Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №345/5660/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5660/26

Провадження № 3/345/673/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2026 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Онушканич В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця, громадянки України, за ч.1 ст.155-1 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відносно ОСОБА_1 старшим державним інспектором Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Іваночком Ю.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №1672 від 10.09.2026 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, допустила порушення порядку проведення розрахунків в сфері торгівлі, а саме: видача розрахункового документа невстановленої форми та змісту; проведення розрахункової через ПРРО без використання для підакцизних товарів режиму програмування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено п.2, п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 155-1 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов?язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов?язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Згідно п. 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєтратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення, однак може визнаватись джерелом доказів у справі лише за умови його відповідності вимогам ст.ст.254-256 КУпАП.

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Водночас, як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , то в ньому наведено загальний перелік порушень, тоді як не розкрита суть адміністративного правопорушення. Відсутність таких обставин є грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення.

Також, ці порушення не дають суду можливості перевірити обставини та ідентифікувати, чи стосується цей протокол порушень зазначених в акті фактичної перевірки, який додано до протоколу.

Згідно вказаного протоколу у вину ОСОБА_1 ставиться:

-видача розрахункового документа невстановленої форми та змісту;

-проведення розрахункових операцій через ПРРО без використання для підакцизних товарів режиму програмування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.

Водночас жодних доказів на підтвердження факту видачі розрахункового документа невстановленої форми та змісту до матеріалів справи не долучено. Так, копія власне такого документа у матеріалах справи відсутня. Також відсутні матеріали фото-, відеофіксації, пояснення свідків на підтвердження факту скоєння даного правопорушення. Натомість у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказувала, що при проведенні контрольної закупки товару, операцію було проведено через ПРРО, фіскальний чек нею було видано. Також в додатках до свого пояснення ОСОБА_1 вказувала про долучення ВЕБ-чеку, натомість при формуванні матеріалів справи про адмінправопорушення інспектором ДПС копії цього документу до матеріалів справи не було долучено.

Щодо долученого до матеріалів справи акту (довідки) фактичної перевірки №18033/09/16/РРО/ НОМЕР_1 від 10.09.2026 року, то у своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

З огляду на викладене, вищевказаний акт не може слугувати єдиним і беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їй порушення, а саме видачі розрахункового документа невстановленої форми та змісту, в той же час інші докази, які б доводили вчинення цього правопорушення, в справі відсутні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Щодо інкримінованого ОСОБА_1 проведення розрахункових операцій через ПРРО без використання для підакцизних товарів режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД); автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального":

-алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00,2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

-слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю;

-пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;

-пиво безалкогольне - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій (не алкогольний). одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об`ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202.

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту реалізації ОСОБА_1 саме підакцизних товарів. Так, постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.09.2026 року, яка набула законної сили 02.10.2026 року, за результатами розгляду матеріалів, які надійшли від ГУ ДПС в Івано-Франківській області про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, в тому числі вищевказаного акту (довідки) фактичної перевірки №18033/09/16/РРО/ НОМЕР_1 від 10.09.2026 року, встановлено, що відсутні будь-які докази, які підтверджують факт зайняття ОСОБА_1 саме господарською діяльністю, яка потребує ліцензування, отримання нею доходу від такої діяльності та винність її у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Даним рішення суду встановлено, що матеріали справи містять докази на підтвердження факту реалізації ОСОБА_1 саме бочкового безалкогольного не фільтрованого пива 0.5 ж/б 4820046963369, яке у відповідності до товарної накладної №ИФ-0067191 від 25.06.2026 поступило у реалізацію до ФОП ОСОБА_1 . Тобто вказаним рішенням суду встановлено лише факт реалізації ОСОБА_1 безалкогольного пива, яке не є підакцизним товаром.

Обставини, які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не підлягають повторному доказуванню.

Зазначене свідчить про те, що висновки посадових осіб Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про порушення ФОП ОСОБА_1 порядку проведення розрахункових операцій є безпідставними.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з урахуванням вимог ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суддя тлумачить сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на її користь.

Згідно п. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суддя дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.155-1 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутнісю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя