Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №290/464/25 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/464/25

В И Р О К

Іменем України

19 жовтня 2026 року Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_8 розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження № 12025065620000002 відносно:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полонне Полонського району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 125, частиною першою статті 121, частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Полонне Полонського району Хмельницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, -

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що близько 17 години 00 хвилин 19.02.2025 останній, перебуваючи за місцем свого проживання на подвір`ї домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_9 виникла словесна суперечка, в ході якої у нього виник раптовий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , в цей же час, день, місці та за вказаних обставин ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, дерев`яною палицею наніс два удари в область голови ОСОБА_9 .

В подальшому 20 лютого 2025 року, близько 02 години 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання, на території подвір`я вищевказаного домоволодіння, продовжуючи свої злочинні дії умисно та безпричинно наніс декілька ударів кулаком правої руки в область голови ОСОБА_9 , внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю.Після цього, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії, знову умисно наніс ОСОБА_9 декілька ударів ногами та руками в область голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді хронічної субдуральної гематоми правої гемісфери головного мозку, що ускладнилась лівобічним геміпарезом (слабкість лівої половини тіла), що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КК України.

Окрім цього, 20.02.2025 близько 03 години 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_7 перебуваючи на проїзджій частині дороги, поряд із домоволодінням, що навпроти будинку по АДРЕСА_1 , де на грунті раптово виниклих неприязних відносин, де між ним та ОСОБА_10 вуникла словесна суперечка, в ході якої у нього виник раптовий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 в цей же час, день та місці та за вказаних обставин ОСОБА_7 умисно кинув металеву трубу у напрямку ОСОБА_10 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синця та підшкірної гематоми лівого стегна, що відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я.

Своїми умисними діями, які виразились у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров`я , ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 125 КК України.

Окрім цього встановлено, що 22.02.2025 о 08 годині поліцейські СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заступили у добовий наряд в складі СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, де виконували покладені на них службові обов`язки, при цьому перебували у форменному одязі із табельною вогнепальною зброєю на службовому автомобілі марки «Skoda» моделі «Rapid» р/н НОМЕР_1 .

Того ж дня, близько 19 години 36 хвилин до відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 сусіди пошкоджують вікна та двері.На дане повідомлення було відправлено наряд СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області у складі поліцейського ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які перебували у форменному одязі із табельною вогнепальною зброєю на службовому автомобілі марки «Skoda» моделі «Rapid» р/н НОМЕР_1 .

Прибувши на місце події наряд СРПП виявив місцевих жителів, які проживають по АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_6 та її неповнолітнього сина ОСОБА_7 , які відразу почали виражатися у сторону працівників поліції нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою, кидатися дерев`яними палицями та камінням.

На законну вимогу працівників поліції СРПП, яка полягала у вимозі припинити вчиняти неправомірні дії, ОСОБА_6 та її неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи в стані алкогольного сп`яніння відповідали агресивно та в подальшому в останніх виник умисел на заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, в той день, у той самий час та місці неповнолітній ОСОБА_7 маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень працівникам поліції відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, а саме вкусив за палець поліцейського СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани другого пальця правої кисті, що відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 345 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 22.02.2025 о 08 годині 00 хвилин поліцейські СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заступили у добовий наряд в складі СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, де виконували покладені на них службові обов`язки, при цьому перебували у форменному одязі , який має особливі відмінні відзнаки відповідно до наказу МВС України від 19.08.2017 року №718 зі спеціальними жетонами поліцейського із табельною вогнепальною зброєю на службовому автомобілі марки «Skoda» моделі «Rapid» р/н 0949.

Цього ж дня, близько 19 години 36 хвилин до відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 сусіди пошкоджують вікна та двері.На розгляд даного повідомлення було відправлено наряд СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області у складі поліцейського ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які перебували у форменному одязі із табельною вогнепальною зброєю на службовому автомобілі марки «Skoda» моделі «Rapid» р/н НОМЕР_1 .

Прибувши на вказане місце, вищевказані поліцейські СРПП виявили місцевих жителів, які проживають по АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_6 та її неповнолітнього сина ОСОБА_7 , які відразу почали виражатися у сторону працівників поліції нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою, кидатися дерев`яними палицями та камінням.У зв`язку із чим працівниками правоохоронного органу останнім було зроблено неодноразові попередження про необхідність припинення протиправних дій, однак ОСОБА_6 та її неповнолітній син ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп`яніння на законні вимоги поліцейських припинити вчиняти адміністративне правопорушення не реагували.

В цей же час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_6 , якій було достовірно відомо, що перед нею перебувають працівники правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівникам поліції відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, з цією метою вона, взявши у праву руку дерев`яну палицю нанесла один удар по спині поліцейському СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 , внаслідок чого спричинила останньому тілесні ушкодження.

З метою припинення протиправної поведінки ОСОБА_6 діючи в рамках покладених службових обов`язків, визначених Законом Укрпаїни «Про Національну поліцію», працівники поліції застосували до ОСОБА_6 фізичну силу та спеціальний засіб у вигляді кайданок, після чого остання була затримана і доставлена до відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 345 КК України.

У судовому засіданні обвинувачені винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються, визнали повністю.

Враховуючи, що обвинувачені не оспорили обставин скоєння кримінальних правопорушень, з`ясувавши, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, пересвідчившись у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши відповідні процесуальні наслідки, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вищевказаних обставин.

Суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також з урахуванням того, що особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_6 покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, скоєне нею, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

ОСОБА_6 раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, не заміжня.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. При цьому обставину - вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з виконанням потерпілим службового обов`язку, зазначену в обвинувальному акті такою, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд виключає як обтяжуючу покарання обставину відповідно до положень статті 67 КК України, оскільки ця обставина є кваліфікуючою обставиною кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції частини другої статті 345 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки. Саме таке покарання на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченої.

При цьому суд, беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, а також врахувавши думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, приходить до висновку про можливість виправлення останньої без відбування покарання, а тому звільняє її від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України.

Доводи захисника обвинуваченої ОСОБА_6 щодо необхідності застосування до неї положень статті 69 КК України й призначення їй основного покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією частини другої статті 345 КК України у виді пробаційного нагляду, є неспроможними, оскільки законодавець чітко визначив, що лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, може мати місце застосування положень статті 69 КК України.

Згідно з частиною 1 статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (стаття 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Частина перша статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи».

Застосовуючи положення статті 69 КК України при призначенні покарання, суд зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що його пом`якшують, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знизили чи мали би знизити ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Отже, при визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Таким чином, підстави для застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 положень статті 69 КК України відсутні.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд враховує, що кримінальні правопорушення, скоєні ним, передбачене частиною першою статті 125 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, передбачене частиною першою статті 121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а передбачене частиною другою статті 345 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Дані кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_7 передбачені санкцією частиною першою статті 125 КК України карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року і відповідно до положень частин 1,3,5 статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, відноситься до кримінального проступку, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року, санкцією частини першої статті 121 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років і відповідно до положень частин 1,3,4 статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини та відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років та санкцією частини другої статті 345 КК України карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк і відповідно до положень частин 1,3,4 статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини та відноситься до нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Крім того, по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_7 судом береться до уваги стан здоров`я обвинуваченого, умови життя та виховання, рівень інтелектуального і вольового розвитку, його ставлення до суспільних цінностей і існуючих у суспільстві вимог та правил поведінки, готовність до їх сприйняття і коригування своєї поведінки, здатність до самооцінки свого вчинку.

Під час здійснення кримінального провадження щодо неповнолітнього на час вчинення правопорушень ОСОБА_7 суд забезпечує застосування чинного законодавства, своєчасний та якісний розгляд, керується Конституцією, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, положеннями інших нормативно-правових актів, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, зокрема, Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.89, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29.11.85 («Пекінські правила»), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Судом, відповідно до статті 66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , який внутрішньо переконавшись, надавши критичну оцінку своїй протиправній поведінці через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність. Тому судом враховано як обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого як щире каяття у скоєному, оскільки згідно пункту 1 частини першої статті 66 КК України обставиною, яка пом`якшуює покарання є щире каяття, і така обставина характеризуює знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого ним діяння, слугує критерієм індивідуалізації покарання.

Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_7 проявилося щире каяття.

Судом враховано вимоги постанови Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к, де надано роз`яснення, що активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Окрім цього судом враховано те, що згідно пункту 3 частини першої статті 66 КК України обставина, яка пом`якшує покарання є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, оскільки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час вчинення кримінальних правопорушень був неповнолітнім.

При вирішенні даної категорії справи суд приймає до уваги те, що відповідно до частини першої, частини другої статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до пункту 10 Зауважень загального порядку № 10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей у системі юстиції щодо дітей» прикладом якнайкращого забезпечення інтересів дитини є практика, коли традиційні цілі кримінального правосуддя, такі як покарання, поступаються місцем реабілітаційним та відновним цілям правосуддя у справах дітей - правопорушників.

В пункті 23.2 Рекомендацій СМ/Rec (2008) 11 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про європейські правила стосовно неповнолітніх правопорушників, щодо яких застосовуються санкції або заходи», зокрема наголошується, що перевагу слід надавати таким санкціям та заходам, які можуть мати виховний вплив, а також сприяти відшкодуванню збитків, завданих правопорушенням, яке вчинила неповнолітня особа.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, передбачені розділом ХV КК України.

Окрім цього, на думку суду, обставиною, яка пом`якшує покарання, що не передбачена частиною першої статті 66 КК України, але враховується як така на підставі частини другої статті 66 КК України, є вчинення винним злочину вперше. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам дано роз`яснення, відповідно до якого особам, які вперше вчинили злочини, доцільно призначати менш суворе покарання.

При цьому обставину - вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з виконанням потерпілими службового обов`язку, зазначену в обвинувальному акті такою, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд виключає як обтяжуючу покарання обставину відповідно до положень статті 67 КК України, оскільки ця обставина є кваліфікуючою обставиною кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд враховує те, що підставами для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини КК України за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 КК України.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.

Згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яку сформульовано і затверджено суддями ВСС на засіданні зборів суддів 23.12.2016 «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх» (п.15) до неповнолітніх , визнаних винними у скоєнні злочину, судом може бути призначено лише покарання, передбачені у статті 98 КК України та виключно в межах розмірів та строків, установлених статтями 99-102 КК України. При цьому посилатися в резолютивній частині вироку на статтю 69 КК України не потрібно.

ОСОБА_7 раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо, не працює, не одружений, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, орган пробації зазначає про середню ймовірність вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення та вважає, що виправлення останнього можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

З урахуванням особи обвинуваченого, який на момент вчинення злочинів був неповнолітнім і вперше притягається до кримінальної відповідальності, тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і його ролі у вчиненні правопорушень, наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе на підставі положень частини першої статті 69 КК України лише щодо кримінального правопорушення, кваліфікованого за частиною першою статті 121 КК України, призначити основне покарання нижче найнижчої межі, встановленої в санкції частини першої статті 121 КК України, та призначити ОСОБА_7 , з урахуванням положень статті 102 КК України, основне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за частиною першою статті 125 КК України з урахуванням положень статті 100 КК України – 30 (тридцять) годин громадських робіт та за частиною другою статті 345 КК України, з урахуванням положень статті 102 КК України, - 1 (один) рік позбавлення волі.

Відповідно до частини першої статті 70 КК Украини суд визначає ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням та призначає остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

При цьому суд, беручи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який є неповнолітнім, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також врахувавши думку потерпілих, які претензій до обвинуваченого не мають, приходить до висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання та звільняє його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України.

Щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 положень статті 69 КК України й призначення йому основного покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією частини другої статті 345 КК України, суд, в даному випадку, не вбачає та зауважує, що критична оцінка протиправності своєї поведінки не можуть настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, щоб бути підставою для призначення покарання із застосуванням положень статті 69 КК України.

Долю речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Заходи забезпечення цього кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 100, 368-374 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Згідно статті 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені частиною першою статті 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Встановити ОСОБА_6 тривалість іспитового строку два роки.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 125, частиною першою статті 121, частиною другою статті 345 КК України, та призначити йому покарання:

- за частиною першою статті 125 КК України – у виді 30 (тридцяти ) годин громадських робіт;

- за частиною першою статті 121 КК України із застосуванням положень частини першої статті 69 КК України – у виді 3 (три) роки позбавлення волі;

- за частиною другою статті 345 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до частини першої статті 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно статті 75, 104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені частиною першою статті 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Встановити ОСОБА_7 тривалість іспитового строку один рік та шість місяців.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2025 року на металевий прут, скляну пляшку з написом «Kalganoff», дерев`яну палицю довжиною 91 см. із забитим цвяхом на ній та дерев`яну палицю довжиною 40 см. – скасувати.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 20 березня 2025 року на дерев`яну палицю довжиною 2,37 м. – скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

- металевий прут, поміщений до спецпакету №PSP 3319323, скляну пляшку з надписом «Kalganoff», поміщену до спецпакету №PSP 3319324, дерев”яну палицю із забитим цвяхом на ній завдовжки 91 см, опечатану бирками, дерев`яну палицю завдовжки 40 см., опечатану бирками, дерев`яну палицю ловжиною 2,37 м., які передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області – знищити;

- аудіозапис із назвою «1740007366.212861» телефонного дзвінка на лінію 102, здійсненого заявником 20.02.2025 року близько 01 год.30 хвилин ЄО №804 від 20.02.2025 року, наявний на оптичному носієві інформації CD-R диску, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12025065620000002 – залишити в матеріалах кримінального провадження №12025065620000002 протягом усього часу їх зберігання;

- паперові носії інформації – карту виїзду швидкої медичної допомоги №414/15 від 20.02.2025 року та карту виїзду швидкої медичної допомоги №599/459 від 13.03.2025 року на 2 (двох) аркушах, дані носії інформації містять друковану та рукописну інформацію та аудіозаписи повідомлення про виклик на лінію 103, який прийнятий 20.02.2025 року, містяться у вигляді файлів, а саме двох файлових тек із наявною інформацією, під назвою «13.03.2025-459» та «20.02.2025-15», на оптичному носієві інформації СD-R диску, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12025065620000002 – залишити в матеріалах кримінального провадження №12025065620000002 протягом усього часу їх зберігання;

- оптичний DVD-R диск для лазерних систем зчитування з назвою (DVD-R R 4.7 120 MIN) на якому міститься пять файлів з наявною інформацією, а саме файл під назвою: «VID_6732», об`ємом 49,1 МБ, «VID_6733», об`ємом 49,1 МБ, «VID_6734», об`ємом 49,1 МБ, «VID_6735», об`ємом 49,1 МБ, «VID_6736», об`ємом 49,1 МБ, із зазначененям інформації від 20.02.2025 із відеореєстратора автомобіля швидкої допомоги – (не відповідає реальному часу відтворення з технічних причин), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12025065620000002 – залишити в матеріалах кримінального провадження №12025065620000002 протягом усього часу їх зберігання;

- медичну карту стаціонарного хворого №9444(25) на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведена 14.03.2025 року, яка знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12025065620000002 – повернути Комунальному некомерційному підприємству «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляції, яка подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1