Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №286/2310/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2310/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 жовтня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л. ,

із секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду і просить встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка – ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що її свекор – ОСОБА_4 мав у власності житловий будинок АДРЕСА_1 . Свекор помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв його син, а її, позивача, чоловік – ОСОБА_3 , подавши у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини, але нотаріально не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. На момент його смерті з ним були зареєстровані: вона та двоє їх синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_6 від своєї частини спадщини відмовився на її користь, а місцезнаходження ОСОБА_7 на даний час не відомо, але він є таким, що прийняв спадщину. Таким чином, вона прийняла спадщину після смерті чоловіка на 2/3 частини спадкового майна. Однак, оформити спадщину на 2/3 частини будинку нотаріально вона не може, так як спадкодавець при житті не виготовив свідоцтво про право власності на нього, а земельна ділянка для обслуговування вказаного житлового будинку у приватну власність йому не передавалась.

Крім того, вона не може довести родинні відносини між її чоловіком – ОСОБА_3 та його батьком – ОСОБА_4 , так як у свідоцтві про народження їх прізвище зазначено на російській мові « ОСОБА_8 », а у свідоцтвах про смерть « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 ».

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати без її участі. Відповідач про причини неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням та оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Суд, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( не 18.06.2028, як зазначила позивач в позовній заяві), а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 18.06.2018 та серії НОМЕР_2 від 13.11.2025.

На день смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , 1985 року забудови, який належав йому на праві приватної власності, що підтверджується випискою із погосподарської книги, виданої старостою Нововелідницького старостинського округу №8 Словечанської сільської ради за №560 від 11.06.2026.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 31.10.1962, виданого на російській мові, вбачається, що « ОСОБА_10 » народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , так у документі. Його батьками зазначені: батько – « ОСОБА_11 », мати – « ОСОБА_12 », так у докумені (а. с. 17).

Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 підтверджує копія довідки виконавчого комітету Нововелідницької сільської ради №574 від 08.02.2019, з якої вбачається, що батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , постійно проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 .

У суду не має підстав не довіряти вказаним документам, в яких співпадають всі дані, окрім однієї букви в зазначенні прізвища спадкодавців, а тому суд вважає, що розбіжності в написанні прізвища останніх пов`язані з допущенням помилки при здійсненні перекладу з російської мови на українську, і відповідно факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - доведеним.

Встановлення факту родинних відносин позивачеві необхідно для оформлення права на спадщину.

ОСОБА_3 – син ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті батька, так як у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але документально своїх спадкових прав не оформив, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1436/02-31 від 03.07.2026 та повідомленням Овруцької ДНК №1349/01-16 від 14.08.2026.

Відповідно, на день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі і на житловий будинок, який він успадкував після смерті батька.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Позивач є дружиною спадкодавця та спадкоємцем за законом 1-ї черги. Вона є такою, що прийняла спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України після смерті чоловіка, так як була зареєстрована та проживала разом з ним на день його смерті, і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом в 2/3 частках на земельну ділянку. Крім позивача, спадкоємцями за законом 1-ї черги після смерті ОСОБА_3 є його діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які також прийняли спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України після смерті батька, так як були зареєстровані та проживали разом з ним на день його смерті. ОСОБА_5 подав заяву про відмову від спадщини за законом на користь матері. Однак, спадщину на 2/3 частини домоволодіння позивач оформити не може, так як спадкодавці при житті не виготовили правовстановлюючі документи на нього, а земельна ділянка для обслуговування житлового будинку у приватну власність їм не передавалась.

Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 12.09.1987, довідкою Словечанської сільської ради №606 від 09.07.2026, копією довідки Словечанської сільської ради №561 від 11.06.2026, копією постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1436/02-31 від 03.07.2026 та повідомленнями Овруцької ДНК №1349/01-16 від 14.08.2026 та приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук О. М. №224/01-16 від 14.08.2026.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме, щодо будинку АДРЕСА_1 та інформація Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника ( спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому слід визнати за позивачем право власності на спадкове домоволодіння.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 245, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , 1985 року забудови, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , і яке успадкував після його смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець