Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №380/16891/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 рокусправа № 380/16891/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення підексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року відповідно положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати ОСОБА_1 , в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 05.06.2026 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 04.12.2018 та з 01.03.2024 по 05.06.2026, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 238,35 грн за період з 04.12.2018 по 24.07.2020, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахувати виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн за період з 24.07.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.03.2024, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 15.08.2014 по 04.12.2018 та з 01.03.2024 по 05.06.2026 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 04.12.2018 по 24.07.2020 - у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, а з 24.07.2020 по 01.03.2024 - у ІНФОРМАЦІЯ_8 , і за час проходження служби відповідачі не нараховували та не виплачували йому індексацію грошового забезпечення у повному обсязі. Вказав, що посадові оклади військовослужбовців підвищувалися лише з 01.01.2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 та з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а тому місяцями, з яких починається обчислення індексу споживчих цін (базовими місяцями), є відповідно січень 2008 року та березень 2018 року. На переконання позивача, оскільки у грудні 2015 року посадові оклади військовослужбовців не підвищувалися, базовим місяцем для індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 залишається січень 2008 року, а з 01.03.2018 відповідачі, усупереч абзацам 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, не нараховували та не виплачували йому індексацію-різницю грошового забезпечення. Розмір індексації-різниці позивач визначає у фіксованій величині, виходячи із суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року - 4463,15 грн, та заявляє відповідні вимоги до кожного з відповідачів за періодами проходження у них служби. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечено. Відповідач зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією органу, у якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення, а визначення базового місяця віднесено до дискреційних повноважень відповідача. Послався на те, що у березні 2018 року індекс споживчих цін дорівнює 1, у зв`язку з чим індексація грошового забезпечення за цей місяць не нараховується, а порогове значення індексу інфляції 103 відсотки з урахуванням базового місяця березень 2018 року було досягнуте лише у жовтні 2018 року, право на індексацію виникло з грудня 2018 року. Вказав також, що індексація здійснюється в межах фінансових ресурсів відповідних бюджетів, а відповідач як розпорядник бюджетних коштів діє в межах доведеного фінансового ресурсу; що здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення, у тому числі із застосуванням індексації, виключає сам факт бездіяльності; та що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання бездіяльності є неналежним, оскільки спір стосується правильності розрахунку. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

На адресу суду від військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечено. Відповідач зазначив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 04.12.2018 по 24.07.2020, а тому заявлена вимога про визнання бездіяльності за цей період стосується строку, протягом якого початковий момент проходження служби припадає на 04.12.2018. Навів власний розрахунок, згідно з яким розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становить 10579,15 грн (13366,45 грн у березні 2018 року - 2787,30 грн у лютому 2018 року), а сума можливої індексації грошового забезпечення, розрахована наростаючим методом станом на 01.03.2018, склала 4462,00 грн, у зв`язку з чим розмір підвищення доходу перевищив суму можливої індексації на 6117,15 грн. Вказав, що протягом спірного періоду розмір посадового окладу та інших складових грошового забезпечення позивача неодноразово змінювався, а відтак з кожним підвищенням посадового окладу позивач втрачав право на отримання індексації-різниці. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_2 , повністю.

На адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечено. Відповідач зазначив, що позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_10 з 12.08.2020 по 28.03.2024, а розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (10569,25 грн) перевищив суму можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (4462,00 грн) на 6107,25 грн, у зв`язку з чим сума індексації-різниці у місяці підвищення доходу не нараховується. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог до Східного ТУ НГУ у повному обсязі.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній гвардії України, зокрема у період з 15.08.2014 по 04.12.2018 - у ІНФОРМАЦІЯ_7 (на відповідних посадах, у тому числі начальника відділення по роботі з особовим складом Західного ТУ), з 04.12.2018 по 24.07.2020 - на посаді заступника командира частини по роботі з особовим складом 2-ї ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_2 ) Національної гвардії України, з 24.07.2020 по 01.03.2024 - у ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_3 ), а з 01.03.2024 по 05.06.2026 - знову у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується витягом з послужного списку полковника ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.06.2026 № 196 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення частини.

Нарахування та виплата грошового забезпечення позивача за періоди проходження служби здійснювалися за місцем проходження служби: Західним ТУ НГУ - за періоди з 15.08.2014 по 04.12.2018 та з 01.03.2024 по 05.06.2026, військовою частиною НОМЕР_2 - за період з 04.12.2018 по 24.07.2020, Східним ТУ НГУ - за період з 24.07.2020 по 01.03.2024. Наведені обставини сторонами не заперечуються.

Зі змісту архівних відомостей (особових карток на грошове забезпечення) позивача суд установив, що індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачу нараховано у розмірі 0,00 грн; за період з 01.03.2018 індексацію-різницю, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, відповідачі позивачу не нараховували та не виплачували.

Позивач вважає бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення (у тому числі індексації-різниці) протиправною, у зв`язку з чим звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-XII).

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону № 1282-ХІІ).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III від 05.10.2000 (далі - Закон № 2017-III) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відтак індексація є складовою грошового забезпечення та підлягає нарахуванню і виплаті військовослужбовцям, зокрема позивачу. За відсутності особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців до спірних правовідносин підлягають субсидіарному застосуванню Закон № 2017-III, Закон № 1282-ХІІ та Порядок № 1078.

Щодо доводів відповідачів про віднесення визначення базового місяця до їх дискреційних повноважень суд зазначає таке.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17.

Базовий місяць для індексації визначається нормативно, а тому відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення з урахуванням нормативно визначеного базового місяця; якщо відповідач цієї дії не вчиняє, його можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.

З урахуванням наведеного доводи відповідачів про дискреційний характер визначення базового місяця для нарахування індексації судом відхиляються.

Щодо застосування базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 суд зазначає таке.

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації заробітної плати та інших доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових заробітної плати), то після прийняття Постанови № 1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової заробітної плати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Таким чином, починаючи з 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець, не індивідуально для кожного працівника залежно від дати прийняття його на роботу або зростання його доплат і надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою.

Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалося військовослужбовців. Тобто Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців. Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Доводи відповідачів про те, що у грудні 2015 року грошове забезпечення військовослужбовців було підвищене випереджаючим шляхом за рахунок збільшення розміру премії та щомісячної додаткової винагороди, суд оцінює критично, з огляду на таке. Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. Базовий місяць визначається виключно у зв`язку з підвищенням тарифної ставки (посадового окладу), а зміна розміру доплат, надбавок і премій на визначення базового місяця не впливає. Це підтверджується роз`ясненнями Мінсоцполітики (зокрема листами № 48/о/66-17 від 08.08.2017, № 28/о/66-18 від 18.04.2018, № 024-106 від 09.02.2005, від 15.04.2020 № 49/0/214-20), а також узгоджується з пунктом 14 Порядку № 1078, згідно з яким роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності з 01.01.2008. Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулися зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців. Наступне підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулося лише з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулася у січні 2008 року на підставі Постанови № 1294. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що було б підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічного висновку щодо застосування за вказаний період січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення дійшов Верховний Суд у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи без необхідності додаткових її звернень.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Західного ТУ НГУ щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базового місяця), та про зобов`язання цього відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку індексацію у повному обсязі з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 05.06.2026 суд зазначає таке.

Відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу; у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 Верховний Суд виснував, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів коло обставин, які є істотними для справи, факти, що підлягають встановленню, характер спірних правовідносин і матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними, а обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого пункту 5 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 09.05.2023 у справі № 120/2234/22-а, від 10.04.2024 у справі № 200/564/23, а також від 16.01.2025 у справі № 160/19515/23.

З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для застосування наведених положень Порядку № 1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на індексацію-різницю, враховуючи висновки Верховного Суду, суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А), що визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року, з урахуванням в обох сумах складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру; суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б), що визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078); та чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б), слід узяти за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,30 %. У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується як: 1762,00 грн Ч 253,30 % / 100 % = 4463,15 грн (Б).

При обчисленні розміру підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) суд виходить із того, що відповідно до другого речення абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. Водночас, обчислюючи цю величину, слід порівнювати грошове забезпечення, фактично нараховане за лютий 2018 року, з грошовим забезпеченням, нарахованим за березень 2018 року, за одними й тими самими постійними складовими. Суд ураховує, що згідно з пунктом 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий, у зв`язку з чим у картці особового рахунку за березень 2018 року відображено виплату грошового забезпечення за лютий 2018 року, а грошове забезпечення за березень 2018 року відображено у квітні 2018 року.

Доводи відповідачів про те, що розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року перевищив суму можливої індексації грошового забезпечення, суд оцінює критично. Відповідачі визначили розмір підвищення доходу шляхом зіставлення сум, відображених у картці особового рахунку у лютому та березні 2018 року, тобто сум грошового забезпечення, фактично виплачених за січень та лютий 2018 року, тоді як для застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 підлягають зіставленню суми грошового забезпечення, нарахованого саме за лютий 2018 року та за березень 2018 року за посадою, за однаковими постійними складовими. За такого обчислення розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б = 4463,15 грн).

Зіставивши наведені величини, суд установив, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б = 4463,15 грн).

За таких умов відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Зважаючи на те, що позивач визначив розмір індексації-різниці у фіксованій величині, виходячи із суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року - 4463,15 грн, відповідачі повинні були нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю у фіксованому розмірі щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати виключення зі списків особового складу, кожен за період проходження позивачем служби у відповідному органі.

Доводи відповідачів про те, що з 01.01.2024 обчислення індексу споживчих цін провадиться наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024, а тому підстави для виплати індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу відсутні, суд відхиляє, оскільки вони стосуються поточної індексації та порядку її обчислення, тоді як право позивача на індексацію-різницю виникло саме у березні 2018 року як у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), має фіксований щомісячний характер і зберігається до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців або до дати звільнення зі служби незалежно від встановлення порогу для нарахування поточної індексації у подальших періодах.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-ХІІ. Вказана норма є чинною та не визнавалася неконституційною.

Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема оплати праці (грошового забезпечення); обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону № 1282-ХІІ приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 2710-IX, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. При цьому, оскільки дію Закону № 1282-ХІІ зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок № 1078, прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону № 1282-ХІІ, також не діє протягом 2023 року.

З урахуванням наведеного підстави для нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині належить відмовити.

З огляду на викладене суд установив, що обов`язок нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення покладається на кожного з відповідачів за місцем отримання позивачем грошового забезпечення у відповідні періоди, а саме: на Західне ТУ НГУ - за період з 01.03.2018 по 04.12.2018 та з 01.03.2024 по 05.06.2026; на військову частину НОМЕР_2 - за період з 04.12.2018 по 24.07.2020; на Східне ТУ НГУ - за період з 24.07.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.03.2024. При цьому за 2023 рік індексація-різниця нарахуванню не підлягає.

Отже, бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за вказані періоди є протиправною, а з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати кожного з відповідачів нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн за відповідні періоди, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 та з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо способу захисту порушеного права суд звертає увагу на таке. Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права; б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову. Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить від виду та змісту правовідносин, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, а також від характеру його порушення; такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним. Враховуючи характер спірних правовідносин, обраний позивачем спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачами не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.

Ураховуючи, що позивач у цій справі звільнений від сплати судового збору, то судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 05.06.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 04.12.2018 та з 01.03.2024 по 05.06.2026, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн за період з 04.12.2018 по 24.07.2020, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_3 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн за період з 24.07.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.03.2024, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та з урахуванням раніше проведених виплат.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.