Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №340/5388/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №340/5388/26

Суддя: Т.М. КАРМАЗИНА

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5388/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/5800 від 27.07.2026 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 про послідовність здобуття освіти в порядку, визначеному частиною другою ст. 10 Закону України “Про освіту”;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту”, а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ “Про освіту” - вказати “Так, не порушує”.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. (а.с.14).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що згідно історії навчання здобувача освіти ОСОБА_1 вступив 01.09.2014 року до Регіонального центру професійної освіти ім. О.С. Єгорова та 31.06.2017 року отримав диплом кваліфікованого робітника за спеціалізацією «Слюсар з ремонту автомобілів» та «Монтувальник шин». За наслідками навчання в період з 01.09.2019 року по 30.04.2022 року позивач отримав диплом молодшого спеціаліста Кропивницького будівельного фахового коледжу за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». В подальшому, ОСОБА_1 вступив до Черкаського державного технологічного університету 09.09.2022 року на ОКР «Бакалавр». Але за невиконання вимог навчального плану позивача 30.06.2023 року відраховано. У 2024 році позивач зарахований до Черкаського державного технологічного університету на ОКР «Бакалавр» денного відділення за спеціалізацією «Будівництво та цивільна інженерія». Вказує, що згідно довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 770163, сформованій 25.09.2025 року міститься інформація про те, що здобувач ОСОБА_2 порушує послідовність здобуття освіти, яка визначена ч.2 ст.10 Закону Країни «Про освіту». Стверджував, що станом на день звернення до суду позивач має лише неповну спеціальну освіту на підставі диплому кваліфікованого робітника серія КС № 31260755 року, а тому вважає, що вступ до вищого навчального закладу на денну форму здобуття освіти, рівень освіти «бакалавр» є послідовним здобуттям освіти у розумінні п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до неможливості позивачем отримати відстрочку від призову на період навчання. Отже, вважає, що зазначення у довідці від 25.09.2025 року № 770163 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є протиправним.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с16-24), відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Міністерством освіти було розглянуто звернення позивача, за результатом розгляду інформовано, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України “Про освіту” рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”. Відповідно до зазначеної норми Закону України “Про освіту” та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Законом України “Про вищу освіту” вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень ніж рівень повної загальної середньої освіти. Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування на навчання на такий же самий освітній рівень означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, що в термінах визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 09.09.2022 році був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Черкаського державного технологічного університету. Таким чином, вважає, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено “Ні, порушує”.

Дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.08.2015 зарахований на навчання до Регіонального центру професійної освіти ім. О.С. Єгорова за освітнім рівнем: кваліфікований робітник, форма навчання: денна, спеціальність: 7231 Слюсар з ремонту автомобілів, 8284 Монтувальник шин, закінчив 30.06.2017. (а.с.9)

У період з 01.09.2019 року по 30.04.2022 року позивач навчався в Кропивницькому будівельному фаховому коледжі, форма навчання: денна, за спеціальністю 192 «Будівництво та цивільна інженерія» та отримав диплом молодшого спеціаліста.

09.09.2022 ОСОБА_1 зарахований на навчання до Черкаського державного технологічного університету, форма навчання: денна, спеціальність: 144 Теплоенергетика, за освітнім рівнем: бакалавр. Проте, 30.06.2023 був відрахований із закладу освіти за невиконання вимог навчального плану та ступінь бакалавр не здобув.

23.08.2024 позивач зарахований на навчання до Черкаського державного технологічного університету, форма навчання: денна, спеціальність: 192 Будівництво та цивільна інженерія та здобуває рівень освіти «бакалавр», період навчання з 01.09.2024 по 30.06.2027.

Закладом освіти було сформовано довідку №770163 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, відповідно до якої у полі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”” відображено “Ні, порушує”. (а.с.9зв.).

Адвокат в інтересах позивача звертався до Міністерства освіти і науки України із заявою щодо внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Листом від 27.07.2026 Міністерство освіти і науки України відмовило позивачу у внесенні змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки. (а.с.10-11)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Як закріплено у статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За положеннями статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1996 р. №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Із системного аналізу зазначеної норми встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особи, які:

- є здобувачами професійної, фахової передвищої та вищої освіти;

- навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти;

- здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”,

а також: докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Суд звертає увагу на те, що зазначена норма застосовує мовні конструкції “здобувають рівень освіти” та “раніше здобутий рівень освіти”, що свідчить про те, що для цілей застосування п.1 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” поняття “рівень освіти” є кінцевим етапом процесу здобуття рівня освіти. При цьому законодавець обумовлює, що норма є застосовною щодо здобувачів рівня освіти вищого за раніше здобутий рівень освіти за послідовністю визначеною у частині другій статті 10 Закону України “Про освіту”, тобто вимагає здійснювати порівняння поточного рівня освіти, що здобувається особою із рівнем освіти, який здобутий (завершений). Отже, дотримання послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” стосується саме здобутих особою рівнів освіти, а не рівнів освіти, які особа здобувала, однак в силу тих чи інших обставин не здобула.

Згідно з пунктами 8, 14, 15, 22 частини 1 статті 1 Закону України “Про освіту” від 05.09.2017 р. №2145-VIII здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад`юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти; кваліфікація – визнана уповноваженим суб`єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання); компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність; результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

З огляду на ч.1 ст.9 Закону України “Про освіту” основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.

Відповідно до ч.ч.2, 10 ст.9 Закону України “Про освіту” очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.

Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб`єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях у суб`єктів господарювання для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.

У розумінні п.23 ч.1 ст.1 Закону України “Про освіту” рівень освіти – завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту” передбачено, що рівнями освіти є:

дошкільна освіта;

початкова освіта;

базова середня освіта;

профільна середня освіта;

професійна освіта;

фахова передвища освіта;

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

другий (магістерський) рівень вищої освіти;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.40 Закону України “Про освіту” після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

З аналізу зазначених норм, судом встановлено, що під рівнем освіти у Законі України “Про освіту” розуміється саме завершений етап освіти. При цьому наслідком успішного завершення освіти за відповідним рівнем – є видача документа про освіту.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 завершено навчання за рівнем молодший спеціаліст. При цьому, суд зауважує, що освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» було замінено на молодшого бакалавра.

Наразі позивач має намір здобути освіту за рівнем бакалавр, у зв`язку з чим проходить навчання у Черкаському державному технологічному університеті.

Таким чином, позивач здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

Міністерство освіти і науки України заперечуючи щодо дотримання позивачем послідовності здобуття рівнів освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” вказує, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, позивач з 2022 року навчався за освітнім рівнем бакалавр у Черкаському державному технологічному університеті, 30.06.20-23 відрахований за невиконання вимог навчального плану. 23.08.2024 року позивач повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Черкаського державнго технологічного університету.

Міністерство освіти і науки України вважає, що повторне зарахування особи для навчання за тим самим рівнем освіти свідчить про порушення послідовності здобуття рівнів освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

За п.5 ч.1 ст.1 Закону України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 р. №1556-VII вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

У розумінні пунктів 11, 12 частини 1 статті 1 Закону України “Про вищу освіту” здобувачі вищої освіти – особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації; кваліфікація – визнана закладом вищої освіти або іншим суб`єктом освітньої діяльності у сфері вищої освіти та засвідчена документом про вищу освіту сукупність визначених освітньою програмою та здобутих особою компетентностей (результатів навчання).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.5 Закону України “Про вищу освіту” підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень;

другий (магістерський) рівень;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв`язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр;

4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Тож відсутність в особи ступеню бакалавра унеможливлює навчання такої особи за другим рівнем вищої освіти (магістерським) та, як наслідок, здобуття ступеня магістр.

Таким чином, лише факт здобуття певного рівня освіти (для вищої – факт здобуття освітнього ступеня), а не факт навчання за певним рівнем освіти, надає особі право на здобуття вищого рівня освіти.

При цьому відрахування особи з навчання за відповідним рівнем освіти не може розцінюватися як здобуття такого рівня освіти.

Отже, помилковими та такими, що суперечать чинному законодавству є висновки Міністерства освіти і науки України щодо порушення здобувачем освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, у разі наявності інформації про навчання особи за рівнем, який не нижчий поточного, що унеможливлює реалізацію відповідною категорією здобувачів освіти права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Процедура надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560 (далі за текстом – Порядок №560).

Пунктом 56 Порядку №560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з п.62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

З огляду на зміст додатка 9 до Порядку №560 встановлено, що у довідці про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти зазначається: інформація про поточне здобуття освіти; інформація про документи про освіту, а також поле “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”” з варіантами відповіді: так/ні.

Суд враховує, що висновок щодо порушення чи не порушення поточним здобуттям освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” формується (генерується) на підставі даних, які містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст.74 Закону України “Про освіту” у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система – Єдина державна електронна база з питань освіти (далі – Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі – публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.

Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через: офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази; Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі – держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі – адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних”, “Про авторське право і суміжні права” та “Про публічні електронні реєстри”.

Суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Анулювання доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб`єктом ведення своїх функцій, припинення суб`єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.

Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.

Відповідно до статті 74 Закону України “Про освіту” затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 №872 (далі Положення №872), яке визначає механізм функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Єдина електронна база) в галузі освіти як інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує збирання, створення, реєстрацію, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення та захист інформації про суб`єктів освітньої діяльності, вступників до закладів освіти, здобувачів освіти, документи про освіту (науковий ступінь), педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, порядок її ведення.

У розумінні пункту 2 Положення №872 користувач Єдиної електронної бази (далі - користувач) - працівник суб`єкта ведення Єдиної електронної бази, якому наказом керівника суб`єкта ведення Єдиної електронної бази надано право доступу до Єдиної електронної бази для внесення (зміни) інформації з метою її підтримання в повному, актуальному та достовірному стані, а також отримання (використання) інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

В ЄДЕБО містяться Реєстр документів про освіту, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр суб`єктів освітньої діяльності.

Відповідно до пунктів 4, 5 Положення 872 власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

Згідно п.7 Положення №872 головним призначенням Єдиної електронної бази є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією у сфері освіти.

Відповідно до п.8 Положення №872 обробка інформації в Єдиній електронній базі здійснюється з метою забезпечення, зокрема формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів про освіту, студентських (учнівських) квитків, а також для видачі суб`єктам освітньої діяльності ліцензій на провадження освітньої діяльності, сертифікатів про акредитацію освітніх програм, спеціальностей, свідоцтв про атестацію в порядку, установленому законодавством у сфері освіти; перевірки достовірності документів про освіту, сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, результатів інших вступних випробувань для здобуття освіти з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання, студентських (учнівських) квитків, факту навчання для здобуття професійної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник” (починаючи з 2013 року), фахової передвищої освіти (починаючи з 2020 року), вищої освіти (починаючи з 2012 року), сертифікатів педагогічних працівників.

З огляду на пункти 9, 10 Положення №872 для виконання суб`єктами ведення Єдиної електронної бази функцій, визначених цим Положенням, адміністратор надає (організовує та підтримує) доступ до Єдиної електронної бази користувачам на підставі: наказу МОН - користувачам від МОН; наказу (розпорядження) адміністратора - користувачам від адміністратора; заяви суб`єкта ведення Єдиної електронної бази про організацію доступу до Єдиної електронної бази, що обов`язково містить інформацію про нього або його відокремлений підрозділ, дані його користувача (користувачів), якому (яким) надається доступ до Єдиної електронної бази, визначені підпунктом 6 пункту 14 цього Положення, - користувачам від інших суб`єктів ведення Єдиної електронної бази.

Інформація вноситься (змінюється) в Єдиній електронній базі користувачами протягом п`яти робочих днів з моменту її створення, отримання (зміни) суб`єктом ведення Єдиної електронної бази, якщо інший строк не встановлено законодавством, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Єдиної електронної бази або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується суб`єктом ведення Єдиної електронної бази, узгодженого з адміністратором.

У разі порушення строку, встановленого для внесення (зміни) в Єдиній електронній базі інформації, що відображається в її реєстрах, - під час внесення (зміни) інформації суб`єкт ведення Єдиної електронної бази, якщо інше не визначено МОН, додатково вносить до Єдиної електронної бази інформацію про причини такого порушення з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника такого суб`єкта ведення Єдиної електронної бази. Якщо порушення встановленого строку становить більше 30 календарних днів, внесення інформації до Єдиної електронної бази здійснюється за погодженням з МОН, сформованим в Єдиній електронній базі з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника МОН за результатами розгляду причин порушення строку.

Пунктом 14 Положення №872 унормовано, яка інформація про фізичних осіб (персональні дані) вноситься в Єдину електронну базу.

Пункт 15 передбачена інформація, яка вноситься (передається) до Єдиної електронної бази про суб`єктів ведення Єдиної електронної бази та їх відокремлені підрозділи, користувачам яких забезпечується (забезпечувався) доступ до Єдиної електронної бази.

Відповідно до пункту 24 Положення №872 МОН, серед іншого: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази; використовує інформацію, що міститься в Єдиній електронній базі, зокрема персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством у сфері державного регулювання та освіти; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази.

З огляду на пункт 32 Положення №872 суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, що провадять освітню діяльність у сферах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти, незалежно від форми власності та сфери управління:

1) вносять до Єдиної електронної бази з накладенням у випадках, визначених МОН, кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника, а також підтримують в повному, актуальному і достовірному стані інформацію, визначену у пунктах 14-17 цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми здобуття освіти особа подавала заяви в електронній формі), інформації, що згідно з цим Положенням передається до Єдиної електронної бази з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування);

2) здійснюють в Єдиній електронній базі інші дії у порядку та обсягах, визначених МОН.

Отже, перелік інформації щодо фізичних осіб, яка вноситься до ЄДЕБО є вичерпним і встановлений у пункті 14 Положення №872. При цьому, інформація про порушення чи не порушення поточним здобуттям освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, до ЄДЕБО не вноситься. Внесення до ЄДЕБО інформації, віднесено до повноважень суб`єктів освітньої діяльності та їх відокремлених підрозділів у межах компетенції.

З метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО Міністерством освіти і науки України видано доручення №1/34-Д-24 від 31.05.2024 “Про забезпечення формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО”, яким доручено Директорату фахової передвищої, вищої освіти; Директорату професійної освіти; Департаменту атестації кадрів вищої освіти; робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 р. №1122 здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. При цьому обумовлено, що при розробці технічного опису необхідно врахувати, що для заповнення у довідці інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, чи порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту””, визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом:

якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” зазначається “Ні, порушує”;

в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається “Ні, порушує”, а якщо відсутня – “Так, не порушує”.

ДП “Інфоресурс” доручено забезпечити необхідні технічні заходи для запровадження в ЄДЕБО можливості формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО та виконання інших задач, необхідних для реалізації цього доручення.

03.06.2024 Міністерство освіти і науки України надіслало керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству “Інфоресурс” листа № 1/9758-24, яким роз`яснено особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти. У змісті листа вказано і процитоване вище положення порушення послідовності здобуття освіти у разі наявності інформації про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується довідка. Поінформовано, що для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, визначення послідовності здобуття освіти використовується наступний алгоритм:

якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів), в полі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”” зазначається “Ні, порушує”;

в іншому випадку (коли у порівнянні з даними про здобуту освіту послідовність рівнів не порушено) здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається “Ні, порушує”, а якщо відсутня – “Так, не порушує”.

Так, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають, зокрема, здобувачі вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”. При цьому документом, що підтверджує таке право на відстрочку є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.

У даному випадку позивач з 01.09.2024 року навчається в Черкаському державному технологічному університеті за освітнім рівнем бакалавр на денній формі здобуття освіти за спеціальністю 192 Будівництво та цивільна інженерія.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавр, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу. Наявними документами про освіту у позивача є, як вже зазначалося, лише свідоцтво про базову загальну середню освіту.

У відзиві відповідач обґрунтовує правомірність формування довідки про порушення послідовності позивачем рівнів здобуття освіти фактом відрахування позивача у 2023 році та повторністю здобуття освіти за освітнім рівнем бакалавр. Також міститься посилання на лист Міносвіти від 03.06.2024 №1/9758-24.

Разом із тим, як перераховані вище Закони, так і будь-які інші нормативні акти не встановлюють норм, які б давали підстави для висновку про таке порушення.

Судом встановлено, що Міносвіти прирівнює “відрахування” до “здобутого рівня освіти”. У той же час, приписи названих вище законів вимагають порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута, протилежного нормативного регулювання не закріплено. Отже доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності суд відхиляє, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту.

По-друге, відповідний лист Міносвіти, яким уточнено процес формування довідок і фактично на підставі якого і приймається рішення про дотримання/недотримання послідовності здобуття рівнів освіти, не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. У той же час, правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Такий висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/2426/16.

Також суд звертає увагу, що за умови відсутності встановлення законодавцем у нормативно-правових актах норм про порушення послідовності здобуття рівнів освіти через факт відрахування - відповідний орган виконавчої влади не може самостійно у листах встановлювати такі умови і застосовувати їх, позбавляючи відповідних фізичних осіб на реалізацію закріпленого законом права на отримання відстрочки.

Крім того, суд зазначає про те, що у межах спірних відносин МОН фактично встановило додаткові умови, не передбачені Законами “Про освіту” та “Про вищу освіту”, що не відповідає Конституції України і принципу правової визначеності.

Із системного тлумачення наведених вище правових норм, зважаючи на з`ясовані обставини, судом не встановлено порушення позивачем послідовності здобуття рівнів освіти, у зв`язку із чим суд констатує, що інформація про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, викладена у довідці здобувача освіти за даними ЄДЕБО, не може вважатися такою, що відповідає дійсності.

Таким чином, Міністерством освіти не доведено правомірності своїх дій при формуванні довідки стосовно позивача щодо правильності зазначення відомостей про дотримання послідовності ним рівнів здобуття освіти.

Крім того, суд враховує, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава; розпорядником ЄДЕБО є Міносвіти, а технічним адміністратором - ДП “Інфоресурс”, що належить до сфери управління Міносвіти.

Тобто саме Міністерство освіти і науки України через технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “Інфоресурс” має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” щодо позивача. У той же час, навчальний заклад виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що ефективним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” та зобов`язання Міносвіти вжити заходів щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", яку ОСОБА_1 з 01.09.2024 року здобуває в Черкаському державному технологічному університеті.

При розгляді даної справи судом враховано правові позиції, викладені Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2025 року по справі № 200/5372/24.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У випадку, який розглядається, дії (рішення) Міністерства освіти не відповідають наведеним вимогам.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, за змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1064,96 грн (а.с.6) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 292-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести дані, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про відсутність у ОСОБА_1 порушення послідовності здобуття вищої освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ – 38621185).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua