Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №750/9587/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9587/26

Провадження № 3/750/2734/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

з участю: секретаря Сірої П.А.

захисника: Іллюшка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 22 серпня 2026 року о 06 год. 13 хв. в м. Чернігові по пр-ту Миру, 161, ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» Alcotest ARСЕ-0238, результат позитивний – 1,56 ‰, з яким водій погодився, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковані в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав та пояснив, що близько шостої години 22 серпня 2026 року їхав на службу. Після перетину перехрестя вул. Козацька та Героїв Чорнобиля, проїхавши приблизно 200 м, почув звуковий сигнал патрульного автомобіля та побачив проблискові маячки, у зв`язку з чим виконав вимогу поліцейських про зупинку. Як зауважив ОСОБА_1 , підстави для зупинки транспортного засобу він не пов`язує з порушенням Правил дорожнього руху, оскільки жодних порушень він не допускав і вони не були озвучені поліцейськими. На вимогу поліцейських ОСОБА_1 пред`явив документи, потім погодився пред`явити для огляду багажник автомобіля. Через тривалий час після зупинки поліцейський запитав про вживання алкогольних напоїв, на що ОСОБА_1 відповів, що сьогодні не вживав, а вчора пив пиво і вино, після цього поліцейський озвучив, що вбачає у нього ознаки сп`яніння. Будучи законослухняним громадянином та переконаним у своїй тверезості (оскільки з моменту вживання алкоголю пройшло достатньо часу), на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився. Пояснив, що напередодні ввечері до нього приїхав побратим, з яким вони удвох випили пляшку вина ємністю 0,5 л з 19 до 20 години, о 22 год. 30 хв. він ліг спати, о 05 год. 20 хв. прокинувся і попрямував на службу, при цьому почував себе впевнено. Як він зрозумів, газоаналізатор, з допомогою якого проводився огляд, мав певні несправності, оскільки після кількох спроб його застосування результату він не показав, або ж це було пов`язано з його травмою грудної клітини, через що він не міг видихнути достатньої кількості повітря. Поліцейські казали, що розцінять це як ухилення від проходження огляду, тому просив поліцейських відвезти його на огляд до лікаря, однак отримав категоричну відмову. У подальшому поліцейські проводили огляд із застосуванням іншого газоаналізатора, який був доставлений іншим екіпажем. З інформацією про те, які показники огляду на стан сп`яніння є нормою, він не обізнаний, а тому у поліцейських склалося хибне уявлення про його згоду з результатами огляду.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Іллюшко О.М. в судовому засіданні просив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі за недоведеністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події і складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки при зборі доказів адміністративного правопорушення допущені суттєві порушення. Посилався на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , хоча у рапорті поліцейського зазначено, що транспортний засіб зупинено на підставі п. 3 ст. 35 «Про Національну поліцію». Окрім того, на думку захисника, не було жодних законних підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 32 «Про Національну поліцію», вимагати у водія після зупинки транспортного засобу пред`явити документи, а в подальшому – оглядати багажник автомобіля, адже безпідставна зупинка виключає подальше право поліцейських висувати будь-які вимоги водію. Також звернув увагу, що тривалий час з моменту початку спілкування з водієм поліцейський не висловлювався про наявність у нього будь-яких ознак сп`яніння, після огляду вмісту багажника почав питати ОСОБА_1 , чи не вживав той алкогольних напоїв та висунув вимогу подихати йому в обличчя, і лише після цього озвучив ознаки сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота і нечітка мова. У той же час зазначив, що ОСОБА_1 не сумнівався у своїй тверезості та погодився на огляд на місці зупинки. Оскільки водій не зміг видихнути достатню кількість повітря, він озвучив про своє бажання пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що отримав безпідставну відмову. Звернув увагу, що на відеозаписі зафіксовано, що огляд водія проводився із застосуванням іншого газоаналізатора, ніж був виданий екіпажу, і законність таких дій, а відтак і результати огляду, захисник ставить під сумнів. При цьому, на думку захисника, зовнішній вигляд і поведінка ОСОБА_1 не відповідають результатам огляду 1,56 ‰. Також захисник зазначив, що у складі адміністративного матеріалу міститься направлення на огляд в медичному закладі, однак з незрозумілих підстав воно так і не було реалізоване.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Такими доказами у справі, які у ході розгляду були досліджені та оцінені в сукупності, є: протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2026 серії ЕПР1 № 752076; роздруковані за допомогою спеціального технічного засобу показники за результатами огляду; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; оптичний диск з відеозаписом події; рапорт поліцейського; копія направлення на медичний огляд.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, а інформація, яка до нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних належних і достатніх доказах, які узгоджуються між собою.

Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом встановлено, що патрульний поліцейський після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 попросив пред`явити документи, а потім – багажне відділення для огляду. При цьому поліцейський в порушення ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», не поінформував водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу, як того вимагає вищенаведений Закон. Крім того, відеозапис взагалі не містить інформації про порушення Правил дорожнього руху водієм, відтак, зупинка була безпідставною, оскільки обґрунтування іншого відсутнє. У рапорті, доданому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначено, що зупинка здійснена на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (без зазначення частини, оскільки стаття містить в собі три частини). Наведені у рапорті підстави зупинки не відповідають фактичним обставинам справи і навіть не були предметом розгляду поліцейським. Так само, без законних на те підстав, коло яких визначене ч. 4 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», була проведена і поверхнева перевірка транспортного засобу.

Без озвучення будь-яких ознак сп`яніння поліцейський запитав водія, чи вживав той алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповів заперечно. Поліцейський запропонував зробити видих, та зазначив, що відчуває запах алкоголю з порожнини рота. Поліцейський запитав, коли водій останній раз вживав алкоголь, на що ОСОБА_1 відповів, що вчора з побратимом випив трохи пива і вина, але багато він не вживав, оскільки розумів, що зранку йому необхідно їхати на службу. Після цього поліцейський одразу ж озвучив виявлені у водія ознаки сп`яніння, перелічивши кілька загальних ознак, і запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу.

Як зафіксовано на відеозаписі, ОСОБА_1 здійснив кілька невдалих спроб продування газоаналізатора, у зв`язку з чим поліцейські вказали водію, що у разі, коли він і далі не буде на повну видихати повітря, то вони розцінять це як відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 запропонував поліцейським, щоб ті повезли його до лікарні для проведення огляду, на що поліцейські відмовили, уточнивши, що поки він не пройде огляд на стан сп`яніння на місці, підстав доставляти його до медичного закладу немає.

Разом з тим, відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з розмови поліцейських, зафіксованої на відеозаписі, після невдалих спроб продування приладу, для проведення огляду ОСОБА_1 був доставлений та у подальшому застосований інший газоаналізатор, ніж той, який було видано поліцейському екіпажу. При цьому, невідомо, який саме газоаналізатор використовувався, ким він був наданий і чи визнаний він придатним до використання з огляду на наявність його сертифікації, повірки тощо. Крім того, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння містить не завірене виправлення щодо зазначення спеціального технічного засобу, за допомогою якого проводився огляд. Таким чином, твердження поліцейських про неможливість проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі до проходження такого огляду на місці, суперечить Інструкції і фактично свідчить про відмову у наданні можливості водію реалізувати своє право на проходження такого огляду у медичному закладі.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. З огляду на те, що поліцейськими було застосовано інший спеціальний технічний засіб, ніж той, що був виданий екіпажу для несення служби, сумніви захисника щодо допустимості застосування газоаналізатора є обґрунтованими.

Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Однозначної згоди з результатами огляду водій не давав, як і не був поінформований про можливість проведення огляду у закладі охорони здоров`я.

При цьому у складі адміністративного матеріалу міститься направлення до закладу охорони здоров`я (ЧОПНЛ) на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак факт ознайомлення ОСОБА_1 з таким направленням, його відмови від реалізації зазначеного направлення у самому направленні не зафіксовані.

Наведене свідчить про грубе порушення Інструкції № 1452/735, а саме не забезпечено право ОСОБА_1 на можливість проведення огляду в медичному закладі, яке є гарантією забезпечення достовірності результатів огляду.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності з точки зору належності, допустимості та достовірності, з огляду на грубі порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд визнає вказаний протокол та документи, як додатки до протоколу, недопустимими доказами.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, слід тлумачити на її користь, суд приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя М.М. Кузюра