Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №729/1329/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1329/26

1-кп/729/160/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження № № 12026270400000071 від 12.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольгопіль, Чечелицького району, Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Після 04 години 00 хвилин 08.05.2026 року, більш точного часу не встановлено, протягом дня, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував із дозволу останньої, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, який у подальшому неодноразово продовжувався та який діє і на теперішній час, таємно викрав наступне майно потерпілої: 1) ноутбук марки «HP 14s-dq3505ng Intel Celeron N4500 RAM 4GB SSD 128GB» вартістю 5783,27 грн., 2) інвертор (перетворювача напруги) «PowerOne Plus 12V-220V SSB-300W» вартістю 1000 грн., 3) грошові кошти в сумі 1000 грн., 4) виріб із золота 585 проби вагою 1.8 грама у вигляді хрестика вартістю 12487,71 грн., 5) виріб із золота 585 проби вагою 1,31 грама у вигляді підвіски у формі янгола вартістю 9088,27 грн., 6) виріб із золота 585 проби вагою 2,64 грама у вигляді сережок вартістю 18315,29 грн., 7) виріб із золота 585 проби вагою 0,82 грама у вигляді ювелірної шпильки вартістю 5688,84 грн.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 53363,38 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав, просить суворо його не карати, не оспорює фактичні обставини, дав показання, що злочин вчинив при обставинах вказаних у обвинувальному акті, в скоєному щиро кається, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Викрадене майно повернув та відшкодував потерпілій 20 000 гривень.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та керуючись законом, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини скоєння злочину та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується з місця проживання, обставини, що пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпеки, як щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире співчуття з приводу цього та осуд своєї поведінки, повернув викрадене та відшкодував потерпілій 20 000 гривень, що свідчить про його бажання виправити наслідки вчиненого, раніше не судимий, також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових злочинів, при цьому суд враховує, що з моменту вчинення кримінального правопорушення до даного часу скарг на його поведінку не надходило, приймає до уваги висновок органів пробації, згідно якого виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі можливе і не становить певну небезпеку для суспільства, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому міри покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та з урахуванням п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі мінімальним терміном.

Враховуючи те, що обвинувачений, раніше не судимий, що характеризує його як особу, що не має стійких протиправних установок, а його дія є випадковим епізодом, а не системою, не становить суспільної небезпеки для суспільства, щиро розкаявся, сприяв розкриттю кримінального правпорушення, повністю розуміє протиправність своїх дій, жалкує про вчинене, зробив висновки на майбутнє, відшкодував завдані збиткі, думку потерпілої, яка покладається на розсуд суду щодо міри покарання, що в своїй сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до обгрунтованого висновку про призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі з подальшим звільненням його від призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таким чином, призначене судом покарання обвинуваченому, яке не пов`язане з ізолюванням його від суспільства буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченим, так і іншими особами. Крім того, покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України зможе позитивно вплинути на його поведінку та здатне виправити його та запобігти вчиненню ним нових злочинів.

Запобіжний захід на досудовому розслідуванні не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові доказі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2( два ) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після проголошення вручити негайно обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1