Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №260/6770/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6770/26

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , у якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 25 лютого 2022 по 30 березня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 25 лютого 2022 по 30 березня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

В обґрунтування позову вказує, що після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, тощо з 25.02.2022 року по 30.03.2023 року повинні бути обраховані з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та відповідного тарифного коефіцієнта. Проте відповідач здійснив розрахунок з прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018, що зумовило проведення виплат у заниженому розмірі. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців виплачується у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, а пунктом 4 постанови №704 у редакції, чинній з 01.03.2018, передбачено визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідач заперечив проти доводів позивача щодо протиправності застосування зазначеного показника під час обчислення грошового забезпечення за 2022-2023 роки, наголосивши, що закони України про Державний бюджет на відповідні роки не містять положень, які б прямо передбачали обов`язкове використання для таких розрахунків прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня кожного відповідного року, або забороняли застосування показника за попередній період. Також відповідач зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №826/6453/18, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, однак зміни до пункту 4 постанови №704 окремо протиправними та нечинними не визнавалися, а тому підлягали застосуванню.

З огляду на викладене відповідач стверджував, що військова частина НОМЕР_2 діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, а заявлені позовні вимоги є незаконними й необґрунтованими. У зв`язку із цим, просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Позивач проходив військову службу у спірний період у військовій частині НОМЕР_2 .

У червні 2026 року позивач звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_2 щодо проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення в період з 25.02.2022 по 30.03.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням відповідних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня кожного календарного року, встановлених Законом України « «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Листом від 16.06.2026 року відповідач повідомив, що підстави для перерахунку грошового забезпечення відсутні.

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення позивача за 2022 рік та 2023 рік про нараховане та виплачене грошове забезпечення встановлено, що у 2022 році позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та премія, у 2023 році такі виплачувались.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування грошового забезпечення з 25.02.2022 року по 30.03.2023 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України « «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладений в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 визнаний нечинним.

За змістом частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Враховуючи викладене, дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 25.02.2022 по 30.03.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, є неправомірними.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача обчислити і виплатити грошове забезпечення з 25.02.2022 по 30.03.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України « «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, суд враховує таке.

Прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів у зазначеному розмірі запроваджений з 1 січня 2020 року Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік».

Зміна прожиткового мінімуму є підставою для перерахунку грошового забезпечення військовослужбовців.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1); порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених у Конституції України та законах України основних соціальних гарантій визначає Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону №2017-ІІІ базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів у зазначеному розмірі запроваджений з 1 січня 2020 року Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» та не змінився у 2021, 2022 та 2023 (Закони України «Про державний бюджет України на 2021 рік», «Про державний бюджет України на 2022 рік», «Про державний бюджет України на 2023 рік»).

Таким чином, для визначення посадових окладів військовослужбовців, оплата праці яких регулюється спеціальним законом, з 1 січня 2020 року застосовується прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривні. Аналогічні положення щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, у 2021 році передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у 2022 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та 2023 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Отже, відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 30.03.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для такого перерахунку у зв`язку з відсутністю відповідних змін у постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» суд вважає необґрунтованими, оскільки з урахуванням положень частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 цієї Постанови в редакції пункту 6 Постанови №103 від 21.02.2018 втратив чинність з 29.01.2020 (дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18).

Вирішуючи позовні вимоги щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань суд враховує, що такі він отримував у 2022 році, однак у 2023 році не виплачувались.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги (пункти 1, 9 розділу XXIV Порядку №260).

Оскільки позивач у 2023 році не отримував грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відсутні підстави для їх перерахунку.

Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується, у тому числі особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми утриманого податку з доходів фізичних осіб. Відтак нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення необхідно проводити з урахуванням пункту 2 вказаного Порядку.

Оскільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), а також одноразові додаткові види грошового забезпечення (допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) розраховуються у відсотковому співвідношенні від величини посадового окладу та окладу за військовим званням, то при перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, перерахунку підлягають і вказані похідні види грошового забезпечення, які виплачувалися позивачу у спірний період.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 по 30 березня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік роки без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX станом на 01.01.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 з 25 лютого 2022 по 30 березня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, премії за 2022 рік, ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX станом на 01.01.2023 з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич