Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №750/6673/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6673/26

Провадження № 2/750/3425/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1466551 від 13 травня 2020 року у загальному розмірі 22 350 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16 400 грн - заборгованість по процентам, 950 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Позов обґрунтований тим, що 13 травня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 1466551, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 грн строком на 14 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Позивач свою частину зобов`язань за договором виконав, тоді як Відповідач належного виконання своїх зобов`язань не здійснив.

29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ «Мілоан», у тому числі і до Відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 1466551.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у поданій заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судові засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, які в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважаються врученими.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 16.10.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

13.05.2020 між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 1466551. Договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора S21241, відправленого Відповідачу 13.05.2020 о 10:51:25 на номер мобільного телефону. За вказаним договором товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн (п. 1.2 договору). Відповідно до п.1.3 договору кредит надається строком на 14 днів, дата надання кредиту 13.05.2020. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в 27.05.2020 зі сплатою комісії і процентів за користування кредитом. Комісія за надання кредиту 950 грн, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 1400 грн, які нараховуються за фіксованою ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.2). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua. У п. 2.3.1 Кредитного договору передбачено, зокрема, що позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту.

Згідно Графіку розрахунків (додаток № 1) позичальник мав сплатити 27.05.2020 7350 грн, з яких:5000 грн сума кредиту, 1400 грн проценти, 950,00 грн комісія

З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1466551 від 13.05.2020, що складена ТОВ ФК «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 становить 22350 грн, з яких: 5000 грн сума кредиту, 16400 грн проценти, 950,00 грн комісія.

Зі змісту довідки про ідентифікацію, за підписом представника ТОВ «Мілоан» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір

№ 1466551 від 13.05.2020, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор S21241, дата відправки ідентифікатора позичальнику 13.05.2020, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380962305793.

Факт перерахування коштів у сумі 5000 грн на карту № 4441 - 1144 - 2151 - 3118 підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» від 15.07.2026

№ 15460-В, витребуваною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2026.

Також, судом встановлено, що 29.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 58-МЛ, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ «ФК ТОВ «Мілоан», у тому числі і до Відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 1466551.

Відповідно до копій витягу із реєстру боржників, акту прийому-передачі реєстру боржників, платіжної інструкції від 29.12.2020 № 20806 за договором факторингу № 58-МЛ, фактор - Позивач отримав від клієнта ТОВ «Мілоан» право грошової вимоги до Відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 1466551 від 13.05.2020 на суму 22350 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом, 16400 грн - заборгованість по процентам, 950 грн – заборгованість за комісією.

До матеріалів справи долучено копію претензії Позивача від 01.04.2026 № 20307813/5471, адресованої Відповідачу, щодо погашення ним заборгованості по кредиту з наданням реквізитів для перерахування коштів.

Доказів повного й належного виконання Відповідачем умов кредитного договору суду не надано.

На підтвердження розміру заборгованості Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1466551 від 13.05.2020, згідно з яким борг Відповідача становить 22 350 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом, 16400 грн - заборгованість по процентам, 950 грн – заборгованість за комісією.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

(ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що укладений між сторонами в електронній формі кредитний договір підписаний 13.05.2020 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором S21241, тому має силу договору, укладеного в письмовій формі й підписаного сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». За цим договором, Позивач свої зобов`язання щодо надання кредиту виконав, а Відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5000 грн. Належних та допустимих доказів повернення Відповідачем заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.

За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 6400, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 16400 грн. суд зазначає таке.

На підтвердження розміру заборгованості Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1466551 від 13.05.2020, згідно з яким розмір заборгованості за відсотками становить 16400 грн, які з 14.05.2020 27.05.2020 нараховувались у розмірі 100 грн з 28.05.2020 по 26.07.2020 нараховувались у розмірі 250 грн в день.

Суд погоджується з нарахуванням відсотків у розмірі 1400 грн з 14.05.2020 27.05.2020, оскільки такі нараховувались в межах періоду строку кредитування, визначеного у п. 1.3 договору.

Водночас, вимоги про стягнення з Відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 15000 з 28.05.2020 по 26.07.2020, оскільки такі є безпідставними.

За умовами кредитного договору, кредит надавався строком на 14 днів до 27.05.2020 року, що підтверджується як графіком розрахунків (з яких вбачається що відповідач мав сплатити грошові кошти у сумі 7350 грн), так і випискою з особового рахунка ОСОБА_1 (даний розрахунок підтверджує, що відповідачем не було сплачено тіло кредиту, відсотки чи комісію).

У ч. 1 - 3 ст. 1056 - 1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК Україниі охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

У п. 2.3. Кредитного договору передбачено, зокрема, що Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту. Можливі строки продовження та ставки комісії за продовження кредиту: 3 дні за умови сплати 3% від поточного залишку кредиту; 7 днів за умови сплати 5% від поточного залишку кредиту; 15 днів за умови сплати 10 % від поточного залишку кредиту. Волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.1.4 Правил підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5. Договору.

Тобто ініціативу щодо пролонгації договору мав виявити саме позичальник, сплативши комісію за продовження кредиту.

Як вбачається з відомості про щоденне нарахування та погашення, відповідачем не сплачувалась комісія за пролонгацію догововору. Інші матеріали долучені до позовної заяви не мітсть належних та допустимих доказів на підтвердження волевиявлення Відповідача щодо пролонгації укладеного ним кредитного договору.

За наведених обставин, строк кредитування становить 15 днів, який не пролонгувався і саме за цей період мають бути стягнути проценти за користування кредитними коштами.

Щодо сплати комісії в розмірі 950 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до Кредитного договору № 1466551 від 13.05.2020 передбачена сплата комісії за видачу кредиту, яка становить 19 % від суми виданого кредиту, тобто 950 грн. (п. 1.5.1 Договору).

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансовим установам встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Вказані Правила розрахунку (п.1) передбачають правомірність встановлення Кредитодавцем супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту.

Отже, дії кредитодавця щодо встановлення у кредитному договорі комісії за надання кредиту яка становить 19 % від суми виданого кредиту, тобто 950 грн є правомірними.

Щодо стягнення з Відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000, 00 грн., то слід зазначити наступне.

На підтвердження понесених Позивачем витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», акт № Д/26374 наданих послуг та інші документи, що підтверджують надання адвокатом відповідних послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані такі витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторін; складність справи; поведінку сторін під час судового розгляду; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд повинен оцінювати не лише факт їх понесення, а й розумність та співмірність таких витрат з огляду на конкретні обставини справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у яких наголошено, що зобов`язання між адвокатом і клієнтом не є безумовно обов`язковими для суду під час вирішення питання про компенсацію судових витрат за рахунок іншої сторони.

З акту № Д/26374 наданих послуг вбачається, що адвокатом виконано такі роботи: усна консультація клієнта; ознайомлення з кредитною справою; узгодження правової позиції; складання позовної заяви.

Загальна тривалість виконаних робіт визначена Позивачем у 6 годин 30 хвилин.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачений Позивачем в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000, 00 грн. Позов судом задоволено частково, а саме на 32,89%.

Тому пропорційно до задоволених позовних вимог з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 3506, 86 грн (10662,40 грн. х 32,89%) на відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором № 1466551 від 13 травня 2020 року у загальному розмірі 7350 (сім тисяч триста п`ятдесят) грн., з яких 5000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1400 грн. – заборгованість по процентам, 950 грн – заборгованості по комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судові витрати у розмірі 3506 (три тисячі п`ятсот шість) грн. 86 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Григор`єв