Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №500/1424/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1424/26

19 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" (далі ТОВ "МФТЮ", Товариство, позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000089/1 від 04.11.2025.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН", Покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією TradeLux Global FZ-LLC, Продавцем, зареєстрованим згідно із законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, було укладено Контракт №9-2025 на поставку матеріалів для виробництва тютюнових виробів.

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №4 від 29.10.2025, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №4/2025 від 31.10.2025, позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2020, було поставлено товар: моноацетатна фільтропаличка 7.72мм*108мм 325PD*0Cu у кількості 10 773 одиниць за ціною 6,50 доларів США за 1000 штук, вартістю 70 024,50 доларів США.

04 листопада 2025 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію №25UA305160028840U9, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ.

Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA305000/2025/000089/1 від 04.11.2025 та оформлено картку відмови за номером UA305160/2025/000399, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом резервним.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Позивач наводить висновки Верховного Суду та вказує, що митним органом не взяті до уваги заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та безпідставно визнано неповними та/або недостовірними дані про товар, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару. Визначаючи митну вартість за резервним методом, відповідач не зазначив, з яких підстав до порівняння було обрано відповідну МД та не навів характеристик товару.

У зв`язку з такими обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 16.03.2026 позовну заяву було залишено без руху.

23.03.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

01.04.2026 до суду від Закарпатської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне.

Товар постачається на митну територію України за посередницьким контрактом № 9-2025 від 23.09.2025 з компанією TradeLux Global FZ-LLC (ОАЕ). Відповідно до Специфікації від 29.10.2025 №4 до Контракту від 23.09.2025 та рахунка-фактури (iнвойс) від 31.10.2025 № 4/2025 визначено, що товар поставляється на умовах DAP с. Острів, Тернопільська область, Україна.

Термін "DAP (поставка в місці)" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення (тобто, всі витрати на транспортування несе продавець). Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Тобто, вказані умови поставки передбачають обов`язок саме продавця (а не покупця) за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.

Разом з тим, у копії митної декларації країни відправлення від 31.10.2025 № 25HU82106A0DA9DQAO умови поставки зазначено – FCA Szekesfehervar, Угорщина, що означає, що продавець передає товар перевізнику у погодженому місці, усі транспортні витрати та ризики після передачі товару несе покупець.

Зазначає, що наявні суперечності в документах в частині умов поставки, що безпосередньо впливає на можливість перевірити розмір складових митної вартості.

Вказує на те, що відповідно до поданих документів, виробник товарів Profilter Technology Kft. (Угорщина) продає товар еміратській компанії TradeLux Global FZ-LLC ОАЕ (інвойс від 30.10.2025 № 2025-11) – на умовах поставки FCA Szekesfehervar, а ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" купує даний товар від TradeLux Global FZ LLC (інвойс від 31.10.2025 № № 4/2025) - на умовах поставки DAP с. Острів, Тернопільська область, що унеможливлює встановлення юридичної підстави відправки вантажу від Profilter Technology Kft на ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" , що може свідчити про наявність інших комерційних угод між відправником та отримувачем, які через наявність можливих додаткових витрат можуть мати вплив на правильність визначення митної вартості товару.

Крім того, зазначає, що за результатами аналізу цінової інформації, наявної у ЄАІС ДМСУ щодо імпортованих аналогічних/подібних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що заявлена митна вартість оцінюваних товарів (9,40 дол.США/кг, розмір партії – 7446 кг) є значно нижчою (мінімум на 32,6%) за вартість аналогічних товарів (фільтропалички для виробництва сигарет, довжиною 108 мм, посередницькі контракти, торгівельна країна – ОАЕ, країна відправлення Угорщина, рівень митної вартості – від 13,94 до 14,83 дол.США/кг при розмірі партії в діапазоні від 6409 до 8151 кг).

Таким чином, на переконання митного органу, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Тому, вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Ухвалою суду від 03.04.2026 у задоволенні клопотання представника Закарпатської митниці про розгляд справи №500/1424/26 за правилами загального провадження відмовлено.

07.04.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що під час митного оформлення товарів ним подано всі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість та її складові. Також наголошує на необґрунтованості застосування резервного методу визначення митної вартості, оскільки відповідач не зазначив належних джерел цінової інформації, не навів пояснень щодо здійснених коригувань та не обґрунтував неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості.

04.06.2026 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є виробництво тютюнових виробів.

23 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН", Покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією TradeLux Global FZ-LLC, Продавцем, зареєстрованим згідно із законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, було укладено Контракт №9-2025 на поставку матеріалів для виробництва тютюнових виробів.

За умовами Контракту (п. 1.1. та п. 1.2.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві матеріали для виробництва тютюнових виробів (далі продукція), на замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продавцю за поставлену, на умовах даного Контракту, продукцію. Конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в Специфікаціях, які після підписання їх Сторонами є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.4. Контракту вартість продукції вказана в Специфікаціях до цього Контракту. Ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи євро та зазначається Продавцем в рахунку чи проформі-інвойсі. Оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється по факту поставки Покупцю, на підставі виставленого Продавцем інвойсу. Допускається відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації).

Згідно п. 4.5 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до контракту (ІНКОТЕРМС 2020 р.)

04.11.2025 ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № 25UA305160028840U7 товар "Фільтропалички сформовані із волокон моноацетату для виготовлення сигаретного фільтра у вигляді стержнів. Моноацетатна фільтропаличка 7,72мм*108мм 325PD*0Cu - 10773 тис. шт. Країна походження: "ЄС" за кодом згідно з УКТЗЕД 5601229000. Торговельна марка – Profilter Technology, виробник - Profilter Technology Kft. Торговельна країна – Обєднані арабські емірати (ОАЕ), країна виробництва – Угорщина, країна походження – ЄС.

До митного оформлення разом із митною декларацією позивачем подано такі документи: контракт від 23.09.2025 № 9-2025 та специфікацію від 29.10.2025 № 4 до нього; рахунок (інвойс) TradeLux Global FZ-LLC від 31.10.2025 № 4/2025; інвойс виробника від 30.10.2025 № 2025-11; ліцензію на виробництво тютюнових виробів від 19.06.2025, реєстраційний номер № 990111202500254; листи від 19.06.2025 № 03-04/80 та від 30.10.2025 № 03-04/123 щодо страхування. Банківські платіжні документи на підтвердження оплати товару не подавалися у зв`язку з передбаченим контрактом відстроченням платежу. Документи щодо витрат на транспортування не подавалися, оскільки такі витрати включені у вартість товару, а страхові документи — у зв`язку з нездійсненням страхування товару. Крім того, позивачем подано пакувальний лист, сертифікат якості від 31.10.2025, сертифікат походження від 31.10.2025 № 492223, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 31.10.2025 № D 0635924, митну декларацію країни відправлення від 31.10.2025 № 25HU82106A0DA9DQA0 та автотранспортну накладну (CMR) від 31.10.2025 № Е 1680003.

У подальшому за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою відповідача прийнято рішення про коригування митної вартості товару рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000089/1 від 04.11.2025, у графі 33 якого, зокрема зазначено, що митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. За результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень аналогічних товарів (фільтропалички для виробництва сигарет, виробництво Угорщини, умови поставки FCA Szigetszentmiklos, аналогічний розмір партії), що постачаються з Угорщини в рамках посередницьких контрактів з контрагентами з ОАЕ за митними деклараціями: № 25UA806070008372U8 від 28.08.2025 (12,03 EUR/кг, перший метод, 7293 кг); № 25UA806070008365U0 від 28.08.2025 (12,05 EUR/кг, перший метод, 7283 кг); № 25UA806070008499U8 від 03.09.2025 (12,12 EUR/кг, перший метод, 7237 кг). З урахуванням меншої з наявних вартостей, при визначенні числового значення митної вартості за основу взята цінова інформація згідно митної декларації 25UA806070008372U8 від 28.08.2025 на рівні 12,03 EUR/кг. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 12,03 ЄВРО/кг * 7446 = 89575,38 Євро, що у валюті контракту на дату подання митної декларації складає 103 181,85 Доларів США.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з`ясував таке.

Для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митного органу подано електронну митну декларацію № 25UA305160028840U9 з долученням документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, а саме:

- на виконання пункту 2 — контракт від 23.09.2025 № 9-2025 та специфікацію від 29.10.2025 № 4 до нього;

- на виконання пункту 3 — рахунок (інвойс) TradeLux Global FZ-LLC до ТОВ "МФТЮ" від 31.10.2025 № 4/2025;

- на виконання пункту 4 — банківські платіжні документи не подавалися у зв`язку з передбаченим умовами контракту відстроченням платежу;

- на виконання пункту 5 — інвойс виробника від 30.10.2025 № 2025-11;

- на виконання пункту 6 — документи щодо витрат на транспортування не подавалися, оскільки такі витрати включені у вартість товару;

- на виконання пункту 7 — ліцензію на виробництво тютюнових виробів від 19.06.2025, реєстраційний номер № 990111202500254, лист від 19.06.2025 № 03-04/80 та лист від 30.10.2025 № 03-04/123 щодо страхування;

- на виконання пункту 8 — страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, не подавалися у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалося.

Разом з митною декларацією додатково були надані і інші документи, що стосуються товару: пакувальний лист, сертифікат якості від 31.10.2025, сертифікат походження від 31.10.2025 № 492223, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 31.10.2025 № D 0635924, митну декларацію країни відправлення від 31.10.2025 № 25HU82106A0DA9DQA0 та автотранспортну накладну (CMR) від 31.10.2025 № Е 1680003.

Наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №9-2025 від 23.09.2025 визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо.

Відповідно до специфікації до цього контракту № 4 від 29.10.2025 позивачу поставлено товар: моноацетатна фільтропаличка 7.72мм*108мм 325PD*0Cu у кількості 10 773 одиниць за ціною 6,50 доларів США за 1000 штук, вартістю 70 024,50 доларів США.

Така ж інформація вказана у рахунку-інвойсі TRADELUX GLOBAL FZ-LLC №4/2025 від 31.10.2025, в якому також визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну за одиницю, кількість, вартість.

Ціна товару за ціною договору відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № №25UA305160028840U9 70024,50 доларів США.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №25UA305160028840U9 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №4/2025 від 31.10.2025. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Стосовно підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, то сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару зводяться до того, що в окремих товаросупровідних документах вказані різні умови поставки. Так відповідач вказує, що товар поставляється на митну територію України за посередницьким контрактом № 9-2025 від 23.09.2025. Відповідно до Специфікації від 29.10.2025 №4 до Контракту від 23.09.2025 та рахунка-фактури (iнвойс) від 31.10.2025 № 4/2025 визначено, що товар поставляється на умовах DAP с. Острів, Тернопільська область, Україна. Дані умови поставки передбачають, що продавець зобов`язаний доставити товар до узгодженого місця в Україні за свій рахунок (тобто, всі витрати на транспортування несе продавець). Разом з тим, у копії митної декларації країни відправлення від 31.10.2025 № 25HU82106A0DA9DQAO умови поставки зазначено – FCA Szekesfehervar, Угорщина, що означає, що продавець передає товар перевізнику у погодженому місці, усі транспортні витрати та ризики після передачі товару несе покупець, що свідчить про наявні суперечності в документах в частині умов поставки та маршруту перевезення товарів, що безпосередньо впливає на можливість перевірити розмір складових митної вартості, у тому числі витрат на транспортування.

Окрім того, відповідач вказує, що відповідно до поданих документів, Profilter Technology Kft. (Угорщина) продає товар TradeLux Global FZ-LLC ОАЕ (інвойс від 30.10.2025 № 2025-11) на умовах поставки FCA Szekesfehervar, а ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" купує даний товар від TradeLux Global FZ-LLC (інвойс від 31.10.2025 № № 4/2025) - на умовах поставки DAP с. Острів, Тернопільська область, що унеможливлює встановлення юридичної підстави відправки вантажу від Profilter Technology Kft на ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН", що може свідчити про наявність інших комерційних угод між відправником та отримувачем, які можуть мати безпосередній вплив на правильність визначення митної вартості товару.

З цього приводу суд бере до уваги пояснення позивача, які також надавалися і митному органу, про те, що ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" отримує товар у контрагента TradeLux Global FZ-LLC, з яким у нього укладений договір № 9-2025 від 23.09.2025, на умовах якого здійснюється поставка зігдно Специфікація №4 від 29.10.2025. У вказаній специфікації, яка підписана обома сторонами контракту і є його невід`ємною частиною, товар поставляється на умовах DAP Острів, що включає і вартість доставки. Так як контрагент не є виробником товару, поставка здійснюється зі складу виробника, на умовах договору, укладеного між виробником і контрагентом, відповідно до якого і складені всі документи на відвантаження вказаного товару. Так як ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" не є стороною цього договору, а є виключно отримувачем товару, його умови йому невідомі. Інших договорів, які б стосувалися даної поставки між ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" та TradeLux Global FZ- LLC не укладалося. ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" не має інформації, щодо цінової політики інших виробників аналогічного чи подібного товару, та інших контрактних чи інших домовленостей між різними виробниками та контрагентами, умов інших контрактів, обсяги партій, комерційних умов тощо.

Як вже зазначав суд, відповідно до пункту 4.5. контракту №9-2025 від 23.09.2025 поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2020). У специфікаціях на поставку оцінюваного товару визначені і погоджені сторонами умови поставки DAP с. Острів, Тернопільська область. Зазначення в поданих до митного оформлення документах інших умов поставки, не відносяться до поставки за контрактом №9-2025 від 23.09.2025. При цьому декларантом Товариства такі документи подані разом з МД на підтвердження ціни товару з включенням до неї всіх супутніх витрат.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу, відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості. Такі висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Крім того, декларант позивача надав пояснення митному органу з приводу питань, які у нього виникли, проте такі не взяті до уваги.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000089/1 від 04.11.2025 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3345,51 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №1421 від 11.03.2026.

Також Товариством заявлені до відшкодування з Закарпатської митниці витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що такі витрати є завищеними, не відповідають складності справи та обсягу необхідних робіт по їх супроводженню.

Вирішуючи питання наявності підстав для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 15.01.2026, додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2026, прайс-листа станом на 01.01.2026, заявки на надання юридичної допомоги №5 від 05.02.2026, акта про надання юридичної допомоги №5 від 12.02.2026.

За умовами договору про надання правової допомоги від 15.01.2026 Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. В обов`язках Адвоката передбачено, що Адвокат на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення; приймає участь в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються Клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання; представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових справ; Адвокат (виступаючи як Захисник), здійснює, у встановленому законом порядку. захист прав та законних інтересів Клієнта, у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України; узагальнює та аналізує: практику розгляду судових та інших справ; практику укладання та виконання договорів; надає Клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнт в процесі здійснення діяльності.

Відповідно до пункту 4 договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на падання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору (форма заявки визначена у додатку №1 до договору). Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатом послуги після надання Адвокатом Клієнту відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акта про надання юридичної допомоги визначена Додатком №2 до Договору), який готується Адвокатом та надсилається Клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога. Сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром Адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до акта про надання юридичної допомоги №5 від 12.02.2026 до юридичних послуг включено надання усної консультації з вивченням документів з вартістю 1500,00 грн та складання позовної заяви з вартістю 3000,00 грн.

При вирішенні питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд виходить із того, що ця справа належить до справ незначної складності та її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Окрім того така послуга, як надання усної консультації з вивченням документів з вартістю 1500,00 грн за суттю охоплюються єдиною метою, якою є підготовка та складання позовної заяви.

Тому, на переконання суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 3000,00 грн.

Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці на користь позивача понесених витрати пов`язаних з перекладом документів у розмірі 2400,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав: рахунок-фактуру №89253 від 17.03.2026, акт надання послуг №89253 від 01.04.2026 згідно яких вартість виконаних робіт становить 2400,00 грн, а також платіжну інструкцію №1405 від 30.04.2026 про оплату робіт з перекладу на суму 2400,00 грн, які підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000089/1 від 04.11.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" судовий збір у розмірі 3345 (три тисячі триста сорок п`ять) грн 51 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. та 2400 (дві тисячі чотириста) грн 00 коп. витрат за послуги перекладача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7, с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47728, код ЄДРПОУ: 43264239);

відповідач:

- Закарпатська митниця (місцезнаходження: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ: 43985560);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.