Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №947/17275/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2319/26

Справа № 947/17275/25

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвєєва Тетяна Сергіївна на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2025 року, постановленого під головуванням судді Гандзій Д.М., повний текст рішення складений 15 жовтня 2025 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання неправомірними дій, протиправним та скасування акту-розрахунку і рішення комісії та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до акціонерного товариства «Одесагаз» (далі АТ «Одесагаз») про визнання неправомірними дій, протиправним та скасування акту-розрахунку і рішення комісії та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії АТ «Одесагаз» щодо проведення донарахування позивачу за особовим рахунком № НОМЕР_1 на підставі договору розподілу газу – об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ за актом-розрахунком № 07091 від 17.04.2025 року нарахувань в розмірі 4311,59 куб.м на суму 32634,35 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії № 4781 аб/1 від 17.04.2025 року та акт-розрахунок № 07091 від 17.04.2025 року, на підставі якого позивач зобов`язаний сплатити за граничними об`ємами споживання природного газу населення, з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача, за вартість закупівлі ВТВ за період виконаного розрахунку витрати та нарахування в розмірі 4311,59 куб.м на суму 32634,35 грн.;

- зобов`язати АТ «Одесагаз» провести позивачу перерахунок вартості природного газу та скасувати донарахований обсяг природного газу в розмірі 4311,59 куб.м на суму 32634,35 грн. за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є побутовис споживачем послуг з газопостачання та здійснює споживання природного газу за вказаною адресою та на його ім`я у АТ «Одесагаз» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

21.11.2024 року працівниками АТ «Одесагаз» було проведено перевірку об`єкта споживача, за результатами якої виявлено порушення та складено Акт про порушення № 07091 яким було зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

В цей же день, 21.11.2024 року протоколом щодо направлення ЗВТ на експертизу, лічильник позивача «Elster BKT - G4» заводський №10663472 був знятий і опломбований та направлений на експертизу.

29.11.2024 року було проведено експертизу та складено Акт № 503 експертизи ЗВТ та пломб, яким встановлено наступне: «Лічильник газу типу Elster BKT - G4 заводський №10663472; Виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: відбитки тавра встановленої пломби не відповідають відбиткам заводу виробника. Навколо аверсу та реверсу пломби підколи та подряпини».

05.12.2024 року при проведенні метрологічного дослідження лічильника ВП ПП «Науково виробничий центр оцінки відповідності «Юг» складено довідку № 020544 про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Elster BKT - G4 заводський №10663472, встановлено непридатність лічильника газу. Зокрема, визначено, що лічильник обліковує природний газ частково, оскільки відносна похибка його вимірювання перевищує допустимі значення.

17.04.2025 року відбулось засідання комісії та прийнято рішення за № 4781/1аб яким акт про порушення № 07091 від 21.11.2024 року, було задоволено та здійснено споживачу ОСОБА_1 нарахування вартості необлікованого об`єму споживання природного газу за граничними об`ємами споживання у сумі 32634,35 грн.

Позивач вважає нараховану суму протиправною, оскільки відповідачем не підтверджено ні наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, ні наявність факту того, що таке порушення призвело до викривлення даних обліку природного газу, що виключає можливість проведення донарахування об`єму природного газу.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2025 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 передана за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвєєва Т.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, який позов задовольнити, посилаючись на те, що суд першої інстанції не вірно надав оцінку доказам та обставинам справи, а також не вірно застосував норми матеріального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що здійснення оплати ОСОБА_2 у розмірі 32634,35 грн., є фактичне визнання вини, оскільки здійснення оплати не є доказом визнання позивачем вини.

Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги протиправність дій АТ «Одесагаз» щодо проведення позивачу донарахування в розмірі 4311,59 куб.м на суму 32634,35 грн. та вважає, що рішення комісії № 4781 аб/1 від 17.04.2025 року, а також акт розрахунок № 07091 від 17.04.2025 року підлягають скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу, АТ «Одесагаз», в інтересах якого діє адвокат Карась М.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання, призначене на 29 вересня 2026 року, учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 126, 127, 127 зв.б.).

До суду від адвоката Карася М.М., представника АТ «Одесагаз» надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника (а.с. 128-129).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність осіб, які не з`явилися в судове засідання та які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з газопостачання та здійснює споживання природного газу за вказаною адресою та на його ім`я у АТ «Одесагаз» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

21 листопада 2024 року працівниками АТ «Одесагаз» було проведено перевірку об`єкта споживача, за результатами перевірки було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем та складено Акт про порушення № 07091, яким було зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (а.с. 11).

21 листопада 2024 року протоколом щодо направлення ЗВТ на експертизу, лічильник позивача «Elster BKT - G4» заводський №10663472 був знятий і опломбований та направлений на експертизу, дата проведення експертизи 29.11.2024 року о 10:40 год. за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1 (а.с. 12, 76).

29.11.2024 року була проведена експертиза та складений Акт № 503 експертизи ЗВТ та пломб, яким встановлено наступне: « Лічильник газу типу Elster BKT - G4 заводський №10663472; Виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: відбитки тавра встановленої пломби не відповідають відбиткам заводу виробника. Навколо аверсу та реверсу пломби підколи та подряпини» (а.с. 13 зв.б., 14, 77).

05.12.2024 року при проведенні метрологічного дослідження лічильника ВП ПП «Науково виробничий центр оцінки відповідності «Юг» складено довідку № 020544 про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Elster BKT - G4 заводський №10663472, встановлено непридатність лічильника газу. Зокрема, визначено, що лічильник обліковує природний газ частково, оскільки відносна похибка його вимірювання перевищує допустимі значення (а.с. 78).

18.12.2024 року відбулось засідання комісії та прийнято рішення за № 4781аб яким засідання комісії було перенесено.

17.04.2025 року відбулось засідання комісії та прийнято рішення за № 4781/1аб яким задоволений акт про порушення № 07091 від 21.11.2024 року та здійснено споживачу ОСОБА_1 нарахування вартості необлікованого об`єму споживання природного газу за граничними об`ємами споживання відповідно до вимог пункту 1 розділу 3 глави XI Кодексу газорозподільних систем у сумі 32634,35 грн. (а.с. 67).

ОСОБА_1 була здійснена оплата послуг у загальному розмірі 32634,35 грн. (а.с. 68-74).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із безпідставності і необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, за наступних підстав.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов?язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Правовідносини між споживачем (позивачем) та постачальником газу (відповідачем) врегульовані Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕ від 30 вересня 2015 року № 2494, положеннями ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Щодо наявності доказів несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та викривлення даних обліку ЗВТ, суд виходив з того, що наявність втручання в роботу ЗВТ позивача - підтверджуються висновком Акта №503 експертизи ЗВТ та пломб, яким встановлено наступне: «Лічильник газу типу Elster BKT - G4 заводський №10663472; Виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: відбитки тавра встановленої пломби не відповідають відбиткам заводу виробника. Навколо аверсу та реверсу пломби підколи та подряпини».

Судом встановлено, що доказами того, що спірний лічильник позивача обліковував витрати газу частково (з порушенням законодавства) витрати (споживання) природного газу - є висновок метрологічного дослідження ВП ПП «Науково-Виробничий центр оцінки відповідності «Юг» № 020544 від 05.12.2024р. «Про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки», за результатами якої лічильник був визнаний непридатним до подальшого використання, відносна похибка перевищує допустимі значення. Даним доказом підтверджується факт викривлення даних обліку природного газу.

Також з матеріалів, наданих представником відповідача вбачається, що несанкціоноване втручання (акт експертизи №503 від 29.11.2024р.) призвело до невірного (викривлення) обліку газу, що підтверджується довідкою № 020544 від 05.12.2024р.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС - не забезпечив належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема засіб вимірювальної техніки) лічильника газу Elster BKT - G4 заводський №10663472.

Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.

Діюче законодавство зобов`язує відповідача АТ «Одесагаз» після проведення експертизи, направити лічильник на позачергову повірку, що і було зроблено представником відповідача.

Відповідно до п. 10 розділу 10 Глави Х Кодексу ГРС, після проведення експертизи ЗВТ, проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408.

Абзацом 6 пункту 6 глави 9 розділу X Кодексу ГРС передбачено, якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об?єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу - зі складанням акта про порушення.

Пунктом 17 розділу ІІ «Порядку проведення повірки №193...» передбачено, що позачергова повірка ЗВТ виконавцями відповідно до письмового звернення заявника проводиться: за потреби заявника пересвідчитися у придатності ЗВТ до застосування.

Результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки, що встановлено п.1 розділу IV Порядку № 193.

Одночасно, з цим, п. 3 розділу IV «Порядку проведення повірки №193...» передбачає, що оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином: 1) позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. 16) у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено чи свідоцтво про повірку втрачено, ЗВТ вважається неповіреним;17) у разі якщо за результатами повірки ЗВТ визнають таким, що не відповідає встановленим вимогам, персонал, який виконував роботи з повірки, анулює свідоцтво про повірку ЗВТ та (або) гасить попередній відбиток повірочного тавра чи робить відповідний запис в експлуатаційних документах протягом одного робочого дня; 18) для ЗВТ, які визнані за результатами повірки такими, що не відповідають установленим вимогам, оформлюють довідку про непридатність ЗВТ за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно з пп. 5.6.6.,5.6.7 Національного стандарту України ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення», якщо в результаті повірки засіб вимірювальної техніки визнають не придатним до застосування, то вчений зберігач еталону або державний повірник (повірник), анулює свідоцтво про повірку і (або) гасить попередній відбиток повірочного тавра чи робить відповідний запис в експлуатаційних документах. На засоби вимірювальної техніки, що визнані непридатними до застосування за результатами повірки, оформлюють довідку про непридатність, яку видають заявнику на його вимогу. Форми довідок про непридатність наведено у додатку Б ДСТУ 2708:2006.

Також, спеціальними положеннями нормативно-технічних документів, якими регламентуються спірні правовідносини сторін, прямо передбачено оформлення придатності або непридатності приладу обліку певними документами встановленої форми, а саме: 1) у випадку придатності засобу вимірювальної техніки до експлуатації - або відбитком повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки і (або) свідоцтвом про повірку чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів (за формою додатку А ДСТУ 2708:2006); 2) у випадку непридатності засобу вимірювальної техніки до експлуатації - довідка про непридатність (за формою додатку Б ДСТУ 2708:2006).

Таким чином, приписами нормативно-технічних документів - встановлюються документальне закріплення лише фактів придатності чи непридатності приладу обліку. Інших документів, що засвідчували б проміжний стан приладу обліку між його придатністю чи непридатністю до застосування (наприклад, пропуск строку повірки, тощо) чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством та нормативно-технічними документами не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року № 329-УІІІ, державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

НКРЕКП приймає рішення, у формі постанов і розпоряджень.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень – обов?язкові до виконання суб?єктами природних монополій.

26.11.2016 року набрав чинності Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», прийнятий 22 вересня 2016 року № 1540-УІІІ, відповідно до ст. 1 якого, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі ст. 14 Закону про НКРЕКП, Регулятор на своїх засіданнях, зокрема: розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Поряд з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було затверджено Кодекс газорозподільних систем від 30.09.2015 № 2494, розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону, права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 40 Закону).

Згідно зі ст. 59 Закону - суб`єкти ринку природного газу (зокрема, оператор газорозподільної системи, споживач), які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень (зокрема, НКРЕКП) на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів.

Відповідно до вищенаведеного, у ситуаціях пов`язаних зі складанням актів про порушення та з подальшими діями з розгляду, винесенням рішень та донарахуваннями по актам про порушення Оператор ГРМ зобов`язаний керуватися та керується Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494.

Судом встановлено, що між АТ «Одесагаз» та позивачем укладено типовий договір розподілу природного газу, який є договором приєднання з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк.

Фактом приєднання споживача (позивача) до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення останнім - будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документальне підтвердження споживання природного газу.

Відповідно до п. 2.1. договору, Оператор ГРМ зобов?язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов?язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 2.3 договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов?язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно п. 7.2 договору, Оператор ГРМ має право: перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем, та інші права, передбачені цим договором та Кодексом газорозподільних систем, а відповідно до п. 7.4. договору, споживач зобов`язується, зокрема, дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором - сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до термінів Кодексу газорозподільних систем, об`єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом.

У Главі 2 зазначені види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна її режиму нарахування, розділу XI Кодексу надає вичерпний перелік порушень. В даному випадку це п.п. 3 п. 1 гл. 2 р. XI Кодексу, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу відноситься несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Приписами п. 1, гл. 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, встановлено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 до Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до п. 1, гл. 5, Розділу XI Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до Кодексу.

Згідно з п. 8. гл. 5, Розділу XI Кодексу, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів, про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Відповідно до п. 1 гл. 10, Розділу X Кодексу, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб?єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до п. 2, гл. 10, Розділу X Кодексу, після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони). Під час складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу сторона, яка ініціювала експертизу, визначає, ким буде здійснюватися така експертиза (комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб`єктом судово-експертної діяльності, діяльність якого регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

Згідно п. 2, гл.10, розділу X Кодексу сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби, визначається за домовленістю сторін (в іншому разі - Оператором ГРМ). Сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу, персонально відповідає за цілісність пломби, встановленої на пакеті (тарі).

Відповідно до п. 11 гл. 5 Розділу XI Кодексу, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

По вказаній справі проводився акт експертизи відповідно до п. 5 гл. 10 Розділу Х Кодексу ГРС та позачергова повірка відповідно до п.10 розділу 10 Глави Х Кодексу ГРС, та після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408.

За результатами позачергової повірки було отримано довідку № 014290 від 05.08.2021 року про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки з поміткою «відносна похибка перевищує допустимі значення».

Колегія суддів вважає, що суд встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні, дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, оскільки висновки суду в цій частині відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами

Доводи про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги протиправність дій АТ «Одесагаз» щодо проведення позивачу донарахування в розмірі 4311,59 куб.м на суму 32634,35 грн., у зв`язку з чим рішення комісії № 4781 аб/1 від 17.04.2025 року, а також акт розрахунок № 07091 від 17.04.2025 року підлягають скасуванню, колегія суддів вважає необґрунтованими, за ненаданням до суду доказів, які б свідчили про суттєві порушення під час здійснення перевірки газового лічильника та які б могли вплинути на її результати, та за результатами якого було проведено донарахування позивачу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ за актом-розрахунком № 07091 від 17.04.2025 року, який був задоволений рішенням комісії № 4781 аб/1 від 17.04.2025 року та на підставі якого позивач зобов`язаний сплатити - 32634,35 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правові відносини між оператором газорозподільної мережі (Оператор ГРМ) і споживачем чітко регулюються Кодексом газорозподільних систем (Кодекс ГРС) та будь-яке несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки/газового лічильника із сторони споживача тягне наслідки, передбачені цим Кодексом.

Викривлення даних обліку газу, передумовою для якого є несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу/засобу вимірювальної техніки, після проведення всіх процедурних питань доведення цього Оператором ГРМ є підставою для нарахування споживачу необлікованого спожитого газу за той період та відповідно до того втручання, яке відбулося.

Аналогічна правова позиція зазначена у Постанові ВП ВС від 11 березня 2026 року у справі 542/881/19.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявлених вимог, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сплата позивачем нарахувань є визнанням вини у втручання ЗВТ, а тому приходить висновку про виключення з мотивувальної частини рішення посилання на визнання вини.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвєєва Т.С. про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що здійснення оплати ОСОБА_2 у розмірі 32634,35 грн., є фактичне визнання вини, оскільки здійснення оплати не є доказом визнання позивачем вини, колегія суддів вважає обґрунтованими з підстав того, що самостійна сплата споживачем виставлених коштів або часткова оплата не означає безумовного визнання його вини чи погодження з донарахуванням.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про виключення з мотивувальної частини рішення посилання на визнання вини, у зв`язку з чим підлягають виключенню із мотивувальній частини абзаци 51, 52, а саме:

«Суд звертає увагу на той факт, що в подальшому позивач ОСОБА_1 - здійснив оплати 26.04.2025р. в сумі 3000 грн., 06.05.2025р. в сумі 2000 грн., 09.05.2025р. в сумі 27634,35 грн. та в повному обсязі сплатив вартість необлікованого обсягу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ згідно рішення комісії № 4781/1аб від 17.04.2025р. у розмірі 32634,35 грн., що підтверджується відповідними документальними доказами, наданими відповідачами (а.с. 68-74).

А отже, враховуючи повну оплату позивачем суму боргу у сумі 32634,35 грн., суд дійшов висновку про визнання позивачем як факту втручання ЗВТ, так і його згодою з сумою боргу, що підтверджується документальними доказами (квитанціями) про оплату вищевказаної суми, на яких мається клопотання позивача про надання йому розстрочки.».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвєєва Т.С. підлягає задоволенню частково, рішення суду зміні, з виключенням із мотивувальної частини рішення посилання на визнання вини.

Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких підстав, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам законодавства та підлягає зміні з виключенням із мотивувальної частини рішення абзаци 51, 52.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення – 19 жовтня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвєєва Тетяна Сергіївна – задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2025 року – змінити.

Виключити із мотивувальній частини рішення абзаци 51, 52, а саме:

«Суд звертає увагу на той факт, що в подальшому позивач ОСОБА_1 - здійснив оплати 26.04.2025р. в сумі 3000 грн., 06.05.2025р. в сумі 2000 грн., 09.05.2025р. в сумі 27634,35 грн. та в повному обсязі сплатив вартість необлікованого обсягу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ згідно рішення комісії № 4781/1аб від 17.04.2025р. у розмірі 32634,35 грн., що підтверджується відповідними документальними доказами, наданими відповідачами (а.с. 68-74).

А отже, враховуючи повну оплату позивачем суму боргу у сумі 32634,35 грн., суд дійшов висновку про визнання позивачем як факту втручання ЗВТ, так і його згодою з сумою боргу, що підтверджується документальними доказами (квитанціями) про оплату вищевказаної суми, на яких мається клопотання позивача про надання йому розстрочки.».

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький

______________________________________ С.М. Сегеда