Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №440/664/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/664/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/664/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації Полтавської області, Відділу з питань ветеранської політики Миргородської районної військової (державної) адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Інфоресурс", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17.01.2025 ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася з вищезазначеним позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації Полтавської області (надалі - УСЗН) від 20.12.2024 про відмову у наданні ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

- зобов`язати УСЗН встановити ОСОБА_2 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на протиправність рішення від 20.12.2024 про відмову у наданні ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька, ОСОБА_3 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій області, оскільки до заяви про надання такого статусу були додані всі необхідні документи, визначені пунктом 4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740. У зв`язку з цим вважає, що в УЗСН не було підстав відмовляти у наданні зазначеного статусу з посиланнями на необхідність надання постанови ВЛК про причинний зв`язок смерті військовослужбовця ОСОБА_3 з формулюванням "поранення, що призвело до смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", оскільки це не передбачено вимогами чинного законодавства.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/664/25. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс". Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 31.01.2025 до участі у справі №440/664/25 як співвідповідача залучено Відділ з питань ветеранської політики Миргородської районної військової (державної) адміністрації.

06.02.2025 через систему "Електронний суд", а 10.02.2025 - засобами поштового зв`язку до суду від УСЗН надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позову. Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_1 при зверненні до УСЗН з питання встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ОСОБА_2 було надано, зокрема витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (протокол №53 від 03.06.2019), згідно з яким травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , яка призвела до смерті, одержана в результаті нещасного випадку, "ТАК", пов`язана із проходженням військової служби. Оскільки причина смерті ОСОБА_3 не пов`язана з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Управлінням прийнято рішення про відмову у наданні відповідного статусу ОСОБА_2 , як це передбачено підпунктом 6 пункту 16 Порядку №740 (протокол №82 від 20.12.2024), про що ОСОБА_1 повідомлено листом УСЗН №03-08/2788 від 20.12.2024 та водночас роз`яснено, що гарантії соціального і правового захисту, зокрема членів сімей військовослужбовців, які померли внаслідок проходження військової служби, визначені Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Для зазначеної категорії осіб цим Законом передбачено низку пільг, що надаються на підставі посвідчення, форму та порядок видачі якого встановлено Кабінетом Міністрів України, та віднесено до повноважень структурних підрозділів Міністерства оборони України.

07.03.2025 засобами поштового зв`язку до суду від Відділу з питань ветеранської політики Миргородської районної військової (державної) адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник проти задоволення позовних вимог також заперечував. Свою позицію мотивував тим, що розпорядженням начальника Миргородської РВА від 19.11.2024 №214 з 01.01.2025 утворено Відділ з питань ветеранської політики Миргородської РДА без статусу юридичної особи, до якого перейшли функції і повноваження УСЗН щодо реалізації державної ветеранської політики, зокрема щодо надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Розпорядженням начальника Миргородської РВА від 14.01.2025 №9 створено самостійний структурний підрозділ РДА зі статусом юридичної особи публічного права. Відтак, станом на момент виникнення спірних правовідносин функції щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни, зокрема встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України", виконувало УСЗН. ОСОБА_1 при зверненні до УСЗН було надано, зокрема витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (протокол №53 від 03.06.2019), згідно з яким травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , яка призвела до смерті, одержана в результаті нещасного випадку, "ТАК", пов`язана із проходженням військової служби. Оскільки причина смерті ОСОБА_3 не пов`язана з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, то УСЗН діяло в межах чинного законодавства. У свою чергу Відділ з питань ветеранської політики ніяким чином не порушував права позивача, оскільки не мав відношення до подій, описаних у позовній заяві.

Третя особа правом на подання пояснень не скористалася.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025, було відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Однак постановою Верховного Суду від 11.12.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 справу №440/664/25 прийнято до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмове провадження).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 клопотання ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

12.01.2026 до суду від Відділу з питань ветеранської політики Миргородської районної військової (державної) адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник, як і до цього, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві від 07.03.2025.

13.01.2026 до суду від УСЗН надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечував проти задоволення позовних вимог з тих же підстав, що й у відзивах від 06.02.2025 та 10.02.2025.

У відповідях на відзиви, що зареєстровані судом 16.01.2026 та 19.01.2026, представник позивача Мочалов І.О. повторив доводи позовної заяви.

Розгляд справи судом здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясував наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Гадяч Полтавської області, призваний 13.02.2018 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу за контактом у званні сержант на посаді оператора І батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 . Освіта середня, одружений.

Згідно зі свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_2 ), виданим 23.07.2024 Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (повторно), батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва (серія НОМЕР_3 ) про смерть, виданого 15.01.2019 Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 48 років, про що 15.01.2019 складено відповідний актовий запис №22. Місце смерті Україна, Донецька область, Бахмутський район, на дорозі біля с. Миколаївка-2 (т. 1 а.с. 17).

Довідкою Військової частини НОМЕР_1 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 22.01.2019 №111 підтверджується факт того, що сержант ОСОБА_3 дійсно у періоди з 29.05.2018 по 04.06.2018, з 03.07.2018 по 10.01.2019 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (т. 1 а.с. 10).

За змістом витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва у колишніх військовослужбовців від 03.06.2019 №253 травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , 1970 року народження, - "Переохолодження. Набряк головного мозку", яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим 15.01.2019 Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області; лікарським свідоцтвом про смерть №21, виданим 12.01.2019 Бахмутським відділенням Донецького обласного бюро СМЕ; постановою про закриття кримінального провадження від 28.03.2019 слідчого Краматорського ТУ Державного бюро розслідувань; актом службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця від 16.01.2019, затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 - одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Підстава: Протокол засідання ВЛК Північного регіону №253 від 03.06.2019 (т. 1 а.с. 81).

25.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 із заявою про надання йому статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_3 (а.с. 82-83).

До заяви ОСОБА_1 додала, зокрема довідку Військової частини НОМЕР_1 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 22.01.2019 №111 та витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва у колишніх військовослужбовців від 03.06.2019 №253.

Листом УСЗН від 05.12.2024 №03-08/2651 ОСОБА_1 проінформовано про те, що питання встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України синові ОСОБА_2 може бути розглянуто за наявності відповідних підстав та пакету документів (т. 1 а.с. 85-86).

У подальшому, рішенням УСЗН від 20.12.2024 №82 відмовлено у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України громадянину ОСОБА_2 з огляду на причину смерті ОСОБА_3 , яка не пов`язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (а.с. 84).

Листом УСЗН від 20.12.2024 №03-08/2788 ОСОБА_1 додатково повідомлено про те, що оскільки смерть ОСОБА_3 не пов`язана із захистом Батьківщини комісією з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу та видачі посвідчень окремим категоріям громадян, при Управлінні соціального захисту населення Миргородської райвійськадміністрації (протокол №82 від 20.12.2024) прийнято рішення про відмову у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України Крупському А.В. (а.с. 87-89).

Вважаючи протиправним рішення від 20.12.2024 про відмову у наданні ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, позивачка в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551-XІІ).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 101 Закону №3551-XII, до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Частинами 2 - 8 вказаної статті Закону передбачено, що порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання особам, зазначеним у пункті 4 частини першої цієї статті, статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) клопотання про надання статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) висновок судово-медичної експертизи.

До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

У такій заяві зазначаються відомості, необхідні для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не володіє такими відомостями (документами), орган, уповноважений встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.

Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) орган, уповноважений встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.

З аналізу наведених норм слідує, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім`ї військовослужбовців Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі.

Процедуру надання такого статусу визначає Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №740 від 23.09.2015 (надалі - Порядок №740).

Підпунктом 4 пункту 4 Порядку №740 передбачено, що для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 101 Закону:

свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти) або померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1;

постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (крім випадків, коли особа пропала безвісти).

Для заявників з числа членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади:

свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;

контракт добровольця територіальної оборони;

довідка за формою згідно з додатком 1, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади;

висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти).

Для заявників з числа членів сімей працівників підприємств, установ, організацій:

свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;

документи про безпосереднє залучення особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах та у період здійснення зазначених заходів, про виконання особою мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах та у період здійснення зазначених заходів (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних/службових розслідувань за фактами отримання поранень, документи, що підтверджують виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційних завдань (замовлень), а також документи, що були підставою для прийняття керівником підприємства, установи і організації рішення про направлення особи у таке відрядження;

висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти).

Пунктами 5, 13, 16 Порядку №740 визначено, що для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики заяву.

Рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).

Місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі:

1) якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку;

3) подання неправдивих відомостей;

4) виявлення підробок у поданих документах;

41) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;

5) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою, яка загинула (пропала безвісти) або померла, умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

6) коли причина смерті внаслідок поранення (контузії, каліцтва або захворювання) особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, не пов`язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, прийняте за результатами розгляду заяви, може бути оскаржене відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або в судовому порядку.

Аналіз змісту підпункту 6 пункту 16 Порядку №740 свідчить на користь висновку про те, що відмова у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається у випадку коли причина смерті не пов`язана з безпосередньою участю в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Розпорядженням начальника Миргородської РВА від 19.11.2024 №214 з 01.01.2025 утворено Відділ з питань ветеранської політики Миргородської РДА без статусу юридичної особи, до якого перейшли функції і повноваження УСЗН РДА щодо реалізації державної ветеранської політики, зокрема щодо надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Розпорядженням начальника Миргородської РВА від 14.01.2025 №9 створено самостійний структурний підрозділ РДА зі статусом юридичної особи публічного права.

Відтак, станом на момент виникнення спірних правовідносин, функції щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни, зокрема встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" виконувало саме УСЗН, так як Відділу з питань ветеранської політики ще створено не було.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 при зверненні до УСЗН з питання встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ОСОБА_2 було надано, зокрема витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (протокол №253 від 03.06.2019), відповідно до висновку якої травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , яка призвела до смерті, одержана в результаті нещасного випадку, "ТАК", пов`язана із проходженням військової служби.

Оскільки зазначена у протоколі №253 від 03.06.2019 травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , яка призвела до його смерті, не пов`язана з його безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, то рішення про відмову у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ОСОБА_2 цілком узгоджується з правилом підпункту 6 пункту 16 Порядку №740 (протокол №82 від 20.12.2024).

Про прийняте рішення УСЗН повідомило ОСОБА_1 листом №03-08/2788 від 20.12.2024, в якому також зазначено про те, що гарантії соціального і правового захисту, зокрема членів сімей військовослужбовців, які померли внаслідок проходження військової служби, визначені Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Для зазначеної категорії осіб цим законом передбачено низку пільг, що надаються на підставі посвідчення, форму та порядок видачі якого встановлено Кабінетом Міністрів України та відноситься до повноважень структурних підрозділів Міністерства оборони України.

Скасовуючи рішення судів у цій справ та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 11.12.2025 зазначив про передчасність висновків судів щодо того, що причина смерті ОСОБА_3 не пов?язана з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією РФ проти України, які висновуються лише на тому, що у Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону від 03.06.2019 №253 зазначено причину смерті "Переохолодження. Набряк головного мозку".

Верховний Суд вказав, що суди не дослідили і не надали оцінку змісту довідки Військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2019 №111, в якій зазначено про те, що сержант ОСОБА_3 дійсно в період з 29.05.2018 по 04.06.2018, з 03.07.2018 по 10.01.2019, тобто по день фактичної смерті, безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Суди не врахували і не надали оцінку тому, що у цьому ж самому витягу зазначено, що травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , 1970 року народження, одержана в результаті нещасного випадку, пов?язана з проходженням військової служби, що підтверджується зокрема, лікарським свідоцтвом про смерть №21, виданим 12.01.2019 Бахмутським відділенням Донецького обласного бюро СМЕ, постановою про закриття кримінального провадження від 28.03.2019 слідчого ТУ Державного бюро розслідувань, актом службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця від 16.01.2019, затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 . Суди не дослідили наведені документи, які слугували підставою для складання Протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв?язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців. Суди не з?ясували, чи брав ОСОБА_3 участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією РФ проти України. Відповідні документи (бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості, рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах) не були витребувані і не досліджені судом.

Усуваючи недоліки, на які звернув увагу Верховний Суд, приймаючи до провадження цю справу суд, з метою належного з`ясування усіх обставин справи, ухвалою від 29.12.2025 витребував від Військової частини НОМЕР_1 документальні свідчення участі сержанта ОСОБА_3 у складі Військової частини НОМЕР_1 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України (бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості, рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах).

У відповідь на ухвалу суду від 29.12.2025 представник Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 проінформував про те, що документи стройової (особового складу) частини Військової частини НОМЕР_1 , які містять відомості про особовий склад, проходження військової служби, бойову участь та інші персональні дані військовослужбовців, були знищені на підставі акта №3220 від 27.02.2022. Знищення вказаної документації проведено відповідно до вимог законодавства України в умовах воєнного стану з метою недопущення персональних даних військовослужбовців від можливого потрапляння до рук противника. У зв?язку з об?єктивною відсутністю первинних документів Військова частина НОМЕР_1 позбавлена можливості надати витребувану судом інформацію та/або копії документів, що підтверджують проходження військової служби ОСОБА_3 та його участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

У свою чергу представник позивача 10.07.2026 надав до суду акт службового розслідування за фактом загибелі старшого сержанта ОСОБА_3 , травмування (обмороження) старшого солдата ОСОБА_5 та затоплення МТЛБ, затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 16.01.2019, лікарське свідоцтво про смерть №21 від 12.01.2019, довідку про причину смерті №21 від 12.01.2019, повідомлення про смерть №1 від 11.01.2019 та постанову про закриття кримінального провадження від 28.03.2019.

Відповідно до висновку, сформульованого в акті службового розслідування від 16.01.2019, загибель військовослужбовця військової служби за контрактом Військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_3 сталася внаслідок порушення ним заходів безпеки та правил водіння бойових машин під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана із захистом Батьківщини.

Так, службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до бойового розпорядження штабу Військової частини 22.12.2018 №1/427/32/дск особовий склад розрахунку ПТРК ІІІ-1 «Стугна-ІІ» І батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини почав виконувати завдання щодо посилення протитанкової оборони на визначеній ділянці поблизу населеного пункту Миколаївка Друга Бахмутського району Донецької області. До складу розрахунку входив сержант ОСОБА_3 (старший), старший солдат ОСОБА_5 та старший солдат ОСОБА_6 на МТЛБ (в/н НОМЕР_4 ). Розмістився вказаний особовий склад у покинутому приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з книгою виходу та повернення машин І батареї протитанкових керованих ракет, даний транспортний засіб виїхав з району зосередження поблизу Бахмутського району Донецької області до району виконання бойових завдань та у книзі огляду транспортних засобів начальника КТП зазначено, що МТЛБ (в/н НОМЕР_4 ) був технічно справний.

Під час опитування старшого солдата ОСОБА_5 стало відомо, що 10.01.2019 близько 02:00 сержант ОСОБА_3 повідомив старшому солдату ОСОБА_5 , що він ніколи не їздив на МТЛБ. У зв`язку з цим дав команду приготувати для виїзду МТЛБ (в/н НОМЕР_5 ) без доповіді командуванню протитанкового артилерійського дивізіону. Старший солдат ОСОБА_6 у цей час відпочивав після наряду у приміщенні та не чув того, що відбувалося, за ними не прослідкував. У зв`язку з темною порою доби, обмеженою видимістю, погодними умовами (товстий шар снігу, який вкривав місцевість) сержант ОСОБА_3 , який керував технікою та не мав досвіду водіння МТЛБ, втратив орієнтування та не помітив як під`їхав до краю колишнього кар`єру, з якого у теперішній час утворена водойма, не зреагував та не зміг своєчасно зупинити МТЛБ, внаслідок чого транспортний засіб зсунувся по похилому спуску на лід. Під масою МТЛБ (в/н НОМЕР_5 ) лід не втримав та проломився, а МТЛБ (в/н НОМЕР_5 ) пішов під лід та повністю затонув. Сержанту ОСОБА_3 вдалось вибратися з води, повністю намочивши свій одяг, старший солдат ОСОБА_5 також втратив взуття. Під час подій старший солдат ОСОБА_5 втратив зв`язок з сержантом ОСОБА_3 . Старший солдат ОСОБА_5 намагався вигуками знайти сержанта ОСОБА_3 , але на місці події його не було. Після цього він вирішив рухатися до своїх позицій та кликати на допомогу. Рухаючись до позиції, зі слів старшого солдата ОСОБА_5 , він послизнувся, вдарився головою та втратив свідомість. Близько 6:30 10.01.2019 старший солдат ОСОБА_5 прийшов до тями та продовжив рух.

10.01.2019 близько 10:00 прибув командир батареї капітан ОСОБА_7 , який сам особисто вирушив на пошуки. Дійшовши до кар`єру, виявив місце затоплення МТЛБ та сліди людини. Пройшовши по слідах, він виявив лежачим на снігу сержанта ОСОБА_3 на протилежному боці кар`єру у непритомному стані. Сержант ОСОБА_3 подавав слабкі ознаки життя (прощупувався пульс). Капітан ОСОБА_7 почав надавати невідкладну медичну допомогу (штучне дихання та непрямий масаж серця) військовослужбовцю та викликав до місця перебування сержанта ОСОБА_3 військовослужбовців для евакуації потерпілого.

10.01.2019 при проведенні евакуації в результаті тривалого перебування на холоді від переохолодження помер солдат ОСОБА_3

10.01.2019 близько 17:45 тіло загиблого сержанта ОСОБА_3 було евакуйовано до Бюро СМЕ міста Бахмуту. 12.01.2019 проведено розтин та згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №21 від 12.01.2019 встановлено, що смерть сержанта ОСОБА_3 настала внаслідок набряку мозку, переохолодження.

10.01.2019 слідчим ТУ ДБР у м. Краматорськ Донецької області дана подія внесена до ЄРДР №62019050000000023 за ч. 1 ст. 415 ККУ «Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого» за вказаним фактом.

Таким чином, причинами та передумовами допущення викладеного випадку є:

- особиста недисциплінованість та нехтування заходами безпеки порушення правил водіння з боку сержанта ОСОБА_3 та старшого солдата ОСОБА_5 ;

- порушення вимог ст. 12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ щодо доповіді старшому командуванню про порушення військової дисципліни з боку старшого солдата ОСОБА_6 ;

- порушення вимог статті 108 Статуту внутрішньої служби ЗСУ щодо не вживання конкретних заходів зі зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень з боку заступника командира протитанкового артилерійського дивізіону з морально-психологічного забезпечення бригадної артилерійської групи військової частини капітана ОСОБА_8 ;

- відсутність контролю за діяльністю підпорядкованого особового складу, порушення вимог статті 158 Статуту внутрішньої служби ЗСУ щодо встановлення у підрозділи такого внутрішнього порядку, який гарантує неухильне виконання положень статутів проведення роботи щодо запобігання правопорушенням серед особового складу, своєчасного виявлення й усунення їх причин з боку вищого командування.

Постановою слідчого третього СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську від 28.03.2019 кримінальне провадження №62019050000000023 від 10.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діянні військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 складу вказаного кримінального правопорушення. При цьому слідчий взяв до уваги обставини того, що за висновком судово-медичного експерта №16 від 11.01.2019 смерть гр-на ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок загального переохолодження, обумовленого дією низької температури. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупа гр-на ОСОБА_3 виявлено спирт етиловий у кількості: у крові - 1,08%, у сечі - 2,74%. Виявлення такої кількості етилового спирту в крові живої людини зазвичай відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. Однак, слід зауважити, що з часу занурення у воду та до часу настання смерті з урахуванням навколишньої температури, пройшов деякий період часу, тому концентрація етилового спирту у крові на час втрати керування військовою транспортною машиною МТЛБ, була вищою.

За наслідками з`ясованих обставин справи суд констатує висновок, відповідно до якого зміст жодного з наданих учасниками справи документу не підтверджує обставин того, що травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , яка призвела до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , могла бути пов`язана з його безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Навпаки, за змістом цих документів, травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 - " ОСОБА_9 , набряк головного мозку", яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , одержана в результаті нещасного випадку, пов`язана із проходженням ним військової служби, при цьому, зумовлена порушенням самим ОСОБА_3 заходів безпеки та правил водіння бойових машин (МТБЛ) під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана із захистом Батьківщини.

За викладених обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи документів, які б підтверджували ту обставину, що військовослужбовець ОСОБА_3 у момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та загинув (пропав безвісти), помер внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі, суд доходить висновку щодо правомірності рішення УСЗН від 20.12.2024 №82 про відмову у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України громадянину ОСОБА_2 .

Тож у задоволенні позову слід відмовити.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн до суду першої інстанції, 1453,44 грн - до суду апеляційної інстанції та 2 906,00 грн - до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , у справі №440/664/25 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ).

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 03195085; вул. Гоголя, 94, м. Миргород, Полтавська область, 37600).

Відповідач: Відділ з питань ветеранської політики Миргородської районної військової (державної) адміністрації (код ЄДРПОУ 45727234; вул. Гоголя, 120, м. Миргород, Полтавська область, 37600).

Третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" (код ЄДРПОУ 37533381; вул. О.Довженка, 3, м. Київ, 03057).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун