Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №398/5640/26
Суддя: Петренко С. Ю.
Справа №: 398/5640/26
провадження №: 3/398/1024/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
"14" жовтня 2026 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петренко С.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ГУ ДПС у Кіровоградській області, стосовно
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівник ТОВ «Спешлтех», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 155-1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2026, відповідно до якого 18.06.2026 о 10:30 ОСОБА_1 , яка є керівником ТОВ «Спешлтех», за адресою місто Олександрія, проспект Соборний, 91/4, вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме непроведення через РРО розрахункових операцій на загальну суму 701 грн., чим порушено п.1,2 ст. 3 ЗУ від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До початку судового засідання від останньої надійшло клопотання про закриття провадження по справі. В обґрунтування вказувала, що згідно з протоколом, 18 червня 2026 року, о 10:30 год. вона нібито вчинила порушення порядку проведення розрахункових операцій, а саме: «не проведення через РРО розрахункових операцій на загальну суму 701 грн., чим порушено п. 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями)». Частиною 2 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій восьмій цієї статті. Відповідно до п. 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Так, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення мало місце 18 червня 2026 року, а отже, станом на день складення цього Клопотання (23 вересня 2026 року) з дня події зазначеного адміністративного правопорушення минуло 3 місяці та 5 днів, а отже, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення минув. Відтак, провадження у справі № 398/5640/26 про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Окрім того, вказувала, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 155-1 КУпАП, зважаючи на наступне. По-перше, у протоколі про адміністративне правопорушення, акті фактичної перевірки чи будь-яких інших матеріалах справи відсутні будь-які конкретні відомості про порушення, достатні для встановлення факту розрахункової операції (розрахункових операцій), яка нібито була проведена без застосування РРО/ПРРО. Зокрема, представниками ГУ ДПС у Кіровоградській області не встановлено ключових обставин правопорушення: кількість розрахункових операцій, які нібито проведено без застосування РРО/ ПРРО; сума розрахункової операції (розрахункових операцій), яку нібито проведено без застосування РРО/ПРРО; час проведення розрахункової операції (розрахункових операцій); реалізацію якого (яких) товарів було здійснено в рамках даної операції (операцій), їх кількість та вартість; обставини здійснення розрахункової операції (розрахункових операцій), у т.ч. хто здійснював такий продаж; спосіб встановлення факту проведення такої розрахункової операції (розрахункових операцій) нібито без застосування РРО/ПРРО; інші відомості, що мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відсутність таких відомостей не дає можливості ідентифікувати конкретну розрахункову операцію, яку нібито проведено без застосування РРО/ПРРО, відтак неможливо встановити ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 155-1 КУпАП. зафіксовані у акті фактичної перевірки розрахункові операції проведено через ПРРО, що не заперечується інспекторами ГУ ДПС у Кіровоградській області. Зокрема, розрахункову операцію від 18 червня 2026 року з продажу кабеля «USB-C Charge Cable High Quality (1m)» у кількості 1 шт. за ціною 549,00 грн. проведено через ПРРО, фіскальний чек належної форми та змісту видано. Тим не менше, згадані обставини з незрозумілих підстав не взяті до уваги представниками податкового органу. По-третє, податковим органом не надано будь-яких належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155-1 КУпАП, у тому числі не долучено фото- та відеоматеріалів чи будь-яких інших матеріалів, якими задокументовано реалізацію товарів без застосування РРО/ ПРРО та/чи невидачу розрахункового документа у дату та час, що зафіксовані у Протоколі про адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості відповідно до ст. 62 Конституції України. Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення (стаття. Застосовним до даної справи є також висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 752/5417/19, про те, що факт складання поліцейським протоколу не вказує на фактичну вину особи у правопорушенні. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу, з вказаних підтавав просила провадження по справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.
Частиною другою статті 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті (порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (повторність).
Відповідно доп.п.1, 2, 11, 12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
В статті 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що правопорушення скоєне 18 червня 2026 року, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, тобто з дня вчинення правопорушення до розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті пройшло понад 3 місяці, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV).
Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Відповідно до вимог ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення суд виносить одну з постанов, зокрема: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Окрім того, слід зауважити, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені дані про те, що ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, у зв`язку із чим, її дії кваліфікують за ч.2 ст.155-1 КУпАП, разом з тим, доказів вказаного факту, суду не надано.
Керуючись ст. 38, ч.2 ст.155-1, п.7 ч.1 ст. 247, ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 155-1 КУпАП, закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua