Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про скасування судового наказу
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №490/268/22
Суддя: Царюк Л. М.
19.10.26
22-ц/812/2217/26
Провадження № 22-ц/812/2217/26 Головуючий суду першої інстанції Чулуп О.С.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 490/268/22
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого – Царюк Л.М.,
суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2026 року, постановлену під головуванням судді Чулупа О.С. , в залі судового засідання в м. Миколаїв, за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2026 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 січня 2022 року про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у сумі 12 932,94 грн за спожиту теплову енергію, 1 412,73 грн - збитки від інфляції, 625,69 грн - 3% річних, та судовий збір у розмірі 75,66 грн з кожного на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі – ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»).
Заяву мотивувала тим, що 16 травня 2023 року вона отримала судовий наказ № 490/268/22, від 24 січня 2022 року, який не містив обов`язкових реквізитів: дати видачі, дати набрання законної сили та строку пред`явлення до виконання. Крім того, було невірно зазначено день її народження.
Про те, що судом було проставлено дату набрання судового наказу чинності, заявниці стало відомо 07 серпня 2026 року, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Оскільки отриманий 16 травня 2023 року судовий наказ не має статусу виконавчого документа, заявниця просила 07 серпня 2026 року вважати фактичною датою отримання судового наказу, як виконавчого документу, який має юридичну силу судового наказу.
Просила поновити строк подання заяви про скасування судового наказу № 490/268/22, від 24 січня 2022 року, виданий 12 липня 2023 року, оскільки він пропущений з поважних причин через неналежне оформлення документа судом.
З сумою боргу заявниця не погоджується, як неправомірною та незаконною, оскільки розрахунок зроблений з порушенням законодавства України, а саме з порушенням тарифів НКРЕКП.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу № 490/268/22 від 24 січня 2022 року, виданого 12 липня 2023 року та скасувати судовий наказ № 490/268/22, від 24 січня 2022 року, виданий 12 липня 2023 року, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість у сумі 12 932,94 грн за спожиту теплову енергію, 1 412,73 грн – збитки від інфляції, 625,69 грн – 3% річних та судовий збір у розмірі 75,66 грн з кожного боржника.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуту заявниці.
Повернуту ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 153 грн сплачений за квитанцією від 14 серпня 2026 року.
Ухвала суду мотивована тим, що копія судового наказу з копією заяви стягувача та доданих до неї документів 24 січня 2022 року направлено на адресу боржниці, а згідно повідомлення про вручення поштового відправлення такі документи отримано боржницею 18 травня 2023 року, тоді як заява про скасування судового наказу подана до суду 17 серпня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Враховуючи вищевикладене, до заяви про скасування судового наказу не вказано будь-яких поважних причин, що перешкоджали заявниці звернутися до суду у визначений законом строк з моменту отримання копії судового наказу з доданими до нього документами, внаслідок чого відсутні підстави для його поновлення і відповідно, заяву про скасування судового наказу у відповідності до частини 2 статті 171 ЦПК України, слід повернути заявнику.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою поновити їй строк на звернення до суду з заявою про скасування судового наказу.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції порушив статтю 170 ЦПК України, порахував строк від дати отримання неналежного документа – судового наказу № 490/268/22 від 24 січня 2022 року, якій був без обов`язкових реквізитів судового наказу, а саме без печатки та без зазначення про те, що рішення не набрало законної сили.
Копія судового наказу було отримано заявницею 07 серпня 2026 року в електронному суді при отримані виконавчих документів. В зв`язку з чим строк 15 днів з дати отримання не був порушений.
Розрахунки ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» зроблені з порушенням тарифів НКРЕКП, тому не відповідають дійсності та діючому законодавству України, та наказному проваджені.
На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від стягувача не надходило.
За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 24 січня 2022 року Центральним районним судом м. Миколаєва стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість в сумі 12 932,94 грн за спожиту теплову енергію, збитків від інфляції в розмірі 1 412,73 грн та 3% річних в розмірі 625,69 грн.
Копія вказаного судового наказу з копією заяви стягувача та доданих до неї документів 24 січня 2022 року направлено на адресу боржника, а згідно повідомлення про вручення поштового відправлення такі документи отримано боржником 18 травня 2023 року ОСОБА_1
16 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 24 січня 2022 року № 490/268/22.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 170 ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Приписами частини 4 статті 169 ЦПК України визначено, що днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Положеннями частини 1 статті 170 ЦПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 2 статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Статтею 122 ЦПК України передбачено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами 1, 4 статті 123 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено матеріалами справи та судом, 24 січня 2022 року Центральним районним судом м. Миколаєва стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість в сумі 12 932,94 грн за спожиту теплову енергію, 1412,73 грн - збитків від інфляції та 625,69 грн - три проценти річних.
Копія вказаного судового наказу з копією заяви стягувача та доданих до неї документів 24 січня 2022 року направлено на адресу боржника, а згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення такі документи отримано боржником ОСОБА_1 18 травня 2023 року, тоді як заява про скасування судового наказу подана до суду 17 серпня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення заявницею строків для звернення до суду із заявою про скасування наказу.
При цьому зазначені причини, з яких ОСОБА_1 пропустила процесуальний строк, визначений статтею 170 ЦПК України, суд першої інстанції правильно визнав неповажними.
Доводи апеляційної скарги про неправильне обрахування строків від дати отримання судового наказу № 490/268/22 від 24 січня 2022 року, який був без обов`язкових реквізитів судового наказу, а саме без печатки та без зазначення про те, що рішення не набрало законної сили, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений судовий наказ відповідає вимогам, визначеним ЦПК України.
З зазначеного наказу є зрозумілим, що цей судовий наказ стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , в чому полягає зміст судового наказу, за що та з кого стягується сума боргу, а тому посилання останньої на те, що отриманий нею наказ не мав статусу виконавчого документа відхиляється апеляційним судом.
Твердження в апеляційній скарзі, що копія судового наказу була отримана заявницею 07 серпня 2026 року в електронному суді при отримані виконавчих документів, у зв`язку з чим строк 15 днів з цієї дати отримання не був порушений є неприйнятними з огляду на наведені вище обставини отримання ОСОБА_1 копії судового наказу17 серпня 2026 року.
Отже, суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють вирішення питання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржувана ухвала суду, постановлена з дотриманням положень матеріального права та вимог процесуального закону, колегія суддів в силу положень статті 375 ЦПК України не вбачає підстав для її скасування, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Оскільки оскаржене судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2026 року
залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua