Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №398/402/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №398/402/26

Суддя: Голосеніна Т. В.

Справа №: 398/402/26

провадження №: 2/398/1777/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" жовтня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лєтнєва Олена Вячеславівна, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лєтнєва О.В., про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.11.2024 року поблизу с.Велика Новосілка Великоновосільківської селищної ради Волноваського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, загинув його племінник – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є рідним дядьком загиблого. Батьками загиблого ОСОБА_6 є мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько зазначений зі слів матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Позивач та мати загиблого є рідними братом та сестрою. За життя ОСОБА_5 у шлюбі не перебував та дітей не має. Єдиним спадкоємцем за законом третьої черги є позивач. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; 51/100 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_3 . На день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 (колишній гуртожиток). Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 була заведена за заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом Лєтнєвою О.В. Позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та вважається таким, що спадщину прийняв. У липні 2025 року, після звернення до приватного нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено постановою №17/02-31 від 14.07.2025 року. Підставою для відмови є відсутність оригіналів документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно; відсутність документа, який підтверджує реєстрацію останнього місця проживання ОСОБА_6 на день смерті; наявність у спадковій справі заяви дружини померлого ОСОБА_2 . Неможливість надати оригінали правовстановлюючих документів обґрунтовано тим, що серед особистих речей померлого вони були відсутні та місцезнаходження цих документів позивачу невідомо.

Просить визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; 51/100 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_3 в порядку спадкування після смерті племінника ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 30.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, витребувано в Олександрійському відділі ДРАЦ актову запис про шлюб ОСОБА_6 , витребувано у приватного нотаріуса Лєтнєвої О.В. копію спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 15.04.2026 року підготовчий розгляд справи закрито та справу призначено до судового розгляду.

07.08.2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Шумко В.А. про зупинення провадження у справі, оскільки у провадженні Ірпінського міського суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу разом з померлим ОСОБА_7 . Обґрунтовуючи зазначене клопотання, представник відповідача зазначив, що від встановлення/невстановлення зазначеного юридичного факту залежить наявність чи відсутність у відповідача права на спадкування після смерті ОСОБА_6 .

На підтвердження зазначеного представником відповідача надано копію ухвали про відкриття провадження у справі від 24.06.2026 року.

Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем третьої черги, а у випадку задоволення вимог відповідача ОСОБА_2 та встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу разом з померлим, остання набуває права спадкоємця четвертої черги.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до поданої заяви представник позивача просить справу розглянути без його участі та участі позивача, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали.

Третя особа – приватний нотаріус Лєтнєва О.В. у судове засідання також не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки не повідомила, пояснень з приводу вирішення спору не надала.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис №1651 Олександрійським відділом ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Факт смерті ОСОБА_6 також підтверджується сповіщенням сім`ї №573 від 28.11.2024 року, яке адресовано на ім`я позивача, а також лікарським свідоцтвом про смерть №5209м/660d від 29.11.2024 року та довідкою про причину смерті №5209м/660d від 29.11.2024 року.

Згідно свідоцтва про народження померлого ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 від 19.07.2016 року батьками зазначені – мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_8 .

Факт родинних відносин, а саме, що померлий ОСОБА_5 є племінником позивача підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 24.03.1965 року та свідоцтвом про народження матері померлого ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 11.02.1959 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №407052780 від 06.12.2024 року ОСОБА_9 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; 51/100 частка нежитлового приміщення АДРЕСА_3

Постановою приватного нотаріуса Лєтнєвою О.В. позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , через відсутність у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів.

Дослідивши матеріали спадкової справи судом також встановлено, що до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулася ОСОБА_2 , яка зазначила себе як дружина померлого, та ОСОБА_3 – позивач.

У матеріалах спадкової справи наявний повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження померлого ОСОБА_6 , де батьками зазначені – мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_8 , підставою запису відомостей про батька є заява матері.

Постановами приватного нотаріуса Лєтнєвої О.В. від 14.07.2025 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів; ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки не надано документів, які підтверджують родинний зв`язок з померлим.

Суд звертає увагу на той факт, що матеріали справи не містять свідоцтва про смерть матері померлого ОСОБА_6 – ОСОБА_3 , сторонами відповідних клопотань про витребування актового запису про смерть ОСОБА_3 також заявлено не було. Проте, суд бере до уваги, що смерть ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.08.2016 року, яке перебуває на матеріалах спадкової справи, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (зазначений правовий висновок викладено та застосовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року при вирішенні справ про спадкування суди повинні вживати заходів до всебічного і повного з`ясування обставин справи, суворо керуватись цивільним законодавством, що регулює перехід майна померлого громадянина до спадкоємців, забезпечуючи ефективний захист права приватної власності громадян, законних інтересів організацій і держави.

Згідно із нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК України передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

У межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

Право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 вчасно звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. Відповідач ОСОБА_2 , звертаючись до нотаріальної контори з заявою зазначила, що вона є дружиною померлого.

Проте, суд зазначає, що згідно відповіді Олександрійського відділу ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області від 20.02.2026 року зазначено, що за результатами проведеної перевірки актового запису про шлюб, складеного на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт родинних відносин між відповідачем ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_7 .

Проживання ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем ОСОБА_5 не є підставою для виникнення у неї права на спадкування за законом у першу чергу. При цьому встановлення факту проживання відповідача зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років (спадкування на підставі статті 1264 ЦК України (четверта черга) без зміни черговості не призведе до виникнення у відповідача права на прийняття спадщини, адже у встановлений шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини звернувся спадкоємець третьої черги – позивач ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за відсутності інших спадкоємців першої та другої черг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Позивач у визначений законодавством спосіб прийняв спадщину, однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Оскільки позивачем не ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат останні залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лєтнєва Олена Вячеславівна, про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ;

на квартиру АДРЕСА_2 ;

на 51/100 частку нежитлового приміщення АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_5 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, м.Ірпінь, вул.Донцова Матвія, 50/1, кв.3.

Суддя Т.В. Голосеніна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua