Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №487/10546/14-ц — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про заміну сторони виконавчого провадження

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №487/10546/14-ц

Суддя: Яворська Ж. М.

13.10.26

22-ц/812/2162/26

Справа №487/10546/14

Провадження № 22-ц/812/2162/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Повертайленко Ю.В.,

за відсутності учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2026 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Нікітіним Д.Г. дата складання повної ухвали не зазначена, у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк" про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 487/10546/14, виданого на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду іззаявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №487/10546/14.

Заяву мотивовано тим, що у Заводському районному суді м. Миколаєва перебувала цивільна справа № 487/10546/14-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13 червня 2007 року.

21 січня 2015 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі № 2/487/360/15, яким задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договором №640/169 САФ03.16-2 від 13 червня 2007 року, вирішено питання щодо судових витрат.

17 березня 2015 року на виконання вказаного рішення суду, видано виконавчий лист №2/487/360/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»: 240578,01 грн. (еквівалентно 19310,28 доларів США) в погашення за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13.06.2007р. заборгованості, яка на 07.08.2014р. становить: за кредитом – 14674,52 доларів США (еквівалент 182823,18 грн.), по відсоткам - 4635,76 доларів США (еквівалент 57754,83 грн.); 39328,83 грн. пені; 2799,07 грн. на відшкодування судових витрат.

Виконавчий лист №2/487/360/15, виданий 17 березня 2015 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат перебував на примусовому виконані у Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у межах виконавчого провадження № 51662026, яке було відкрито 19 липня 2016 року.

15 липня 2019 року виконавче провадження завершено згідно пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу № 51662026. Окрім цього, згідно відмітки на виконавчому документі, вбачається, що виконавче провадження завершено.

Виконавчий лист №2/487/360/15, виданий 17 березня 2015 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат перебуває у розпорядженні стягувача.

Крім того, вказаний виконавчий лист на виконанні в органах Державної виконавчої служби та у приватних виконавців станом на сьогоднішній день не перебуває, заборгованість боржником не сплачено.

Зазначають, що ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2026 року у справі № 487/10546/14-ц у задоволенні заяви про заміну сторони було відмовлено.

Підставою для відмови у задоволенні заяви стало те, що з наданих АТ «Сенс Банк» документів неможливо встановити перехід права вимоги до останнього за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13червня 2007року заборгованості, яка на 07серпня 2014року становила: за кредитом 14674,52 доларів США (еквівалент 182823,18 грн.), по відсоткам - 4635,76 доларів США (еквівалент 57754,83 грн.), 39328,83 грн. пені.

На думку суду матеріали справи 487/10546/14-ц не містять доказів повторного звернення ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу дублікату виконавчого листа після 15 липня 2019 року і до 03 грудня 2019 року (дата ліквідації). За встановлених обставин питання втрати виконавчого листа зазначеного вище не підлягає задоволенню. Крім того, в ухвалі суд зазначає, що ПАТ «Укрсоцбанк» мав право пред`явити повторно виконавчий лист до виконання з 15липня 2019 по 16липня 2022 включно, а отже строк на повторне пред`явлення пропущено.

Вказують, що станом на день подання заяви сторона стягувача у виконавчому документі не замінена. Таким чином, заявник не набув статусу стягувача та не може належним чином здійснювати свої права та обов`язки стягувача в рамках виконавчого провадження, в т.ч. пред`явити до виконання виконавчий документ, отримувати стягнуті із боржника кошти на виконання рішення суду тощо. Звертають увагу, що суб`єктний склад згідно даної заяви є іншим аніж попередньої, до складу учасників додано орган примусового виконання рішень.

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року.

Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

Отже, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3 Постанови Правління Національного Банку України № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Крім того, згідно загальних положень статуту Акціонерного товариства «Сенс Банк» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2024 року № 1010: АТ «Сенс Банк» є державним банком; АТ «Сенс Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту,затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» (рішення №5/2019 від 15.10.2019 року) та рішенням загальних зборів акціонерів АТ«Альфа-Банк» (протокол № 4/2019 від 15.10.2019 року)), відповідно до якого АТ«Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов`язання АТ

«Укрсоцбанк», який змінив назву з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Укрсоцбанк»

(згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26 квітня 2018 року про зміну

типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну

найменування товариства на АТ «Укрсоцбанк»).

Позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк», що були проведені дистанційно 12 серпня 2022 року (протокол №2/2022, складений 18 серпня 2022 року) прийняте рішення про зміну назви АТ «Альфа - Банк» на АТ «Сенс Банк».

30 листопада 2022 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви Банку АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

Відповідно до інформації з вебсайту НБУ банк відкликав банківську ліцензію та виключив АТ «Укрсоцбанк» з Державного реєстру банків. Відповідне рішення № 799-рш Правління НБУ прийняло 24.10.2019 року. Прийняте рішення пов`язане із завершенням реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа- Банк» за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків». Правонаступником активів та зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» з 15.10.2019 р. стало АТ «Альфа-Банк». Дозвіл на реорганізацію АТ«Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» надано НБУ12.09.2019 року.

АТ «Сенс Банк» є правонаступником щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», а тому АТ «Сенс Банк» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №№640/169-САФ03.16-2 від 13 червня 2007 року.

Посилаючись на викладене, заявник просив замінити стягувача у виконавчому листі №487/10546/14-ц з ПАТ "Укрсоцбанк" на АТ «СенсБанк».

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2026 року заяву АТ "Сенс Банк" про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено.

Замінено сторону стягувача у виконавчому листі №487/10546/14-ц, виданого 17 березня 2015 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»: 240578,01 грн. (еквівалентно 19310,28 доларів США) в погашення за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13.06.2007р. заборгованості, яка на 07.08.2014р. становить: за кредитом - 14674,52 доларів США (еквівалент 182823,18 грн.), по відсоткам - 4635,76 доларів США (еквівалент 57754,83 грн.); 39328,83 грн. пені; 2799,07 грн. на відшкодування судових витрат з ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Сенс Банк» .

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що АТ «Сенс Банк» є правонаступником щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», а тому АТ «Сенс Банк» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № №640/169-САФ03.16-2 від 13 червня 2007 року.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , просила ухвалу суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну стягувача у виконавчому листі.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не врахував, що АТ "Сенс Банк" вже звертався до суду із заявою про вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення і ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.05.2026 у справі № 487/10546/14-ц (провадження № 6/487/185/26) АТ "Сенс Банк" відмовлено в заміні стягувача у виконавчому листі №2/487/360/15 та видачі дублікату вказаного виконавчого документу.

В заяві АТ "Сенс Банк" на підставі якої судом ухвалено оскаржуване рішення були відсутності інші підстави або нові обставин для вирішення питання, яке вже вирішено судом в ухвалі від 28 травня 2026 у справі № 487/10546/14-ц (провадження № 6/487/185/26).

Крім іншого, суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що стосуються строків звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Вказують, що заявник не ставить питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а вважає цей строк не пропущеним з огляду на воєнний стан з урахуванням перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Проте така позиція заявника є помилковою виходячи з наступного. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дату повернення виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Водночас у пп.4 п.10-2 розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 , затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статті 12 цього Закону (ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).

ПАТ «Укрсоцбанк» мав право пред`явити повторно виконавчий лист до виконання з 15 липня 2019 року по 16 липня 2022 року включно.

Матеріали справи 487/10546/14-ц не містять доказів повторного звернення ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу дублікату виконавчого листа після 15 липня 2019 року і до 03 грудня 2019 року (дата ліквідації).

Також з наданих АТ «Сенс Банк» документів неможливо встановити перехід права вимоги до останнього за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13 червня 2007року заборгованості, яка на 07 серпня 2014 року становила: за кредитом – 14674,52 доларів США (еквівалент 182823,18 грн.), по відсоткам - 4635,76 доларів США (еквівалент 57754,83 грн.), 39328,83 грн. пені.

Заміна сторони виконавчого провадження має сенс лише для процесуального правонаступництва, яке дозволяє новому кредитору подати клопотання про поновлення пропущеного строку пред`явлення документа до виконання (якщо є поважні причини). Також, заміна сторони без одночасного або подальшого поновлення строку є неможливою та юридично беззмістовною, оскільки за відсутності підстав для поновлення строку суд відмовляє і в правонаступництві.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» не скористались

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з`явилися.

В силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції в повній мірі відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2015 року у справі № 487/10546/14-ц, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13.06.2007 року у розмірі240578,01 грн. (еквівалентно 19310,28 доларів США) в погашення за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13.06.2007р. заборгованості, яка на 07.08.2014р. становить: за кредитом – 14674,52 доларів США (еквівалент 182823,18 грн.), по відсоткам - 4635,76 доларів США (еквівалент 57754,83 грн.); 39328,83 грн. пені; 2799,07 грн. на відшкодування судових витрат.

За заявою позивача на виконання зазначеного рішення суду, 17 березня 2015 року було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Заводського відділу міста Миколаєва ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 19 липня 2016 року було відкрито виконавче провадження № 51662026 з примусового виконання вищевказаного рішення суду.

Постановою державного виконавця цього відділу від 15 липня 2019 року виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 16 липня 2022 року(а.с.40,41).

10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та єдиним акціонерним АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ « Альфа-Банк».

Згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ « Укрсоцбанк» від 15.10.2019 р., було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ « Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ « Альфа Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року.

Отже, саме передавальний акт, затверджений загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника є належним доказом правонаступництва Банку- правонаступника щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується. Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п.2.1. протоколу).

15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації банків», пунктів 3.1, 5.3, Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 р. « Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа- Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому актами (включаючи права за договорами кредиторів (вкладників)за переданими зобов1язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Крім того, згідно загальних положень статуту Акціонерного товариства «Сенс Банк» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2024 р. №1010, АТ «Сенс Банк» є державним банком. АТ «Сенс Банк» є правонаступником всього його майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019) на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонерного АТ « Укрсоцбанк» (рішення 5/2019 від 15.10.2019) та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» (протокол № 4/2019 від 15.10.2019 р.)), відповідно до якого АТ «Альфа Банк» були передані все майно, права і обов1язки АТ « Укрсоцбанк», який змінив назву з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ « Укрсоцбанк».

Акціонерне товариство « Сенс Банк» (місцезнаходження 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ідентифікаційний код 23494714) зазначає, що Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ « Альфа-Банк», що були проведені дистанційно 12.08.2022 р. (Протокол №2/2022, складений 18.08.2022 р.) прийняте рішення про зміну назви АТ « Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк», 30.11.2022 р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви Банку «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

АТ «Сенс Банк» є правонаступником щодо майна, прав та обов`язків АТ « Укрсоцбанк», а тому АТ «Сенс Банк» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника Волкової на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13.06.2007 року та за відповідним рішенням суду у справі № 487/10546/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судових рішень.

Згідно до пункту 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

За приписами частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Згідно частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставою для правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу. Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (ст.1296,1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (ст.104,106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (ст.512,513,520,521 ЦК України).

Враховуючи, що первісний кредитор вибув з підстав відступлення вимоги, а до нового кредитора перейшли усі його права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку проте, що Акціонерне товариство «Сенс Банк» є правонаступником Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

За такого аргументи апеляційної скарги про те, що із наданих АТ «Сенс Банк» документів неможливо встановити перехід права вимоги до останнього за кредитним договором №640/169-САФ03.16-2 від 13 червня 2007 року не заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідними правами у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та Верховний Суд, зокрема, у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 (провадження № 61-1684св22).

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 73-75), оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

Отже, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини 5 статті 442 ЦПК України.

У наведених постановах Великої Палати Верховного Суду акцентовано увагу на встановленні дійсної процесуальної мети правонаступництва.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу,зокрема, коли стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За змістом статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як вбачається із матеріалів справи, що 15 липня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пунку1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Отже перебіг строку пред`явлення виконавчого листа до виконання було перервано.

Після цього перебіг строку пред`явлення виконавчого листа до виконання почався заново, а саме 16 липня 2019 року та міг бути пред`явлений до виконання до 16 липня 2022 року.

Водночас, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Отже , з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII, заява АТ «Сенс Банк» про заміну стягувача у виконавчому документі подана 20 червня 2026 року, є такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За такого доводи апеляційної скарги про пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не заслуговують на увагу.

Аргументи апеляційної скарги про те, що матеріали справи 487/10546/14-ц не містять доказів повторного звернення ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу дублікату виконавчого листа після 15 липня 2019 року і до 03 грудня 2019 року, колегією суддів відхиляються, оскільки зважаючи на наявність у заявника виконавчого документа, відсутні підстави для звернення до суду із заявою про видачу його дубліката.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність та обґрунтованість вимог заяви, а тому відповідно про наявність правових підстав для її задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження у справі № 487/10546/14-ц.

Наведені аргументи апеляційної скарги по своїй суті стосується порядку заміни стягувача у виконавчому проваджені, тоді як АТ «Сенс Банк» звернулося із вимогами про заміну стягувача у виконавчому документі.

За такого доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали суду першої інстанції, наведені у скарзі, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час розгляду заяв для вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень (зокрема, заяв про видачу дубліката виконавчого листа, про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання), положення статей 133, 141 ЦПК України не застосовуються, оскільки у сторін на такому етапі цивільного судочинства немає.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 755/3829/18 (провадження № 61-10271св23), від 10 вересня 2025 року у справі №1001/1095/2012 (провадження № 61-12169св24). Отже, питання про розподіл судового збору апеляційним судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником Мотельчук Юлією Ігорівною залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua