Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №357/7665/26
Суддя: Ярмола О. Я.
Справа № 357/7665/26
Провадження № 2/357/6113/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Ярмола О. Я. ,
при секретарі – Вдовика А. В.,
за участю представників (сторін) згідно з протоколом судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білоцерківської міської ради, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_3 , померлої приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач повідомила, що в даній справі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо спадкування, тому вимоги про встановлення факту родинних стосунків слід встановлювати в порядку позовного провадження.
Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна племінниця позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді квартири, під АДРЕСА_1 . Дітей та братів/сестер у ОСОБА_3 не було, а її батьки померли раніше за неї . 31.10.2025 року позивач звернулась до Першої білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої племінниці ОСОБА_3 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №293/02-31 від 03.04.2026 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3 , оскільки до матеріалів спадкової справи не надано доказів на підтвердження родинних відносин з померлою. Родинні стосунки як тітки і племінниці неможливо встановити через розбіжності у написанні прізвища та по-батькові у поданих нотаріусу документах, деякі з яких складені російською мовою, містять помилки в написанні прізвищ і імен.
Зі змісту позовної заяви слідує, що прізвище позивача вказано у свідоцтві про народження на українській мові як « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про шлюб перекладене на російську мову як « ОСОБА_4 ». Свідоцтво про народження рідного брата позивача, ОСОБА_5 , який є батьком померлої племінниці ОСОБА_3 , не збереглося. В зв`язку з наведеним та враховуючи, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних відносин та іншого способу, позивач просить встановити факт родинних відносин з ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник позивача адвокат Олійник І.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом вручення їй повістки на розгляд даної справи.
В зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання, судом неодноразово було відкладено розгляд справи.
З метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та призначене судове засідання, 26.08.2026 судом, у порядку ч.11. ст.128 ЦПК України було опубліковано на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про призначення розгляду справи в судовому засіданні 08.10.2026, що в сукупності з вищевикладеним свідчить про вжиття всіх адекватних, розумних та можливих заходів із метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач Білоцерківська міська рада в судове засідання не направили свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно. Клопотали про розгляд справи за відсутності їхнього представника, на розсуд суду.
Третя особа по справі в судове засідання не направила свого представника, на виконання ухвали суду про витребування доказів, направила суду копію спадкової справи щодо померлої ОСОБА_3 .
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 12.05.2026 прийняв позовну заяву та відкрив провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначив справу до підготовчого судового засідання, витребував докази по справі (а.с. 67-68).
26.05.2026 на виконання ухвали суду нотаріальна контора направила суду копію спадкової справи щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.76-161).
29.05.2026 представник Білоцерківської міської ради подав клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника, на розсуд суду (а.с.163).
10.06.2026 представник позивача подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.169).
26.08.2026 представник позивача подала клопотання про долучення доказу (фото місця поховання).
13.07.2026 Корсунь-Шевченківський відділ ДМС України надали відповідь на запит суду щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_6 (а.с.199)
26.08.2026 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження по справі та призначив розгляд справи по суті (а.с.202).16.09.2026 представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказу отримання відповідачем кореспонденції (а.с.215-217)
08.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України та повідомив про дату та час проголошення повного тексту рішення.
Заслухавши пояснення сторони позивача, покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть /серія НОМЕР_1 / (а.с.22).
31.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Першої білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої племінниці ОСОБА_3 .
На підставі вказаної заяви позивача було заведено спадкову справу №133/2025. Копія спадкової справи надіслана нотаріусом до суду та приєднана до матеріалів даної справи (а.с.76-161)
Встановлено, що на підтвердження родинних стосунків із померлою ОСОБА_3 , позивач надала нотаріусу :
- Повторне свідоцтво про народження ОСОБА_9 НОМЕР_2 , видане Петрівською сільською радою Таращанського району Київської області 27.06.1952, згідно якого батьками позивача є: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
Свідоцтво про одруження ОСОБА_12 із ОСОБА_13 НОМЕР_3 , видане бюро ЗАГС Виконкому Таращанської районної ради Київської області 29.10.1961;
- Свідоцтво про народження /російською мовою/ НОМЕР_4 , видане Корсунь- Шевченківським ЗАГС Черкаської області 29.07.1957, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась « ОСОБА_14 », її батьки: « ОСОБА_15 , ОСОБА_16 »;
- Свідоцтво про смерть ОСОБА_17 серії НОМЕР_5 , видане Білоцерківським міськрайонним відділом ДРАЦСу Головного територіального управління юстиції у Київській області;
- ОСОБА_18 довідку, видану Державним архівом Київської області від 13.03.2026, відповідно до якої згідно із записом про народження №53, складеним ЗАЦС при Петрівській сільраді Таращанського району Білоцерківської округи ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_19 , батько: ОСОБА_20 , мати: ОСОБА_21 .
Встановлено, що державний нотаріус Кравець А.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №293/02-31 від 03.04.2026, якою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3 , оскільки до матеріалів спадкової справи не надано доказів на підтвердження родинних відносин з померлою. Родинні стосунки як тітки і племінниці неможливо встановити через розбіжності у написанні прізвища та по-батькові у вищевказаних документах.
Судом встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с.Петрівське Таращанського району Київської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 1957 року, червня місяця, 29 числа зроблено актовий запис за №51, батько: ОСОБА_22 , мати: ОСОБА_23 , місце реєстрації - Петрівська сільська рада.
Свідоцтво про народження рідного брата позивача- ОСОБА_5 , який є батьком померлої ОСОБА_3 , не збереглось.
На адвокатський запит №1 від 27.02.2026 позивач отримала з Державного архіву Київської області відповідь №02.2-07/1013/48.01/48.05/2026 від 13.03.2026 архівну довідку про народження ОСОБА_5 (а.с.18).
Зазначена архівна довідка містить інформацію щодо запису про народження №53, складеним ЗАЦС при Петрівській сільраді Таращанського району Білоцерківської округи - « ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_19 , батько: ОСОБА_22 , мати: ОСОБА_23 ».
Таким чином, і в свідоцтві про народження позивача і в свідоцтві про народження її брата вказано одне прізвище « ОСОБА_24 », батьки записані в свідоцтві про народження позивача : ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а в братовому свідоцтві про народження - ОСОБА_22 / ОСОБА_23 .
Свідоцтво про народження спадкодавця ОСОБА_3 , яка є донькою брата позивача, оформлене російською мовою, та особа зазначена як « ОСОБА_25 » ІНФОРМАЦІЯ_5 , отец: ОСОБА_26 , мать: ОСОБА_27 »
Таким чином, прізвище спадкодавця було записане на російській мові як « ОСОБА_4 » і батьки її теж були записані на російській мові як « ОСОБА_4 / ОСОБА_4 ».
В подальшому в свідоцтві про смерть спадкодавця її прізвище записано ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть брата позивача - ОСОБА_5 .
Встановлено, що з метою з`ясування обставин щодо ідентичності записів у документах ШАБАТИН/ ШАБАТІН/ ШАБАТІНА/ ОСОБА_24 (російською мовою), ОСОБА_28 / ОСОБА_29 , ОСОБА_30 / ОСОБА_31 та ОСОБА_32 / СТЕПАНОВА, позивач зверталася до Українського бюро лінгвістичних експертиз та надала всі вищезазначені документи, які підтверджують родинні стосунки.
Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/619-т від 22 квітня 2026 р встановлено, що розбіжності щодо ШАБАТИН/ ШАБАТІН/ ШАБАТІНА/ ШАБАТИНА (рос.мов.) виникли через неврахування їх походження, під впливом перекладу їх російською мовою або під графічним впливом записів російською мовою. Зокрема, під впливом російської орфоепії та орфографії в українських документах записи прізвищ поширені випадки сплутування літер и/і в основах; розбіжності в написанні імена по батькові ОСОБА_28 / ОСОБА_29 та ОСОБА_30 / ОСОБА_31 виникли внаслідок фіксації в офіційних документах нормативної та архаїчної чоловічих форм імені по батькові від варіантів особового імені і зумовлені особливостями адаптації імені в мовному середовищі, де зроблено відповідні записи; розбіжності в написанні імена по батькові ОСОБА_32 / ОСОБА_33 виникли внаслідок фіксації в офіційних документах нормативної та архаїчної жіночих форм імені по батькові від особового імені; розбіжності в імені та по батькові ОСОБА_34 / ЕЛЕНА НИКОЛАЕВНА лінгвістична ідентифікація таких записів імен ґрунтується на їх співвідношенні з типовими явищами в межах національних ононімічних систем.
Висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України: запис прізвищ, імен, по батькові
ШАБАТИН /ШАБАТІН/ ШАБАТІНА/ ШАБАТИНА (рос.мов), ОСОБА_28 /
ОСОБА_29 , ОСОБА_30 / ОСОБА_31 , ОСОБА_32 / СТЕПАНОВА, ОСОБА_34 / ЕЛЕНА НИКОЛАЕВНА в зазначених вище документах вказаних осіб, а також в інших документах зазначених осіб, є ідентичними.
Згідно матеріалів спадкової справи, 05.01.2026 на адресу Першої білоцерківської державної нотаріальної контори надійшла заява від відповідача ОСОБА_35 про прийняття спадщини після померлої тітки - ОСОБА_36 (а.с.79).
Нотаріус встановила спір між спадкоємцями та виявила розбіжності в документах, що ставить під сумнів родинні відносини, тому нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
До матеріалів справи позивачем додані письмові докази в підтвердження понесених витрат на поховання спадкодавця ОСОБА_3 і в підтвердження утримання спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , зокрема, квитанції про оплату комунальних послуг в квартирі, власником якої є ОСОБА_3 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтвердили родинні відносини позивача і померлої ОСОБА_3 , зокрема, свідок ОСОБА_7 , яка приходиться двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , підтвердила, що позивач постійно підтримувала родинні відносини з ОСОБА_3 , святкували разом всі свята, вітали один одного, певний період ОСОБА_3 разом зі своїм батьком, коли тільки вони переїхали жити в місто Біла Церква, то проживали в помешканні позивача. ОСОБА_3 ніколи не була в шлюбі, не мала дітей, не мала рідних братів, сестер. Позивач і ОСОБА_7 майже щодня списувалися з ОСОБА_37 в соц.мережах, слали один одному листівки. Саме через відсутність відповіді на СМС, свідок почала хвилюватися і пішла провідати ОСОБА_3 , виявила її мертвою. Всі турботи, витрати по похованню, взяла на себе позивач і її родина. Свідок ОСОБА_8 суду підтвердила, що позивач і ОСОБА_38 рідні брат і сестра, а ОСОБА_39 – це племінниця позивача, яку часто свідок зустрічала на родинних святах.
Позиція суду. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю.
Дана справа розглядається в позовному провадженні, оскільки існує спір щодо спадкування після померлої ОСОБА_3 .
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" із змінами і доповненнями від 25.05.1998 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. До осіб, що походять один від одного, належать пращури та їхні нащадки як чоловічої, так і жіночої статі (наприклад, прадід, дід, мати, дочка, онук, правнук та ін.). Крім того, існує також поняття походження осіб від спільного пращура, до яких належать рідні і двоюрідні брати та сестри, дядьки (тітки), племінники (племінниці). Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.
Оцінюючи зібрані по справі докази, вбачається, що позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування через наявність розбіжностей у написанні прізвища та через відсутність свідоцтва про народження брата позивача.
Суд приймає до уваги подані позивачем письмові докази, на підставі яких підтверджені обставини, що викладені в позові. Також, суд враховує покази свідків, родинні фотосвітлини та вважає їх належними, допустимими, а сукупність цих доказів - достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи. При дослідженні доказів у суду не виникло сумнівів у добросовісності позивача та достовірності наданих нею доказів.
Суд вважає можливим встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_3 , померлої приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач не ставила питання про відшкодування їй судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 315, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Встановити юридичний факт, а саме що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною тіткою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 19.10.2026 року.
СуддяО. Я. Ярмола
Оригінал: reyestr.court.gov.ua