Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №460/5147/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/5147/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення (постанову) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене довідкою військо-лікарської комісії №2025- 0912-1130-1437-3 від 12.09.2025, про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , придатним до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №892 від 13.09.2025 року “Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації”, в частині призову на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , старшого сержанта запасу, ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення на посаду та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до списків особового військової частини та на всі види забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13.12.2011 року Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (Свідоцтво про хворобу №3822). 29.12.2011 року ІНФОРМАЦІЯ_6 його знято з обліку із зазначенням цієї підстави, а в паспорті проставлено штамп «невійськовозобов`язаний». Позивач наголошує, що у його випадку термін «знятий» із посиланням на непридатність за своєю правовою природою означає саме виключення з військового обліку. Чинне законодавство України та судова практика чітко визначають, що особи, які були визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, не є військовозобов`язаними і не підлягають повторному медичному огляду ВЛК чи призову під час мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_7 протиправно доправили позивача на ВЛК, де під час формального огляду без дослідження його медичних документів безпідставно визнали його придатним. Надалі на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №892 від 13.09.2025 його було незаконно призвано на військову службу до військової частини НОМЕР_1 та вилучено військовий квиток. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі подали відзиви на позов.

ІНФОРМАЦІЯ_9 , заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що відповідач та підпорядкована військово-лікарська комісія діяли виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, Законами «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (наказ МОУ № 402). Визначення наявності або відсутності певних захворювань, а також ступеня придатності до військової служби за результатами медичного огляду є виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями) ВЛК. Суди не є медичними установами й не можуть перебирати на себе повноваження щодо оцінки правильності діагнозів чи визначення придатності до служби - судовий контроль обмежується лише перевіркою дотримання процедури прийняття рішення ВЛК. Позивачем не доведено жодних порушень порядку проведення медичного огляду чи експертизи з боку відповідача, тому правові підстави для скасування постанови ВЛК або призначення повторного огляду відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у відзиві вказує, що призов позивача на військову службу під час мобілізації здійснено відповідно до вимог Конституції України, законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу», а також Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого постановою Кабміну № 560). На момент призову (12–13 вересня 2025 року) позивач згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не мав права на відстрочку та не перебував на спеціальному обліку як заброньований. До моменту призову та відправки до військової частини (в/ч НОМЕР_1 ) ані заяв, ані жодних підтвердних документів щодо наявності у позивача права на відстрочку від призову до ІНФОРМАЦІЯ_8 не надходило. Відповідно до правової позиції Верховного Суду (зокрема у постановах від 18.01.2024 та 01.10.2024), право на відстрочку має бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення активних дій (подання відповідної заяви та документів до комісії ТЦК) до моменту набуття статусу військовослужбовця. 13 вересня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 було видано наказ № 892 про призов ОСОБА_1 на військову службу. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», днем початку проходження військової служби є день відправлення у військову частину. Наказ про призов є індивідуальним актом разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання (призову особи), а тому не може бути скасований. З моменту видачі наказу про призов між особою та державою виникли правовідносини проходження військової служби, які можуть завершитися виключно звільненням з військової служби на підставах, передбачених ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (після надходження відповідних документів і звільнення командиром військової частини), а не шляхом скасування наказу ТЦК про призов.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві зазначає, що проходження військової служби під час воєнного стану є конституційним обов`язком громадянина України (статті 17, 19, 65 Конституції України). Процедура призову військовозобов`язаного є незворотною (такою, що вже відбулася), а її визнання протиправною автоматично не відновлює попереднє становище особи. Звільнення з військової служби під час дії воєнного стану чітко регулюється статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і війську службу», і жодних законних заборон чи причин для неможливості проходження служби позивачем ( ОСОБА_1 ) немає. Щодо вимог про скасування наказу та виключення зі списків особового складу, то військова частина вважає такі позовні вимоги безпідставними та такими, що суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та практиці Верховного Суду. Суд не може втручатися у дискреційні повноваження військового командування та зобов`язувати приймати рішення, не передбачені чинним законодавством для таких випадків.

Ухвалою суду від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 09.04.2026 заяву представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду - повернуто без розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

13.12.2011 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 39Б, 40А, 41Б, 64Б, 53Б, 52Б, 61Б, 13В Наказу МОУ №402-2008р, про що, Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України йому було видано Свідоцтво про хворобу №3822 (а.с.43-44).

22.12.2011 року ОСОБА_1 був звільнений зі служби МНС України у відставку за пунктом 99 підпунктом 3 (за станом здоров`я), виключений зі кадрів МНС України та знятий з усіх видів забезпечення на підставі наказу Управління МНС України в Рівненській області (по особовому складу) від 21.12.2011 №250, на підставі свідоцтва про хворобу №3822 виданого 13.12.2011 Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України. У наказі №250 від 21.12.2011 вказано, що ОСОБА_1 звільняється у відставку у зв`язку з визнанням Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.45).

Також, 29.12.2011 позивачу на сторінці 7 паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 25.11.1998 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, проставлено ІНФОРМАЦІЯ_6 штамп "невійськовозобов`язаний" (а.с.48).

12.09.2025 року після перевірки працівниками ТЦК та СП військово-облікових документів ОСОБА_1 , останній був доставлений до КП “Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В. Поліщука” РОР для проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до Довідки ВЛК від 12.09.2025 №2025-0912-1130-1437-3 позивач визнаний придатним до військової служби (а.с.36).

13.09.2025 року наказом №892 начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 старшого сержанта запасу ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Того ж дня, 13.09.2025 року позивач був доставлений до військової частини НОМЕР_1 , призначений на посаду та зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Позивач вказує, що по прибуттю до військової частини НОМЕР_1 у ОСОБА_1 було вилученого його військовий квиток серії НОМЕР_3 від 26.05.1988 року.

Позивач вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 є протиправними, оскільки вчинені з неповно встановленими обставинами та з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи. За вищевикладених обставин, позивач вважає, що приймаючи наказ №892 від 13.09.2025 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 діяв недобросовісно та необґрунтовано, оскільки не врахував факт його виключення з військового обліку, що свідчить про порушення вимог Закону №3543-XII. Усі подальші дії щодо зарахування до списків особового складу військової частини, призначення на посаду також є протиправними внаслідок неправомірності призову. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів дій / бездіяльності Відповідача, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), положення якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За положеннями частини першої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною другою статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

За приписами частини третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 34 Закону № 2232-XII передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За положеннями частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Так само, станом на дату висновку ВЛК про непридатність позивача до військової служби (13.12.2011) норма ст. 37 № 2232-XII була такого змісту: Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби

безпеки України) підлягають громадяни України, які, зокрема, 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

За положеннями частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Як зазначалося вище, згідно із свідоцтвом про хворобу №3822 від 13.12.2011 (а.с.49, 50), ОСОБА_1 , на підставі статей 39Б, 40А, 41Б, 64Б, 53Б, 54Б, 52Б, 61Б, 13В гр. ІІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог графи (додаток №1 до положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України №402-2008р.) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Захворювання, ТАК, пов`язані з роходженням військової служби.

Так само, і зі служби з Управління МНС України в Рівненській області позивач був звільнений через те, що визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, позивач за висновком ВЛК був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800) затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402).

Відповідно до приписів пункту 3.3 глави 3 розділу II Положення №402, повторно оглядаються військово лікарською комісією військових комісаріатів лише військовозобов`язані.

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІдержателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За правилами частини п`ятої статті 5 Закону № 1951-VІІІ, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами другою, третьою статті 13 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).

З вище наведених положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_10 на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.

Відповідно до п. 2.2. Положення про діяльність органів військово-лікарської експертизи в системі МНС, затвердженого наказом МНС 31.08.2007 № 591, що діяло на дату видачі Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України свідоцтва про хворобу від 13.12.2011 №3822, органи військово-лікарської експертизи у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами України з питань військово-лікарської експертизи.

При звільненні осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів МНС України в запас та відставку з подальшою постановою їх на облік до військового комісаріату органи військово-лікарської експертизи керуються також нормативно-правовими актами з військово-лікарської експертизи, що діють у Збройних Силах України.

У свою чергу законодавство, яке регулює порядок взяття громадян на військовий облік не наділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повноваженнями ревізувати висновки ВЛК щодо придатності чи непридатності особи до військової служби.

Тому, заявлена позовна вимога визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягає до задоволення, оскільки позивач є таким, що визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення (постанову) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене довідкою військо-лікарської комісії №2025- 0912-1130-1437-3 від 12.09.2025, про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , придатним до військової служби, то суд зазначає таке.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать:

- Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

- ВЛК регіону.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402, ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Підпунктом 2.3.5. пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно з підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

За змістом підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Водночас, згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Пункти 2.8.1 – 2.8.3 розділу І Положення № 402 передбачають, що ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та

ІНФОРМАЦІЯ_12 призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров`я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_13 ,

ІНФОРМАЦІЯ_14 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

Разом з тим, пунктом 3.3 розділу I Положення № 402 унормовано, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_15 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Згідно матеріалів справи, щодо позивача 12.09.2025 проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , результати якого оформлені довідкою ВЛК №2025-0912-1130-1437-3 від 12.09.2025.

Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

Згідно з вищенаведеними нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Главою 3 розділу 1 Положення № 402 встановлено чіткий алгоритм оскарження постанов ВЛК, за яким постанови позаштатної ВЛК оскаржуються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено також право ЦВЛК розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

При цьому, оскарженню у судовому порядку, за приписами пп. 2.3.5. пункту 2.3 та пп. 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Позивач не надав до матеріалів справи доказів оскарження постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_16 до ВЛК ТЦК та СП області, ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Відтак, перевірка рішень позаштатних ВЛК при ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду, належить до функцій ВЛК ТЦК та СП області, ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали.

А відтак, недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, є самостійною підставою для відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказу №892 від 13.09.2025, то суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Тобто, з наведеної норми видно, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані резервісти та військовозобов`язані (за визначених умов).

Вище по тексту даного рішення суд дійшов висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного.

А відтак, наказ про мобілізацію було видано стосовно особи, щодо якої відсутні законні підстави для перебування на військовому обліку.

Таким чином, наказ № 892 від 13.09.2025 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його видання не узгоджується з установленим 13.12.2011 статусом особи як непридатної до військової служби, виключеної з військового обліку. За таких обставин наказ не може вважатися законним лише з огляду на факт формального внесення особи до військового обліку, якщо правова підстава для такого внесення була відсутня.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення на посаду та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до списків особового військової частини та на всі види забезпечення; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , то суд зазначає, що процедура призову на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Вказана висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постанові № 160/2592/23 від 05 лютого 2025 року.

Натомість, підстави для звільнення з військової служби визначені у ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», норми якої містять положення щодо того, зокрема, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: 2) під час дії воєнного стану:

б) за станом здоров`я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Тобто, за наявності висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби військовослужбовець має право на звільнення зі служби у встановленому порядку.

А відтак, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З врахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №892 від 13.09.2025 року “Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації”, в частині призову на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , старшого сержанта запасу ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )

Суддя С.М. Дуляницька