Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №285/4457/26
Суддя: Мозговий В. Б.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.,
представника позивача Кобриної Н.В.
(Справа № 285/4457/26, провадження у справі № 2/0285/2845/26)
розглянув у судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про виділення частки в натурі з спільної часткової власності, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2026 року до суду звернулась адвокат Кобріна Н. В., в інтересах ОСОБА_1 , з вищезазначеним позовом до відповідачів в якому просить суд виділити ОСОБА_1 в натурі 23/100 часток із спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 (загальною площею 30,3 кв.м., житловою 23,7 кв.м.) а також припинити право спільної часткової власності за нею.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 та відповідачі являються співвласниками будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , де позивачці належить по 23/100 частки зазначеного будинку.. Наданий час між всіма співвласниками будинку фактично встановлений порядок користування своїми частками. Позивачка бажає скористатися своїм правом на виділ їй частки в натурі, але дійти згоди зі всіма співвласниками будинку не має можливості.
Позивачка ОСОБА_1 посилаючись на те, що оскільки вона є власником 23/100 частки будинку і має право на виділення її в натурі, а також те, що в добровільному порядку поділ провести не представляється можливим, просить суд позов задовольнити.
Відповідачі своїм правом на подачу відзивів не скористалися.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшли заяви про визнання позовних вимог та про слухання справи у їхню відсутність.
Відповідачки ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , в зв`язку з невідомим їхнім місцем реєстрації та перебування, повідомлялися про місце і час слухання справи в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України (оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України).
Вислухавши усні пояснення представника позивачки, дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Встановлено, що позивачці та відповідачам на праві спільної часткової власності належить будинок номер АДРЕСА_1 , про що свідчать довідка КП “Звягельське міжміське бюро технічної інвентаризації” від 02.04.2026 р. за №138 та витаг з Державного реєстру речових прав (т. а.с.10, 11).
Також встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 23/100 частки будинку, про що свідчить договір дарування від 04.06.2021 укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.12).
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».
У пунктах 6 та 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» від 04 жовтня1991 року №7 зазначається, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Згідно висновку ФОП Сичик від 28.04.2026 р. №13/2026 позивачці ОСОБА_1 за технічними показниками може бути виділено її частку в натурі у квартиру АДРЕСА_2 (а.с.18-21).
Крім того, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні повідомили, що наданий час кожен з співвласників має фактично виділені частки з окремими входами та ними користується.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки про виділ їй частки будинку в натурі є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про виділення частки в натурі з спільної часткової власності— задовольнити повністю.
Виділити в натурі у власність ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) - 23/100 частин із спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 (загальною площею 30,3 кв.м., житловою 23,7 кв.м.).
Припинити за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 19.10.2026 року.
Головуючий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua