Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №240/17200/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/17200/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 01.03.2024, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026, для забезпечення індексації пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести, починаючи з 01.03.2024, перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 (з урахуванням коефіцієнта 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 04.12.2025, а з 01.03.2026 нараховувати та виплачувати пенсію з врахуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1, 121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,0796, 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 20.02.2023 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При призначенні пенсії для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020- 2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

На думку позивача, у 2024-2026 роках відповідач не здійснив належного збільшення зазначеного показника середньої заробітної плати на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121, установлені постановами КМУ №185, №209 та №236 для проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Натомість при проведенні перерахунків відповідач застосував інший механізм підвищення пенсії.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача відзив на позовну заяву не надходив, тому, відповідно до ч.5 ст. 162 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивачка з 20.02.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При призначенні пенсії позивача для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не здійснив перерахунок її пенсії у 2024-2026 роках, звернулася у квітні 2026 року через свого представника до відповідача із запитом щодо пенсійного забезпечення.

За результатами розгляду адвокатського запиту листом від 29.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки.

Не погоджуючись із непроведенням індексації пенсії у заявлений спосіб, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, яке включає право на забезпечення у старості.

Призначення, перерахунок та виплата пенсій у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт збільшення визначається з урахуванням 50 відсотків показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсотків показника зростання середньої заробітної плати за відповідні трирічні періоди. Розмір та порядок збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України з урахуванням вимог зазначеної норми.

Частина п`ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачає проведення індексації пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення щорічної індексації пенсій" затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі Порядок №124).

За пунктом 5 Порядку №124 перерахунок пенсій у 2019 році здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, на відповідний коефіцієнт. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника. Пунктом 7 цього Порядку також передбачено застосування збільшеного показника під час наступних перерахунків пенсій.

Водночас використання для індексації пенсій, призначених у наступні роки, єдиного показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн не узгоджується з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, яка пов`язує індексацію з показником, що враховується для обчислення відповідної пенсії.

Згідно зі статтею 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп * Кс, де Зп заробітна плата застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, а Кс коефіцієнт страхового стажу. За частиною другою статті 40 цього Закону заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою Зп = Зс * (Ск : К), у якій Зс є показником середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Отже, індексації підлягає показник середньої заробітної плати, який є складовою обчислення конкретної пенсії. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розмір його збільшення не означають можливості замінити цей показник іншою розрахунковою величиною.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що під час щорічної індексації збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення відповідної пенсії, а Порядок №124 застосовується виключно в частині, що не суперечить Закону №1058-IV. Встановлення фіксованих доплат замість збільшення зазначеного показника на належні коефіцієнти не відповідає передбаченому законом механізму індексації.

Зазначений висновок суд враховує відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова №185) для перерахунку пенсій з 01.03.2024 установлено коефіцієнт збільшення 1,0796.

Таким чином, з 01.03.2024 збільшенню на коефіцієнт 1,0796 підлягав показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн, врахований при призначенні пенсії позивача.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова №209) для перерахунку пенсій з 01.03.2025 установлено коефіцієнт збільшення 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 передбачено перерахунок пенсій, які не підвищені згідно з її пунктом 1, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів, зокрема 1,0345 для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році.

Однак призначення пенсії позивачу у 2023 році саме по собі не виключає її індексації за пунктом 1 Постанови №209. Коефіцієнт 1,115 підлягає застосуванню до показника середньої заробітної плати, збільшеного на коефіцієнт 1,0796 за результатами індексації 2024 року.

У постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25 Верховний Суд підтримав застосування коефіцієнта 1,115 та вказав на необхідність врахування попередніх коефіцієнтів при визначенні належного показника середньої заробітної плати. Такий підхід підтверджено постановою Верховного Суду від 10.06.2026 у справі №440/7571/25, якою скасовано постанову апеляційного суду, що виключив із перерахунку коефіцієнти попередніх індексацій.

Натомість відповідачем у 2024-2025 роках встановлено доплату 100 грн, що не замінює передбаченого законом збільшення цього показника.

Пунктом 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено застосування у 2026 році частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі Постанова №236). Її пунктом 1 установлено проведення з 01.03.2026 перерахунку пенсій згідно з Порядком №124 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 з урахуванням положень пункту 3 цієї постанови.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 передбачено перерахунок пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли до 31.12.2025 включно, які не підвищені згідно з її пунктом 1, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів. Для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, передбачено коефіцієнт 1,048.

Отже, застосування коефіцієнта 1,048 залежить не лише від року призначення пенсії, а й від наявності передбаченої цією нормою умови непідвищення пенсії згідно з пунктом 1 Постанови №236. Вирішуючи питання про наявність такої умови, суд враховує, що належною базою для індексації пенсії позивача у 2026 році є показник середньої заробітної плати, послідовно збільшений на коефіцієнти 1,0796 та 1,115.

Фактичне непроведення відповідачем попередніх індексацій у належний спосіб не змінює зазначеної бази та не виключає застосування до неї пункту 1 Постанови №236. Інше тлумачення означало б збереження наслідків неправильного визначення показника середньої заробітної плати під час кожного наступного перерахунку.

При цьому, суд враховує повноваження Кабінету Міністрів України, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", та застосовує встановлений ним коефіцієнт 1,121. Зазначений Закон не визначає безпосередньо коефіцієнт для пенсії позивача, а тому його положення не усувають необхідності встановити, яка саме норма Постанови №236 підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що під час індексації пенсії позивача у 2026 році застосуванню підлягає коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 Постанови №236, до показника, збільшеного за результатами попередніх індексацій.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо непроведення належної індексації пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн.) є протиправною.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що судом задоволено позовну вимогу немайнового характеру, то враховуючи приписи ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 01.03.2024, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026, для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести, починаючи з 01.03.2024, перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 (з урахуванням коефіцієнта 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 04.12.2025, а з 01.03.2026 нараховувати та виплачувати пенсію з врахуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1, 121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,0796, 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1331 грн 20 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

19.10.26