Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: медико-соціальної експертизи
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №440/260/26
Суддя: Семененко М.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 р.Справа № 440/260/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського") на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, повний текст складено 31.07.26 по справі № 440/260/26
за позовом ОСОБА_1
до Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського")
треті особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського") (далі - відповідач), треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - третя особа 1), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - третя особа 2), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського"), які полягають у невиконанні вимог пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній з 19.05.2025), а саме – у неоформленні та ненаправленні свідоцтва про хворобу та супровідних документів за результатами медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 10.06.2025 (картка обстеження та медичного огляду №2/1593) на перевірку до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 та на затвердження до 12 Регіональної військово-лікарської комісії;
- зобов`язати Позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського") оформити та направити свідоцтво про хворобу та супровідні документи за результатами медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 10.06.2025 (картка №2/1593) на перевірку до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 та на затвердження до 12 Регіональної військово-лікарської комісії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складення та не направлення на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтва про хворобу ОСОБА_2 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2025.
Зобов`язано Позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтво про хворобу ОСОБА_2 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2025.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського") подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції зобов`язав ВЛК скласти та направити на затвердження свідоцтво про хворобу позивача за наслідками медичного огляду від 10.06.2025. Проте, поза увагою суду залишився той факт, що належне оформлення такого документа вимагає внесення до нього детальних медичних відомостей. Вказує, що проведення військово-лікарської експертизи для визначення стану придатності особи до військової служби не є можливими без медичної документації, наданої самим військовозобов`язаним. З урахуванням приписів Положення №402 та того факту, що надана раніше медична документація ОСОБА_1 знищена внаслідок пожежі, військово-лікарська комісія не має жодних інших можливостей скласти свідоцтво про хворобу позивача та направити його на затвердження, окрім як після надання медичної документації повторно. Стверджує, що пропозиція позивачу з`явитися до ВЛК за новим місцезнаходженням та повторно надати копії медичних документів була спрямована саме на легітимне відновлення інформації для завершення процедури. Отже, рішення суду у цій частині є таким, що не може бути виконане у законний спосіб без зустрічної участі самого позивача. Зауважує, що суд першої інстанції критично оцінив доводи про знищення документів через відсутність службового розслідування, актів, описів та протоколів знищених документів. Такий підхід є проявом надмірного судового формалізму. Наголошує, що пожежа виникла 06.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок прямого влучання ворожого безпілотного літального апарату. У такий момент пріоритетним завданням було збереження життя та здоров`я персоналу комісії, а не інвентаризація чи складання бюрократичних актів списання згорілих паперів в умовах безпосередньої загрози. Посилається на те, що резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції містить неправильно вказане прізвище позивача. Як вбачається із вступної частини судового рішення та поданого позову, справжнє прізвище позивача - ОСОБА_3 . Однак у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції (в усіх абзацах, що містять владні приписи) позивача ідентифіковано як « ОСОБА_2 ». Зазначає, що резолютивна частина судового рішення є обов`язковою до виконання та слугує підставою для видачі виконавчого документа. Зобов`язання відповідача скласти та направити на затвердження свідоцтво про хворобу щодо « ОСОБА_2 » означає вимогу оформити військово-медичний документ суворої звітності на особу з іншими анкетними даними.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 у справі №440/260/26.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що незгода з прийнятим рішенням суду першої інстанціє реалізовується у спосіб подання апеляційної скарги за формою та в строки, що встановлені статтями 295 та 296 КАС України.
У зв`язку з викладеним, вимога ІНФОРМАЦІЯ_7 про скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 у справі №440/260/26, викладена у додаткових поясненнях у справі, апеляційним судом не розглядається.
ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 без змін.
Зазначає, що предметом спору є невиконання відповідачем обов`язку після повернення вже оформленого документа на доопрацювання, внаслідок чого станом на момент звернення позивача до суду процедура реалізації постанови ВЛК від 10.06.2025 залишалася незавершеною. Вказує, що відповідач не надав доказів того, що після повернення документа на доопрацювання свідоцтво про хворобу було належним чином доопрацьовано та повторно направлено на перевірку або затвердження. Так само не надано доказів скасування постанови ВЛК від 10.06.2025, її заміни іншою постановою, прийняття рішення про необхідність повторного медичного огляду позивача чи існування іншого юридичного факту, який припинив би процедуру оформлення результатів уже проведеного медичного огляду. Стверджує, що посилання відповідача на пожежу 06.07.2025 також не усуває цих обставин. Позивач не заперечує самого факту ворожої атаки та пожежі, однак факт надзвичайної події не є тотожним доказу знищення саме повного пакета документації ОСОБА_1 , відсутності електронних документів та відомостей в інформаційних системах, неможливості отримання копій з інших джерел та, передусім, неможливості завершення встановленої Положенням №402 процедури протягом наступних місяців. Звертає увагу, що саме факт первинного направлення документа та його повернення з рішенням «переробити свідоцтво про хворобу» є юридичним фактом, з яким абзац сьомий пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 пов`язує виникнення нового конкретного обов`язку районної/міської ВЛК - доопрацювати документ та повторно направити його на перевірку. Зауважує, що факт того, що відповідач спочатку оформив і направив свідоцтво про хворобу, не виключає, а за встановлених обставин справи фактично підтверджує наявність наступного невиконаного обов`язку. Після повернення документа на доопрацювання відповідач був зобов`язаний діяти відповідно до абзацу сьомого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 - доопрацювати та повторно направити документи на перевірку у встановлений строк. Доказів виконання цього обов`язку матеріали справи та апеляційна скарга не містять. Позивач погоджується з тим, що неправильне написання прізвища у резолютивній частині рішення суду доцільно виправити, оскільки воно потенційно може створювати технічні складнощі під час оформлення документів або примусового виконання рішення. Проте з цього не випливає, що описка становить порушення, яке призвело до неправильного вирішення адміністративної справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.06.2025 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд Позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство " Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського").
За результатом медичного огляду, Позаштатна постійно-діюча військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила постанову від 10.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 42А графи ІІ розкладу хвороб наказ МОУ №402/08, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 10.06.2025 №2/1593 (від 10.06.2025 №0463-7421-1531-6446).
Позивач звернувся із заявою від 26.11.2025 до Позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського"), в якій просив скласти та направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтво про хворобу за наслідком проходження медичного огляду військовозобов`язаного про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Листом Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" від 12.12.2025 повідомлено, що наявна у медкомісії документація була знищена внаслідок пожежі, спричиненої влучанням БПЛА, запущеного російською федерацією, що мало місце 06.07.2025. З урахуванням викладеного вище, військово-лікарська комісія не має можливості скласти і направити на затвердження до штатної ВЛК свідоцтво про хворобу.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.12.2025 №11/3151 повідомлено позивача про те, що в результаті пожежі, що виникла через влучання ворожих БпЛА в будівлю ІНФОРМАЦІЯ_6 06.07.2025 всі документи знищено. Тому з будь-яких питань пов`язаних з медичною документацією запропоновано звернутися до співробітників ВЛК за адресою.
Вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача, які полягають у невиконанні вимог пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній з 19.05.2025), а саме – у неоформленні та ненаправленні свідоцтва про хворобу та супровідних документів за результатами медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 10.06.2025 (картка обстеження та медичного огляду №2/1593) на перевірку до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 та на затвердження до 12 Регіональної військово-лікарської комісії, позивач ініціював даний спір.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складення та не направлення на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтва про хворобу позивача за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2025.
У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії Свідоцтво про хворобу позивача за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2025.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту – Закон №2232-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом ч.ч. 1-3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 5 ст.1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частиною 4 ст.2 Закону №2232-XII встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі по тексту - Закон №3543-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Приписами ч.3 ст.22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані:
з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402; в редакції. чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
За пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пп. 2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402).
ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пп. 2.3.4 та 2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
Згідно з пп. 2.5.1 пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.
Відповідно до пп. 2.5.2 - 2.5.4 пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434.
До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).
Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Відповідно до пп. 2.5.7 п.2.5 розділу І Положення №402 на підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.
Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року.
Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров`я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.
Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Згідно з п.20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; б) «Непридатний» до військової служби; до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається під час дії воєнного стану); в) «Потребує» звільнення від виконання службових обов`язків на ___ календарних днів; г) «Тимчасово непридатний» до військової служби (вказати дату повторного огляду).
Відповідно до п.п. 20.1, 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог цього Положення.
Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Згідно з п.3.2 розділу I Положення №402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до п.3.8 глави 3 розділу І Положення №402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.
За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК районних, міських ТЦК та СП, з яких вони надійшли. ВЛК районних, міських ТЦК та СП доопрацьовують та повторно відправляють документи на повторну перевірку у п`ятиденний строк з дня повернення.
Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про тимчасову непридатність до військової служби передаються з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Інші документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду у паперовій формі (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до районних (міських) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаних на обліку не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.
Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2025 позаштатною діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 було проведено медичний огляд позивача з метою визначення придатності до військової служби, за результатами якого встановлено непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Надалі, відповідна постанова була направлена до ВЛК вищого рівня, за результатами її розгляду прийнято рішення «переробити свідоцтво про хворобу», після чого матеріали повернуто для доопрацювання.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що наприкінці червня - у перші дні липня 2025 року медична документація разом із постановою у формі свідоцтва про хворобу надійшла до нього.
Зазначені обставини підтверджує і ІНФОРМАЦІЯ_12 у письмових поясненнях, зазначаючи про повернення документації до ІНФОРМАЦІЯ_6 із вказівкою «переробити свідоцтво про хворобу».
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, що після повернення документації свідоцтво про хворобу було належним чином доопрацьовано та повторно направлено на перевірку або затвердження.
Так само відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів скасування постанови ВЛК від 10.06.2025, її заміни іншою постановою, прийняття рішення про необхідність повторного медичного огляду позивача чи існування іншого юридичного факту, який припинив би процедуру оформлення результатів уже проведеного медичного огляду.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що посилання відповідача на пожежу 06.07.2025 також не усуває цих обставин, оскільки факт надзвичайної події не є тотожним доказу знищення саме повного пакета документації ОСОБА_1 , відсутності електронних копій документів та відомостей в інформаційних системах, неможливості отримання копій з інших джерел та, передусім, неможливості завершення встановленої Положенням №402 процедури тривалого часу.
При цьому, колегія суддів враховує, що надані до матеріалів справи докази підтверджують, що позивач повторно надавав медичну документацію відповідачу.
Зокрема, до заяви від 26.11.2025 були додані картка обстеження та медичного огляду від 10.06.2025 №2/1593, виписний епікриз від 09.06.2025 №5234, результати ультразвукової доплерографії вен нижніх кінцівок, консультативний висновок та довідка.
Відповідні медичні документи повторно направлялися і разом з адвокатським запитом від 01.12.2025.
Незважаючи на це, відповідачем не вказано, яких саме конкретних документів після їх повторного надання продовжувало не вистачати, чому вони були необхідні для виконання рішення «переробити свідоцтво про хворобу» та які заходи відповідач вжив для їх отримання чи відновлення.
Як зазначено вище, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби оформлюються свідоцтвами про хворобу. Електронний документ, яким оформлена така постанова, направляється на перевірку через інформаційно-комунікаційну систему.
При цьому, у разі виявлення за результатами перевірки помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласного рівня відправляє документи засобами ІКС на доопрацювання до районної або міської ВЛК, а остання доопрацьовує та повторно відправляє їх на перевірку.
Для цього етапу прямо встановлено п`ятиденний строк з дня повернення документів.
При цьому, абзацами дев`ятим та десятим пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) окремо врегульовано рух документів, постанови за якими підлягають затвердженню штатною ВЛК: такі документи направляються на перевірку та затвердження через ІКС, а в разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів штатна ВЛК відправляє їх засобами ІКС на доопрацювання до ВЛК, з якої вони надійшли, із зазначенням причин незатвердження та необхідних рекомендацій.
Отже, нормативна процедура, чинна на час виникнення спірних правовідносин, передбачала не лише паперовий документообіг, а й обов`язковий електронний рух документа, яким оформлена постанова ВЛК, через ІКС.
У зв`язку із цим, саме по собі посилання відповідача на фізичне знищення паперової документації внаслідок пожежі не доводить ані знищення електронного документа, яким була оформлена постанова ВЛК, ані втрати відомостей про його направлення, повернення на доопрацювання та зміст зауважень вищої ВЛК.
Апелянтом не наведено жодних відомостей про відсутність чи технічну недоступність відповідної інформації в ІКС, не надано витягів, журналів, технічних повідомлень чи інших доказів неможливості відновити електронний документ або відомості про його рух.
Ця обставина має особливе значення, оскільки апелянт одночасно визнає, що свідоцтво про хворобу існувало, було направлене на перевірку, після чого повернуте із рішенням «переробити свідоцтво про хворобу».
Колегія суддів наголошує, що предметом спору у даній справі є не питання можливості провести медичну експертизу без первинних медичних документів, а невчинення, передбачених Положенням №402, дій з доопрацювання вже оформленого документа та завершення розпочатої процедури його затвердження.
Більше того, як встановлено судом вище, до заяви ОСОБА_1 від 26.11.2025 про складення та направлення свідоцтва про хворобу та до адвокатського запиту від 01.12.2025, адресованого безпосередньо Позаштатній постійно діючій ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 , позивачем додана медична документація.
Апеляційна скарга відповідача не містить пояснень, чому ці документи не могли бути використані для відновлення матеріалів, які саме конкретні відомості залишалися відсутніми після їх отримання, чи здійснювала ВЛК пошук відповідних відомостей в ЕСОЗ та ІКС та які конкретні дії були вчинені для відновлення документації.
Тобто, Позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського"), як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих рішень, дій та бездіяльності, не доведено факту правомірності бездіяльності щодо не складення та не направлення на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтва про хворобу позивача за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2025.
У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не складення та не направлення на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтва про хворобу позивача за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2025 та зобов`язання відповідача скласти і направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтво про хворобу позивача за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2025.
При цьому, колегія суддів зауважує, що зазначення в резолютивній частині про зобов`язання відповідача скласти і направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтво про хворобу « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_1 », є фактично опискою, яка не має наслідком скасування такого рішення у відповідній частині, а підлягає вирішенню шляхом подання відповідної заяви про виправлення такої описки в порядку ст.253 КАС України.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського") залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 по справі № 440/260/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua