Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №760/29629/21 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/29629/21 Головуючий у І інстанції Усатова І.А.

Провадження №22-ц/824/9175/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Борисової О.В., Голуб С.А.,

за участі секретаря Кононової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Лопатіна Костянтина Олександровича на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2026 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в обґрунтування якої зазначав, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34.

Позивач зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання. Отже, ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає позивач.

Відповідач від послуг у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Таким чином, виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: позивач надає послуги, щомісячно надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість.

Проте, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/ або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 01 серпня 2021 року складає 62 782,87 грн (заборгованість за послуги з централізованого опалення - 19 522,53 грн, заборгованість з централізованого постачання гарячої води - 43 260,34 грн).

Крім того, позивач на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, укладеного з ПАТ «Київенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 40647,26 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за: спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення - 19 272,25 грн; спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води - 21 375,01 грн; спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення - 19 522,53 грн; спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води - 43 260,34 грн; витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 33,00 грн; судовий збір - 2 270,00 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 522,53 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 43 260,34 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі суми сплаченого судового збору 1 378,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині відмови у стягненні заборгованості позивач, КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в особі представника Лопатіна К.О., подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до 01 травня 2018 року, позивачем надано детальний розрахунок заборгованості за надані послуги ПАТ «Київенерго» на суму 40647,26 грн.

Скаржник зазначає, що 11 жовтня 2018 року між ним та ПАТ «Київенерго» укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії).

Отже, позивач набув право вимоги заборгованості до відповідача за спожиті послуги.

Крім того, жодних звернень або претензій від відповідача про неотримання/ненадання/ не користування послугами з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води чи/або звернень щодо перерахунку/невірних нарахувань за надані послуги, позивачу не передавалися.

На думку скаржника, суд першої інстанції повністю позбавив останнього можливості права стягнення грошової вимоги з відповідача відповідно до умов договору № 602-18.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з ЦО та постачання гарячої води та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла до 01 травня 2018 року у розмірі 40 647,26 грн, стягнення судового збору у розмірі 892,00 грн. Просить витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3405,00 грн покласти на відповідача.

Відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники даної справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з`явились.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення КП виконавчого органу Київради (КМДА) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», а саме звіт про доставку вихідної кореспонденції суду сформований автоматично за допомогою системи «Електронний суд».

ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку, шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик до Київського апеляційного суду, яка повернулась без вручення адресату із відміткою про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, судова колегія вважає, що сторони даної справи належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у відсутність осіб, належних чином повідомлених про розгляд справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині його оскарження та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; якрозподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2026 року оскаржується лише в частині незадоволення позовних вимог про стягнення з заборгованості до 01 травня 2018 року, тому перегляду в іншій частині рішення не підлягає.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог у частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до 01 травня 2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що належний розрахунок заборгованості в матеріалах справи відсутній, що позбавляє суд можливості перевірити з якого періоду нарахована та яка заборгованість, а також розмір щомісячних платежів та правильність нарахування вказаної суми.

Апеляційний суд не може погодитися із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА 4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зареєстрований з 12.10.2001 року по теперішній час. Тому, в розумінні вимог чинного законодавства, відповідач є споживачем наданих ПАТ «Київенерго» послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку №2 до цього договору.

Відповідно до додатку № 1 та № 2 до договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги відносно ОСОБА_1 по стягненню заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11 жовтня 2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 40647,26 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору цесії кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору цесії.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписами Закону України «Про захист прав споживачів» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги з постачання теплової енергії за своїм функціональним призначенням належать до житлово-комунальних послуг.

Згідно п.п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Вищенаведене також кореспондується із вимогами Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року №690.

Отже, особа, яка є споживачем послуг з постачання гарячого водопостачання, зобов`язана сплачувати надані їй такі послуги вчасно.

Відповідно до ст. ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивач набув право вимоги заборгованості до відповідача за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати за спожиті послуги.

Однак, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наданим позивачем доказам, що призвело до передчасних та помилкових висновків про недоведеність позовних вимог щодо наявності у відповідача заборгованості перед відповідачем за спожиті послуги до 01 травня 2018 року.

Доказів на спростування розміру цієї заборгованості, а також розірвання або визнання недійсним у встановленому законом порядку Договору №602-18 від 11 жовтня 2018 року про відступлення права вимоги (цесії), матеріали справи не містять.

Крім того, відповідач жодних заперечень ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної інстанції, щодо не користування, неотримання, ненадання послуг до 2018 року з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , не подавав.

Також не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву та на апеляційну скаргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що апеляційна скарга задоволена судом в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача, враховуючи стягнений судовий збір судом першої інстанції в розмірі 1378,00 грн, слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 892,00 грн та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3405,00 грн, що разом становить 4297,00 грн.

Керуючись ст. ст. 80, 82, 141, 367, 369, 374, 376 України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Лопатіна Костянтина Олександровича задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2026 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог у стягненні заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та попостачання гарячої води скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період до 01 травня 2018 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води за період до 01 травня 2018 року в розмірі 40 647 (сорок тисяч шістсот сорок сім) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 4297 (чотири тисячі двісті дев`яносто сім) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Реквізити сторін:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», зареєстроване місце знаходження: пл. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 40538421;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: О.В. Борисова

С.А. Голуб