Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №758/15389/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/15389/25

провадження № 33/824/636/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в складі судді Кирилюк Г.М.,

при секретарі Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Андросович Ганни Сергіївни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року в складі судді Ларіонової Н.М., у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України,

установив:

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 28 044,92 грн, що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

17.11.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Андросович Г.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року та прийняти нову, якою закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не врахував та не надав оцінку доводам захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Так, Енергетична митниця вважає, що ТОВ «Омнія Трейд» під керівництвом ОСОБА_1 у 2022 році ввезло на територію України товар, що підпадав під дію Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2020 № 719 «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походження з російської федерації, що ввозяться на митну територію України», у зв`язку із чим має доплатити спецмито та ПДВ. Разом з тим, ОСОБА_1 категорично не погоджується з інкримінованим їй правопорушенням, зважаючи на такі обставини.

На підставі зовнішньоекономічних контрактів з компаніями-продавцями «PPS Group s.r.o.» (Чеська Республіка) та «AdNext OU Ltd» (Естонія) ТОВ «Омнія Трейд» (покупець) ввезено товар «Газ вуглеводний скраплений пропан» за кодом згідно з УКТЗЕД 2711139700. Країна походження товару - Європейська Спільнота (EU). Доставка зазначених вантажів на митну територію України здійснювалася автомобільним транспортом на умовах поставки FCA згідно з Інкотермс 2010; Відправник: UAB «Gazimpeksas» (Литва); Отримувач: ТОВ «Омнія Трейд» (Україна).

Тобто, прямих договірних відносин у ТОВ «Омнія Трейд» із відправником товару UAB «Gazimpeksas» не існувало.

Литовська компанія UAB «Gazimpeksas» в підтвердження права надання преференцій надавала разом з товаром декларації походження (декларації інвойси) за встановленою Конвенцією формою. Право на такі преференції у UAB «Gazimpeksas» виникло на підставі присвоєного їй номера авторизованого експортера.

Перед укладенням контракту ОСОБА_1 пересвідчилась, що UAB «Gazimpeksas» дійсно має код авторизованого експортера та має право на застосування преференції. ОСОБА_1 отримала копію відповідного рішення Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021.

UAB «Gazimpeksas» (Литва) отримала від Вільнюської територіальної митниці номер авторизованого експортера LT/VN0/052. Як зазначено у рішенні Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021 № 2TR-19-0025, дозволено UAB «Gazimpeksas» з дня прийняття даного рішення складати декларації-інвойс при підписанні, незалежно від вартості товарної партії, на зжижений нафтовий газ преференційного походження ЄС, експортований в Україну, котрий класифікується в позиції 2711 ГС.

Вказане рішення Вільнюської територіальної митниці було чинним протягом всього часу співпраці ОСОБА_1 (ТОВ «Омнія Трейд») з UAB «Gazimpeksas» (Литва) - дана обставина не спростована Енергетичною митницею.

Неоспорюваним є той факт, що всі декларації-інвойси, які надавала UAB «Gazimpeksas» ТОВ «Омнія Трейд» разом із товаром при імпорті на територію України - є оригінальними, що також не спростовується Енергетичною митницею.

Як виявилось, по внутрішнім первинним документам Литви, після того, як контролюючі органи Литви провели перевірку діяльності UAB «Gazimpeksas», вони виявили, що UAB «Gazimpeksas» не змогло документально підтвердити походження товару, котрий був отриманий ТОВ «Омнія Трейд» та ввезений на територію України.

Однак, ТОВ «Омнія Трейд» не має ні фізичної, ні технічної, ні передбаченої українським чи міжнародним законодавством можливості вчиняти будь-які дії, щоб перевірити первинну внутрішню документацію (весь ланцюг походження, виготовлення чи переробки товару) на території Литви, чи бідь-якої іншої країни ЄС.

Для ТОВ «Омнія Трейд», як імпортера, достатньо пересвідчитися у дійсності товаросупровідних документів та у наявності права на застосування преференцій у відправника товару. Право на преференції у UAB «Gazimpeksas» було, у чому ОСОБА_1 пересвідчилася, вчинивши можливих дій, що було в її компетенції.

Фактів невідповідності відомостей, заявлених у митній декларації, в тому числі невірно зазначених особисто ОСОБА_1 , з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, не встановлено. Вся інформація, що відображена у митній декларації підтверджується товаросупровідними документами, які є дійсними.

Митними органами не надано бідь-яких доказів, які б підтверджували, що при заповненні електронної митної декларації у ОСОБА_1 був наявний умисел на вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Також зазначає, що суд першої інстанції надав невірну оцінку доказам, що підтверджують сплив строку на притягнення до адміністративної відповідальності.

Як зазначено в протоколі про порушення митних правил, Енергетичною митницею в період з 27.02.2025 по 09.04.2025 була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Омнія Трейд». За результатами такої перевірки було складено Акт від 23.04.2025 № 11/25/7.6-19/42927796 та ППР від 30.05.2025.

На ст. 12 Акту митним органом вказано, що митний Департамент Міністерства фінансів Литовської Республіки листом від 25.03.2024 № 15.3Mr/22)3ВЕ-1926 надав перелік декларацій про походження, складений на інвойсах, які є автентичними і товари походять з ЄС відповідно до положень Додатку 1 Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Решта продукції - не підтверджене походження.

Отже, днем виявлення порушення є день, коли Енергетична митниця ДМС отримала лист митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки від 25.03.2024 № 15.3Mr/22)3ВЕ-1926. Саме цей лист Енергетична митниця посилається як на доказ неправомірності дій ТОВ «Омнія Трейд» стосовно незаконного застосування преференцій.

На вказаному листі міститься штрих-код ДМС України із зазначенням вхідного номеру та дати отримання - № 8548/11/15 від 26.03.2024.

Після отримання даного листа Енергетична митниця отримувала уточнюючі відповіді від Міністерства фінансів Литовської Республіки, однак, вони по своїй суті є ідентичними першій відповіді та не впливають на початок відділу шестимісячного строку, встановленого ст. 467 МК України.

До суду Енергетична митниця за притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 МК України звертається восени 2025 року, а правопорушення було виявлено ще 26 березня 2024 року, про що зазначає Енергетична митниця у своєму Акті.

Під час проведення виїзної перевірки жодних запитів до ТОВ «Омнія Трейд» стосовно декларацій-інвойсів компанії UAB «Gazimpeksas» не надавалося, пояснень з цього приводу не відбиралося. Фактично, в Акті перевірки було констатовано факт порушення митних правил із посиланням на лист митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки від 25.03.2024 № 15.3Mr/22)3ВЕ-1926.

Однак, судом першої інстанції безпідставно було зазначено, що порушення було виявлено 10.06.2025, коли Енергетичною митницею отримано службову записку управління проведення митного аудиту Енергетичної митниці № 19/19-02/3169 з додатками. Вказані обставини спростовуються інформацією, що викладена в Акті перевірки на стор. 12.

Саме Енергетична митниця при складанні акту перевірки (від 23.04.2025) про виявлене адміністративне правопорушення посилалася на єдиний документ на підтвердження такого правопорушення - митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки від 25.03.2024 № 15.3Mr/22)3ВЕ-1926 з додатком (отриманий 26.03.2024).

Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, у зв`язку з чим провадження у вказаній справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Окрім того, провадження по справі про порушення митних правил підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 487-1 МК України.

25.12.2025 представник Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю. подала заперечення на апеляційну скаргу, які обґрунтовані тим, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які б вказували на відсутність події та складу правопорушення та протиправність постанови суду першої інстанції.

Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про порушення митних правил № 0303/UA903000/2025.

Зазначає, що митне оформлення заявленого товару ТОВ «Омнія Трейд» за МД здійснено без застосування спеціальних заходів, а саме зі звільненням від сплати спеціального мита.

10.06.2025 управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці отримано службову записку управління проведення митного аудиту Енергетичної митниці № 19/19-02/3169 з додатками.

Відповідно до вказаної службової записки та додатків до неї, посадовими особами управління проведення митного аудиту Енергетичної митниці в період з 27.02.2025 по 09.04.2025 була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства ТОВ «Омнія Трейд» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи під час ввезення товарів на митну територію України за період діяльності з 01.01.2020 по 31.01.2025, на підставі ст. 345, 346, 347, 349 МК України та наказу Енергетичної митниці від 13.02.2025 № 30.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Омнія Трейд», посадовими особами Енергетичної митниці складено Акт від 23.04.2025 № 11/25/7.6-19/42927796 (далі- Акт), податкові повідомлення - рішення від 30.05.2025 № UA903000202519, UA903000202520.

За результатами документальної виїзної перевірки було встановлено, що для товару, імпортованого ТОВ «Омнія Трейд» за МД з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 24.11.2022 № GAZ 0410638, відповідно до інформації, отриманої від уповноваженого органу крани-експортера, країна походження (Європейський союз) не підтверджена: товари не набули статусу преференційного походження.

Таким чином, походження товарів за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 24.11.2022 № GAZ 0410638 не підтверджено, відповідно, нарахування спеціального мита у розмірі 3 % було обов`язковим.

Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеній в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ.

Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 46 941,50 грн, що на 1 223,14 грн менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету.

Враховуючи те, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 18 696,61 грн, а саме: спеціального мита - 17 473,47 грн, ПДВ - 1 223,14 грн.

Таким чином, директор ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів у розмірі 18 696,61 грн (спеціальне мито - 17 473,47 грн, ПДВ - 1 223,14 грн), чим вчинила порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

06.06.2025 представником ТОВ «Омнія Трейд» - адвокатом Гудзевич І.A. на підставі п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України подано скаргу на податкові повідомлення - рішення від 30.05.2025 № UA903000202519, UA903000202520 до Державної митної служби України як до контролюючого органу вищого рівня.

08.08.2025 Державною митною службою України було розглянуто вищезазначену скаргу та за результатами розгляду винесено рішення від 08.08.2025 № 1/10-06/8.19/4967 про залишення скарги без задоволення.

ТОВ «Омнія Трейд» в режимі імпорту за МД, наведеними у Додатку № 3, на митну територію України ввезено товари «Газ вуглеводного скрапленого пропану» за кодами 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 97 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Під час митного оформлення товарів за МД, наведеними у Додатку № 3 до Акту перевірки, скаржником на підставі декларацій про походження, складених на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «Gazimpeksas», заявлено країною походження товарів Литовську Республіку.

Також зазначає, що на запити Держмитслужби від 14.06.2023 № 15/15-03-01/11/2687 та від 22.11.2024 № 26/26-04/11/2630 уповноваженим органом Литовської Республіки листами від 25.03.2024 № (15.3Mr/22)3BE-1926 та від 31.03.2025 № (15.3/26)3ВЕ-2073 надіслано результати перевірки декларацій про походження, складених на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «Gazimpeksas».

За результатами перевірки Держмитслужбу повідомлено, що митними органами Литовської Республіки проведено перевірку з 01.01.2022 по 31.05.2023, та листом від 25.03.2024 № (15.3Mr/22)3BЕ-1926 надано перелік декларацій про походження, складених на інвойсах, преференційний режим щодо яких підтверджено, проте декларації про походження, які надавались ТОВ «Омнія Трейд» під час митного оформлення товарів за МД, наведеними у Додатку № 3, у цьому переліку відсутні. Щодо інших декларацій про походження, складених компанією-експортером UAB «Gazimpeksas» протягом зазначеного періоду та які були предметом перевірки, повідомлено про непідтвердження преференційного походження та про те, що ці декларації походження складені неправильно.

Враховуючи викладене, декларації про походження, складені на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «Gazimpeksas», та надані ТОВ «Омнія Трейд» до митного оформлення товарів за МД, наведеними у Додатку № 3, з урахуванням листів уповноважених органів країни експорту не можуть вважатись належною підставою для визначення Литовської Республіки країною походження товарів, перелічених у цих деклараціях про походження товарів, перелічених у цих деклараціях.

Отже, товари, оформлені за МД, наведеними у Додатку № 3 до Акту перевірки, мають невизначену країну походження, а тому повинні бути оподатковані спеціальним митом за ставкою 3 % згідно з Постановою № 719.

Враховуючи викладене, станом на теперішній час Акт та податкові повідомлення - рішення від 30.05.2025 № UA903000202519, UA903000202520 є чинними.

Об`єктивною стороною даного правопорушення є вчинення директором ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів у розмірі 18 696,61 грн.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що ТОВ «Омнія Трейд» не має ні фізичної, ні технічної, ні передбаченої українським чи міжнародним законодавством можливості вчиняти будь-які дії, щоб перевірити первинну внутрішню документацію (весь ланцюг походження, виготовлення чи переробки товару) на території Литви, чи будь-якої іншої країни ЄС, зазначає, що ланцюг постачання вбачається з товаросупровідних документів (продавець - Естонія, виробник - невідомий, а з відправником та тим підприємством, який видавали декларації про походження товару UAB «Gazimpeksas» - жодних договірних відносин не має). Більше того, достатньо ОСОБА_1 було перевірити, громадянином якої країни є директор UAB «Gazimpeksas» та те, що останні є лише базою, а не заводом (виробником).

Так, директором литовського підприємства UAB «Gazimpeksas» з 2021 року по липень 2024 року був ОСОБА_2 (з липня 2024 його дружина) - громадянин росії, який також працював головою департаменту трейдингу газу компанії ПАО НК «Роснефть» (підсканкційна юридична особа , у т.ч. за списками РНБО). Більше того за інформацією з відкритих джерел здійснює поставки скрапленого газу з рф. Це навіть і підтверджується розслідуванням Центру журналістських розслідувань Siena.

А тому посилання, що ТОВ «Омнія Трейд» вчинила максимум дій, що були в її компетенції не відповідає дійсності. Порядок переміщення та митне оформлення базується на додержанні учасником ЗЕД вимог законодавства про обов`язкове декларування, тобто у поданні відомостей (документів) митним органам про всі товари, що переміщується через митний кордон України.

ТОВ «Омнія Трейд», який є імпортером газу на митну територію України та пред`являє документи митним органам, повинно додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України, достовірно та повно нараховувати та сплачувати митні платежі до бюджету України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Андросович Г.С. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0303/UA903000/2025 від 21 серпня 2025 року 23.11.2022 до Енергетичної митниці декларантом ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «Скраплений вуглеводневий газ» (далі - товар) за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711129700, у кількості 19 180 кг була подана митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903220/2022/000229 (далі - МД). Заявлена митна вартість товару склала 582 449,07 грн.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 05.08.2022 № ANXT_OMN_20220805, укладеного між ТОВ «Омнія Трейд», в особі директора ОСОБА_1 , та естонського підприємства AdNext OU в особі директора ОСОБА_3 .

Відправником товару було литовське підприємство JOINT-STOCK COMPANY «Gazimpeksas» (KONSTITUCIJOS PR.4A, VILNIUS, LT-09308, LITHUANIA).

До митного контролю та митного оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені ст. 335 МК України, зокрема:

- рахунок проформа від 10.11.2022 № AD-160;

- комерційний інвойс від 21.11.2022 № 0410638;

- декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 21.11.2022 № GAZ 0410638;

- CMR від 21.11.2022 № 1090169;

- сертифікат (паспорт) якості від 07.11.2022 № B 22-24U;

- зовнішньоекономічний контракт від 05.08.2022 № ANXT_OMN_20220805.

Відповідно до наданих відомостей, за МД було сплачено: мито у розмірі 0,00 грн (за ставкою 0 %); акцизний податок - 70 670,36 грн (за ставкою 52 Євро за 1000 літрів); ПДВ - 45 718,36 грн (за ставкою 7 %).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 44 МК України (відповідно до редакції від 17.08.2022, яка була чинна на момент митного оформлення) у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару, щодо ввезення якого в Україну застосовується кількісні обмежень (квот), інших заходів економічного характеру, що змінюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багато сторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 48 МК України (в редакції від 17.08.2022, яка була чинна на момент митного оформлення) передбачено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України» від 17.08.2020 № 719 (далі - постанова КМУ №719) встановлено спеціальне мито на товари походженням з російської федерації, незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів. А саме, для газів скраплених за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 та вуглеводнів з кодом згідно з УКТЗЕД 2901 10 00 10, що ввозяться на митну територію України в режимі імпорту - 3 %.

Цією ж Постановою КМУ № 719 визначено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними ставками.

Згідно п. 6 та 7 ч. 3 ст. 335 МК України у вставленому цим кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особовою зазначаються відомості про документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень) у випадках, передбачених МК України, надаються документи, що підтверджують країну походження товару.

Таким чином, з метою підтвердження заявленої в графі 34 МД країни походження товару (Європейський союз) ТОВ «Омнія Трейд» до митного оформлення було надано декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером від 21.11.2022 № GAZ 0410638, відомості про яку внесені до графи 44 МД.

Враховуючи вищезазначене, митне оформлення заявленого товару ТОВ «Омнія Трейд» за МД здійснено без застосування спеціальних заходів, а саме зі звільненням від сплати спеціального мита.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Посадовими особами Енергетичної митниці в період з 27.02.2025 по 09.04.2025 була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства ТОВ «Омнія Трейд» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи під час ввезення товарів на митну територію України за період діяльності з 01.01.2020 по 31.01.2025.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Омнія Трейд», посадовими особами Енергетичної митниці складено Акт від 23.04.2025 № 11/25/7.6-19/42927796 (далі-Акт), податкові повідомлення - рішення від 30.05.2025 №UA903000202519, UA903000202520.

За результатами документальної невиїзної перевірки було встановлено, що для товару, імпортованого ТОВ «Омнія Трейд» за МД з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 24.11.2022 № GAZ 0410638, відповідно до інформації, отриманої від уповноваженого органу країни-експортера, країна походження (Європейський союз) не підтверджено і товари не набули статусу преференційного походження.

Таким чином, походження товарів за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 24.11.2022 № GAZ 0410638 не підтверджено, відповідно, нарахування спеціального мита у розмірі 3 % було обов`язковим.

Крім цього, порядок визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України, визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеній в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ.

Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 46 941,50 грн, що на 1 223,14 грн менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету.

Згідно з п. 54.4 ст. 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, по території вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів та предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Враховуючи те, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 18 696,61 грн, а саме: спеціального мита - 17 473,47 грн, ПДВ - 1 223,14 грн (№ з/п. 84 додаток 3 до Акту, а. с. 85)

Статтею 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частиною 2 статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок зі сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Посилаючись на вказані обставини, Енергетична митниця вбачала в діях керівника ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 485 МК України, а саме вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів у розмірі 18 696, 61 грн (спеціальне мито - 17 473, 47 грн, ПДВ - 1 223, 14 грн).

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративно правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватися з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно зі статті 485 МК України відповідальність настає за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка вчинила порушення, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Також, Верховний Суд у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 751/1477/20 (провадження № К/9901/45268/18) вказав, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Таким чином, для кваліфікації діяння за статтею 485 МК України, має бути встановлена сукупність об`єктивної та суб`єктивної сторін: тобто факт вчинення дій, які порушують митні правила, та наявність у правопорушника умислу ухилитися від повної та законної сплати митних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 1 статті 293 МК України визначено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Частиною першою статті 271 МК України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та МК України, який нараховується та сплачується відповідно до МК України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита, додатковий імпортний збір (ч. 1 ст. 275 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 275 МК України спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права та одним з таких заходів є запровадження спеціального мита.

У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 № 129-VIII російську федерацію визнано державою-агресором.

Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та з метою вжиття заходів, необхідних для захисту суттєвих інтересів безпеки під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 719, якою було запроваджено спеціальне мито на важкі дистиляти (газойлі), гази скраплені, вуглеводні та на окремі типи вугілля походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України, незалежно від інших видів мита.

Так, Постановою № 719 було встановлено спеціальне мито для газів скраплених за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 згідно з УКТ ЗЕД та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та країною походження яких є російська федерація, у розмірі 3 %.

У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито згідно з цим пунктом, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками.

Згідно з ч. 1 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Під час митного оформлення товарів за МД, наведеними у Додатку №3 до Акту перевірки, скаржником на підставі декларацій про походження, складених на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «GAZIMPEKSAS», заявлено країною походження товарів Литовську Республіку.

На запит Держмитслужби від 14.06.2023 №15/15-03-01/11/2687 щодо перевірки декларації про походження зазначених у рахунках-фактурах, які були отримані з запитом №15/15-03-01/11/2687, уповноваженим органом Литовської Республіки листом від 25.03.2024 повідомлено про результати розслідування. Встановлено, що автентичними є лише ті Декларації про походження, які зазначені в Додатку №1, а товари, на які вони поширюються, мають походження з ЄС. Для решти товарів, експортованих компанією UAB «GAZIMPEKSAS» у вказаний період, преференційне походження ЄС не підтверджено, тому декларації про походження були заповнені неправильно. Крім того, у експортера UAB «GAZIMPEKSAS» статус затвердженого експортера під номером LT/VM0/052 було анульовано з 20 листопада 2023 р.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок.

Пунктом 54.4 статті 54 ПК України встановлено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок зі сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що саме дії директора ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 були спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Ні протокол, ні зміст постанови суду першої інстанції, не містять обставини, які доводять, що дії директора ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 були спрямованні на вчинення вказаних дій.

Як вбачається з долучених до протоколу доказів, у митній декларації ТОВ «Омнія Трейд» було зазначені відомості, які відповідають умовам контракту, за яким поставлявся газ скраплений вуглеводний на територію України.

Литовська компанія UAB «Gazimpeksas» в підтвердження права на надання преференцій надавала разом із товаром декларації походження (декларації інвойси) за встановленою Конвенцією формою. Права на такі преференції у UAB «Gazimpeksas» виникло на підставі присвоєного їй номера авторизованого експортера.

Також, з наявних доказів у справі вбачається, що перед укладенням контракту ОСОБА_1 пересвідчилась, що UAB «Gazimpeksas» дійсно має код авторизованого експортера та має право на застосування преференцій. ОСОБА_1 отримала копію відповідного рішення Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021.

UAB «Gazimpeksas» (Литва) отримала від Вільнюської територіальної митниці номер авторизованого експортера LT/VM0/052.

Так, у рішенні Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021 № 2TR-19-0025 зазначено, що UAB «Gazimpeksas» дозволено з дня прийняття даного рішення складати декларації-інвойс при підписанні, незалежно від вартості товарної партії, на зжижений нафтовий газ преференційного походження ЄС, експортований в Україну, котрий класифікується в позиції 2711 ГС.

Як вбачається, рішення Вільнюської територіальної митниці було чинним протягом всього часу співпраці ОСОБА_1 (ТОВ «Омнія Трейд») з UAB «Gazimpeksas» (Литва), а Енергетичною митницею не спростовано, що таке рішення було скасоване.

Більше того, неоспорюваним є той факт, що всі декларації-інвойси, котрі надавала UAB «Gazimpeksas» скаржнику, разом із товаром при імпорті на територію України, не є підробними, вони видані уповноваженим органом, а в подальшому прийняті митницею.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу, на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення дій, що ставляться їй у вину, а саме, що подаючи митну декларацію та додані до неї документи, вона була обізнана, що товар, який ввозиться на територію України має відмінне від Європейського Союзу походження.

Жодних доказів, що ТОВ «Омнія Трейд» мало будь-яку (фізичну, технічну) передбачену українським чи міжнародним законодавством можливість вчинити які-небудь дії, щоб перевірити первинну внутрішню документацію (весь ланцюг походження, виготовлення чи переробки товару) на території Литви, чи будь-якої іншої країни ЄС, не встановлено та суду не надано.

Крім того, митний орган, складаючи протокол про порушення митних правил, та місцевий суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, залишили поза увагою, що в межах розгляду даної справи митний орган не надав суду доказів про походження ввезеного товару з будь-якої іншої країни, що не входить до ЄС.

Таким чином, факт відсутності підтвердження походження товару з країн ЄС не є ідентичним доведенню факту походження товару з країн, що не входять до ЄС. Зазначене не узгоджується з принципом доведення «поза розумним сумнівом», що має застосовуватись у справах даної категорії.

На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що Енергетичною митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, які б були спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги та відповідно утворювали б об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, а тому висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 є передчасним та помилковим.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови апеляційним судом було встановлено, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 485 МК України, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 485 МК України, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Андросович Ганни Сергіївни задовольнити.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк