Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №750/10997/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10997/26

Провадження № 3/750/3083/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., дослідивши матеріали, направлені заступником начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, мешканця

АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 26 вересня 2026 року о 01 год. 30 хв., ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , ухилився від виконання покладених на нього опікунських обов`язків по відношенню до свого підопічного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній перебував на вулиці з 01 год. 30 хв. по 05 год. 30 хв., порушивши комендантську годину.

В судове засідання, призначене на 19.10.2026, ОСОБА_1 не з`явився.

Зважаючи на те, що судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації цією особою права на захист, чим вона не скористалася, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення осіб, які замінюють батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Юридичний склад адміністративного правопорушення це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Недоведеність будь-якої з вказаних ознак адміністративного правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

З об`єктивної сторони даного правопорушення під невиконанням обов`язків щодо виховання і навчання дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не створюють належні умови для розвитку природних здібностей дитини, не готують її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , наданих ним інспектору СЮП ВВГ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Руднєву І.О., в присутності піклувальника ОСОБА_1 , 26 вересня 2026 року близько 00 год. 10 хв. він грав в гру в телефоні разом з товаришем ОСОБА_3 , який згодом запропонував зустрітись погуляти на вулиці, на що останній погодився. Дідусь в цей час спав. ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 біля магазину «Еко-Маркет» та гуляли до 04:30, після чого хотіли розійтись по домівкам, проте побачивши поліцейську машину злякались, почали тікати. Згодом співробітники поліції його зупинили та доставили додому.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 944760 суд не вбачає об`єктивного підтвердження ухилення ОСОБА_1 виконання батьківських обов`язків. Зміст однієї події, зафіксованої у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього документах, сам по собі не свідчить про ухилення опікуном виконання своїх обов`язків.

У зазначеній ситуації сам факт самостійного виходу дитини з дому в нічний час не може автоматично розцінюватися як наслідок неналежного виконання батьками своїх обов`язків у розумінні ч. 1 ст. 184 КУпАП. Відходячи до сну, батьки чи особи, що їх замінюють, не могли передбачити, що дитина згодом вирішить залишити домівку та піти гуляти. При цьому обов`язок батьків або осіб, які їх замінюють щодо виховання та нагляду за дитиною не означає необхідності здійснювати безперервний контроль за її діями протягом усієї ночі або систематично прокидатися для перевірки її місцезнаходження. За таких обставин для притягнення батьків або осіб, які їх замінюють до адміністративної відповідальності необхідно встановити конкретні факти, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання ними передбачених законом батьківських обов`язків. Самої лише обставини, що дитина в нічний час залишила житло без відома батьків або осіб, які їх замінюють, недостатньо для обґрунтованого висновку про наявність у їхніх діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, в ході розгляду справи не було встановлено від яких конкретних обов`язків по вихованню дитини ухилився ОСОБА_1 ; якими конкретно нормативним актами передбачені ці обов`язки із зазначенням цих нормативних актів.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Виходячи з сукупності досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 184, ст.ст. 247, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд

м. Чернігова.

Суддя Р.Г. Григор`єв