Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/33593/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа №160/33593/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.У» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.У.» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №008140 від 03.09.2025 про застосування адміністративногосподарського штрафу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що постанову винесено внаслідок неправильного застосування норм законодавства в сфері габаритно-вагового контролю. Так, всупереч нормам п. 22.5 ПДР України, Відповідач дійшов висновку, що Позивачем допущено перевищення вагових норм під час перевезення вантажу згідно ТТН № 483273 від 31.07.2025, а саме: «перевезення вантажу - горох з перевищенням вагових параметрів на загальній масі, а саме: 40.100 т при допустимих 24.000 т». Проте такий висновок не відповідає фактичним обставинам, оскільки транспортний засіб Позивача здійснював рух по дорозі державного значення, за маршрутом з с. Гензерівка Київської області - м. Одеса, а тому допустиме навантаження транспортного засобу для таких доріг складає 40,00 тн.3.3. Позивач заперечує факт виїзду транспортного засобу, щодо якого проведено перевірку, на дорогу місцевого значення. Жодного дорожнього знаку або іншого інформаційного знаку, передбачених Правилами дорожнього руху, який би визначав або попереджав про виїзд на дорогу місцевого значення, на шляху руху транспортного засобу Позивача не було, відтак він вважається таким, що перебував на дорозі державного значення. Окрім того, Позивач не погоджується з обставинами проведення документального вагового контролю. Всупереч пункту 6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль проведено не у зоні габаритно-вагового контролю. Також, габаритно-ваговий контроль здійснюється у спосіб визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Проте, Відповідачем не проводилося визначення вказаних показників, а лише взято дані товарно - транспортної накладної, що не передбачено Порядком № 879. Така накладна є виключно внутрішнім господарським документом, яка підтверджує правовідносини з перевезення вантажу. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування зазначено, що перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритновагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007. Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено, що маса транспортного засобу з вантажем становить 40,1 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 67,08 %.

Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2025 о 18 год. 40 хв. на а/д О-101701 (Київська область, перед с. Соснова) посадовими особами Відповідача було проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF FTCF85 (н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом KUMLIN SKM-34 (н.3. НОМЕР_2 ), що належить ТОВ "Б.М.У.".

За результатами перевірки було складено Акт №OAP 029263 від 31.07.2025. В Акті зазначено, що позивач допустив порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: "перевезення вантажу, горох з перевищенням вагових параметрів, загальна маса 40 100 т при допустимій 24.000 т".

На підставі вказаного Акта, 03.09.2025 винесено Постанову № 008140 про застосування адміністративно-господарського штрафу. Цією Постановою на позивача накладено штраф у розмірі 51 000 гривень за порушення, передбачене абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Постанова разом із супровідним листом №78843/25/24-25 від 05.09.2025 направлена на електронну пошту позивача 10.09.2025.

Вважаючи потанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У ст.8 Закону України «Про автомобільні дороги» зазначено: «Автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. … Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні. До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення. До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об`єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району. Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.».

У п.22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених 10.10.2001 постановою Кабінету Міністрів України №1306 (надалі «Правила дорожнього руху»), зазначено: « 22.5. Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: …; б) фактичної маси: … Максимальне значення для автомобільних доріг … місцевого значення, тонн … 24 …».

За п.16 «Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», затвердженого 08.11.2006 постановою Кабінету Міністрів України №1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2025 за №141) (надалі «Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)»), матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Як зазначено у п.17 «Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України Про адміністративну процедуру. У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Згідно з п.19 «Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник: за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5; за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт (відповідальність за які не передбачена частиною першою статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт) виносить припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис) за формою згідно з додатком 6; за відсутності належного підтвердження порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт виносить постанову про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 7.

У ч.8 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації №83 від 18.02.2021 «Про затвердження переліків доріг загального користування місцевого значення Київської області» дорога О-101701 (Київська область, перед с. Соснова) належить до обласних доріг загального користування місцевого значення Київської області.

За матеріалами справи, позивач 31.07.2025 здійснював перевезення вантажу на а/д О-101701 (Київська область, перед с. Соснова) транспортним засобом повною масою 40,100 т при допустимій масі 24.000 т.

Іншого позивачем не доведено.

Посилання позивача на відсутність на автомобільній дорозі О-101701 дорожніх знаків, які б забороняли рух вантажному транспортному засобу або вказували на початок автомобільної дороги місцевого значення, не впливає на необхідність дотримання позивачем припису п.22.5 «Правил дорожнього руху» та не спростовує факту порушення позивачем припису п.22.5 «Правил дорожнього руху».

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №008140 від 03.09.2025 відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірною і не підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд доходить висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.У» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська