Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №200/6257/21 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №200/6257/21

Суддя: Русанова В.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.Справа № 200/6257/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) по справі № 200/6257/21

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, Донецький обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021, яке набрало законної сили 23.07.2021, з урахуванням ухвали від 08.10.2021 про виправлення описки позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

На підставі виконавчого листа № 200/6257/21, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, Слов`янським ВДВС у Краматорському районі Донецької області відкрито виконавче провадження № 66772494.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» змінено територіальну підсудність Донецького окружного адміністративного суду на Харківський окружний адміністративний суд.

У червні 2026 р. ОСОБА_1 подав суду першої інстанції заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/6257/21 за період з січня 2024 року по червень 2026 року;

- зобов`язати Боржника — Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області вжити невідкладних та ефективних заходів щодо повного і реального виконання рішення суду та виплати ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10 246,00 грн, про що зобов`язати подати новий звіт до суду у встановлений судом строк;

- постановити в порядку ст. 249 КАС України окрему ухвалу та направити її Боржнику для усунення причин та умов, що сприяли тривалій бездіяльності та невиконанню судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання судового рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до теперішнього часу не виплатило йому грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік. Зауважував, що заходи судового контролю, встановленого судом не призвели до виконання судового рішення. У зв`язку з чим, просив суд постановити окрему ухвалу та зобов`язати боржника подати новий звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 заяву залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та постановити нову, якою заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України задовольнити.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам заявника з приводу тривалого невиконання судового рішення, відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження вжиття Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації заходів з метою проведення виплати позивачу недоплаченої допомоги.

Зауважує, що суд першої інстанції не врахував ухвалу суду від 08.10.2021, якою виправлено описку в резолютивній частині судового рішення в частині періоду, за який ОСОБА_1 має бути виплачена допомога, що призвело до оцінки доказів за інший бюджетний період (2020 р. замість 2021 р.).

Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (далі – відповідач) не надало відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та судом не встановлено обставин вчинення Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської ради протиправних дій чи бездіяльності при виконанні рішення суду від 22.06.2021 у цій справі.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 200/6257/21 з урахуванням ухвали від 08.10.2021 про виправлення описки, зобов`язано Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

На виконання судового рішення, Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради призначено позивачу недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 9464 грн.

При цьому, боржник зауважував, що судовим рішенням від 22.06.2021 у справі № 200/6257/21 зобов`язано Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня саме за 2020 рік.

Щодо проведення виплати, боржник звернув увагу, що ним сформовані окремі списки за черговістю виконання рішень відповідно до пріоритетності спрямування коштів, згідно якої ОСОБА_1 зазначений у списку черговості під № 129. Виплата йому коштів буде проведена за наявності бюджетних асигнувань на вказані цілі.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем вжито залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення від 22.06.2021 у справі № 200/6257/21. Подальші заходи щодо здійснення фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 не залежить від діяльності Управління.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що рішенням суду у справі № 200/6257/21 зобов`язано Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 р., а не за 2020 р., як помилково вказував боржник.

Як наслідок, суд першої інстанції не надав жодної оцінки обставинам виконання/не виконання судового рішення у спосіб, що визначений резолютивною частиною суду, з урахуванням ухвали від 08.10.2021 про виправлення описки.

Колегія суддів зауважує, що наявні в матеріалах справи докази щодо нарахування Управлінням позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік не свідчать про вжиття ним заходів з приводу виконання судового рішення, враховуючи, що відповідна допомога має визначатись на 2021 р.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність доказів щодо вжиття боржником заходів спрямованих на виконання судового рішення, враховуючи, що останнє не виконується з липня 2021 р., тобто майже п`ять років.

Лише формування відповідачем списків черговості виконання рішень без вжиття заходів з метою проведення відповідних виплат не підтверджує неможливість виконання рішення в частині виплати допомоги.

Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви з підстав вжиття Управлінням всіх заходів з метою виконання судового рішення є передчасним, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами.

Також, слід зазначити, що у заяві від 15.06.2026 ОСОБА_1 просив встановити новий строк для подання Управлінням звіту про виконання судового рішення, тобто вирішити питання щодо встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України.

Проте, суд першої інстанції не надав жодної оцінки заяві позивача в цій частині.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.383 КАС України заява про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду вирішується судом першої інстанції. Як наслідок, апеляційна скарга в частині прийняття судового рішення про задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України задоволенню не підлягає.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 243, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 по справі № 200/6257/21 скасувати.

Адміністративну справу № 200/6257/21 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.06.2026.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 19.10.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua