Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №592/4082/26
Суддя: Костенко В. Г.
Справа №592/4082/26
Провадження №2/592/1658/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
з участю представника відповідача Страшенко А.В.,
УСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції сторін
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 91972 грн 80 коп. та понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 13 000 грн та сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 30.11.2023 на підставі договору відступлення прав вимоги №01-30/11/2023 з ТОВ «Фінансова Компанія «ДЖОБЕР» набув право вимоги за кредитним договором №384679 від 11.09.2019. Цей договір був укладений з відповідачем у електронній формі. Згідно цього договору первісний кредит надав відповідачу кредит у сумі 3600 грн на 25 днів зі сплатою 1,9 процентів за добу. 11.09.2019 первісний кредитор на картковий рахунок відповідача перерахував кредитні кошти в сумі 3600.00 грн за реквізитами платіжної картки № 537523XXXXXX2295. Відповідач свої обов`язки не виконував у зв`язку з чим у творилася заборгованість станом на 26.12.2025 на загальну суму 91 972.80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3600.00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 88 372.80 грн.
Відповідач подав відзив у якому просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача процесуальні витрати. Заперечення мотивував тим, що позивач не надав доказів переходу прав кредитора, видачу йому кредиту та ціни позову. Сам кредитний договір не укладав та кошти не отримував. Вважає, що договір був укладений шахраями, а тому подав відповідне звернення до поліції. Зазначив орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн.
Позивач подав відповідь на відзив у якій підтримав вимоги та заперечував проти доводів відповідача. Так вважав, що довів перехід прав первісного кредитора за кредитним договором №384679 від 11.09.2019, що підтверджено належними доказами. Зазначений договір укладений у електронній формі. На думку позивача відповідач у мережі інтернет на сайті первісного кредитора обрав суму кредиту та строк кредитування. Після цього надав свої персональні дані та номер карткового рахунку на який зарахувати кошти. Відповідачу направлений одноразовий персональний ідентифікатор, який він використав для підписання договору. У день укладання договору кошти були перераховані на картку зазначену відповідачем.
Представник позивача до суду не з`явився про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Загалом заперечення мотивував тим, що відповідач договір не укладав й кошти не отримував. Зазначена картка не належить відповідачу. У обґрунтування цього надав довідку банківської установи.
Процесуальні рішення у справі
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.03.2026 призначено судове засідання у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання о 09-50 год. 07.05.2026.
Ухвалою від 24.06.2026 зобов`язано Акціонерне товариство «Акцент-Банк» у строк до 24.07.2026 надати Ковпаківському районному суду м. Суми інформацію за період з 11.09.2019 по 14.09.2019 про рахунки, які були відкриті на ім`я відповідача та на користування якими емітована банківська карта, що містила номер НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону, час закриття рахунку (за наявності) та зарахування коштів у сумі 3 600 грн. з реквізитами контрагентів, та призначення платежу за наявності.
Ухвалою від 02.09.2026 зобов`язано Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повторно надати зазначені докази.
Ухвалою від 16.10.2026 стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» штраф у розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 998,4 грн.
Фактичні обставини, які установив суд
Суд установив, що 11.09.2019 згідно з документів, які надано позивачем, між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 384679, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на суму 3600 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 1,9 у день.
Договір був укладений у електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
11.09.2019 на картковий рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 кредитодавцем було перераховано кредитні кошти в сумі 3600.00 грн. у А-BANK.
30.11.2023 між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги по кредитному договору з ОСОБА_1 .
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.12.2025 року загальний розмір заборгованості становить 91 972.80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3600.00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 88 372.80 грн.
Також суд установив, що банківська карта з номером НОМЕР_1 не належить відповідачу, адже він не мав рахунків у Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», про що видана довідка банківською установою.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст. 512, 514, 516, 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1055 згаданого Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналіз наведених положень закону дає підстави стверджувати, що передбачено таке зобов`язання як кредит. Так у зобов`язанні кредитор надає кошти боржнику, а останній – має повернути та сплатити проценти за користування. При цьому боржник має виконати свої зобов`язання належним чином та у строк. Для укладення кредитного договору передбачено лише письмову форму правочину.
Укладання самого договору недостатньо. Кредитний договір за своєю суттю є реальним, тобто таким який вважається укладеним з моменту передачі коштів.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що зазначена у постанові від 21.05.2025 у справі №756/2903/23.
Для даних справ про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання.
Для цього, з метою правильного застосування статей 1049, 1054 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору, його умов та факту передачі коштів.
Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України, які тотожні зі ст. 1049,1054 ЦК України, викладені у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13, від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14, від 13.12.2017 у справі № 6-996цс17, Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 569/1646/14-ц, від 14.04.2020 у справі № 628/3909/15 та від 21.07.2021 року у справі № 758/2418/17.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ході судового розгляду суд установив, що кредитні кошти відповідач не отримував. Тож у відповідача не виникли обов`язки щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Ураховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Рішення про розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;
Оскільки суд вирішив відмовити у задоволенні позову повністю то немає підстав для стягнення з відповідача відшкодування витрат на користь позивача.
Натомість відповідач надав докази відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн.
На підтвердження суми витрат відповідач подав акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12.10.2026 на суму 10000 грн. Загалом підготовка до справи коштувала 7000 грн, а участь представника у трьох судових засіданнях коштувала 3000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року(справа «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).
Тобто, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
На переконання суду, понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп. не відповідають ступеню складеності справи. Так справу слід віднести до незначної складності. Час витраченим адвокатом на складення відзиву на апеляційну скаргу не потребував значного часу та зусиль. Тому у суду є усі підстави для зменшення розміру цих витрат, що підлягають розподілу між сторонами до 6000 грн. Така сума належить до стягнення з позивача на користь відповідача.
На підставі зазначеного і керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити повністю у задоволенню позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008 ЄДРПОУ 44002941) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008 ЄДРПОУ 44002941) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 6000 грн відшкодування витрат.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16.10.2026.
Суддя Владислав КОСТЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua