Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №500/3394/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3394/26

19 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 11640,16 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою у повній мірі та у строки, установлені Податковим кодексом України (далі ПК України), узгоджених грошових зобов`язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою судді від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дана ухвала надсилалась відповідно до ч.4 ст.124 КАС України за місцем реєстрації відповідача в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказану ухвалу надіслано на адресу відповідача та вручено 06.06.2026, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.

Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків та перебуває на податковому обліку в органах Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Згідно з довідкою про наявність податкового боргу, за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в загальному розмірі 11 640,16 грн, зокрема:

- з єдиного податку з фізичних осіб — 4 440,16 грн (основний платіж);

- з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами — підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, — 7 200,00 грн (основний платіж).

Зазначена заборгованість виникла внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань, нарахованих відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 16.07.2021 № 14085/АП-1917. Зокрема, за період із липня 2024 року по вересень 2025 року утворилася заборгованість з єдиного податку в розмірі 4 440,16 грн, а за період із січня по вересень 2025 року — з військового збору в розмірі 7 200,00 грн.

Наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу підтверджується також розрахунком суми податкового боргу, борг відображений в інтегрованій картці платника податків.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За нормами пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Пунктом 295.2 статті 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (перехідні положення) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (підпункт 2 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Об`єктом оподаткування збором для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзац 3 підпункт 1.2 пункту 16- 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Ставка збору для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, становить - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (абзац 3 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (абзац 5 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Згідно підпункту 1.11 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями. Такі суми підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.

У зазначені строки грошове зобов`язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов`язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Так, на адресу відповідача засобами поштового зв`язку була надіслана податкова вимога форми "Ф" №0001611-1305-1900 від 21.03.2025 на суму податкового боргу 3920,56 грн.

Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.

Позивач дотримався визначеного податковим законодавством порядку (процедури) стягнення податкового боргу з відповідача та за наявності достатніх підстав звернувся до суду.

Виходячи з наведених положень ПК України та встановлених обставин справи, враховуючи, що грошові зобов`язання у сумі 11640,16 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов і не надано доказів сплати заборгованості, тому суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у дохід бюджету вказаної суми боргу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , податкового боргу в загальній сумі 11640 (одинадцять тисяч шістсот сорок) грн 16 коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 4440 (чотири тисячі чотириста сорок) грн 16 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий борг по платежу військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами — підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 7200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ: 44143637);

відповідач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Головуючий суддя Баб`юк П.М.