Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №560/22126/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/22126/25

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом від 26.12.2025 в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 по 28.11.2025; 2) Стягнути з військової частини НОМЕР_1 України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 по 28.11.2025.

У позові позивач пояснив, що 01.08.2019 старшину ОСОБА_1 (Г-034683), помічника начальника військового наряду (кулеметника) 2-го відділення 2-го патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.07.2019 № 55 о/с, наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено з військової служби у запас ЗС України відповідно до підпункту «ж» пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). 28.11.2025 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/8304/25 військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено ОСОБА_1 78 567,80 грн. На подану 02.12.2025 позивачем заяву про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 по 28.11.2025 відповідач відповіді не надав. Вважає, що відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 742270,09 грн. (321,19 грн х 2311 календарних дні) (арк. спр.1-4).

Після роз`єднання позовних вимог ухвалою від 20.12.2025, суд ухвалою від 31.12.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребував докази (арк. спр.19-21).

Відповідач надав Відзив на позов від 10.01.2026 в якому просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що судом помилково застосовано право позивача звернутися з позовною заявою без обмеження будь-яким строком, ігноруючи чинні норми КАС України, ст. 117 КЗпП України та релевантну судову практику Верховного Суду, зокрема правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20. Вважає, що з урахуванням положень ст. 117 КЗпП у редакції Закону №2352-IX вся сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 58 422 грн. (321 грн. (середньоденний заробіток) х 182 днів (кількість днів затримки розрахунку). Враховуючи вимоги Постанови № 100 та релевантну практику Верховного Суду можливим є здійснення розрахунку суми середнього заробітку за час затримки за весь час затримки за наступною формулою: Істотність частки виплаченої індексації грошового забезпечення позивача (78 567,80 грн.) в порівнянні із середнім заробітком (визначеним Позивачем) за час затримки розрахунку за 2311 днів (741 831 грн.) 10,59 %. Отже, з врахуванням істотності частки (78 567,80 грн. (сума сплаченої індексації) / 741 831 грн. (сума середнього заробітку за час затримки) х 100%. Сума, яка підлягає відшкодуванню з урахуванням істотності частки 10,59 % становить: 321 грн. (середньоденний заробіток позивача) х 10,59 % х 183 (дні затримки розрахунку, враховуючи 6-місячний термін встановлений ст. 117 КЗпП України) = 6220,88 грн. (арк. спр.26-38).

Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Сторони не оспорюють і це підтверджено матеріалами справи, що: 1) звільнення позивача із військової служби - 01.08.2019; 2) виплату 28.11.2025 військовою частиною НОМЕР_1 позивачу на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справах №560/8304/25 та №560/8302/25 - 78 567,80 грн; 4) середньоденний заробіток позивача 321,19 гривень, тому це не потребує доказування в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.

Відповідно до Довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 ОСОБА_1 у липні 2019 року виплачено 7156,50 гривень (арк. спр.14-16).

Згідно з судовим рішення від 07.12.2021 у справі №560/13244/21 встановлено, зокрема, що на виконання рішення суду військова частина НОМЕР_1 нарахувала позивачу 1881,88 грн індексації грошового забезпечення та виплатила вказану суму 14.09.2021. Також, суд: 1) Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2021 по 14.09.2021; 2) Стягнув з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні в розмірі 59098,96 грн з урахуванням обов`язкових платежів та виплат.

Отже, при звільненні 01.08.2019 позивачу належало до виплати 87605,58 гривень (7156,50 (виплачених у серпні 2019 року) + 1881,28 (виплачених 14.09.2021) + 78 567,80 грн (виплачених 28.11.2025)), що було би повним розрахунком при звільненні позивача, враховуючи надані докази та встановлене судом.

Відсоток невиплаченої суми позивачу становитиме 89% з розрахунку 78567,80 / 87605,58 х 100%.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців обчислюється наступним чином: 321,19 грн. (середньоденний заробіток) х 181 ( 6 місяців) = 58135,39 гривень.

Відтак, 89% від 58135,39 гривень становить 51740,49 гривень, що буде співмірною сумою відповідальності роботодавця за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.09.2021 по 28.11.2025 з урахуванням судового рішення у справі №560/13244/21, яким суд стягнув з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні в розмірі 59098,96 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 по справі N 489/6074/23 зазначила, що розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі N 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин.

При цьому, у справі N 489/6074/23 розрахунки середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку здійснювались із врахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 по справі N 489/6074/23 вважала справедливим підходом розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку враховуючи відсоткове співвідношенні суми заборгованості від загального розміру належних при звільненні виплат та зменшення відшкодування до суми, співмірної з порушенням.

Згідно з ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у редакції Закону України від 01.07.2022 N 2352-IX у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги. Зокрема, задовольняються позовні вимоги щодо бездіяльності та відповідальності відповідача за ст.117 КЗпП України за невчасний розрахунок при звільненні, яка (відповідальність) становитиме співмірну суму у розмірі 51740,49 гривень за період з 15.09.2021 по 28.11.2025 з урахуванням обставин встановлених у судовому рішенні у справі №560/13244/21 та позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.10.2025 по справі N 489/6074/23, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Суд також звертає увагу на те, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід зазначити стосовно відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 26.12.2025 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.09.2021 по 28.11.2025.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.09.2021 по 28.11.2025 у розмірі 51740,49 (п`ятдесят одна тисяча сімсот сорок грн. 49 коп.) гривень.

В решті вимог позову відмовити.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович