Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №165/1376/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1376/26

провадження №2-др/165/14/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

з участю секретаря Король І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ломаги Катерини Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 165/1376/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

встановив:

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 09.09.2026 задоволено позов частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 111625 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. заборгованості за договором позики від 13 березня 2026 року. У решті позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн. 44 коп.

Однак із змісту рішення суду встановлено, що при його ухваленні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачу не вирішувалось, оскільки представник позивача у судовому засіданні зробив заяву про подання ним доказів про витрати на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ломага К.В. 02.10.2026 подала через систему «Електронний суд» заяву, яка зареєстрована 05.10.2026, про ухвалення додаткового рішення та докази про витрати на правничу допомогу відповідно до ч. 4 ст. 141 КПК України. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень. Також просила поновити строк на подання вказаної заяви у разі визнання строку пропущеним, при цьому просила врахувати, що повний текст рішення суду отримано 30.09.2026.

У судове засідання представник позивача Ломага К.В. не з`явилася, подала суду заяву, в якій просить розгляд вказаної заяви проводити у відсутності сторони позивача та задоволити подану заяву в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просить заяву про ухвалення судового рішення розглядати у його відсутності. Просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення 20000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу — зменшити їх розмір до обґрунтованої та співмірної суми, врахувавши фактичний обсяг наданих послуг, складність справи, час, необхідний для виконання відповідних робіт, часткове задоволення позовних вимог та майновий стан відповідача. Наголошує, що стягнення додаткових 20000 грн. без належного обґрунтування їх співмірності, створить для нього надмірне фінансове навантаження. Вказує, що заява не містить детального та належним чином обґрунтованого розрахунку фактично витраченого адвокатом часу із зазначенням конкретних дій, їх тривалості та вартості кожної такої дії. Вважає, що сам по собі акт про надання правничої допомоги не може безумовно підтверджувати співмірність заявленої до стягнення суми. Просить врахувати, що рішенням суду позовні вимоги задоволені частково, а в задоволенні решти позовних вимог позивачу було відмовлено. Зазначає, що такі витрати повинні покладатись пропорційно задоволеним вимогам.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ломага К.В. 02.10.2026 подала через систему «Електронний суд», яка зареєстрована 05.10.2026, до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Оскільки повний текст рішення суду отримано 30.09.2026, тому суд дійшов висновку, що строк подання вказаної заяви до суду слід поновити з поважних причин його пропуску.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення суд не вирішував питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із заявленням у судовому засіданні представником позивача Ломагою К.В. про намір подання ним доказів про витрати на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі -Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та інші, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання такої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає таку допомогу.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Представником позивача Ломага К.В. до закінчення судових дебатів у судовому засіданні зроблено заяву про подання доказів, котрі підтверджують судові витрати позивача, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 141 ЦПК України. У позові позивачем зазначено орієнтовний розмір професійної правничої допомоги в розмірі 20000 гривень.

Представником позивачка надано суду договір про надання правничої допомоги від 07.04.2026 (а.с.84,85), додаткова угода №1 від 15.08.2026 до договору про надання правничої допомоги (а.с.85, зворот) акт про надання правової допомоги від 15.08.2026 (а.с.86), прибутковий касовий ордер про сплату позивачем 20000 грн (а.с.86, зворот).

Судова практика сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, тощо.

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг від 15.08.2026 та додаткової угоди до договору від 15.08.2026, адвокатом було надано позивачу правничу допомогу, за надання якої клієнт сплачує адвокату гонорар у розрахунку 20000 грн, які сплачено 30.09.2026, що підтверджено прибутковим касовим ордером №14. Надана адвокатом допомога містить таків послуги: складання та надіслання досудової вимоги щодо виконання відповідачем зобов`язання за договором позики від 13.03.2026, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – 1500 грн, складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики – 10000 грн, складання та подання заяви про забезпечення позову – 4000 грн, складання та подання заяви про виправлення описки в виконавчому документі – 1000 грн, складання та подання заперечень на заяву про скасування заходів забезпечення позову – 3500 грн.

Згідно з ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак відповідач, на якого покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат, не надав суду належних та допустимих доказів такої неспівмірності, тому клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема із суми 125881,89 грн., яку просив стягнути позивач, рішенням суду від 09.09.2026, з відповідача ОСОБА_2 стягнуто 11625 грн., а тому витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 17734,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу, із розрахунку 20000х88,67%=17734,00 грн, де 88,67% - відсоток задоволених позовних вимог (111625*100/125881,89=88,67%).

Керуючись ст.ст. 137, 141, п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України,

ухвалив:

Поновити представнику позивача ОСОБА_1 – адвокату Ломага К.В. строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 165/1376/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог 17734 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук