Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №742/944/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 вересня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/944/25

Головуючий у першій інстанції – Ільченко О. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/535/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

треті особи: Орган опіки та піклування Ладанської селищної ради

Прилуцького району,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Ільченка О.І. від 10 листопада 2025 року, місце ухвалення рішення - м. Прилуки, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, треті особи: Орган опіки та піклування Ладанської селищної ради Прилуцького району, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, зазначивши третьою особою Орган опіки та піклування Ладанської селищної ради Прилуцького району, в якому просив встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначав, що він перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою ОСОБА_2 , який розірвано 28.07.2022 року. Від шлюбу сторони мають малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначав, що після розірвання шлюбу діти сторін проживають з ним, при цьому, повністю перебувають на вихованні та утриманні ОСОБА_1 , оскільки матір дітей вихованням синів не займається, із дітьми не спілкується, не цікавиться станом їхнього здоров`я та навчанням. Позивач стверджував, що встановлення факту самостійного виховання дітей йому необхідно з метою захисту прав та інтересів, як дітей, так і його прав, як батька.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.02.2025 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.11.2025 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.11.2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення вимог його позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції від 10.11.2025 року ухвалено судом із порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що встановлення факту самостійного виховання та перебування у нього на утриманні дітей, необхідно для призначення соціальних пільг, субсидій, допомоги, а також є підставою для отримання відстрочки. Доводи апеляційної скарги стверджують, що факт самостійного виховання та утримання дітей, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав ОСОБА_1 , та можливість безперешкодної їх реалізації. Встановлення факту перебування дітей позивача на його вихованні та утриманні є необхідним, з метою захисту прав та інтересів самих дітей та прав позивача, як батька дітей. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №201/5972/22, провадження №14-132цс23. Зі змісту даної постанови Великої Палати Верховного Суду слідує, що дана постанова стосувалась того, що факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може розглядатись за правилами окремого провадження, а лише у позовному провадженні. Тобто, правова проблема полягала у визначенні предметної юрисдикції та можливості розгляду справ про встановлення фактів за правилами адміністративного судочинства. За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції безпідставно послався на дану судову практику, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано, що малолітні сини сторін спору після припинення спільного проживання сторін спору залишилися проживати разом із батьком, який належним чином виконує свої обов`язки щодо виховання дітей, має належні умови для проживання, розвитку дітей, піклується про них. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, то матір дітей не приймає участі у повсякденному житті дітей, не здійснює їх виховання, взагалі не контактує із дітьми, оскільки матір дітей самоусунулась від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання синів, а отже, саме батько здійснює виховання дітей самостійно.

Ухвалами Чернігівського апеляційного суду, відповідно, від 13.03.2026 року та від 16.03.2026 року (а.с.102,103), було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.11.2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, треті особи: Орган опіки та піклування Ладанської селищної ради Прилуцького району, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні на 28.07.2026 року на 15:00 год.

В подальшому, 02.04.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у даній справі №742/944/25, на підставі п.7 ч.1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.117).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, доводи поданої ОСОБА_1 заяви про закриття провадження у даній справі №742/944/25, на підставі п.7 ч.1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.117), апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю яких є ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с.12, 14).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.07.2022 року, у справі №742/4518/21, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано (а.с.11).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади за №2024/013785732, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за вказаною вище адресою (а.с.13,15).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 14.11.2024 року за зазначеною вище адресою, для повноцінного розвитку дітей виділена окрема кімната, у якій є двоярусне ліжко, стіл для занять, крісло, шафа для одягу, телевізор, комп`ютер. Діти забезпечені одягом і взуттям по сезону. Мають сучасні гаджети, отримують збалансоване харчування. Батько піклується про стан здоров`я дітей (а.с.17).

Як вбачається із характеристики відносно ОСОБА_1 , він працює у ТОВ ”Український легіон ”Право та порядок” на посаді охоронника, починаючи з 01.02.2024 року. За час роботи зарекомендував себе, як дисциплінований, досвідчений, кваліфікований працівник (а.с.18).

Згідно листа Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області ’’Про надання інформації’’ від 05.02.2025 року, матір дітей - ОСОБА_2 відсторонилася від участі у вихованні та утриманні малолітніх дітей, не цікавиться їх навчанням, станом здоров`я, не утримує їх. ОСОБА_1 повністю утримує дітей. На час відсутності батька у робочих справах діти перебувають у своїх бабусь (а.с.45).

На запит Чернігівського апеляційного суду із Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла належним чином завірена копія актового запису про смерть №4 від 08.01.2026 року стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 131, 132).

Відповідно до приписів п.7 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Необхідно зазначити, що правовідносини у даній справі щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, не допускають правонаступництва.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що відповідно до положень ч.1, ч.3 статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Як вбачається із заочного рішення суду першої інстанції від 10.11.2025 року, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, із врахуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини та фактичних, документально підтверджених обставин справи, послався на ті обставини, що позивачем у вимогах заявленого позову не зазначено, за який саме період він просить встановити факт самостійного виховання та утримання дітей. Судом першої інстанції також вказано, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що він самостійно виховує та утримує синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на час розгляду справи судом. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане із настанням (існуванням) обставин, за яких матір не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, та стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного), та безумовно впливає на права та інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені Законом. Суд першої інстанції вказав, що з огляду на зазначене, позивач не заявляв до відповідачки жодних вимог матеріально-правового характеру, які б підлягали вирішенню у позовному провадженні - про визначення місця проживання дитини чи про позбавлення відповідачки батьківських прав. Суд першої інстанції констатував, що у даній справі ОСОБА_1 просить встановити факт самостійного виховання ним дітей, проте, встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дітей, та потребує дослідження і врахування інтересів дітей. За доводами суду першої інстанції, в ході судового розгляду даної справи, позивачем не надано та судом не встановлено факту порушення особистих прав позивача, які б підлягали захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб, та необхідність, дійсну мету встановлення (підтвердження) судом фактів, про які просив позивач. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 позову.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, доводи поданої ОСОБА_1 заяви про закриття провадження у даній справі №742/944/25, на підставі п.7 ч.1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.117), апеляційний суд вважає, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції від 10.11.2025 року ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про необхідність у відмові у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 позову. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції від 10.11.2025 року, ухваленого на підставі норм права, які регулюють спірні правовідносини та на основі з`ясованих фактичних обставин, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи.

Приймаючи до уваги зазначене вище, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Жайворонка Ігоря Вікторовича про закриття провадження у справі №742/944/25, на підставі п.7 ч.1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 - необхідно залишити без задоволення, а заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року - необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 375; ч.3 статті 377, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Жайворонка Ігоря Вікторовича про закриття провадження у справі №742/944/25.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: