Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №400/10/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.№ 400/10/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 включно в сумі 45269,10 грн відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078);

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за час проходження військової служби у Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.02.2022 по 30.11.2024 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 включно в сумі 45269,10 грн відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі – Порядок № 44).

05.08.2025 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву від 31.07.2025 про зміну підстав та збільшення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову. В цій заяві він просив розглянути позов у цій справі з такими позовними вимогами:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 25.02.2022 по 30.11.2024 включно в сумі 148957,63 грн відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за час проходження військової служби у Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.02.2022 по 30.11.2024 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 25.02.2022 по 30.11.2024 включно в сумі 148957,63 грн відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що системний аналіз пунктів 5 та 102 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Однак, відповідач всупереч чинному законодавству, на думку позивача, протиправно не виплачував йому 25.02.2022 по 30.11.2024 суми індексації-різниці. У зв`язку з цим, у відповідача також виник обов`язок виплатити позивачу відповідну компенсацію втрати доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У відзиві на позовну заяву від 30.01.2025 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити у його задоволені в повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що позивач проходив військову службу з березня 2018 року, водночас з цього місяця не відбувалось підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів).

08.02.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги, навівши ті ж самі аргументи, що і в позовній заяві від 27.12.2024.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

06.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/10/25 в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.12.2022.

20.01.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 15.01.2025 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, за результатами розгляду якої ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025, відмовлено в її задоволені та повернуто позовну заяву в частині позовних вимог, а саме щодо:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно в сумі 45269,10 грн відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за час проходження військової служби у Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.02.2022 по 30.11.2024 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

06.08.2026 Верховний Суд ухвалив постанову про задоволення касаційної скарги позивача, про скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі № 400/10/25, а також про направлення справи № 400/10/25 до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Водночас 21.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі 400/10/25 в частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 18.07.2022.

30.01.2025 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 400/10/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/16/25.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.02.2025, залишеної без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025, зупинено провадження в адміністративній справі № 400/10/25 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/16/25.

20.11.2025 набрало законної сили рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в адміністративній справі № 400/16/25.

01.09.2026 від Верховного Суду надійшли до Миколаївського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 400/10/25.

Водночас 05.08.2025 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву від 31.07.2025 про зміну підстав та збільшення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову. Підстави позову залишились незмінними.

03.09.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про поновлення провадження в адміністративній справі № 400/10/25 і про прийняття до розгляду заяви позивача від 31.07.2025 про зміну предмета позову.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 30.04.2018 № 65 позивача було виключено з 30.04.2018 зі списків особового складу та з грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.02.2022 № 7 у зв`язку з призовом позивача для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період його направлено для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_5 25.02.2022.

Згідно з пунктом 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 30.11.2024 № 327 позивач був виключений з 30.11.2024 зі списків особового складу та грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 .

30.11.2024 позивач надіслав відповідачу засобами поштового зв`язку заяву про нарахування та виплату йому фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 в сумі 45269,10 гривні.

Листом від 16.12.2024 № 9/2/2601 відповідач відмовив у задоволенні вищезазначеної заяви позивача, зазначивши, що індексація грошового забезпечення йому нараховувалась і виплачувалась згідно з вимог законодавства.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення у належному розмірі протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» регламентовано, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина сьома статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078). Порядок № 1078 поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 11 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року – місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий пункту 4 Порядку № 1078).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (абзац 11 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19.

Порядок визначення базового місяця для індексації грошових доходів встановлений пунктом 5 Порядку № 1078.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 1013) пункт 5 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, якою істотно змінено порядок індексації грошових доходів населення.

Ця постанова набрала чинності 15.12.2015 і відповідно до пункту 6 Постанови № 1013 застосовується з 01.12.2015.

Відповідно до Постанови № 1013 абзац перший пункту 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.»

Таким чином, починаючи з 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Відтак місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.

Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

Поряд з цим, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто Постановою № 1013 були підвищені оклади у більшості галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Отож з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і включно до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Відповідно до абзаців чотири і п`ять пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Отже, індексація-різниця виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (посадового окладу) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що індексація-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом та її нарахування і виплата є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21.

У пункті 62 мотивувальної частини постанови від 07.07.2026 у справі № 200/8295/24 Верховний Суд сформував правову позицію, що застосування положень абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку № 1078 можливе тільки у разі якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулось під час проходження служби військовослужбовцем за тією самою посадою, якщо розмір підвищення його доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Вище суд встановив, що підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулось 01.03.2018 на підставі постанови Кабінетів Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Як наслідок, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 та від 28.06.2024 у справі № 200/2319/23.

Узагальнюючі вище наведені висновки Верховного Суду суд зазначає, що право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення виникло у військовослужбовців саме у зв`язку зі змінами їх посадових окладів з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, вони мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.

Натомість за обставин цієї справи позивач у період з 01.05.2018 по 24.02.2022 позивач військову службу не проходив.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.02.2022 № 7 у зв`язку з призовом позивача для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період його направлено для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_5 25.02.2022.

Відтак після призову позивача на військову службу 25.02.2022 внаслідок законодавчих змін його посадовий оклад не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення його у 2022 році на посаду у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тому суд дійшов висновку, що у позивача не виникло права для отримання індексації-різниці відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23 та від 07.07.2026 у справі № 200/8295/24.

Крім того, суд врахував, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У постановах від 23.12.2025 у справі № 420/35557/23 і від 30.09.2026 у справі № 200/5193/23 Верховний Суд Верховний Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для виплати військовослужбовцю індексації грошового забезпечення у 2023 році, оскільки пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 23.12.2025 у справі № 420/35557/23 і від 30.09.2026 у справі № 200/5193/23, до правовідносин щодо обчислення індексації грошового забезпечення підлягають застосуванню Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 індексація грошового забезпечення не підлягала нарахуванню і виплаті, а в періоди з 01.01.2024 по 31.12.2024 індексація грошового забезпечення військовослужбовців підлягала виплаті у порядку, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», тобто індексація-різниці не підлягає виплаті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», і сторони не понесли документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

6. Повний текст рішення суду складений 19.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук