Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №160/33846/23
Суддя: Лозицька Ірина Олександрівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 рокуСправа № 160/33846/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лозицької І.О.,
за участі секретаря судового засідання: Губкіної А.М.,
за участі:
представника позивача: Полуциганової І.В.,
представника позивача: Співак Н.М.,
представника відповідача: Золотарьова Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №000/1047/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (форма «В1»), №000/1048/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (форма «В4»).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 24.10.2023 по 13.11.2023 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провело документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року (від 20.09.2023 вх. №9243626306) з урахуванням уточнюючих розрахунків. За результатами проведеної перевірки був складений Акт від 16.11.2023 №1128/32-00-07-06-14/30926946 (далі - Акт). Згідно з цим Актом, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»: абз. а) п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст.44, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за серпень 2023 року на суму 91302715 грн. Вищезазначене призвело до порушення: п.200.1 абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в серпні 2023 року в розмірі 22514982 грн; п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає відшкодуванню в серпні 2023 року в розмірі 68787733 грн. Крім того, на порушення п. «б» п.200.4 ст.200 ПК України у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування за серпень 2023 року на суму 74745559 грн. Користуючись правом, передбаченим п. 86.7 ст. 86 ПК України позивачем протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Акту було подано контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення, в яких позивач навів доводи щодо незгоди з висновками, наведеними в акті перевірки, та надав докази на їх підтвердження. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатом розгляду заперечень доводи позивача було відхилено. 30.11.2023 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту були винесені податкові повідомлення-рішення №000/1047/32-00-07-06-19 та №000/1048/32-00-07-06-19. Згідно з податковим повідомленням-рішенням №000/1047/32-00-07-06-19 на підставі Акту було встановлено порушення пп. «б» п.200.4 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, сума завищення бюджетного відшкодування 21318 грн, штрафні (фінансові) санкції (штраф) 10659 грн, всього на суму 31977 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення №000/1048/32-00-07-06-19, на підставі Акту встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 91281397 грн. Позивач уважає протиправними наведені податкові повідомлення-рішення.
Так, в акті перевірки вказано, що позивач, начебто, реально не придбавав у контрагентів, зазначених в акті, у зв`язку з неможливістю встановлення факту виробництва та джерела походження товарів у постачальників, що призвели до: завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, наступного звітного (податкового) за серпень 2023 року на суму 678882 грн; завищенням суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2023 року на суму 678882 грн. Висновки акту обґрунтовані тим, що: первинні документи між позивачем і постачальниками складені всупереч вимогам чинного законодавства, в зв`язку з чим, немає можливості підтвердити здійснення описаних господарських операцій та немає підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту вартості придбання товарів/послуг від постачальників; у зв`язку з неможливістю підтвердження перевіркою реальності придбання постачальниками товару, відвантаженого на адресу позивача, неможливо підтвердити і взаємовідносини по ланцюгу подальшої реалізації, а отже і правомірність формування податкових зобов`язань та податкового кредиту. Позивач не погоджується і з такими доводами контролюючого органу, і зазначає, що всі податкові накладні за операціями з постачальниками були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, їх реєстрація не була зупинена чи скасована, зазначене не спростовується висновками акту перевірки. Здійснений відповідачем в акті аналіз господарських правовідносин постачальників позивача з іншими суб`єктами господарювання, з якими позивач не перебував у безпосередніх правовідносинах, не може впливати на оцінку реальності операцій, вчинених останнім у ланцюгу постачання платником – позивачем та його безпосереднім контрагентом. Відповідальність позивача можлива лише у разі доведення контролюючими органами недобросовісності дій позивача, наміру позивача отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами – учасниками ланцюгових поставок. Натомість господарські операції з контрагентами-постачальниками підтверджуються належним чином складеними первинними документами. Економічний зміст операцій з наведеними в акті постачальниками полягає в необхідності забезпечення позивача нормальної господарської діяльності промислового підприємства, для чого ним здійснювалось придбання необхідного обладнання, запасних частин, витратних матеріалів, послуг тощо.
Також позивач зазначає, що в акті перевірки зазначено про встановлене відповідачем завищення податкового кредиту за серпень 2023 року по операціям позивача з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» на суму 56318587 грн. В обґрунтування зазначеного висновку відповідач в акті посилається на те, що відповідно до відомостей, зазначених в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 у справі №757/23355/22-к по кримінальному провадженню №62021000000000146 від 16.02.2021, ухвалі Івано-Франківського міського суду від 27.09.2023 у справі №344/17679/23, взаємовідносини позивача із ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації», внаслідок чого правочин між позивачем і ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» є нікчемним. В акті перевірки також зазначено про встановлене відповідачем завищення податкового кредиту за серпень 2023 року за операціями з придбання товарів позивачем з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» на суму 33988905 грн. Відповідач в акті перевірки зазначає, що ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» не є виробником реалізованого товару, а придбало його у виробника ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», а позивач є акціонерним власником з часткою у розмірі 25%, тобто є бенефіціарним власником з прямим вирішальним впливом. Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивач, маючи вплив на ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» задіяв підприємство у схемі придбання товару у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», відповідно фактичним отримувачем коштів є ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна». Відповідач посилається на всі зазначені вище аргументи щодо нікчемності правочинів між ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» та ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», та відсутності права на бюджетне відшкодування по операціям з цим підприємством.
Щодо цих доводів контролюючого органу позивач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №187 не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема, щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Крім того, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже, відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами. Також позивач повідомляє, що даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформацією про акціонерів (власників іменних цінних паперів) ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», яка міститься в реєстрі власників іменних цінних паперів, наведена в Інформаційній довідці Національного депозитарію України, відповіддю ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», наданою на запит позивача, спростовуються доводи відповідача про наявність у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів), що мають частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, рф, громадян рф, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства рф. Отже, при здійсненні операцій з погашення кредиторської заборгованості за поставлену ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» продукцію позивачем не було порушено мораторію, встановленого Постановою №187. Наведена в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 у справі №757/23355/22-к, ухвалі Івано-Франківського міського суду від 27.09.2023 у справі №344/17679/23 інформація, яка при цьому жодним чином не стосується позивача та/або його правовідносин з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», не може вважатися доведеною та достовірною, без підтвердження офіційними документами, оформленими належним чином, в порядку, встановленому чинним законодавством України (винесеним судом вироком, рішенням суду, які набрали законної сили тощо). До того ж, арешт, накладений на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 у справі №757/23355/22-к та викладених у ній доводів, був скасований ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2022 у справі №757/23355/22-к, яка є остаточною і оскарженню не підлягає. Окремо позивач наголошує, що податковий кредит на суму 33988905 грн було сформовано позивачем з іншою юридичною особою – ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», що є окремим господарюючим суб`єктом, і враховуючи принцип індивідуальної відповідальності у податкових правовідносинах, екстраполювання характеристик операцій далі по ланцюгу постачання є безпідставним. Факт того, що позивач є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» також не впливає на порядок формування податкового кредиту по операціям між зазначеними контрагентами, оскільки ПК України не містить положень щодо обмежень чи особливого порядку податкового кредиту по операціям таких юридичних осіб.
Наведені вище обставини, за доводами позивача, вказують на протиправність оскаржуваних у цій справі податкових-повідомлень рішень.
Ухвалою суду від 16.01.2024 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження суддею Кучугурною Н.В. одноособово; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
29.01.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення абз. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ – ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», та як наслідок завищення сум податкового кредиту на суму ПДВ 678 882 грн, при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, при відсутності можливості їх здійснення. Перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та постачальниками, зазначеними в акті перевірки. Позивачем створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу, про що свідчить те, що постачальники не мають матеріальної бази, об`єктивно необхідної для виконання поставок, які були предметом перевірки, контрагенти ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» були учасниками проведення транзитних фінансових потоків у правовідносинах з іншими суб`єктами господарювання, а також відсутність у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» документів, складенням яких опосередковується постачання продукції/надання послуг. Надані до перевірки ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери тощо не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими схемами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій, які підлягали перевірці що виключає правомірність їх відображення у податковому кредиті позивача. Перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без можливості підтвердження таких операцій постачальником. Платник податків створив формальний документообіг між кількома суб`єктами господарювання – контрагентами (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг, відсутність фактичних виробників (виконавців) по ланцюгу постачання тощо, наявна несплата, недекларування податків чи сплата в мінімальному обсязі по ланцюгу) задля мінімізації сплати податкових зобов`язань (формування податкового кредиту, що не підтверджений реально здійсненими операціями за рухом товару чи наданими роботами/послугами) тобто з усвідомленням настання шкідливих наслідків для бюджету. Надані в ході перевірки документи та надані заперечення, не спростовують наявність вини ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та не містять пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку. Згідно з наданими до перевірки первинними документами, поданої податкової звітності та даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено документальне оформлення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» нереальних господарських операцій з придбання товарів, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару (реальний надавач послуг), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій до ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН». Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 30926946) з постачальниками, наведеними в акті перевірки, не підтверджено обставинами, викладеними в акті перевірки, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
Крім цього, відповідач зазначає, що під час перевірки також встановлено, що ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року у рядку 10.1 (колонка Б) задекларовано взаємовідносини з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» (код за ЄДРПОУ 186536) на загальну суму ПДВ 59 985 446,61 гривень.
Східним МУ ДПС по роботі з ВПП отримано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 у справі №757/23355/22-к по кримінальному провадженню №62021000000000146 від 16.02.2021 та ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.09.2023 у справі №344/17679/23 по кримінальному провадженню №22023000060000466 від 04.05.2023. В ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 у справі №757/23355/22-к по кримінальному провадженню №62021000000000146 від 16.02.2021 зазначено, що аналізом Державної служби фінансового моніторингу України від 17.08.2022 фінансових операцій ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» встановлено, що протягом січня 2022 року, тобто напередодні повномасштабного вторгнення російської федерації до України, по рахунках ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» здійснювались фінансові операції, пов`язані з переказами коштів на користь бюджетоутворюючих російських підприємств, що надають послуги в авіаційній галузі збройним силам російської федерації, підприємств, очолюваних підсанкційними та близькими до керівництва російської федерації особами, а отже, залученими до економічних секторів, які забезпечують значне джерело доходів уряду російської федерації, який несе відповідальність за війну проти України. Згідно з інформацією Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України та Державної служби фінансового моніторингу України встановлено, що власниками 91,1% акцій ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» є п`ять компаній, зареєстрованих на Кіпрі, а саме «Middleprime Limited» (частка 9,79%), «Boundryco LTD» (частка 11,01%), «Gazaro LTD» (частка 16,51%), «Венокс Холдінг Лімітед» (частка 47,11%), «Crascord Holdings Limited» (частка 6,68%). Кінцевим бенефіціарним власником підприємства «Венокс Холдінг Лімітед», якому належить 47,11% акцій ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ім. А.М. КУЗЬМІНА», є підконтрольна російській фінансово-промисловій групі «Лужники» (кінцеві бенефіціарні власники ОСОБА_1 (дочка депутата госдуми російської федерації ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_4 – впливовий кримінальний авторитет в російській федерації). Також, часткою акцій окремих вищевказаних компаній («Boundryco LTD», «Gazaro LTD», «Middleprime Limited» та «Crascoda Holding Limited») володіє ОСОБА_5 , тобто родина ОСОБА_6 , тобто, кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» у частці не менше 17%, є підсанкційні особи. Наявність у ОСОБА_7 громадянства російської федерації підтверджується тим фактом, що ця особа, відповідно до п. 8 Додатку 1 до Рішення національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023, є громадянкою Французької Республіки, та російської федерації. Відповідно до вказаного рішення, до вказаної особи застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Таким чином, вказаним Указом підтверджено наявність у ОСОБА_7 громадянства російської федерації. Згідно з інформацією наведеною в ухвалі, взаємовідносини з ПРАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації». В ухвалі також указано, що кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» у частці не менше 17%, є підсанкційні особи. Таким чином, операції по перерахуванню грошових коштів на адресу ПРАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» є нікчемними. В ході аналізу, наданих до перевірки первинних документів по взаємовідносинах з ПРАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» встановлено таке: складені податкові накладні по першій події – перерахування коштів сума ПДВ складає 56 318 587 грн; складені податкові накладні по першій події – отримання ТМЦ сума ПДВ складає 666 859 грн. Таким чином, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 на порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту, що віднесений до складу рядка 10 податкової декларації за серпень 2023 на суму 56 318 587 гривень.
Також, під час перевірки встановлено, що ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року у рядку 10.1 (колонка Б) задекларовано взаємовідносини з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» (код за ЄДРПОУ 31760880). ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» було виписано податкові накладні у квітні 2023 року на суму ПДВ 16627 410,87 гривень, травні 2023 року на суму ПДВ – 6 900 472,23 грн, в червні 2023 року на суму ПДВ – 12 646 178,27 гривень, липні 2023 року на суму ПДВ – 589 573 гривень на постачання прудків. Податкові накладні за квітень 2023 року у сумі ПДВ - 16 627 410,87 грн, травень 2023 року у сумі ПДВ – 6 900 472,23 грн, червень 2023 року на сумі ПДВ – 12 646 178,27 грн (податковий кредит червня 2023 року, відкориговано на суму ПДВ – (-) 316 339,89 гривень, (-) 316 339,89 гривень, липень 2023 року на сумі ПДВ – 488 102,76 грн, ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» включено до податкового кредиту серпня 2023 року, та відображені в Додатку 1 декларації з ПДВ за серпень 2023 року, шляхом подання уточнюючого розрахунку від 20.10.2023 № 9278729155. До податкового кредиту серпня 2023 року віднесено суму ПДВ - 316 339,89 гривень, яка відображена в Додатку 1 декларації з ПДВ за серпень 2023 року, шляхом подання уточнюючого розрахунку від 20.10.2023 № 9278729155. В ході проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та АІС «Податковий Блок» встановлено ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» не є виробником реалізованого товару, в свою чергу підприємство придбає товар у виробника ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА». Схема ланцюга постачання: ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» (прудки) - ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» (код за ЄДРПОУ 31760880, прудки) - ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 30926946). ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» (код за ЄДРПОУ 31760880) знаходиться на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Нікопольська ДПІ. Вид діяльності 25.73 Виробництво iнструментiв, чисельність 203 особи, основні засоби 60 698 тис. грн. Акціонерним власником з часткою 25% є ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», тобто, підприємство має прямий вирішальний вплив на ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» та як безпосереднє володіння часткою у розмірі не менше 25%, дає змогу мати прямий вирішальний вплив. ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», маючи вплив на ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», задіяв підприємство в схемі придбання прудків у ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА». Отже, фактичний отримувач грошових коштів за поставлені ТМЦ є ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА». Відповідач зазначає, що операції по перерахуванню грошових коштів фактичним отримувачем, яких є ПРАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД “ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М.КУЗЬМІНА» є нікчемними, з підстав, указаних вище.
Враховуючи викладене, а також наведену у відзиві практику Верховного Суду щодо спірних правовідносин, відповідач вважає, що контролюючим органом було правомірно винесені оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення.
05.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.
16.02.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав доводи, наведені в обгрунтування відзиву на позовну заяву.
13.03.2025 до суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких він зазначив, що відповідно до положення п. 17.3. ст. 17 ПК України, права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»; пункти 21-1.1.-21-1.2 ст. 21-1 ПК України передбачають, що контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення таких заходів: зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». У п. 200.4-1 ст. 200 ПК України є детальне правове регулювання порядку та обмежень щодо відшкодування з Державного бюджету України суми від`ємного значення ПДВ платниками податку, щодо яких прийнято рішення про застосування санкцій, а саме, платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення. Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Позивач підкреслив, що відповідач мав діяти у відповідності до положень зазначених норм податкового законодавства, в яких прямо вказано, що права платника податку (зокрема право на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення), передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Разом із тим, до позивача не було застосовано жодних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Висновки, зроблені відповідачем, є незаконними, необґрунтованими, зробленими на підставі перекручування норм чинного законодавства, і такі дії відповідача грубо порушують положення ст. 19 Конституції України.
19.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній щодо обставин віднесення до податкового кредиту сум за господарськими операціями позивача із ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» навів доводи, аналогічні тим, які вказані у відзиві на позовну заяву. Також, відповідач зазначив, що у справі № 280/712/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП. Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 160/4145/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП. Розгляд справи ще не завершено. По іншим контрагентам позивача було здійснено моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень для посилення правової позиції Східного МУ ДПС по роботі з ВПП. Було встановлено, що наявні відкриті кримінальні провадження по таким контрагентам та контрагентам контрагента по ланцюгу постачання: Обрив ланцюга постачання - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКУТЕК» (код ЄДРПОУ 35348663) (фігурування у кримінальних провадженнях у справі №643/10143/23 - ст. 110 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у справі №646/1552/22 - ст. 190 КК України), тахометр ТХ01-224.Щ2.Р-RS(MO1), (код УКТЗЕД 9029203890), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДП СВ АЛЬТЕРА ЗАПОРІЖЖЯ» (код ЄДРПОУ 35300958), тахометр ТХ01-224.Щ2.Р-RS(MO1), (код УКТЗЕД 9029203890), ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ), тахометр ТХ01-224.Щ2.Р-RS(MO1), (код УКТЗЕД 9029203890), ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 30926946). Крім того, ТОВ «РАДОС СВ» фігурує у кримінальних провадженнях у справах №760/3796/22 (ст. 191 КК України), №760/968/22 (ст. 191 КК України), №760/9385/23 (ст. 191 КК України). ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 30926946) мало взаємовідносини з ТОВ «СХIД-ТЕХНОТКАНИНА» (код за ЄДРПОУ 34940194). ТОВ «СХIД-ТЕХНОТКАНИНА» було залучено по ланцюгу ТОВ «ГРАДОЛІЯ РАФІНАЦІЯ» (код за ЄДРПОУ 40753019), яке фігурує в кримінальному провадженні у справі №405/4641/22 (ст. 190 КК України). Крім цього, відповідач зазначає, що відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого Міністерством фінансів України 29.01.2016 за №159/28289, усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Тому, у відповідних податкових повідомленнях-рішеннях відображено відповідні суми з урахуванням вищезазначеного правила: від 30.11.2023 №000/1047/32-00-07-06-19 (форма «В1») на загальну суму 31 977,00 грн (ш/с – 10 659,00 грн; відшкодування – 21 318,00 грн), від 30.11.2023 №000/1048/32-00-07-06-19 (форма «В4») на загальну суму 91 281 397,00 грн.
02.09.2024 відповідачем також було подано письмові пояснення. У цих поясненнях щодо наявності ліцензій та дозволів у ТОВ «ОЙЛ ГРУП» на транспортування паливно-мастильних матеріалів, відповідач зазначив, що ТОВ «ОЙЛ ГРУП» на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» було виписано податкові накладні у листопаді 2022 року на загальну суму 67 320,00 грн, у т. ч. ПДВ 11 220,00 грн, у лютому 2023 року на загальну суму 144 420 грн, у т. ч. ПДВ 24070,00 грн, у травні 2023 року на загальну суму 193 680,00 грн, у т. ч. ПДВ 32280,00 грн. На виконання умов договору ТОВ «ОЙЛ ГРУП» поставляє паливно-мастильні матеріали на ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»: олива, аерозоль для ланцюгів, аерозоль очисник контактів, олива PRISTA ROLON, мастило PRISTA, аерозоль очисник іржі, аерозоль, мастило PRISTA Li Complex, олива PRISTA ROLON. Паливно-мастильні матеріали відноситься до категорії небезпечних вантажів відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», в редакції від 01.01.2022, а саме: небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», в редакції від 01.01.2022, діяльність з перевезення небезпечних вантажів підлягає законодавчо встановленій сертифікації. Згідно з абз. 3, 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», в редакції від 01.01.2022, перевізник небезпечного вантажу зобов`язаний забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції, маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», в редакції від 01.01.2022, транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення. Разом із тим, відповідачем не встановлено наявність можливості у ТОВ «ОЙЛ ГРУП» поставити на адресу позивача паливно-мастильні матеріали, так як відповідні свідоцтва про допуск до перевезень небезпечних вантажів у контрагента відсутні. Щодо наявності запитів Східного МУ ДПС до ПрАТ «СЕНТРАВІС СПРОДАКШН ЮКРЕЙН» про надання документів до перевірки та податкових повідомлень-рішень, складених контролюючим органом у зв`язку з ненаданням або наданням не в повному обсязі документів Східне МУ ДПС зазначає, що у зв`язку з початком проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», було направлено запит від 26.10.2023 №5739/6/32-00-07-06-04, відповідно до якого Східне МУ ДПС просить ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» надати документи, визначені у даному запиті. Щодо акту про ненадання документів до перевірки в повному обсязі та податкових повідомлень-рішень, складених на підставі такого акту, відповідач зазначив, що під час проведення перевірки ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», такі акт та податкові повідомлення-рішення відповідачем не складались.
20.09.2024 письмові пояснення надійшли від позивача, в яких останній навів доводи щодо поставлених контрагентом ТОВ «Флагман-Груп» товарів, а саме: позивачем було придбано у постачальника наступні товари: Насос ESHE 65-200/220/H25 VSNA 3х400В, Насос ESHE 65-200/220/H25 VSNA 3х400В, Насос 80-200/300/L25 NSCS VCC4х400В. Разом з тим, у накладних-вимогах на відпуск матеріалів №4903021486 від 31.10.2022, №4903048331 від 17.11.2022, №490305025 від 17.11.2022 придбане обладнання проходить під іншим описом: з номерами, що відрізняються від номерів в документах на поставку товарів. Так, на підприємстві позивача існує система шифрування матеріалів, які надходять від постачальників та використовуються у виробництві. Матеріали зашифровані в окремий запис матеріалу (далі - ОЗМ), в яких є повна назва матеріалу, коротка назва матеріалу та інфо-запис матеріалу. При оприбуткуванні матеріалу від постачальника в прибутковому ордері зазначається інфо-запис, що відповідає назві матеріалу, яка зазначена в документах постачальника і цей інфо-запис, підв`язаний під ОЗМ. Матеріал може отримуватись від різних постачальників, які зазначають у видаткових накладних на товар назву матеріалу згідно зі своїм обліком і така назва одного й того ж матеріалу може відрізнятись (інфо-запис), при цьому назва ОЗМ зафіксована, не змінюється й використовується в подальшому обліку такого матеріалу на підприємстві. При списанні матеріалів у виробництво накладній-вимозі на відпуск матеріалів зазначається вже назва ОЗМ.
02.10.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких щодо порушення по взаємовідносинам ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з ТОВ «ФЛАГМАН-ГРУП», відповідач повідомляє, що під час перевірки встановлено, що ТОВ “ФЛАГМАН-ГРУП” відповідно до податкової накладної від 07.10.2022 № 1 на суму ПДВ 145 300,00 грн, реалізовано на ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» Насос ESHE 65-200/220/P25 VSNA 3x400 B, Насос ESHE 65-200/220/P25 VSNA 3x400 B, Насос NSCS 80-200/300/L25 VCC4 3x400 B. При цьому, ТОВ «ФЛАГМАН-ГРУП» не є виробником/ імпортером зазначених ТМЦ та не встановлено ланцюг придбання даного товару за період 2021-2022 роки, під час проведення перевірки не встановлено: рух товару від виробника або від первісного продавця чи імпортера; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення господарських операцій. За результатами перевірки задекларованих взаємовідносин ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «ФЛАГМАН-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 39854786), встановлено порушення пп. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за серпень 2023 року на суму ПДВ 145300,00 гривень. Щодо наявності розбіжностей в номенклатурі товару, які зазначено позивачем в поясненнях вх. від 23.09.2024 №7516/6 відповідач зазначив, що було здійснено поставку товару, який визначено певними родовими ознаками, які притаманні для даної категорії товару (розмір, довжина, колір), однак, з наданих до суду документів встановлено невідповідність номенклатури товару у програмі позивача та в інших документах, що суперечить вимогам чинного законодавства. Тобто, наявні певні розбіжності щодо визначення товару, який постачався. Крім цього, відповідач указує, що відповідні витяги з внутрішньої системи підприємства, приходний ордер, накладна на відпуск матеріалів складені на російській мові, що свідчить про порушення позивачем чинного законодавства щодо функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.
Також, відповідачем 02.10.2024 надані пояснення щодо господарських взаємовідносин позивача із ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА».
У поясненнях, які надійшли до суду 23.10.2024, відповідач зазначив, що в ході розгляду справи в попередніх судових засіданнях, у суду виникли питання щодо наступних контрагентів позивача, з якими було задекларовано господарські операції: ТОВ «КОЛЬОРМЕТПРОКАТ» (щодо можливості визначення коректного ІПН платника); ТОВ «МІН-РА» (щодо видів діяльності контрагента); ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» (щодо причини ризиковості контрагента). Так, щодо ТОВ «КОЛЬОРМЕТПРОКАТ» відповідач зазначив, що за результатами проведеного аналізу даних АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» установлено, що податкові накладні, виписані контрагентом постачальником (ІПН 31152222325) у перевіряємому та попередніх періодах на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 30926946), на порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до картки платника податку, підприємство з ІПН 31152222325 не зареєстроване у якості платника ПДВ, відповідно контролюючим органом було правомірно включено суми по господарським взаємовідносинам з даним контрагентом до складу податкового повідомлення-рішення від 30.11.2023 №1048/32-00-07-06-19, так як по даним операціям не було зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «МІН-РА» (код за ЄДРПОУ 44868151) на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» було виписано податкову накладну у серпні 2023 року на загальну суму 15984 грн, у т. ч. ПДВ 2664 грн. Відповідачем було зазначено, що господарські операції даного контрагента постачальника з позивачем з реалізації товарно-матеріальних цінностей Поролон 25-4,2 2,00х1,00Х0,040 не є реальними за сукупністю обставин: ТОВ «МІН-РА» не є виробником реалізованого товару, оскільки, у підприємства відсутні фізичні та технічні можливості для власного виробництва: відсутні виробничі потужності, обладнання, транспорт та будь-які інші основні засоби (як власні, так і орендовані). ТОВ «МІН-РА» не є безпосереднім імпортером реалізованого товару, про що свідчать дані ІС «Податковий блок», та відсутність показників у декларації з ПДВ вказаного підприємства в графі «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи». У товарів, реалізованих ТОВ «МІН-РА» на адресу позивача, відсутнє легальне джерело введення в обіг (встановлено обрив ланцюга постачання). Так, поролон 25-4,2 2,00х1,00Х0,040 (вага листа 2 кг) (код УКТЗЕД 3921131019), реалізований ТОВ «МІН-РА» на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», придбано у постачальника ТОВ «КОМФОРТ ТЕКСТИЛЬ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42453722) (зареєстровано в 464 ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. (м. Нікополь; вид діяльності 25.99 ВИРОБНИЦТВО IНШИХ ГОТОВИХ МЕТАЛЕВИХ ВИРОБIВ; основні засоби 78,5 тис. грн; чисельність працюючих 4 особи, 20-опп: офіс, склад)). Подальше придбання товару у інших суб`єктів господарювання ТОВ «КОМФОРТ ТЕКСТИЛЬ ЛТД» не встановлено. У даного контрагента недостатньо трудових та матеріальних ресурсів для власного виробництва, також у підприємства відсутні відповідні види діяльності. Дійсним же ІПН підприємства ТОВ «КОЛЬОРМЕТПРОКАТ» є ІПН 311522220325, що відображено в картці платника податків, так як юридична особа з таким ІПН зареєстрована в якості платника ПДВ, та додатково такі відомості наявні на сервісі youcontrol.com.ua. Крім цього, у контрагентів ТОВ «МІН-РА» та ТОВ «КОМФОРТ ТЕКСТИЛЬ ЛТД» були відсутні види діяльності, які передбачають можливість виготовлення товарно-матеріальних цінностей поролон 25-4,2 2,00х1,00Х0,040, які були реалізовані на адресу позивача, що у зв`язку з іншими фактичними обставинами, встановленими Східним МУ ДПС в ході проведення перевірки свідчать про неможливість виготовлення даних товарів та реалізації їх на адресу позивача. Щодо ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» відповідач зазначає, що згідно з даними «АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», підприємством ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» у лютому 2022 року отримано послуги з технічного спостереження за виготовленням сталевих безшовних труб з нержавіючої сталі від ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» (код за ЄДРПОУ 1125560). За результатами проведеного аналізу даних інформаційних баз ДПС України: ІС «Податковий блок», «АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», проаналізувати фінансово-господарську діяльність ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» не надається можливим через відсутність звітності з податку на додану вартість протягом періоду з лютого по листопад 2022 року. Свідоцтво платника податку на додану вартість ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» анульоване 14.07.2023, що підтверджується витягом з картки платника податків. Відповідно до інформаційної бази даних ДПС України, по ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» (код за ЄДРПОУ 1125560) внесено інформацію «СФП. Реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва» – 16.12.2021. Щодо даного контрагента прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості від 16.12.2021 №136471 та від 09.12.2021 №134386 з п. 8 критеріїв ризиковості, по причині «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування». У зв`язку з вищезазначеним під час проведення перевірки встановлено, що підприємство ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» фактично здійснює господарську діяльність з ознаками сумнівності. У сукупності вказані факти свідчать про відсутність реального здійснення господарської операції між ПрАТ «МОРСЬКИЙ РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНІ» та ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку – учасників відповідної операції.
13.11.2024 відповідач надав до суду пояснення щодо взаємовідносин ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М.КУЗЬМІНА».
09.12.2024 до суду надійшли пояснення представника відповідача, у яких він зазначає, що в ході судового засідання, яке відбулося 13.11.2024 у суду виникло питання щодо сум, які були задекларовані позивачем по взаємовідносинам з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» (далі – ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»). Судом з`ясовувалося, які суми були включені до складу ППР від 30.11.2023 № 000/1048/32-00-07-06-19. Щодо цього питання суду відповідач зазначив, що ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» було виписано податкові накладні у лютому 2023 року на суму ПДВ 15 823 128,86 грн, в березні 2023 року на суму ПДВ 7 384 502,67 грн, квітні 2023 року на суму ПДВ 129 937,20 грн, травні 2023 року на суму ПДВ 6 963 757,26 грн, липні 2023 року на суму ПДВ 14 764 703,87 грн, серпні 2023 року на суму ПДВ 11 919 416,75 грн на постачання металопродукції. Дані суми відображені в табличному вигляді у додатку «Розрахунок ППР», який був долучений відповідачем до матеріалів справи в колонці №3 «Всього включено в ДОД.1 ОСНОВНИЙ». Також, сформовані по взаємовідносинам з даним контрагентом суми ПДВ розшифровані в акті перевірки від 16.11.2023 №1128/32-00-07-04-14/30926946 на 22 сторінці, де відповідно зазначено: «…В ході аналізу наданих до перевірки первинних документів по взаємовідносинах з ПРАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» встановлено наступне: складені податкові накладні по першій події – перерахування коштів сума ПДВ складає 56 318 587 грн; складені податкові накладні по першій події – отримання ТМЦ сума ПДВ складає 666 859 грн. Таким чином, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 на порушення пунктів 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту, що віднесений до складу рядка 10 податкової декларації за серпень 2023 на суму 56 318 587 грн…”. Відповідно до норм ПК України: п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
15.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №757/23355/22-к.
Суд ухвалою від 15.05.2024 відмовив у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про зупинення провадження у справі №160/33846/23.
Ухвалою від 15.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про витребування доказів у справі №160/33846/23.
Від учасників справи до суду надійшли:
12.02.2024 від позивача – заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії рішень судів першої і апеляційної інстанцій у справі №160/4145/23;
26.02.2024 від відповідача – заява про долучення до матеріалів справи відповідь Управління СБУ в Івано-Франківській області від 05.10.2023 №60/6/4146 та додатки до Акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;
16.04.2024 від відповідача – заява про долучення до матеріалів справи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та Додаток 1 до цього;
13.05.2024 від позивача – заява про долучення до матеріалів справи копій рішень судів у справах №280/712/23, №280/1507/23, №280/1040/23;
15.05.2024 від відповідача – заява про приєднання до матеріалів справи Додаток 10 до акту перевірки; копії рішень судів у справі №280/712/23;
30.05.2024 від позивача – заява про приєднання до матеріалів справи копій довіреностей на посадових осіб позивача, які отримували товар від постачальників;
02.07.2024 від позивача – копія постанови Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №280/1040/23;
20.09.2024 від позивача – копія постанови Верховного Суду від 13.09.2024 у справі №280/1507/23;
13.11.2024 від позивача – копія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №14-КВ від 15.11.2023 про відповідність ПрАТ «Дніпроспецсталь» критеріям визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти позовних вимог заперечував і наполягав на відмові у їх задоволенні.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд у складі судді Кучугурної Н.В. дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №160/33846/23 (суддя Кучугурна Н.В.) позовну заяву Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №000/1047/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (Форма «В1») і податкове повідомлення-рішення №000/1048/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (Форма «В4»), винесені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №160/33846/23 - залишено без змін.
Третій апеляційний адміністративний суд погодився з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Кучугурна Н.В.), який дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що висновки, які викладені відповідачем в акті перевірки Товариства є помилковими та необґрунтованими. Так, суди дійшли висновку про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, з урахуванням того, що вказані контрагенти Товариства на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні, а такі операції підтверджені належним чином оформленими документами. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відповідачем не підтверджено обставин, які мають наслідком відсутність права ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення».
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, СМУ ДПС по роботі з ВПП подало касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2026 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №160/33846/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанції передчасно дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, зокрема, зазначаючи про реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентами (щодо придбання (постачання) товарів, отримання послуг та виконаних робіт), а також, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарські операції та підтверджують її здійснення, а також про те, що відповідачем не підтверджено обставин, які мають наслідком відсутність права ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2026 також виснував, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки доводам та доказам відповідача, що в результаті проведеної перевірки позивача встановлено не підтвердження позивачем реальності спірних господарських операцій з вказаними контрагентами, оскільки фактичний зміст таких операцій зводився до формування позивачем активу за рахунок надходження товарів, робіт, послуг з джерела, що не відповідає документально оформленому, з його легалізацією за рахунок використання документів сумнівних контрагентів, які фактично не могли і не здійснювали постачання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), що підтверджується відсутністю у таких контрагентів (так і по ланцюгу постачання товарів) доказів (документального підтвердження походження товарів та фактичної можливості здійснення таких операцій) придбання спірних товарів (контролюючим органом встановлено обриви ланцюгів постачання, неможливість фактичного руху активів), трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, складських приміщень та транспорту, тощо.
В частині зазначених доводів контролюючого органу (зазначених відповідачем в акті перевірки) суди попередніх інстанцій підійшли формально до їх оцінки, лише зазначивши в оскаржуваних рішеннях, що первинні документи містять інформацію, необхідну для обліку операцій, а матеріали справи не містять доказів того, що договори, які були укладені між позивачем та його контрагентами щодо постачання товарів, надання послуг - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін, без надання аналізу та належної оцінки таким господарським операціям.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2026 також звернув увагу на те, що Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 введено в дію рішення РНБО України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.05.2023, яким, зокрема, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до відповідних фізичних осіб (згідно з додатком 1 до вказаного рішення).
За змістом пункту 8 додатку 1 до вказаного рішення РНБО України від 12.05.2023, вбачається наявність у Наталії Селіванової (окрім громадянства Французької Республіки) громадянства російської федерації.
В контексті спірних правовідносин судом першої інстанції лише зазначено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань кінцевим беніфіціарним власником ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» є Наталія Селіванова, Франція. Належність вказаної особи до громадянства Франції підтверджується долученою до матеріалів справи копією паспорту. При цьому, судом першої інстанції не надавалось жодної оцінки вказаним доводам відповідача з урахуванням зазначеного Указу Президента України від 12.05.2023 № 279/2023, яким введено в дію рішення РНБО України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.05.2023.
Таким чином, Верховний Суд зазначив, що у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не встановили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, а також не надали належної оцінки доказам та доводам контролюючого органу щодо не підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами належними первинними документами, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості здійснити касаційний перегляд справи із прийняттям остаточного судового рішення, яке б вирішило спір між сторонами, і реалізувати мету, з якою касаційне провадження було відкрито.
Супровідним листом від 03.04.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/33846/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
16.04.2026 адміністративна справа №160/33846/23 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 адміністративну справу №160/33846/23 передано до розгляду головуючому судді Лозицькій І.О.
Ухвалою суду від 22.04.2026 суддею Лозицькою І.О. прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/33846/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та витребувано у сторін пояснення по суті справи з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі №160/33846/23.
19.05.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останнім детально описано господарські операції позивача з його контрагентами та наголошено на їх нереальності. Крім того, зазначено, що з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187, п. 8 Додатку 1 до Рішення Національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023, на порушення п. п. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту, що віднесений до складу рядка 10 податкової декларації за жовтень 2023 на суму 10126254 грн. Враховуючи вищенаведене, ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» на порушення пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України та у відповідності до пп. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 (зі змінами), у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування за серпень 2023 року на суму 90307492 грн. Просить врахувати, що рішення РНБО України від 12.05.2023, введене в дію Указом Президента №279/2023, прямо підтверджує наявність у ОСОБА_7 громадянства російської федерації. Це є достатньою підставою для застосування до неї та пов`язаних суб`єктів господарювання санкцій відповідно до чинного законодавства України. Наявність або відсутність вироку у кримінальному провадженні не впливає на чинність та обов`язковість виконання цього нормативного акту, оскільки операції, що досліджувалися, відбулися у жовтні 2023 року, тобто, після набрання чинності рішенням РНБО. Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, платники податку, щодо яких застосовано санкції, не мають права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, а суми від`ємного значення підлягають зарахуванню у зменшення податкового боргу або у податковий кредит наступного звітного періоду. Також зауважив на тому, що податкові накладні були складені за першою подією: оплата на суму ПДВ 90307492 грн, отримання товарно-матеріальних цінностей на суму ПДВ 2488346 грн. Оскільки ці події відбулися після запровадження санкцій, контролюючий орган обґрунтовано відмовив у бюджетному відшкодуванні, діючи в межах та у спосіб, передбачений ПК України. Викладене вище, на думку відповідача, доводить, що позивачем допущено порушення вищезазначених норм податкового законодавства, відтак, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є правомірними.
19.05.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останнім щодо правової оцінки, наданих Верховним Судом судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, зазначено наступне. Позивач наголошує, що судами першої та апеляційної інстанції були детально досліджені господарські операції між позивачем та всіма його контрагентами окремо, та подані на їх підтвердження докази. У ході дослідження з`ясовано, що всі господарські операції по своїй суті і обсягам відповідають потребам позивача як великого промислового підприємства, кожен етап операцій (укладення договору, оплата, транспортування, оприбуткування товарів/приймання послуг, списання товарів для потреб виробництва) було детально і належним чином задокументовано, а податкові накладні належним чином виписано та зареєстровано. Первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності вказаних господарських операцій, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку, є підставою для формування податкового кредиту. Позивачем було надано суду повний обсяг доказів, які були у нього наявні. Вони не були спростовані чи заперечені відповідачем. Всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення. Зазначає, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності діяльності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПРАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Вважає, що такі докази мали бути покладені в основу висновків акту перевірки. У свою чергу, висновки відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ґрунтувалися виключно на податковій інформації щодо його контрагентів. Разом із тим, така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається відповідач, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це. Також, наголошує, що не є підставою для відмови у праві на формування фінансового результату до оподаткування позивача порушення податкової дисципліни, вчинені його контрагентами, навіть у випадку їх наявності. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим. Відповідальність є персональною; обов`язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Формування суб`єктом господарювання податкових зобов`язань не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або здійснив інші порушення законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Отже, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку свого контрагента.
Стосовно посилань контролюючого органу щодо неможливості встановлення виробників деяких товарів, які були придбані позивачем в рамках господарських операцій із контрагентами по договорам поставки, зауважив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку відповідальних службових осіб покупців бути обізнаними про те, де саме, коли і ким вироблений товар, а також бути обізнаними з усім ланцюгом постачання товару. Тому, у випадку наявності сумнівів щодо походження товару саме податковий орган повинен обґрунтовано довести свою позицію та з`ясувати можливу наявність недобросовісних постачальників-платників податків, оскільки саме податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Щодо права позивача на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», позивач наголошував на тому, що ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». Указ Президента України не є належним доказом тієї обставини, що у ОСОБА_9 є громадянство російської федерації. Належним доказом на підтвердження громадянства є паспортний документ або його копія. Позивачем до матеріалів справи була надана копія паспорту ОСОБА_10 , кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», яка має громадянство Франції, а не рф. Також, була надана структура власності ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», інформація щодо акціонерів ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» станом на 18.03.2024 (інформаційна довідка Національного депозитарію України вих. №147255 від 19.03.2024), повна структура власності ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» від 10.03.2023 №122-148, яка складена ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», згідно з додатком № 1 до якої ОСОБА_11 (громадянство Франції) володіє 39,57% статутного капіталу ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». У листі від 01.04.2021 №06/04-21 Wenox Holdings Limited було вказано, що власником компанії є Компанія Фінансіере Егіне Холдінг ЕсСіЕй, яка володіє 100% статутного капіталу Wenox Holdings Limited; кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_12 є громадянка Франції ОСОБА_11 . Наголошує, що положення постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 не регулюють податкові правовідносини, відповідно, відповідач як контролюючий орган у своїх висновках може керуватися лише нормами податкового законодавства, зокрема ПК України. У 2023 році законодавець врегулював окремі питання податкових правовідносин у контексті взаємодії з положеннями Закону України «Про санкції» шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №3317-IX від 10.08.2023, яким, зокрема, ПК України було доповнено статтею 21-1, статтю 17 доповнено пунктом 17.3, а статтю 200 - пунктом 200.4-1. Так, відповідно до положення п. 17.3 ст. 17 ПК України: «Права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»». Пункти 21-1.1– 21-1.2 ст. 21-1 ПК України передбачають, що «Контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмови в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; підставою для здійснення контролюючим органом визначених заходів є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»». Позивач наголошує, що у п. 200.4-1 ст. 200 ПК України в редакції від 10.08.2023, яка була чинною на дату прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, є детальне правове регулювання порядку та обмежень щодо відшкодування з Державного бюджету України суми від`ємного значення ПДВ платникам податку, щодо яких прийнято рішення про застосування санкцій. Підкреслює, що відповідач мав діяти у відповідності до положень зазначених норм податкового законодавства, в яких прямо вказано, що права платника податку (зокрема, право на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення), передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Разом із тим до позивача не було застосовано жодних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Також, позивач звернув увагу на те, що контролюючий орган не реалізував своє право на звернення до суду з питань визнання правочинів між позивачем та ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», який є юридичною особою-резидентом України, недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за спірними договорами, які відповідач у період, що перевірявся, вважав нікчемними, відповідно до Постанови №187. Станом на час виникнення спірних правовідносин у період, що перевірявся, ні Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 02.05.2015 №389-VIII, у відповідності до якого прийнята Постанова №187, ні будь-який інший закон, зокрема й ПК України, не містили положень щодо нікчемності (недійсності) правочинів, укладених між двома господарюючими суб`єктами, які є юридичними особами-резидентами України, у спосіб інший, ніж встановлено ЦК України. З огляду на вимоги законодавства, яким врегульоване питання нікчемності правочинів, Постанова №187 не є законом, а є підзаконним актом, тому, не може слугувати підставою для визначення нікчемності правочинів. Крім того, вказана постанова взагалі не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
01.06.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі, надані відповідачем. В обґрунтування заперечень зазначено, що обставини, викладені відповідачем, є аналогічними тим, що були викладені в Акті перевірки. Відповідно, заперечення на них вже викладено позивачем у тексті позовної заяви. Наголошує на тому, що всі податкові накладні за операціями з постачальниками були зареєстровані в ЄРПН. Їх реєстрація не була зупинена чи скасована. Зазначене не спростовується висновками Акту перевірки. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Таким чином, платник податку на додану вартість має право на формування податкового кредиту з ПДВ за умови дотримання ним зазначених вище умов. При цьому його право знаходиться у прямій залежності від підтвердження відповідних господарських операцій розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Зазначає, що висновки відповідача ґрунтуються суто з порушень податкового законодавства постачальниками, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій (мети придбання та використання товарів позивачем у своїй діяльності), які мали місце у періоді, що перевірявся. Більше того, у позивача відсутній обов`язок податкового контролю контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи.
Позивач також посилається на ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак, кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам. Таким чином, у приписах ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Водночас, немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у ст. 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента. Таким чином, платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).
Разом із тим, позивач наголошує, що Постанова № 187 не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема, щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Крім того, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже, відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами.
02.06.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копій судових рішень у справах №160/4446/24, №280/712/23, №280/1040/23, які містять висновки щодо аналогічних правовідносин та мають істотне значення для правильного вирішення спору.
09.06.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останнім наголошувалось на нереальності господарських операцій та правомірності висновків Акту перевірки. Зазначає щодо помилкових доводів позивача та наголошує на тому, що застосування положень Постанови №187 впливає на взаємовідносини, що складаються в податковій сфері, шляхом впливу даної постанови на чинність угод, укладених всупереч її вимогам. Даною постановою встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов`язань перед особами, пов`язаними з державою-агресором. Зокрема, установлено, що правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними. Мораторій встановлює заборону на виконання будь-яких грошових зобов`язань (розрахунків) Держави та підприємств, осіб, організацій будь-якої форми власності з такою особою до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором. У разі якщо нікчемність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається. Таким чином, господарські операції ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» та ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» не можуть вважатися остаточно здійсненими, тобто кінцево-сформованими до прийняття положень Закону України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором. Отже, у разі якщо нікчемність правочину встановлена законом, то визнання такого недійсним правочину судом не вимагається. Таким чином, вказані операції не можуть вважатися остаточно здійсненими, тобто кінцево-сформованими, до прийняття положень Закону України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, яким буде врегульовано наслідки порушення мораторію та визнання правочинів нікчемними, встановлених Постановою №187. Таким чином, зазначає, що обставини здійснення господарських операцій між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ПрАТ «Дніпроспецсталь» і ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення» підпадають під дію Постанови №187, відповідно до якої дані правочини між визначеними суб`єктами господарювання визначаються як нікчемні в силу встановлення наявності громадянства російської федерації у кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «Дніпроспецсталь», який є кінцевим отримувачем коштів у господарських операціях між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ПрАТ «Дніпроспецсталь» і між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення». З урахуванням викладеного дані правочини не можуть створювати наслідки в податковому обліку позивача.
11.06.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі, в яких останній підтримав свою правову позицію, викладену у раніше поданих суду заявах по суті справи. Наголошував на тому, що позивачу було відмовлено в отриманні податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, при тому, що таке право зберігається навіть у суб`єктів господарювання, безпосередньо щодо яких встановлено санкції. Також, вкотре зауважив на тому, що позивачем не було порушено мораторію, встановленого Постановою №187. Стосовно нікчемності правочинів, щодо яких наголошував відповідач, позивач зазначив, що відповідач не навів жодної норми закону, яка б пов`язувала виникнення права платника податку на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з наявністю або відсутністю ознак «остаточної завершеності» чи «кінцевої сформованості» господарської операції. Відповідачем не встановлено та не доведено жодних обставин, які б свідчили про відсутність фактичного руху активів, нереальність господарських операцій або недобросовісність дій позивача. Так само відповідачем не доведено, що позивач був обізнаний про будь-які можливі порушення з боку своїх контрагентів чи діяв з ними узгоджено з метою отримання неправомірної податкової вигоди. Окремо зауважує на тому, що будь-які обмежувальні заходи (санкції), передбачені законодавством України, мають персональний характер та застосовуються виключно до тих осіб, щодо яких вони безпосередньо запроваджені у встановленому законом порядку. Станом на момент здійснення спірних господарських операцій та формування податкового кредиту щодо ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» відсутні будь-які встановлені законом обмеження, які б унеможливлювали здійснення господарської діяльності або позбавляли контрагентів права укладати та виконувати господарські договори.
19.06.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній підтримав свою правову позицію, викладену у раніше поданих суду заявах по суті справи. Крім того, відповідачем наведено свої обґрунтування щодо незастосовності до спірних правовідносин судових рішень, на які посилався позивач та копії яких додано до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 22.06.2026 витребувано у Головного слідчого управління Служби безпеки України докази, а саме:
- копію паспорта громадянки російської федерації ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 від 05.05.2016;
- копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А. по кримінальному провадженню № 22022000000000675 від 09.12.2022 про накладення арешту на майно (корпоративні права) ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», яке належить громадянці рф ОСОБА_7 , паспорт громадянки рф серії НОМЕР_2 від 05.05.2016.
Цією ж ухвалою встановлено Головному слідчому управлінню Служби безпеки України десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання витребуваних судом доказів та зупинено провадження у справі №160/33846/23 до моменту надходження витребуваних судом документів та припинення обставин, що викликали його зупинення.
03.08.2026 до суду від Головного слідчого управління Служби безпеки України надійшов лист від 10.07.2026 №6/2016, до якого додано копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А. від 19.04.2023 про накладення арешту на частку у статутному капіталі (корпоративні права) ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна, яка належить ОСОБА_7 . Водночас повідомлено, що у органу досудового розслідування відсутня копія паспорту громадянки російської федерації ОСОБА_7 серії 4516 №603816 від 05.05.2016.
Ухвалою суду від 21.09.2026 поновлено провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та продовжено розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Лозицькою І.О.
22.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких останній зазначив про те, що позиція відповідача зводиться виключно до незгоди з висновками судів, викладеними у судових рішеннях. У своїх поясненнях відповідач не зазначає, які саме умови преюдиційності відсутні, не обґрунтовує відмінність встановлених фактичних обставин, не посилається на будь-які норми процесуального права, які виключали б можливість врахування цих судових рішень, а містить ті ж самі аргументи, які вже були предметом дослідження під час проведення перевірки та знайшли своє відображення в акті перевірки, відзиві на позовну заяву, попередніх письмових поясненнях та інших процесуальних документах. Означені доводи вже були всебічно досліджені судами під час розгляду зазначених справ. Сама по собі незгода відповідача із судовим рішенням не є ані процесуальною, ані матеріально-правовою підставою для неврахування встановлених ним обставин у іншій справі. Позивач вже звертав увагу суду на необхідність застосування фактів, встановлених рішеннями у справах №160/4446/24, №280/712/23 та №280/1040/23, про що зазначалося у заяві позивача про долучення відповідних судових рішень до матеріалів справи. Саме з огляду на їх преюдиційне значення, ці судові рішення були подані суду. Таким чином, доводи відповідача щодо неможливості врахування висновків, викладених у судових рішеннях є необґрунтованими та спрямовані виключно на переоцінку обставин, які вже були предметом неодноразового судового дослідження, та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Позивач посилається на ч. 4 ст. 78 КАС України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Наведена норма закріплює принцип преюдиційності судових рішень. Тобто факти та обставини, які були встановлені судом у рішенні, що набрало законної сили, вважаються доведеними та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду іншої справи. Такі обставини є обов`язковими для врахування судом та учасниками процесу і не можуть бути поставлені під сумнів лише з підстав незгоди сторони з відповідним судовим рішенням. Сам по собі факт незгоди відповідача із висновками судів у вищезазначених справах не впливає на юридичну силу відповідних судових рішень, не позбавляє їх преюдиційного значення та не надає підстав для повторного розгляду вже встановлених судами фактів. Така позиція суперечить принципам правової визначеності, обов`язковості судового рішення та верховенства права, закріпленим Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, позивач наголошує на тому, що відповідачем зазначено, що наявність у ОСОБА_10 громадянства російської федерації підтверджується рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію Указом Президента України №279/2023, яким до неї застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). На цій підставі відповідач стверджує, що у зв`язку з наявністю серед кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» громадянки рф правочини з цим товариством є нікчемними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №187, а тому, сформована позивачем сума ПДВ по взаємовідносинам з ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ», начебто, не може включатися до податкового кредиту підприємства. Позивач зазначає, що питання щодо нікчемності спірних господарських операцій вже було предметом безпосереднього судового дослідження у справах №160/4446/24, №280/712/23 та №280/1040/23. Судами було вірно встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій серед кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» немає громадян рф. Згідно з інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, ОСОБА_11 має громадянство Франції. Щодо Указу Президента України №279/2023 від 12.05.2023, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким затверджено список осіб, до яких застосовано санкції, то під час здійснення господарських операцій Позивач не міг передбачити прийняття вказаного нормативного акту та керувався даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Указ стосується лише тих осіб, які у ньому зазначені, і не поширюється на податкові правовідносини. Обставини і факти, які досліджуються в межах кримінального провадження № 62021000000000146 від 16.12.2021, не стосуються взаємовідносин позивача та ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА». І тим більше не стосуються взаємовідносин позивача та ПрАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ». Постанова №187 не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже, відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами. Дані обставини були належним чином досліджені в ході розгляду справ №160/4446/24, №280/712/23 та №280/1040/23. За результатами розгляду цих справ судами встановлено відсутність правових підстав для висновку про нікчемність відповідних правочинів, оскільки такі правочини не визнавалися нікчемними у встановленому законом порядку, а твердження контролюючого органу суперечать положенням ЦК України та правовій природі нікчемного правочину. Вказані обставини вже отримали остаточну судову оцінку.
22.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній наголошує на тому, що на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі №160/33846/23 з боку Головного слідчого управління Служби безпеки України не було надано копію паспорта ОСОБА_7 та зазначено, що копія паспорту у них відсутня. Разом із тим, зазначено, що сам по собі Указ Президента України № 279/2023 або зміст ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2023 у справі №761/12807/23 не можуть бути достатніми доказами наявності у ОСОБА_7 громадянства російської федерації. Також, ззаначив, що обставини і факти, які досліджуються в межах кримінального провадження №62021000000000146 від 16.12.2021, не стосуються взаємовідносин позивача та ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», і тому, зміст ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А. по кримінальному провадженню № 22022000000000675 від 09.12.2022 не містить обставин, які впливають на розгляд справи № 160/33846/23. Наголошує, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема, щодо права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
У судових засіданнях представники позивача вимоги позовної заяви підтримали повністю. Просили суд позовну заяву задовольнити. Наголошували на реальності господарських операцій, правомірності діяльності контрагентів, що підтверджено й іншими рішеннями суду. Також стверджували про те, що Постанова №187 не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері та не є застосовною до позивача у спірних правовідносинах.
У судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на нереальність господарських операцій та застосування у спірних правовідносинах положень Постанови №187, яка впливає на взаємовідносини, що складаються в податковій сфері, шляхом впливу на чинність угод, укладених всупереч її вимогам.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши обставини, на які звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2026 у справі №160/33846/23, направивши справу до суду першої інстанції на новий розгляд, суд зазначає наступне.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», код ЄДРПОУ 30926946, зареєстроване 23.05.2000 у встановленому порядку як юридична особа, про що міститься запис №12301200000000040 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Видами економічної діяльності Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» згідно КВЕД є: основний: 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; додаткові: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 85.32 Професійно-технічна освіта; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
У період із 24.10.2023 по 13.11.2023 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провело документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року (від 20.09.2023 вх. №9243626306) з урахуванням уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки був складений Акт від 16.11.2023 №1128/32-00-07-06-14/30926946 (далі - Акт).
Згідно з цим Актом, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»:
Абз. а) п.198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44, ст. 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за серпень 2023 року на суму 91302715 грн. Вищезазначене призвело до порушення: п. 200.1 абз. в) п.200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в серпні 2023 року в розмірі 22514982 грн; п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає відшкодуванню в серпні 2023 року в розмірі 68787733 грн. Крім того, на порушення п. «б» п.200.4 ст.200 ПК України у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування за серпень 2023 року на суму 74745559 грн.
Користуючись правом, передбаченим п. 86.7 ст. 86 ПК України позивачем протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Акту було подано контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення, в яких позивач навів доводи щодо незгоди з висновками, наведеними в акті перевірки, та надав докази на їх підтвердження.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатом розгляду заперечень доводи позивача було відхилено.
30.11.2023 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту були винесені податкові повідомлення-рішення №000/1047/32-00-07-06-19 (форма «В1») та № 000/1048/32-00-07-06-19 (форми «В4»).
Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 000/1047/32-00-07-06-19 на підставі Акту було встановлено порушення пп. «б» п. 200.4 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку, сума завищення бюджетного відшкодування 21318 грн, штрафні (фінансові) санкції (штраф) 10659 грн, всього на суму 31977 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №000/1048/32-00-07-06-19, на підставі Акту встановлено порушення встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 91281397 грн.
Не погоджуючись з указаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
За змістом підпункту «а» пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.
Ці вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов`язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, так само характеризує і податковий облік.
У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.
Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але не виключно) в постановах від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 06.05.2020 у справі № 640/4687/19.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Так, суд установив, що позивачем були укладені договори із контрагентами постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Днепр», Товариством з обмеженою відповідальністю «Істок-Автозапчастина», Товариством з обмеженою відповідальністю «Форнас Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Армаг», Товариством з обмеженою відповідальністю «МІН-РА», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 , Приватним акціонерним товариством «РС в Україні», ТО НВКФ «Лакс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Технотканина», Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбаспідшипник», Приватним підприємством «Молоток», Приватним підприємством «Скарб-99», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр», Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Океан», Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман-Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «АДФ Дніпро», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МСК», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шиноман», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Технолоджікал Системс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Цем», Товариством з обмеженою відповідальністю «Комета НВП», Товариством з обмеженою відповідальністю «РТК-Лідер», ТОВ НВП «Індустріал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Радос СВ», ТОВ НВП «Укртрейд».
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ФОП ОСОБА_13 було укладено Договір № 4600013675 від 08.07.2021, за умовами якого ФОП ОСОБА_13 зобов`язується передати у власність позивачу радіо- та електро-запчастини, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (постачальник) укладено Договір №4600014243, на умовах якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю абразивні матеріали, іменовані товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шиноман» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №4600014796 від 15.03.2023 на поставку автошини 225/60 R 16 98 LASSA IMPETUS REVO у кількості чотирьох штук.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Груп» були укладені: Договір №4600014579 від 27.01.2023 на поставку масла PRISTA MHV (P) 32 (210 л), масла PRISTA MHV (P) 46 (210 л), смазки CRC Industries Chain Lube PRO, аерозоль очист конт CRC Prec Clean 250 ml; Договір №4600014357 від 29.09.2022 на поставку мастила PRISTA Li Compiex 1.5 VG460 HDVT, оливи PRISTA Rolon 680; Договір №4600012677 від 26.02.2020, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві паливно-мастильні матеріали у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором; Договір №4600014783 від 03.04.2023, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві паливно-мастильні матеріали у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ НВП «Укртрейд» укладено: Договір купівлі-продажу №4600014884 від 10.04.2023 на поставку лампи LED E27 5W S- Lighting 36V; Договір купівлі-продажу №4600014869 від 24.04.2024 на поставку акумуляторів, акумуляторних батарей, батарейок, зарядних пристроїв.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «РАДОС СВ» було укладено: Договір № 4600013577 від 27.04.2021, згідно з умовами якого ТОВ «РАДОС СВ» зобов`язується передати у власність позивачу (покупцеві) трубопровідну арматуру та інші матеріали, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а позивач (покупець) зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором; договір купівлі-продажу №4600014294 від 12.07.2022 на поставку «резец отрезной».
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство «Індустріал» (постачальник) укладено договір, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві абразивні матеріали, абразивний інструмент, запчастини та оснащення (надалі - Товар), у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТК-Лідер» (постачальник) укладено Договір №4600014926 від 24.04.2023, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комета НВП» (постачальник) укладено Договір №4600014134 від 27.01.2022, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві технічні тканини, фільтрувальне полотно, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технолоджікал Системс» укладено Договір на поставку приводів для автоматичного промивання фільтру, реле перепаду тиску.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПО ЦЕМ» (постачальник), укладено Договір №4600011944 від 12.03.2019, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю запчастини, іменовані надалі товар, в кількості і номенклатурі, наведені у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Технотканина» укладено Договір №4600014829 від 24.04.2023 на поставку рукавиць робочих суконних.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та ТОВ «КРИВБАСПІДШИПНИК» (постачальник) було укладено: Договір №4600013306 від 03.02.2021, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві підшипники та інші матеріали, іменовані надалі Товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором; Договір №4600014825 від 21.02.2023, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві підшипникову продукцію (надалі – Товар), у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Приватним підприємством «Молоток» укладено Договір №4600013176 від 04.01.2021, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві слюсарний та ріжучий інструмент, запчастини, та інші промислові вироби (надалі – товар), у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Приватним підприємством «Скарб-99» (постачальник) укладено Договір №4600014706 від 28.02.2023, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві резинотехнічні вироби, у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман-Груп» укладено Договір №4600014202 від 22.02.2022, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю електрозапчастини, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДФ Дніпро» (постачальник) укладено Договір №4600012641 від 14.02.2020, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві світлотехнічну продукцію, іменовані надалі товар, у кількості і номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Армаг» укладено Договір №4600015031 від 06.07.2023 на поставку кранів.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кольорметпрокат» (постачальник) укладено Договір №4600013670 від 13.07.2021, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю кольоровий метпрокат, іменований надалі товар, у кількості і номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІН-РА» укладено Договір №4600015058 від 02.08.2023 на поставку поролону.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МСК» (постачальник) укладено Договір №4600014978 від 21.02.2023, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві підшипникову продукцію (надалі – товар), у кількості і номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та ТОВ «ФОРНАС ГРУП» (постачальник) було укладено: Договір № 4600012047 від 02.05.2019, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві трубопровідну арматуру та інші матеріали, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, наведеними у Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором; Договір №4600014862 від 24.04.2023, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві трубопровідну арматуру та інші товарно-матеріальні цінності (надалі – товар), у кількості та номенклатурі, наведеними у Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором; Договір купівлі-продажу №4600014858 від 24.04.2023 на поставку води мінеральної негазованої, труби поліетилен.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Днепр» (постачальник) укладено Договір №4600014185 від 21.02.2022, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю гумо-технічні, азбо-технічні, комплектуючі для устаткування (надалі – товар), у кількості і номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Постачання товару за вказаними договорами здійснювалося позивачу на підставі підписаних сторонами договорів специфікацій.
Факт відвантаження товару позивачу за договорами підтверджується відповідними видатковими накладними.
Факт транспортування зазначеного товару підтверджується товаро-транспортними накладними і накладними поштового оператора.
Оприбуткування товару, поставленого переліченими вище контрагентами, здійснювалося позивачем на підставі прибуткових ордерів.
Придбані позивачем товари були сплачені, що підтверджується відповідними рахунками на оплату та платіжними інструкціями.
В подальшому, придбані позивачем товари за вказаними договорами, були списані у виробництво, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск матеріалів та картками складського обліку.
Податковий кредит за вищевказаними операціями було відображено позивачем на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (покупець) та Науково-виробничою та комерційною фірмою «Лакс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (постачальник) укладено Договір №4600013753 від 18.08.2021, згідно з яким, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю комплекс КДУ-10 або його окремі комплектуючі, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (замовник) та Науково-виробничою та комерційною фірмою «Лакс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (виконавець) укладено Договір підряду №4600014577 від 23.01.2023, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати наступні роботи: поточний ремонт обладнання; діагностика обладнання; технічне обслуговування обладнання; надання консультаційних послуг щодо експлуатації комплексів дистанційного керування вантажопідйомних механізмів відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти цю роботу та оплатити її.
Господарські операції за цими договорами підтверджуються: актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, калькуляціями, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, платіжними інструкціями про оплату цих робіт.
Податковий кредит за вищевказаними операціями було відображено позивачем на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (підприємство) та Приватним акціонерним товариством «Морський регістр судноплавства в Україні» (регістр) укладено Договір №17.005.180 від 17.11.2017, згідно з яким, за заявкою підприємства регістр приймає на себе здійснення огляду і технічного нагляду за матеріалом, виробом, процесом стальні безшовні труби із нержавіючої сталі у відповідності з виданим регістром підприємству Свідоцтвом про визнання виробника.
Господарські операції за цими договорами підтверджуються: актами здачі-приймання наданих послуг, рахунками, платіжними інструкціями про оплату послуг.
Податковий кредит за вищевказаними операціями було відображено позивачем на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом під час розгляду справи були досліджені наведені вище первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.
Надані позивачем первинні документи спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.
Судом з`ясовано, що всі господарські операції по своїй суті і обсягам відповідають потребам позивача як великого промислового підприємства, кожен етап операцій (укладення договору, оплата, транспортування, оприбуткування товарів/приймання послуг, списання товарів для потреб виробництва) було детально і належним чином задокументовано, а податкові накладні належним чином виписано та зареєстровано.
Первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності вказаних вище господарських операцій, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку та є підставою для формування податкового кредиту.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.
З вищенаведеного випливає, що відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає податковий кредит за господарською операцією, який підтверджений зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.
Як установлено судом із матеріалів справи, всі податкові накладні за операціями з постачальниками були зареєстровані в ЄРПН. Їх реєстрація не була зупинена чи скасована. Зазначене не спростовується висновками відповідача, викладеними в Акті перевірки.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, платник податку на додану вартість має право на формування податкового кредиту з ПДВ за умови дотримання ним зазначених вище умов, при цьому його право знаходиться у прямій залежності від підтвердження відповідних господарських операцій розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.
Стосовно посилання відповідача в Акті перевірки на недостатність у контрагентів позивача трудових ресурсів; встановлення обриву ланцюгів постачання товарів, внаслідок чого, ним встановлена невідповідність між наданими документами та базами даних АІС «Податковий блок», відсутність джерела походження товару; відсутність ділової мети внаслідок встановлення незначної націнки при реалізації товару, ненадання сертифікатів якості на поставлений товар, що, на думку відповідача, дає йому змогу стверджувати про відсутність реально вчинених операцій, у зв`язку з чим, останній дійшов висновку, що позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарів (робіт/послуг) у постачальників, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Разом із цим, висновки відповідача ґрунтуються суто з порушень податкового законодавства постачальниками, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій (мети придбання та використання товарів позивачем у своїй діяльності), які мали місце у періоді, що перевірявся.
Суд наголошує на тому, що у позивача відсутній обов`язок податкового контролю контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи.
Наявність первинних документів, які підтверджують майново-господарські зобов`язання між позивачем та його постачальниками, спростовують висновки Акту перевірки.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому, платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 також вказує на те, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак, кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.
Таким чином, у приписах ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Водночас немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.
Таким чином, платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19).
Європейський Суд з прав людини, рішення якого застосовуються в Україні як джерело права (наприклад, у справах «Інтерсплав проти України» (Заява №803/02): рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007; «Булвес поти Болгарії» (Заява №3991/03): рішення Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009), чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків, у відповідності до якого добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення, вчинені його контрагентом, навіть за умови, якщо такі мали місце, проте, добросовісний платник податків не був обізнаний про них.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, порушення контрагентами податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на віднесення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.
Вказаний підхід застосовується й при розгляді судових справ Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, судові рішення якого, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, із змінами та доповненнями, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності відповідну норму права та відповідний нормативно-правовий акт.
Зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі №640/1496/19; від 16.01.2020 у справі №440/3560/18; від 20.12.2019 у справі №813/2906/16; від 20.12.2019 у справі №1540/4811/18; від 20.12.2019 у справі №810/1723/16; від 20.12.2019 у справі №804/5985/17 зазначено, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №2а-15124/11/2670 зазначено, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
За правилами пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справа № № 826/10852/15, зокрема, щодо того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності».
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Здійснений Відповідачем в Акті перевірки аналіз господарських правовідносин постачальників позивача з іншими суб`єктами господарювання, з якими позивач не перебував у безпосередніх правовідносинах, не може впливати на оцінку реальності операцій, вчинених останнім у ланцюгу постачання платником - позивачем та його безпосереднім контрагентом.
Відповідальність позивача можлива лише у разі доведення контролюючими органами недобросовісності дій позивача, наміру позивача отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок.
Проте, відповідачем не було доведено участь позивача у порушеннях або його обізнаність про такі порушення, здійснені його контрагентом та/або контрагентами його контрагенту, а також не було встановлено обставин, які згідно із законодавством України виключають право платника податків на податковий кредит з ПДВ.
Суд дійшов висновку, що позивачем було надано суду повний обсяг доказів, які відповідачем не спростовано.
Всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення. Тоді як відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Висновки відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ґрунтуються виключно на податковій інформації щодо його контрагентів. Разом із тим, така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це.
Також, не є підставою для відмови у праві на формування фінансового результату до оподаткування позивача порушення податкової дисципліни, вчинені його контрагентами, навіть у випадку їх наявності. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим. Відповідальність є персональною; обов`язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Формування суб`єктом господарювання податкових зобов`язань не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або здійснив інші порушення законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Отже, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку свого контрагента.
Таким чином, первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності вказаних господарських операцій, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку є підставою для формування податкового кредиту.
Суд зазначає, що відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Щодо права позивача на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», суд зазначає таке.
У постанові Кабінету Міністрів України № 187 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України постановив:
Для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):
громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рсійської федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України:
які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій;
визначених розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. №812 Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1696);
щодо яких за поданням міністерства, іншого державного органу у зв`язку з провадженням такими юридичними особами діяльності, необхідної для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України або подолання її наслідків, Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про тимчасове управління державою відповідними акціями, корпоративними правами або іншими правами участі (контролю), що належать російській федерації або особі, пов`язаній з державою-агресором;
2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;
3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь російської федерації.
2. Установити, що:
1) правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними;
2) нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують мораторій, визначений пунктом 1 цієї постанови, забороняється. Державна реєстрація або інше визнання державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, забороняється.
3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Отже, Постановою № 187 встановлено мораторій на виконання грошових зобов`язань на користь, зокрема:
1) юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства російської федерації;
2) юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, якщо: їх кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, є рф, громадянин рф, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства рф.
Суд зазначає, що Постанова №187 прийнята саме з метою посилення захисту інтересів держави Україна та припинення шляхів фінансування юридичних осіб, пов`язаних з російською федерацією, що неминуче призводить до опосередкованого фінансування неспровокованої військової агресії проти України, та встановлення мораторію на виконання зобов`язань за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, перед юридичними особами, у тому числі, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2026 зазначив, що судами попередніх інстанцій в контексті положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» не було взято до уваги, що Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 введено в дію рішення РНБО України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.05.2023, яким, зокрема, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до відповідних фізичних осіб (згідно з додатком 1 до вказаного рішення). Так, за змістом пункту 8 додатку 1 до вказаного рішення РНБО України від 12.05.2023, вбачається наявність у ОСОБА_9 (окрім громадянства Французької Республіки) громадянства російської федерації.
З матеріалів справи судом установлено, що ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».
Також, наявна структура власності ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», інформація щодо акціонерів ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» станом на 18.03.2024 (інформаційна довідка Національного депозитарію України вих. №147255 від 19.03.2024), повна структура власності ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» від 10.03.2023 №122-148, яка складена ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», згідно з Додатком №1 до якої ОСОБА_11 (громадянство Франції) володіє 39,57% статутного капіталу ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».
У листі від 01.04.2021 №06/04-21 Wenox Holdings Limited зазначено, що власником компанії є Компанія Фінансіере Егіне Холдінг ЕсСіЕй, яка володіє 100% статутного капіталу Wenox Holdings Limited; кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_12 є громадянка Франції ОСОБА_11 .
Позивачем до матеріалів справи була надана копія паспорту ОСОБА_10 , кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», яка має громадянство Франції, а не рф.
Разом із тим, під час нового розгляду справи, судом (суддя Лозицька І.О.) ухвалою від 22.06.2026 витребувано у Головного слідчого управління Служби безпеки України докази, а саме: копію паспорта громадянки російської федерації ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 від 05.05.2016; копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А. по кримінальному провадженню № 22022000000000675 від 09.12.2022 про накладення арешту на майно (корпоративні права) ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», яке належить громадянці рф ОСОБА_7 , паспорт громадянки рф серії НОМЕР_2 від 05.05.2016.
Листом Головного слідчого управління Служби безпеки України надійшов від 10.07.2026 №6/2016 повідомлено, що у органу досудового розслідування відсутня копія паспорту громадянки російської федерації ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 від 05.05.2016.
З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб створюється Єдиний державний реєстр (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 із змінами та доповненнями (далі - Закон України «Про державну реєстрацію»).
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію» в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій (далі - ЄДРПОУ) містяться, в тому числі, відомості про кінцевих бенефіціарних власників товариства, зокрема, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію» передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до даних ЄДРПОУ, серед кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» немає громадян рф. Так, ОСОБА_11 має громадянство Франції.
Суд наголошує на тому, що за загальним правилом, належним доказом на підтвердження громадянства особи є паспортний документ або його копія.
Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 введено в дію рішення РНБО України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.05.2023, яким, зокрема, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до відповідних фізичних осіб (згідно з додатком 1 до вказаного рішення).
Натомість Указ Президента України не є належним доказом тієї обставини, що у ОСОБА_9 є громадянство російської федерації.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про депозитарну систему України» №5178-VI від 06.07.2012 із змінами та доповненнями (далі - Закон України «Про депозитарну систему»), інформація про власників цінних паперів, які мають права на цінні папери, міститься в системі депозитарного обліку.
Суб`єктом, який забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів, а також веде реєстр власників іменних цінних паперів, є Центральний депозитарій (ст. ст. 9, 22 Закону України «Про депозитарну систему»).
Інформація про акціонерів (власників іменних цінних паперів) ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», яка міститься в реєстрі власників іменних цінних паперів, складеному Національним депозитарієм, наведена в Інформаційній довідці Національного депозитарію України вих. №93941 від 16.12.2022, згідно якої членами або учасниками (акціонерами), що мають частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків у статутному капіталі ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», також не є рф, громадянин рф або юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф.
Листом ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» №122-50 від 25.05.2022 підтверджено відсутність у нього кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів), що мають частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, рф, громадян рф, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства рф.
Таким чином, відсутність щодо ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» обставин, зазначених в п. п. 1, 2 п. 1 Постанови № 187, підтверджується Витягом з ЄДРПОУ від 06.10.2022, Інформаційною довідкою Національного депозитарію України вих. № 93941 від 16.12.2022, листом ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» №122-50 від 25.05.2022.
Отже, при здійсненні операцій з погашення кредиторської заборгованості за поставлену ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» продукцію позивачем не було порушено мораторію, встановленого Постановою № 187.
Наведена в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 у справі №757/23355/22, ухвалі Івано-Франківського міського суду від 27.09.2023 у справі №344/17679/23-к інформація, яка при цьому жодним чином не стосується позивача та/або його правовідносин з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», не може вважатися доведеною та достовірною без підтвердження її офіційними документами, оформленими належним чином, у порядку, встановленому чинним законодавством України (винесеним судом вироком, рішенням суду, яке набуло законної сили тощо).
Зазначені в ухвалі суду певні обставини стосовно ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», які, на думку відповідача, підпадають під п. 1 та п. 2 абз. 1 Постанови №187, не можуть вважатися підтвердженням порушення позивачем мораторію, встановленого Постановою №187, а також порушенням умов пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України та мати наслідком для позивача втрату права на бюджетне відшкодування відповідної заявленої суми податку на додану вартість.
Більше того, арешт, накладений на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 у справі №757/23355/22-к та викладених у ній доводів, скасований ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2022 у справі № 757/27272/22-к, яка є остаточною та оскарженню не підлягає.
Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.04.2023 у справі №280/712/23 задоволено позов ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В зазначеному рішенні зроблено висновок про непідтвердження відповідачем обставин, які підпадають під сферу правового регулювання постанови Кабінету Міністрів України №187 та мають наслідком відсутність права ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №280/712/23 було залишено без змін та набрало законної сили.
Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №280/1040/23 задоволено позов Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для подання позову ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» у справі №280/1040/23 було невизнання за останнім права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за період вересень 2022, у тому числі у зв`язку з посиланням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Постанову № 187 та ухвалу Печерського районного суду м. Києва по справі №757/23355/22-к від 06.09.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000146 від 16.12.2021.
Щодо зазначених обставин, серед іншого, судом зазначено: «За змістом вказаних ухвал встановлено, що обставини і факти, які досліджуються в межах кримінального провадження №62021000000000146 від 16.12.2021, не стосуються періоду діяльності позивача за вересень 2022 року. Крім того, відповідно до положень частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, надано не було.
Суд зазначає, що Постанова №187 прийнята саме з метою посилення захисту інтересів держави Україна та припинення шляхів фінансування юридичних осіб, пов`язаних з російською федерацією, що неминуче призводить до опосередкованого фінансування неспровокованої військової агресії проти України, та встановлення мораторію на виконання зобов`язань за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, перед юридичними особами, у тому числі створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації».
Положення постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 не регулюють податкові правовідносини, відповідно, відповідач як контролюючий орган у своїх висновках може керуватися лише нормами податкового законодавства, зокрема ПК України.
У 2023 році законодавець врегулював окремі питання податкових правовідносин у контексті взаємодії з положеннями Закону України «Про санкції» шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №3317-IX від 10.08.2023, яким, зокрема, ПК України було доповнено статтею 21-1, статтю 17 доповнено пунктом 17.3, а статтю 200 - пунктом 200.4-1.
Так, відповідно до положення п. 17.3 ст. 17 ПК України: «Права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»». Пункти 21-1.1– 21-1.2 ст. 21-1 ПК України передбачають, що «Контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмови в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; підставою для здійснення контролюючим органом визначених заходів є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»».
Суд наголошує, що у п. 200.4-1 ст. 200 ПК України в редакції від 10.08.2023, яка була чинною на дату прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, є детальне правове регулювання порядку та обмежень щодо відшкодування з Державного бюджету України суми від`ємного значення ПДВ платникам податку, щодо яких прийнято рішення про застосування санкцій, а саме: « 200.4-1. Платники податку, що до яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення; суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».
Відтак, відповідач мав діяти у відповідності до положень зазначених норм податкового законодавства, в яких прямо вказано, що права платника податку (зокрема, право на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення), передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Разом із тим, суд наголошує на тому, що матеріалами справи не підтверджено та відповідачем не доведено, що до позивача було застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Крім того, суд наголошує на тому, що податковий кредит на суму 33988905 грн було сформовано позивачем з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», що є окремим господарюючим суб`єктом, і враховуючи принцип індивідуальної відповідальності у податкових правовідносинах, екстраполювання характеристик операцій далі по ланцюгу постачання є безпідставним.
Факт того, що позивач є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», також не впливає на порядок формування податкового кредиту по операціям між зазначеними контрагентами, оскільки ПК України не містить положень щодо обмежень чи особливого порядку податкового кредиту по операціям таких юридичних осіб.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для позбавлення Позивача права на відшкодування ПДВ за операціями, здійсненими з ПрАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення», оскільки ним виконані усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування за наявності необхідних документальних підтверджень розміру податкового кредиту.
Щодо доводів відповідача про те, шо положення абз. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №187 про те, що правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними, суд наголошує на наступному.
Питання яким надається визначення нікчемних (недійсних) правочинів врегульовано положеннями Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК, яка визначає загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно ст. 215 ЦК України недійсні правочини поділяються на нікчемні та оспорювані.
Нікчемні правочини - якщо їх недійсність установлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Оспорювані правочини - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує їх дійсність на підставах, визначених законом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Нікчемними, зокрема, є правочини, що вчинені:
без додержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України);
малолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності (ст. 221 ЦК України);
особою, цивільна дієздатність якої обмежена за межами її цивільної дієздатності (ст. 223 ЦК України);
без дозволу органів опіки та піклування (ст. 224 ЦК України);
якщо своєю суттю порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України) тощо.
Статтею 228 ЦК України встановлені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Таким чином, правочин може вважатися нікчемним, якщо його недійсність прямо установлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Положеннями пп. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що контролюючий орган реалізував своє право на звернення до суду з питань визнання правочинів між позивачем та ПрАТ «Електрометалургійний Завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», який є юридичною особою-резидентом України, недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за спірними договорами, які відповідач у період, що перевірявся, вважав нікчемними, відповідно до Постанови №187.
Станом на час виникнення спірних правовідносин у період, що перевірявся, ні Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 02.05.2015 №389-VIII, у відповідності до якого прийнята Постанова №187, ані будь-який інший закон, зокрема й ПК України, не містили положень щодо нікчемності (недійсності) правочинів, укладених між двома господарюючими суб`єктами, які є юридичними особами-резидентами України, у спосіб інший, ніж встановлено ЦК України.
З огляду на вимоги законодавства, яким врегульоване питання нікчемності правочинів, Постанова №187 не є законом, а є підзаконним актом, тому, не може слугувати підставою для визначення нікчемності правочинів. Крім того, вказана постанова взагалі не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи наведене вище та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.04.2026 у цій справі, після дослідження Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 у контексті Постанови №187 від 03.03.2022, суд вважає, що зазначений Указ, так само як і вказана Постанова, не позбавляють права позивача на податковий кредит та не впливають на спірні правовідносини.
Дані обставини були належним чином досліджені в ході розгляду справ №160/4446/24, №280/712/23 та №280/1040/23. За результатами розгляду цих справ судами встановлено відсутність правових підстав для висновку про нікчемність відповідних правочинів, оскільки такі правочини не визнавалися нікчемними у встановленому законом порядку, а твердження контролюючого органу суперечать положенням ЦК України та правовій природі нікчемного правочину. Вказані обставини вже отримали остаточну судову оцінку.
Суд наголошує на тому, що доводи відповідача щодо неможливості врахування висновків, викладених у судових рішеннях у справах №160/4446/24, №280/712/23 та №280/1040/23, є необґрунтованими та спрямовані виключно на переоцінку обставин, які вже були предметом неодноразового судового дослідження, та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Аналогічний принцип закріплений у ч. 2 ст. 14 КАС України: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведена норма закріплює принцип преюдиційності судових рішень. Тобто факти та обставини, які були встановлені судом у рішенні, що набрало законної сили, вважаються доведеними та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду іншої справи. Такі обставини є обов`язковими для врахування судом та учасниками процесу і не можуть бути поставлені під сумнів лише з підстав незгоди сторони з відповідним судовим рішенням.
Сам по собі факт незгоди відповідача із висновками судів у вищезазначених справах не впливає на юридичну силу відповідних судових рішень, не позбавляє їх преюдиційного значення та не надає підстав для повторного розгляду вже встановлених судами фактів. Така позиція суперечить принципам правової визначеності, обов`язковості судового рішення та верховенства права, закріпленим Конституцією України та КАС України.
Дослідивши зазначені вище рішення суду у справах у справах №160/4446/24, №280/712/23 та №280/1040/23 суд дійшов висновку про їх важливість для розгляду цієї справи та зазначає таке.
Щодо судового розгляду справи № 160/4446/24 за позовом ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень судом установлено, що предмет спору у справі №160/4446/24 є аналогічним предмету спору у справі №160/33846/23 та пов`язаним, зокрема, із оцінкою правомірності отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №160/4446/24 позовну заяву ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено, зокрема, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №77/32-00-07-06-19 від 14.02.2024 (форма В4), № 78/32-00-07-06-19 від 14.02.2024 (форма В1), №79/32-00-07-06-19 від 14.02.2024 (форма В3), винесені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Щодо взаємовідносин позивача із ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» суд першої інстанції у своєму рішенні висловив наступну думку: «Щодо доводів відповідача про обставини, які підпадають під п. 1 та п. 2 абз. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією рф», у зв`язку з чим, відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення, сформованого за рахунок податкового кредиту по ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», суд зазначає таке.
Як встановив суд, відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, серед кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» немає громадян рф. Згідно інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, ОСОБА_11 має громадянство Франції.
Позивач правомірно керувався даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та Національного депозитарію України щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», оскільки частиною 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію» передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідачем не надано суду доказів, що позивач під час здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом був або мав бути обізнаний про наявність підстав, що зумовлюють застосування до таких операцій Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації», та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Щодо Указу Президента України № 279/2023 від 12.05.2023, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким затверджено список осіб, до яких застосовано санкції, то під час здійснення господарських операцій позивач не міг передбачити прийняття вказаного нормативного акту та керувався даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Указ стосується лише тих осіб, які у ньому зазначені, і не поширюється на податкові правовідносини.
Обставини і факти, які досліджуються в межах кримінального провадження №62021000000000146 від 16.12.2021, не стосуються взаємовідносин позивача та ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА».
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже, відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає про відсутність у матеріалах справи доказів, що операції позивача із контрагентом ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» були спрямовані саме на порушення мораторію, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації», а не здійснювалися в межах забезпечення звичайної господарської діяльності позивача».
Не погодившись із Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №160/4446/24 та викладеними у ньому висновками суду, відповідач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №160/4446/24 апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №160/4446/24 було залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі № 160/4446/24 - без змін.
Надалі відповідач звернувся до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 160/4446/24.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 04.11.2025 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 160/4446/24.
Зазначене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції щодо аналогічних правовідносин були перевірені судами вищих інстанцій та не знайшли спростування.
Більше того, Верховний Суд неодноразово повертав касаційні скарги відповідача у зазначеній справі, а в подальшому відмовив у відкритті касаційного провадження, що також підтверджує відсутність підстав для перегляду відповідних судових висновків.
Щодо судового розгляду справи №280/712/23 за позовом ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Аналогічні питання щодо права на бюджетне відшкодування ПДВ та застосування постанови Кабінету Міністрів України № 187 розглядалися судами у справі № 280/712/23 за позовом ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.04.2023 у справі №280/712/23 задоволено позов ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
У зазначеному рішенні зроблено висновок про непідтвердження відповідачем обставин, які підпадають під сферу правового регулювання постанови Кабінету Міністрів України № 187 та мають наслідком відсутність права ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №280/712/23 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, та воно набрало законної сили.
Не погодившись із Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.04.2023 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 280/712/23, відповідачем було подано касаційну скаргу.
У ході перегляду справи у касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду було винесено постанову від 21.10.2024 у справі №280/712/23, якою касаційну скаргу було задоволено частково: рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №280/712/23 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
За результатом нового перегляду справи №280/712/23 у суді першої інстанції Запорізьким окружним адміністративним судом 17.02.2025 було ухвалено рішення у справі №280/712/23, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №280/712/23 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін, та воно набрало законної сили.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11.05.2026 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 280/712/23.
Таким чином, справа №280/712/23 була предметом повного судового розгляду судами всіх інстанцій. Незважаючи на скасування Верховним Судом попередніх судових рішень та направлення справи на новий розгляд, за результатами повторного розгляду Запорізький окружний адміністративний суд повторно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив позов у повному обсязі. Зазначене рішення було залишене без змін судом апеляційної інстанції, а ухвалою Верховного Суду від 11.05.2026 у відкритті касаційного провадження відмовлено.
Отже, остаточними судовими рішеннями у справі №280/712/23 підтверджено відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України №187 як підстави для відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ, а також недоведеність контролюючим органом відповідних обставин.
Наведені висновки мають істотне значення для розгляду цієї справи, оскільки стосуються аналогічних правовідносин, тотожних доводів контролюючого органу та того самого контрагента – ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА».
Щодо судового розгляду справи №280/1040/23 за позовом ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №280/1040/23 задоволено позов ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Підставою для подання позову ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» у справі №280/1040/23 було невизнання за останнім права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за період вересень 2022. Щодо зазначених обставин, серед іншого, судом зазначено, що Постанова № 187 прийнята саме з метою посилення захисту інтересів держави Україна та припинення шляхів фінансування юридичних осіб, пов`язаних з російською федерацією, що неминуче призводить до опосередкованого фінансування неспровокованої військової агресії проти України, та встановлення мораторію на виконання зобов`язань за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, перед юридичними особами, у тому числі створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.
Постанова №187 не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Крім того, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже, відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами. Також, з наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» є Селіванова Наталія, Франція. Належність вказаної особи до громадянства Франції підтверджується долученою до матеріалів справи копією паспорту. Також надана структура власності ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ», інформація щодо акціонерів ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» станом на 20.02.2023 (інформаційна довідка Національного депозитарію України вих. № 16/24), та листи, надані акціонерами позивача Boundryco Ltd., Crascoda Holdings Limited, Middleprime Limited, Gazaro Ltd., Wenox Holdings Limited (резиденти Кіпру), з яких не вбачається наявності у позивача кінцевого бенефіціарного власника, члена або учасника (акціонера), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, російської федерації, громадянина російської федерації або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства російської федерації.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено наявність обставин, з якими він пов`язує відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №280/1040/23 було залишено без змін та набрало законної сили.
Відповідачем було подано касаційну скаргу, однак ухвалою Верховного Суду від 18.12.2023 у справі №280/1040/23 було постановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, і вона була повернута скаржнику.
Таким чином, судова практика у справах № 160/4446/24, № 280/712/23, № 280/1040/23 підтверджує відсутність правових підстав для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за операціями з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА», оскільки контролюючим органом не доведено наявність обставин, які б виключали таке право, а позивачем виконано всі передбачені законодавством умови для отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Враховуючи все викладене вище, податкове повідомлення-рішення №000/1047/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (форма «В1») на суму завищення бюджетного відшкодування 21318 грн та податкове повідомлення-рішення №000/1048/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (форма «В4») на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 91281397 грн є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Оскільки, податкове повідомлення-рішення №000/1047/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (форма «В1») визнано протиправним і скасовано на суму завищення бюджетного відшкодування 21318 грн, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню зазначене податкове повідомлення-рішення і на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 10659 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, а також задоволення позовної заяви, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 26840,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 90, 94, 139, 143, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000/1047/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (Форма «В1»), винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000/1048/32-00-07-06-19 від 30.11.2023 (Форма «В4»), винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на користь Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 30926946) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.
Суддя І.О. Лозицька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua