Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №361/9667/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №361/9667/25

Суддя: Шкоріна Олена Іванівна

Головуючий у суді першої інстанції: Анікушин В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 361/9667/25

провадження № 33/824/4046/2026

6 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді з розгляду цивільних справ Шкоріної О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік та звільненням від сплати судового збору.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 15 серпня 2025 року, о 14 годині 45 хвилини, на 33 км автодороги М01 Київ - Чернігів в Броварському районі Київської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «DAEWOO LANOS» н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (сповільнення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, водій відмовився під відео фіксацію, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

В оскаржуваній постанові суд зазначив, що ОСОБА_1 в судові засідання 2 лютого 2026 року та 5 травня 2026 року на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у процесуально передбачений спосіб.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Просить поновити строк на оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року, оскільки такий пропущений з поважних причин: виклики до суду наручно не отримував, смс повідомлення також, оскільки перебуває на військовій службі де мобільний зв`язок не стабільний; повний текст оскаржуваної постанови оприлюднений в ЄДЄСР тільки 23 червня 2026 року, що унеможливило подання апеляційної скарги у строк, з повним текстом ознайомився лише 12 липня 2026 року.

В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення у справі ухвалено без участі ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, оскільки такі висновкам не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

У судове засіданні не з`явився ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ігнатова О.Є., про час і місце судове засідання захисник повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.

Судом досліджено наявні в справі письмові докази та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 424039 від 15 серпня 2025 року; направленням на медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння; відеозаписом обставин фіксації адміністративного правопорушення та складання адміністративного матеріалу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом та зафіксовано факт відмови останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності його вини наявними в матеріалах справи доказами, що підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

До того ж з відеозапису вбачається, що на відеозаписі не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік водія, водій був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція водія відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Поведінка водія на відеозаписі свідчила про те, що останній свідомо уникав відповіді на неодноразове запитання поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, протягом тривалого часу сперечався з поліцейським щодо причини зупинки транспортного засобу, на пояснення останнього щодо обов`язку водія пройти огляд на стан сп`яніння та діючого воєнного стану реагував повторюваними фразами про причини зупинки.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Ця норма є основою для виведення похідних принципів, зокрема добросовісності, правової визначеності, справедливості. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ця норма забезпечує механізм перевірки дій держави на добросовісність - вона є базовою для визнання недобросовісного зловживання владою.

Отже, із поведінки ОСОБА_1 , зафіксованої на відеозаписі, вбачається його принципове не бажання проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, що спростовує позицію апелянта щодо відсутності його відмови від проходження огляду.

З аналізу відеозапису вбачається, що працівниками поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Уникаючи чіткої відповіді на це запитання, апелянт вказував, що не він був за кермом, розмова з поліцейськими зафіксована на відеозаписі тривала більше двох годин, пасажир, який був поруч з автомобілем ОСОБА_1 перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння, на банківських картках якого поліцейський при огляді виявив білий порошок. ОСОБА_1 демонстрував недобросовісну поведінку, не погодившись на пропозицію поліцейського проїхати в медичний заклад для проходження огляну на стан наркотичного сп`яніння при цьому на запитання поліцейських чи вживав ОСОБА_1 наркотичні речовини протягом останнього тижня відповів що ні, тільки знаходився поруч з тими, хто вживав. Такі дії зафіксовані на відеозаписі та не підлягають спростуванню.

За відсутності причин, особа, яка керує транспортним засобом, без вагань зобов`язана пройти огляд на стан сп`яніння.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол стосовно ОСОБА_1 , є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Факт перебування водія поруч з автомобілем, а не зупинка його в момент керування, за цих обставин не має принципового значення, оскільки автомобіль знаходився в забороненій зоні під мостом, потрапити куди без керування таким неможливо.

Працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є порушенням п. 2.5 ПДР України, у зв`язку з чим буде складено протокол про адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того сам ОСОБА_1 сказав, що знає про наслідки та відповідальність.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та не доведені належними доказами.

Положеннями ст. 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від того тверезий водій чи ні.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.

Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. Посилання на те, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки останній був обізнаний про наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення, заяв щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з проходженням військової служби не подавав.

З урахуванням викладеного, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua