілем «Audi» д.р.н. НОМЕР_2 , здійснив виїзд на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 , який у свою чергу відкинуло назад та відбулось зіткнення з автомобілем «BMW» д.р.н. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Шевченківського районного суду в м. Київ від 22.01.2026 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_2 в суді вину у вчиненні правопорушень визнав, що вбачається з постанови суду.

Власником автомобіля «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що вбачається з наявної у справі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 23.02.2019.

Станом на дату ДТП (18.11.2025) цивільно-правова відповідальність позивача та відповідача не були застрахованими, що вбачається з витягів з сайту МТСБУ.

Згідно з висновком експерта СПД Березовський Андрій Андрійович № 169 від 27.12.2025, вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «Renault Megane» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників внаслідок пошкодження під час ДТП 18.11.2025 складає 266 981,45 грн, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 134 185,17 грн, вартість матеріального збитку - 134 185,17 грн.

В матеріалах справи міститься протокол огляду транспортного засобу від 19.12.2025, ремонтна калькуляція, фото пошкоджень авто, а також лист-запрошення від 12.12.2025, надісланий відповідачу на проведення експертного огляду автомобіля.

Згідно з актом наданих послуг від 27.12.2025, СПД ОСОБА_3 виконав експертні послуги на суму 3 800 грн, а позивач прийняв їх та відповідно до виставленого рахунку № 82 від 19.12.2025 сплатив вказану суму, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.12.2025.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 ст. 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691 цс15 зроблено висновок, підтриманий Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 686/17155/15-ц, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов язок з відшкодування такої різниці.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що належними і допустимими доказами доведений безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між завданими збитками і діями відповідача, зокрема постановою суду, яка набрала законної сили.

Вказані обставини, в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 266 981,45 слід стягнути з нього.

В позовній заяві моральна шкода, завдана позивачу ОСОБА_1 обґрунтована тим, що вона відчувала глибокі психологічно-душевні страждання з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу «Renault» д.р.з. НОМЕР_1 , оскільки даний автомобіль використовувався нею як у повсякденному житті, так і під час виконання своїх робочих та життєвих потреб. Зокрема, під час купівлі продуктів харчування, відвідування медичних закладів, купівлі необхідного одягу, поїздок задля здійснення сімейного відпочинку. Пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на звичайний ритм життя, наразі він значно ускладнений, що в свою чергу призводить до постійних душевних переживань та тривог. Позивач постійно відчуває дискомфорт та виснаження, оскільки мусить додавати надмірних власних зусиль, задля того аби забезпечити звичні життєві потреби. Пошкодження автомобіля також вплинуло на ритм життя сім`ї позивача, оскільки вони позбавлені можливості використовувати авто, що в свою чергу призводить до додаткових сімейних витрат на послуги громадського транспорту та таксі. Автомобіль забезпечував усі свої життєві потреби та був мрією, задля досягнення (купівлі) якої вона разом з чоловіком доклали чимало зусиль. Значне пошкодження авто є душевно-важким переживанням, оскільки позивач відчуває постійний розпач та пригніченість. Зазначені обставини, в які була поставлена родина позивача виникли саме внаслідок неправомірних дій відповідача та спричинили розпач, розчарування, страждання, що потягли за собою вкрай негативні наслідки для самопочуття позивача та сприяло накопиченню негативних емоцій і формуванню несприятливих психоматичних змін, які полягають у емоційній напрузі, знервованості, пригніченості, нестійкому настрою, підвищеній тривожності, образливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, що узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.12.2020 у справі 752/17832/14-ц.

Враховуючи наявні у справі докази, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає належним до стягнення розмір моральної шкоди в сумі 3 000 грн.

Отже, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3, 6 ст. 139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Судом встановлено, що позивачем понесено витрати на проведення експертизи (дослідження) у розмірі 3 800 грн, що також підлягає відшкодуванню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору в дохід держави.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави за подання до суду даної позовної заяви в розмірі 1% від ціни позову, тобто 2 699,81 грн (266 981,45+3 000)х1%).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 266 981,45 грн, моральну шкоду в розмірі 3 000 грн та витрати на судового експерта в розмірі 3 800 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2 699,81 грн.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Ю. Цуранов