Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №400/4547/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.№ 400/4547/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, виплаченої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі – Постанова № 889) та індексації грошового забезпечення, виплаченої згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, виплаченої згідно з Постановою № 889 та індексації грошового забезпечення, виплаченої згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його звільнено з військової служби в запас та з 08.11.2018 виключено зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення відповідача. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21 відповідач 22.06.2023 виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у загальній сумі 77935,19 гривні. У зв`язку з цим, на переконання позивача, відповідач був зобов`язаний перерахувати та виплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2013-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, виплаченої відповідно до Постанови № 899, а також індексації грошового забезпечення, перерахованої на виконання зазначеного судового рішення. Однак відповідач не провів такого перерахунку за зверненням позивача.

У відзиві на позовну заяву від 14.05.2026 № 135/438 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що установлена Постановою № 889 щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових видів грошового забезпечення.

Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

01.05.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відкрив провадження в адміністративній справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 31.08.2018 № 17-РС позивач був виключений з 08.11.2018 зі списків особового складу та грошового забезпечення відповідача відповідно до пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2018 № 255.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21, яке набрало законної сили 12.04.2023, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з виписки з банківського рахунку позивача відповідач виплатив 22.06.2023 йому індексацію грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 400/4285/21 в розмірі 77935,19 гривні.

28.03.2026 позивач надіслав на адресу відповідача цінним листом з описом заяву про нарахування та виплату йому грошової допомоги для оздоровлення за 2013-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, виплаченої згідно з Постановою № 889, та індексації грошового забезпечення.

За твердженням позивача відповіді за своє звернення він не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Враховуючи на гарантії конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а і від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22, а також у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі – Закон № 2352-ІХ)) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Оскільки спір у цій справі стосується виплати грошового забезпечення позивача за період до 18.07.2022, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строків звернення до адміністративного суду.

Щодо безпосередньо спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першого і другого пункту 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинна до 28.02.2018) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацами другим-п`ятим пункту 1.2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329 (далі – Інструкція № 260) (чинна до 19.07.2018), до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 30.1 і 30.2 розділу ХХХ Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Згідно з абзацом першим пункту 30.3 розділу ХХХ Інструкції № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Таким чином, до 19.07.2018 військовослужбовцям, які проходили службу за контрактом, один раз на рік надавалася грошова допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, до розрахункової величини якого включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення, крім винагород та морського грошового забезпечення, на які військовослужбовець мав право за займаною штатною посадою на день підписання наказу про надання допомоги.

Тобто до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» регламентовано, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина сьома статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 сформував правовий висновок, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Хоча цей висновок сформульовано у спорі щодо розрахунку пенсії за вислугу років, він характеризує правову природу індексації як складової грошового забезпечення, що має значення і для визначення розрахункової бази грошової допомоги для оздоровлення.

Водночас підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 889 (чинна до 28.02.2018) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби – у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

У постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 Верховний Суд наголосив на тому, що зі змісту Постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

За таких обставин, щомісячна додаткова грошова винагорода, установлена Постановою № 889, та індексація грошового забезпечення підлягали врахуванню при обчисленні розміру грошової допомоги для оздоровлення.

Аналогічний правовий висновок щодо врахування індексації при обчисленні складових грошового забезпечення військовослужбовців викладений у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17 і від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19.

Оскільки до 19.07.2018 грошова допомога для оздоровлення могла надаватися в розмірі, що не перевищував місячного грошового забезпечення, під час її перерахунку необхідно виходити з фактично визначеного розміру допомоги за відповідний рік. Індексація грошового забезпечення та щомісячна додаткова грошова винагорода, установлена Постановою № 889, підлягають урахуванню в місячних розмірах, виплачених у місяці нарахування відповідної допомоги.

Так, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21, яке набрало законної сили 12.04.2023, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2018 № 255 позивач був виключений з 08.11.2018 зі списків особового складу та грошового забезпечення відповідача.

Тому індексація грошового забезпечення в місячному розмірі, перерахованому на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21, підлягає врахуванню при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення, яка була нарахована позивачу у період з 01.01.2016 по 31.12.2017, тобто за 2016 і 2017 роки.

Натомість позовні вимоги про врахування індексації грошового забезпечення згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21 при нарахуванні грошової допомоги для оздоровлення за 2013, 2014 і 2015 роки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Водночас згідно з Архівною довідкою Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 12.12.2013 № Г-1567/1746 щомісячна додаткова грошова винагорода, установлена Постановою № 889, у 2013 році позивачу не виплачувалась.

Відтак позовні вимоги щодо врахування вищенаведеної винагороди при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік також не підлягають задоволенню.

Відповідно до Довідки відповідача від 26.08.2018 № 82/437 у період із січня 2014 року по березень 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода, установлена Постановою № 889, була нарахована та виплачена позивачу в розмірі 60 відсотків.

Грошова допомога для оздоровлення у 2014-2017 роках була виплачена позивачу у червні 2015 року, у березні 2016 року, в листопаді 2016 року та лютому 2017 році, при обчислені якої було враховано розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за таємність, надбавка за виконання особливо важливих питань та премія. У 2014 році позивач не отримував грошову допомогу для оздоровлення.

Індексація грошового забезпечення та щомісячна додаткова грошова винагорода, установлена Постановою № 889, при обчислені цієї допомоги у спірний період враховані не були.

Така бездіяльність відповідача є протиправною.

Відповідно до Довідки відповідача від 26.08.2018 № 82/437 щомісячна додаткова грошова винагорода, установлена Постановою № 889, була виплачена позивачу у червні 2015 року в розмірі 2043,23 грн, у березні 2016 року – 3934,73 грн, у листопаді 2016 року – 3934,73 грн, в лютому 2017 року – 3934,73 гривні.

У пункті 72 мотивувальної частини постанови від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що правильним є такий розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а саме такий:

за березень 2016 року належить до виплати – 2359,14 грн;

за листопад 2016 року – 2710,05 грн;

за лютий 2017 року – 3177,60 гривні.

Таким чином, при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення відповідач протиправно не врахував виплати на загальну суму 22094,21 грн, а саме:

у червні 2015 року щомісячну додаткову грошову винагороду, установлену Постановою № 889, в розмірі 2043,23 грн;

у березні 2016 року щомісячну додаткову грошову винагороду, установлену Постановою № 889, в розмірі 3934,73 грн та індексацію грошового забезпечення – 2359,14 грн;

у листопаді 2016 року щомісячну додаткову грошову винагороду, установлену Постановою № 889, в розмірі 3934,73 грн та індексацію грошового забезпечення – 2710,05 грн;

в лютому 2017 року щомісячну додаткову грошову винагороду, установлену Постановою № 889, в розмірі 3934,73 грн та індексацію грошового забезпечення – 3177,60 гривні.

Отже, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, і врахувавши наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині перерахування та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення в загальному розмірі 22094,21 грн, яка була йому нарахована:

в період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – з урахуванням місячних сум індексації грошового забезпечення, перерахованих на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21;

в період з 01.01.2014 по 31.12.2017 – з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, установленої Постановою № 889, у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

У решті позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Водночас, частково задовольняючи позовні вимоги, суд, використовуючи повноваження, передбачені частиною другою статті 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення з метою забезпечення його ефективного виконання та повного захисту прав позивача.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення, яка була йому нарахована:

в період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – з урахуванням місячних сум індексації грошового забезпечення, перерахованих на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21;

в період з 01.01.2014 по 31.12.2017 – з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, установленої Постановою № 889, у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум у загальному розмірі 22094 (Двадцять дві тисячі дев`яносто чотири) гривні 21 копійка грошову допомогу для оздоровлення, яка була йому нарахована:

в період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – з урахуванням місячних сум індексації грошового забезпечення, перерахованих на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 400/4285/21;

в період з 01.01.2014 по 31.12.2017 – з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, установленої Постановою № 889, у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

8. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

9. Повний текст рішення суду складений 19.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук