Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №160/11036/26
Суддя: Єфанова Ольга Володимирівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/11036/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неправильного обчислення вислуги років ОСОБА_1 у Збройних Силах України станом оголошеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 102 від 09 квітня 2026 року на день звільнення 09.04.2026 року.
Зобов`язати військову частину Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , зробити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 з врахуванням періоду служби, що встановлений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (про вибуття в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 ) № 292 від 21 жовтня 2025 року.
Зобов`язати військову частину Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 4 % за кожен календарний місяць служби, передбачену Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460, з урахуванням перерахованої вислуги років та раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 21.10.2025 № 292 позивачу оголошено вислугу років станом на 21.10.2025: календарну 05 років 04 місяці 29 днів, пільгову 01 рік 08 місяців 26 днів та загальну 07 років 01 місяць 25 днів. Натомість наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2026 № 102 на день звільнення оголошено календарну вислугу 05 років 10 місяців 13 днів, пільгову 00 років 05 місяців 20 днів та загальну 06 років 04 місяці 03 дні, тобто пільгова вислуга років зменшилася попри те, що служба тривала далі. Позивач вважає таке обчислення неправильним і таким, що призвело до заниження розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, виплаченої на підставі цього наказу в сумі 27086,40 грн, у зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача перерахувати вислугу років і зазначену допомогу.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
Під час розгляду справи позивач подавав клопотання про долучення доказів, одержаних на адвокатські запити до військових частин НОМЕР_4 і НОМЕР_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач правом на подання відзиву не скористався (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України). Неподання відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суд у будь-якому разі зобов`язаний перевірити заявлені вимоги на відповідність нормам права та оцінити наявні у справі докази.
Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 29.08.2018 прийнятий на військову службу за контрактом і з 29.08.2018 по 27.11.2018 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 29.08.2018 № 70-РС; військову присягу на вірність Українському народу склав 30.09.2018.
З 28.11.2018 по 30.09.2020 позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) згідно з наказом командувача Десантно-штурмових військ від 28.11.2018 № 28-РС, а з 01.10.2020 по 28.08.2021 - у тій самій бригаді згідно з наказом командира НОМЕР_6 окремої повітрянодесантної бригади від 01.10.2020 № 103-РС.
Наказом командира НОМЕР_6 окремої повітрянодесантної бригади від 17.08.2021 № 74-РС позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту, а наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.08.2021 № 170 його з 28.08.2021 виключено зі списків особового складу частини. Отже, військова служба за контрактом тривала з 29.08.2018 по 28.08.2021, що становить 1096 днів, тобто рівно три роки або 36 повних календарних місяців.
У період з 29.08.2021 по 24.02.2022 позивач військової служби не проходив, перебуваючи на військовому обліку; тривалість цієї перерви становить 180 днів. Ця обставина підтверджується витягом з послужного списку та довідкою ОК-7 від 15.04.2026, за якою нарахування за вересень - грудень 2021 року та січень 2022 року відсутні.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 та наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 25.02.2022 № 38 позивача з 25.02.2022 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до військової частини НОМЕР_4 , де він проходив службу на посадах та перебував у розпорядженні командира частини.
У період проходження служби за призовом під час мобілізації позивач самовільно залишав військову частину з 20.01.2023 по 20.03.2023 (60 днів) та з 20.04.2023 по 16.05.2024 (393 дні). Ці періоди обома наказами - від 21.10.2025 № 292 і від 09.04.2026 №102 - до вислуги років не зараховані.
З 17.05.2024 позивач перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 ; наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 07.07.2024 №962-РС його направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.10.2024 № 105-РС призначено на посаду у цьому центрі.
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (по особовому складу) від 11.10.2025 № 408-РС позивача призначено на посаду у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 21.10.2025 № 292 позивача з 21.10.2025 виключено зі списків особового складу центру та направлено до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2025 № 315 його зараховано до списків особового складу цієї частини з 22.10.2025.
Наказом від 21.10.2025 № 292 оголошено, що станом на 21.10.2025 вислуга років позивача становить: календарна - 05 років 04 місяці 29 днів, пільгова - 01 рік 08 місяців 26 днів, загальна - 07 років 01 місяць 25 днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2026 №102 позивача звільнено з військової служби у запас та з 09.04.2026 виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення з направленням на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цим наказом оголошено, що вислуга років у Збройних Силах України на 09.04.2026 становить: календарна - 05 років 10 місяців 13 днів, пільгова - 00 років 05 місяців 20 днів, загальна - 06 років 04 місяці 03 дні. Цим же наказом приписано виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний прослужений місяць у сумі 27086,40 грн, а також грошову допомогу на оздоровлення за 2026 рік у розмірі 21161,25 грн.
Грошовим атестатом військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 № 39 засвідчено розміри виплаченого позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад 2640,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн, надбавка за вислугу років 30 відсотків, надбавка за особливості проходження служби 65 відсотків, премія 544 відсотки), обчислену на 09.04.2026 вислугу років - шість років чотири місяці 3 дні, у тому числі пільгову вислугу - п`ять місяців 20 днів, та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в сумі 27086,40 грн.
Довідкою військової частини НОМЕР_4 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (додаток 4 до Порядку), вих. № 691/1588/ВихЗПІ, підтверджено, що позивач брав участь у зазначених заходах, перебуваючи безпосередньо в районах та в період їх здійснення, у періоди з 17.12.2018 по 12.05.2019, з 22.07.2019 по 11.08.2019, з 16.03.2020 по 29.06.2020, з 29.08.2020 по 15.10.2020 та з 03.08.2021 по 27.08.2021, а всього 347 календарних днів.
Довідкою військової частини НОМЕР_4 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку), підтверджено, що позивач брав участь у таких заходах у періоди з 28.02.2022 по 25.03.2022, з 26.03.2022 по 10.04.2022, з 11.04.2022 по 10.05.2022 та з 14.10.2022 по 29.10.2022, а всього 88 календарних днів.
Листами від 26.08.2026 № 1588/96/1959 і № 1588/96/1964, наданими на адвокатський запит представника позивача та на клопотання про витребування доказів, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що документація щодо участі позивача в операції Об`єднаних сил у період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_4 у 2018-2021 роках у військовій частині НОМЕР_1 відсутня.
Вважаючи обчислення вислуги років, оголошене наказом від 09.04.2026 № 102, неправильним, а розмір одноразової грошової допомоги заниженим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 5 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 (далі - Порядок № 460), виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.
Згідно з абзацом третім пункту 7 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно; в наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення. За пунктом 8 розділу I цього Порядку грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира.
Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Отже, обчислення вислуги років на день звільнення та виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення є обов`язком тієї військової частини, яка звільняє військовослужбовця та виключає його зі списків особового складу. Саме військова частина НОМЕР_1 видала наказ від 09.04.2026 № 102, оголосила ним вислугу років і визначила розмір допомоги, а також видала грошовий атестат від 09.04.2026 № 39, засвідчивши в ньому вислугу років, у тому числі пільгову. Відповідач є належним у цьому спорі.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Для позивача таким днем є 09.04.2026, і саме станом на цей день належало обчислити вислугу років.
Порядок обчислення вислуги років визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - постанова № 393). Пунктом 1 цієї постанови визначено періоди служби, які зараховуються до вислуги років.
Згідно з пунктом 1-1 постанови № 393 вислуга років для призначення пенсії обчислюється за даними послужного списку особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», інших документів (витягів з наказів, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до відповідних заходів, довідок військових частин, архівних установ, відомостей про виконання розвідувальних заходів).
Пунктом 2-1 постанови № 393 встановлено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану. Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що періоди, які зараховуються на пільгових умовах, враховуються для визначення розміру пенсії.
Абзацом першим пункту 4-1 постанови № 393 встановлено, що особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, яким відповідно до пункту 3 цієї постанови в редакції, що діяла до 17 травня 2024 р. включно, зарахування періодів служби було передбачено на пільгових умовах для визначення розміру пенсії, під час призначення пенсії за вислугу років такі періоди зараховуються до вислуги років відповідно до законодавства, що діяло до 17 травня 2024 р. включно, для визначення розміру пенсії. Абзацом другим цього пункту встановлено, що особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану з 24 лютого 2022 р. до 3 травня 2024 р. включно.
У редакції, що діяла до 17 травня 2024 року, підпунктом «а» пункту 3 постанови № 393 було передбачено зарахування на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Абзацом другим пункту 3 розділу IV Порядку № 260 передбачено, що для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди, зазначені в постанові № 393. Згідно з пунктом 6 розділу IV цього Порядку наказ про оголошення вислуги років видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби, при цьому календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.
Пунктом 5 розділу IV Порядку № 260 визначено вичерпний перелік періодів, які до вислуги років служби не зараховуються: час відбування військовослужбовцем такого покарання, як арешт (крім випадків, передбачених статтею 55 Кримінально-виконавчого кодексу України), відбування покарання в дисциплінарному батальйоні та строк самовільного залишення військової частини або місця служби, а також строк, під час якого військовослужбовець дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався у полон. Періоди самовільного залишення частини з 20.01.2023 по 20.03.2023 і з 20.04.2023 по 16.05.2024 правомірно не зараховані відповідачем до вислуги років.
Останнім абзацом пункту 3 розділу IV Порядку № 260 встановлено, що періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Зіставлення двох наказів свідчить, що пільгову вислугу років позивача зменшено. Наказом від 21.10.2025 № 292 пільгову вислугу станом на 21.10.2025 оголошено в розмірі 01 рік 08 місяців 26 днів, а наказом від 09.04.2026 № 102 станом на 09.04.2026 - у розмірі 00 років 05 місяців 20 днів. Таким чином, за п`ять з половиною місяців подальшої служби показник пільгової вислуги зменшився на 1 рік 03 місяці 06 днів, що є неможливим, оскільки пільгова вислуга років з перебігом служби може лише зростати або залишатися незмінною.
Причину такого обчислення відповідач назвав сам: листами від 26.08.2026 №1588/96/1959 і № 1588/96/1964 військова частина НОМЕР_1 повідомила про відсутність у неї документації щодо участі позивача в операції Об`єднаних сил у 2018-2021 роках. Отже, вислугу років обчислено лише за наявними в розпорядженні відповідача документами, без урахування вже оголошеної станом на 21.10.2025 пільгової вислуги та без урахування довідок військової частини НОМЕР_4 . Тим часом пункт 1-1 постанови № 393 прямо зобов`язує обчислювати вислугу років, зокрема, за довідками військових частин, а останній абзац пункту 3 розділу IV Порядку № 260 забороняє перерахунок у бік зменшення періодів служби, обчислених на пільгових умовах. Відсутність документів у відповідача не є підставою для зменшення вже обчисленої пільгової вислуги років і не може погіршувати становище військовослужбовця.
Щодо календарної вислуги років. Оголошена наказом № 292 календарна вислуга станом на 21.10.2025 (05 років 04 місяці 29 днів) відповідає фактичним періодам служби позивача - 1096 дням служби за контрактом з 29.08.2018 по 28.08.2021 та службі за призовом під час мобілізації з 25.02.2022 по 21.10.2025 за вирахуванням двох періодів самовільного залишення частини. За період служби у військовій частині НОМЕР_1 з 22.10.2025 по 09.04.2026 до календарної вислуги підлягало додаванню ще 5 місяців 19 днів, унаслідок чого станом на 09.04.2026 вона мала становити 05 років 10 місяців 18 днів, тоді як наказом № 102 оголошено 05 років 10 місяців 13 днів. Заниження на п`ять днів жодним документом справи не пояснене.
Позивач просить зобов`язати відповідача перерахувати вислугу років з урахуванням періоду служби, встановленого наказом від 21.10.2025 № 292.
Суд враховує, що цим наказом пільгову вислугу років оголошено як 01 рік 08 місяців 26 днів.
З огляду на це розмір вислуги років не може бути обмежений даними наказу від 09.04.2026 № 102 як 05 місяців 20 днів, а має бути проведений з урахуванням обох довідок військової частини НОМЕР_4 і норм постанови № 393, а також з урахуванням заборони перерахунку в бік зменшення періодів служби, обчислених на пільгових умовах.
Водночас суд не погоджується з доводами позову про те, що саме зменшення пільгової вислуги років спричинило заниження розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Пунктом 3 Порядку № 460 встановлено, що розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови № 393. Пунктом 2-1 постанови № 393 визначено, що згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови проводиться обчислення саме календарної вислуги років. Натомість пільгове зарахування періодів служби, передбачене пунктами 3 і 4-1 постанови № 393, установлено виключно для визначення розміру пенсії, що прямо зазначено в пунктах 3 і 4 цієї постанови. Пунктом 7 розділу XXXII Порядку № 260 також передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується за період календарної служби.
Таким чином, пільгова вислуга років на розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби не впливає і не додає до бази її обчислення жодного повного календарного місяця. Доводи позивача про недоплату, яка походить із зменшення пільгової вислуги років, зокрема розрахунок, за яким загальна вислуга мала б становити 7 років 7 місяців, тобто 91 місяць замість 76 місяців, а недоплата - 15 місяців по 4 відсотки, є безпідставними. У цій частині позов задоволенню не підлягає.
Разом з тим суд не може обмежитися висновком про безпідставність наведеного позивачем розрахунку. Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Формулювання третьої позовної вимоги є широким: позивач просить здійснити перерахунок та виплату допомоги в розмірі 4 відсотки за кожен календарний місяць служби з урахуванням раніше виплачених сум. Тому суд вирішує цю вимогу на тій правовій підставі, яка відповідає встановленим обставинам.
Місячне грошове забезпечення позивача на день звільнення становило 21161,25 грн (посадовий оклад 2640,00 грн, оклад за військовим званням 530,00 грн, надбавка за вислугу років 30 відсотків - 951,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 65 відсотків - 2678,65 грн, премія 544 відсотки - 14361,60 грн), що підтверджується грошовим атестатом від 09.04.2026 № 39 і узгоджується з наказом від 09.04.2026 № 102, яким грошову допомогу на оздоровлення за 2026 рік, що дорівнює одному місячному грошовому забезпеченню, визначено в розмірі 21161,25 грн.
Виплачена позивачу одноразова грошова допомога в сумі 27086,40 грн дорівнює 128 відсоткам місячного грошового забезпечення, тобто 32 місяцям по 4 відсотки. Такий результат відповідає підрахунку повних календарних місяців окремо по кожному відрізку служби за призовом під час мобілізації: 10 повних місяців за період з 25.02.2022 по 19.01.2023, жодного повного місяця за період з 21.03.2023 по 19.04.2023 та 22 повних місяці за період з 17.05.2024 по 09.04.2026. Отже, обчислюючи розмір допомоги, відповідач урахував лише службу за призовом під час мобілізації і вислуги років при цьому не застосував.
Пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Такий самий виняток закріплено у пункті 2 Порядку № 460, за яким військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та у пункті 7 розділу XXXII Порядку № 260, за яким у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Позивача звільнено з військової служби 28.08.2021 саме у зв`язку із закінченням строку контракту, і його вислуга років на той час становила три роки. Пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII у редакції, чинній на 28.08.2021, було передбачено, що у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Отже, при попередньому звільненні позивач права на отримання одноразової грошової допомоги не набув, а тому передбачений наведеними нормами виняток поширюється на нього і період військової служби за контрактом з 29.08.2018 по 28.08.2021 підлягає врахуванню при обчисленні розміру допомоги.
Щодо способу підрахунку повних календарних місяців суд виходить з того, що за пунктом 3 Порядку № 460 розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови № 393, тобто з вислуги років як єдиної величини, а за пунктом 2-1 постанови № 393 такою величиною є календарна вислуга років, обчислена одним підсумком. Пункт 7 розділу XXXII Порядку № 260 також говорить про період календарної служби, тобто про сукупну її тривалість, а не про набір окремо заокруглених відрізків. Тому кількість повних календарних місяців, за які виплачується допомога, визначається з календарної вислуги років загалом, а не посегментно.
За календарною вислугою років позивача, яка станом на 09.04.2026 становить 05 років 10 місяців 18 днів, кількість повних календарних місяців служби дорівнює 70. Такий самий результат дає і занижена календарна вислуга, оголошена наказом № 102 (05 років 10 місяців 13 днів). Натомість відповідач урахував лише 32 місяці.
З огляду на викладене відповідача належить зобов`язати здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги з розрахунку 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби з урахуванням періоду військової служби за контрактом з 29.08.2018 по 28.08.2021 та з урахуванням раніше виплачених сум. Конкретної суми допомоги суд не визначає, оскільки обчислення і виплата грошового забезпечення віднесені до компетенції військової частини, і суд не вправі підміняти її у здійсненні цих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який відзиву не подав, правомірності обчислення вислуги років та визначення розміру одноразової грошової допомоги не довів.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними дій щодо обчислення вислуги років, про зобов`язання здійснити перерахунок вислуги років та про зобов`язання здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги підлягають задоволенню у визначений судом спосіб, а в решті, зокрема щодо обчислення розміру допомоги з урахуванням пільгової вислуги років, задоволенню не підлягають. Відтак позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо помилкового обчислення вислуги років ОСОБА_1 , оголошеної наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2026 № 102.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 09.04.2026 з урахуванням довідок військової частини НОМЕР_4 про безпосередню участь у заходах (додаток 4 і додаток 6) та пунктів 3 і 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, а також з урахуванням заборони перерахунку в бік зменшення періодів служби, обчислених на пільгових умовах.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з розрахунку 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, з урахуванням періоду військової служби за контрактом з 29.08.2018 по 28.08.2021 та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua