Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №200/35/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року справа №200/35/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Пивовар І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2026 року у справі № 200/35/26 (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Трун Ольга Валентинівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №057350009927

- зобов`язати відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (19.11.2025) та зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 25.08.2025, з 26.08.2025 по 05.11.2025.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2026 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.11.2025 року №057350009927 про відмову у призначенні пенсії позивачу;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 19.11.2025, із зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року №202 періодів роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 14.08.2001, з 26.08.2025 по 05.11.2025 року.

В іншій частині позову - відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №200/35/26.

Представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині незадоволених позовних вимог, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Щодо відмови у зарахуванні періодів роботи позивача. Відмовляючи у зарахуванні періодів роботи позивача, суд першої інстанції вказав, що період роботи з 15.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 30.04.2022, з 01.06.2022 по 25.08.2025 вже зараховані відповідачем до пільгового стажу згідно форми РС право.

Однак позивач не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки згідно довідки РС право, яка була надана відповідачем, вбачається, що зазначені періоди зараховані до пільгового стажу позивача за Списком 1, зазначений Список 1 затверджений Постановою КМУ від 24 червня 2016 року № 461.

В свою чергу, позивач просив зарахувати зазначений стаж до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, що затверджений Постановою КМУ від 31 березня 1994 року № 202.

До зазначеного Списку підлягають зарахуванню підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю). Всього 25 років 24 дні пільгового стажу відповідно до Списку затвердженого Постановою КМУ від 31 березня 1994 року № 202.

Щодо відмови у призначенні пенсії позивачу.

З аналізу судової практики вбачається, що зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії не гарантує відновлення порушених прав, оскільки поширені випадки коли територіальні органи ПФУ після рішення суду повторно розглядають заяву про призначення пенсії і повторно відмовляють, що змушує осіб повторно звертатися до суду за захистом порушених прав, внаслідок не застосування судами ефективного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі N 910/3907/18 (провадження N 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

Також, просив врахувати висновки в рішенні Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року (справа №804/3646/18).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права, невсебічне з`ясування обставин справи.

Апелянт зазначає, що аналіз наданих документів позивача показав, що загальний стаж роботи складає 24 роки 10 місяців 14 днів, з урахуванням періодів роботи на пільгових умовах складає 47 років 10 місяців 14 днів:

- робота за Списком №1 - 16 років 01 місяць 17 днів;

- на підземних і відкритих гірничих роботах (Постанова № 202) (25) - 07 років 09 місяців 25 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

До загального страхового стажу не враховано:

- трудова книжка НОМЕР_1 від 29.06.1998 року, оскільки на титульній сторінці не зазначена дата народження;

- період навчання з 01.09.2000 по 27.06.2001 згідно диплому від 27.06.2001р. НОМЕР_2 , оскільки на вкладиші відсутня сторінка з підписом і печаткою.

До пільгового стажу не враховано період роботи з 26.08.2025 по 05.11.2025 згідно довідки від 05.11.2025р. № 174, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць за відповідний період та зазначений термін роботи (2роки 02 місяці 10 днів) перевищує період роботи, довідка потребує перевірки.

Відтак, Управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Крім того, призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

19.11.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відповідача від 28.11.2025 №057350009927 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

В рішенні вказано, що до пільгового стажу роботи з 26.08.2025 по 05.11.2025 згідно довідки від 05.11.2025 №174, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць за відповідний період та зазначений термін роботи (02 роки 02 місяці 10 днів) перевищує період роботи, довідка потребує перевірки. Загальний стаж роботи позивача складає 24 роки 10 місяців 14 днів, з урахуванням періодів роботи на пільгових умовах 47 років 10 місяців 14 днів: робота за Списком №1 - 16 років 01 місяць 17 днів; на підземних і відкритих гірничих роботах (постанова №202) (25) - 07 років 09 місяців 25 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 29 червня 1998 позивач:

18.12.1998 прийнятий в КСГП імені Шевченко електрогазозварником (наказ №9 від 29.12.1998);

11.04.2001 по 29.06.2001 прийнятий на практику учнем електрослюсаря підземного з повним робочих днем в шахті на ДП "Добропіллявугілля" (наказ 78 від 18.04.2001);

28.06.2001 звільнений в зв`язку з закінченням практики (наказ №127к від 02.07.2001);

13.08.2001 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочих днем в шахті на ДП "Добропіллявугілля" (наказ №156 від 14.08.2001);

25.01.2001 звільнений за переводом до ВП "Шахтоуправління "Новодонецьке" ДП "Добропіллявугілля-видобуток" (наказ №107к від 22.01.2001);

26.08.2025 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочих днем на підземних роботах на ДП "Львіввугілля" ВП "Шахта Степова" (наказ №301к від 25.08.2025);

Наявний запис "Продовжує працювати 05.11.2025".

Відповідно до форми РС-право від 27.12.2025 відомості щодо зарахування періоду роботи з 01.09.2000 по 10.04.2001, 26.08.2025 по 05.11.2025 - відсутні;

- не зараховано до пільгового стажу період роботи з 11.04.2001 по 30.06.2001; з 13.08.2001 по 14.08.2001;

- періоди роботи з 15.08.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 30.09.2017 зараховано за Списком №1;

- період роботи з 01.10.2017 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 30.04.2022, з 01.06.2022 по 25.08.2025 зараховано за ст.14, постанови КМУ №202, підземні, Список №1, р.1, пр.1, п. а-в.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за позивача сплачено суми для призначення пенсії за звітні роки 2001 - 2003 (січень-березень) ДВАТ "ШАХТА "НОВОДОНЕЦЬКА" ДХК "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 00175314); 2003 (квітень-грудень) - 2005 (червень-грудень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "НОВОДОНЕЦЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ (код ЄДРПОУ 26319466); 2005 (січень-травень) - 2011 (січень-жовтень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА"НОВОДОНЕЦЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОНЕЦЬКА ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 33371660); 2011 (листопад-грудень) - 2021 (січень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА"НОВОДОНЕЦЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОНЕЦЬКА ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 37014600); 2021 (лютий-грудень) - 2024 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВИДОБУТОК (код ЄДРПОУ 43895975); 2025 (серпень-жовтень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТЕПОВА " ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛЬВІВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 26360457).

В матеріалах справи наявні:

диплом НОМЕР_2 про те, що позивач закінчив у 2001 професійно-технічне училище №95 м.Білозерське Донецької області і здобув кваліфікацію електрослюсаря підземного;

додаток до диплому НОМЕР_2 .

накази про результати атестації робочих місць від: 01.12.1994 №703п, 01.02.2000 №97-п, 28.01.2005 №99-в, 28.01.2010 №36/в, 20 січня 2020 №21-ОП, 02.03.2021 №26-ОП;

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі – Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 10. Наказу №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Суд зазначає, що відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства код ЗПЗ014А1 використовується в Україні для обліку спеціального стажу працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у позивача вказані періоди роботи з кодами підстав для обліку стажу за періоди за 2000 - " ЗПЗ056А2", з січня 2001 по вересень 2017 - "ЗПЗ013А1", з жовтня 2017 по березень 2020, з серпня 2020 по жовтень 2025 - " ЗПЗ014А1 ", з квітня 2020 по травень 2020 - " КЗП084В1".

Відомості про сплату суми для призначення пенсії та відомості по спеціальному стажу за травень 2022 року відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоди роботи з 15.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 30.04.2022, з 01.06.2022 по 25.08.2025, оскільки ці періоди зараховано згідно форми РС право до пільгового стажу за Списком №1 та ПКМУ № 202, відповідно.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу позивача, що чинним законодавством не перебачено подвійного зарахування періодів до пільгового стажу роботи за Списком №1 та до стажу роботи відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202.

Щодо доводів відповідача, що не враховано трудову книжку НОМЕР_1 від 29.06.1998 року, оскільки на титульній сторінці, не зазначена дата народження; період навчання з 01.09.2000 по 27.06.2001 згідно диплому від 27.06.2001р. НОМЕР_2 , оскільки на вкладиші відсутня сторінка з підписом і печаткою, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Згідно пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

При цьому, наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його права на соціальний захист - призначення пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

У даному випадку записи трудової книжки позивача містять повні відомості, засвідчені підписом посадових осіб та відбитками печаток.

При цьому, суду не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 26.08.2025 по 05.11.2025 згідно довідки від 05.11.2025 № 174, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць за відповідний період та зазначений термін роботи (2роки 02 місяці 10 днів) перевищує період роботи, довідка потребує перевірки, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що “особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці”.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №057350009927 та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 19.11.2025 з зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року №202 періодів роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 14.08.2001, з 26.08.2025 по 05.11.2025 року.

Щодо вимоги позивача про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилаються апелянти, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.11.2025 року №057350009927 про відмову у призначенні пенсії позивачу;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 19.11.2025, із зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року №202 періодів роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 14.08.2001, з 26.08.2025 по 05.11.2025 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2026 року у справі № 200/35/26 за позовом Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

І.В. Пивовар