Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №140/7895/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7895/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сорока Ю.Ю.,

секретар судового засідання Кухтей В.Р.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача Ткачука О.В.

представника відповідача Панасюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2) про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1195/2109 від 04.03.2026 року, в частині, що стосується позивача, яким поновлено ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних.

Зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , що він не є військовозобов`язаним та виключений за станом здоров`я з військового обліку, відповідно до інформації, яка міститься в його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 11.05.2023 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно довідки військово-лікарської комісії №Пр.95 від 10.05.2023 року, ОСОБА_1 на підставі статті 30а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується п.14 тимчасового посвідчення в якому містяться відмітки про те, що 10.05.2023 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 37 п. 6 пп.3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

26.05.2026 року позивач з`ясував, що його поставлено на військовий облік « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а 08.06.2026 року, повторно оновивши та завантаживши сформований військово-обліковий документ в застосунку «Резерв+», позивач з`ясував, що вже перебуває на військовому обліку « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Позивачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено заяву від 08.06.2026 року у якій, окрім іншого, просив усунути недостовірні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів і внести до нього відповідну інформацію про його статус як невійськовозобов`язаного, виключеного з військового обліку у зв`язку з непридатністю до проходження військової служби.

Листом від 11.06.2026 року №3519 ІНФОРМАЦІЯ_6 надано відповідь на вказану заяву позивача в якій відповідач-2 зазначав, що підставою взяття ОСОБА_1 на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1195/2109 від 04.03.2026 року, а також результати проведеної перевірки щодо встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби.

Запропоновано позивачу пройти медичний огляд у ВЛК як військовозобов`язаному з метою визначення ступення придатності до військової служби в період дії воєнного стану згідно норм чинного законодавства.

Позивач вважає протиправним розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 березня 2026 року №1195/2109, а також дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення його на військовому обліку у статусі військовозобов`язаного, оскільки такі дії, на його переконання, суперечать відомостям про результати військово-лікарської комісії від 10 травня 2023 року та раніше оформленим військово-обліковим документам.

На обґрунтування своєї позиції позивач посилається на статтю 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку позивача, наведені конституційні положення зобов`язують суб`єктів владних повноважень дотримуватися встановленого законодавством порядку реалізації своїх повноважень, не виходити за їх межі та вчиняти дії виключно за наявності передбачених законом підстав. Відтак позивач вважає, що зміна його облікового статусу на «військовозобов`язаний» за наявності документально підтвердженого рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку потребує належного правового обґрунтування та відповідних законних підстав.

Зауважив, що на час виключення ОСОБА_1 з військового обліку, визначена Законом України Про військовий обов`язок і військову службу підстава для виключення позивача з військового обліку, а саме визнання його непридатним до військової служби ВЛК, була дотримана. Отже, процедура виключення ОСОБА_1 з військового обліку завершена у повній відповідності до чинного на той момент законодавства, і запис про виключення з військового обліку внесено у військово-обліковий документ правомірно.

З огляду на викладене позивач просить суд захистити його права та законні інтереси шляхом визнання протиправними оскаржуваного розпорядження та зобов`язання вчинити дії, необхідні для приведення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до його військово-облікових документів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_2 не погоджується з доводами позивача та вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, мотивуючи тим, що позивача взято на військовий облік як військовозобов`язаного з 04 травня 2026 року на підставі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 квітня 2026 року №1195/3564, виданого за результатами перевірки правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку осіб, визнаних непридатними до військової служби.

Згідно ВЛК від 10.05.2023 позивача визнано непридатним з виключенням з військового обліку, проте, законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених частиною першою статті 37 Закону №2232-XII , якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини шостої статті 37 Закону №2232-XII підстави для виключення з військового обліку.

З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_7 відзив на позовну заяву не подано.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив доводи відповдіача-2 у відзиві на позовну заяву та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначене у даній справі судове засідання на 12:00 год. 12 жовтня 2026 року. Також вказаною ухвалою суду витребувано від учасників справи додаткові письмові докази.

01 жовтня 2026 року на виконання вимог ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року представником позивача було подано письмові докази у справі.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав повністю.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Відповідач-2 в судове засідання повноважних представників не направили, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату проведення судового засідання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , що вбачається з наявних у матеріалах справи електронному застосунку «Резерв+».

Також з матеріалів справи вбачається, що довідкою військово-лікарської комісії №Пр.95 від 10.05.2023 року, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі статті 30а графи ІІ Розкладу хвороб, що також підтверджується п.14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 в якому містяться відмітки про те, що 10.05.2023 року позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 37 п. 6 пп.3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».(а.с.22-23)

Також у матеріалах справи наявні висновок лікаря (при ІНФОРМАЦІЯ_9 ) від 21.04.2023 року; картка медичного обстеження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 з результатами медичного обстеження спеціалістами, з підписами і діагнозами кожного з лікарів; акт дослідження стану здоров`я №573 від 11.04.2023 року; акт дослідження стану здоров`я №573/2 від квітня 2023 року; висновок лікаря від 02.05.2023 року, а також інші документи, що засвідчують стан здоров`я ОСОБА_1 .

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим в електронному застосунку «Резерв+» 12 грудня 2025 року, ОСОБА_1 мав статус «Виключено», категорію обліку «Не військовозобов`язаний», а підставою зняття або виключення з військового обліку зазначено «непридатні». У цьому документі також містяться відомості про постанову військово-лікарської комісії від 28 серпня 2023 року про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас із військово-облікового документа, сформованого 08 червня 2026 року в електронному застосунку «Резерв+», убачається, що обліковий статус позивача змінено на «Військовозобов`язаний», а категорію обліку зазначено як «військовозобов`язаний». При цьому підставу зняття або виключення з військового обліку не вказано. Разом із тим у документі збережено відомості про постанову військово-лікарської комісії від 10 травня 2023 року, згідно з якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У зв`язку зі зміною облікового статусу позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 08.06.2026 року (дата в заяві 08.05.2026 року), у якій просив усунути недостовірні, на його думку, відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Листом від 11.06.2026 року №3519 ІНФОРМАЦІЯ_6 надано відповідь на вказану заяву позивача в якій відповідач-2 зазначав, що підставою взяття ОСОБА_1 на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1195/2109 від 04.03.2026 року, а також результати проведеної перевірки щодо встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби.

Запропоновано позивачу пройти медичний огляд у ВЛК як військовозобов`язаному з метою визначення ступення придатності до військової служби в період дії воєнного стану згідно норм чинного законодавства.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 “Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації” в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини 1 статті 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XIІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” від 16.03.2016 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону №1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

При аналізі вказаних норм права суд виснує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 , як органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не вжито заходів щодо актуалізації персональних даних відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку по статті 30а графи ІІ Розкладу хвороб затверджених Наказом Міністерства оборони №402, про що зроблений запис у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

При цьому відповідачем не заперечується сама обставина наявності Довідки військово-лікарської комісії №Пр.95 від 10.05.2023 року якою ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що також підтверджується п.14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 в якому містяться відмітки про те, що 10.05.2023 року позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 37 п. 6 пп.3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».(а.с.22-23)

Також суд загострює увагу на тому, що у матеріалах справи наявні висновок лікаря (при ІНФОРМАЦІЯ_9 ) від 21.04.2023 року; картка медичного обстеження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 з результатами медичного обстеження спеціалістами, з підписами і діагнозами кожного з лікарів; акт дослідження стану здоров`я №573 від 11.04.2023 року; акт дослідження стану здоров`я №573/2 від квітня 2023 року; висновок лікаря від 2.05.2023 року, а також інші документи, що засвідчують стан здоров`я ОСОБА_1 .

Від так обставини викладені у Довідці військово-лікарської комісії №Пр.95 від 10.05.2023 року підтвердженні належними та допустимими доказами.

Згідно статті 58 Конституції України - Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідачами не наведено норм права, які б скасовували чи анульовували положення норм права, що діяли та визначали правові аспекти визначення придатності/непридатності до військової служби станом на 10.05.2023 року.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 у 2023 році непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач є виключеним з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах.

За правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.

Враховуючи наведені положення суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає виключенню з військового обліку відповідно з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, електронних систем “Оберіг” та “Резерв+”.

Натомість матеріали справи не містять доказів внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідної інформації, за результатами розгляду заяви.

Враховуючи наведені положення суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , що він не є військовозобов`язаним та виключений за станом здоров`я з військового обліку, відповідно до інформації, яка міститься в його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 11.05.2023 р.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_10 №1195/2109 від 04.03.2026, суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Позивач у позовній заяві вказує розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_10 №1195/2109 від 04.03.2026, проте, як вбачається з облікової картки ОСОБА_1 та відзиву на позовну заяву, підставою для взяття позивача на військовий облік 04.05.2026 року слугувало Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_11 №1195/3564 від 09.04.2026 року.

Поряд з тим Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_11 №1195/3564 від 09.04.2026 року запропоновано начальникам Районних центрів комплектування і соціальної підтримки та начальникам відділів таких ТЦК та СП – здійснити аналіз осіб за списками, які додаються до цього розпорядження, та вжити заходів щодо поновлення на військовому обліку та подальшого направлення на проходження медичного огляду громадян, виключених як непридатні без достатніх підстав.

Отже, вказане розпорядження є організаційно-розпорядчим документом, який передбачає та визначає організаційні вказівки та рекомендації начальникам Районних центрів комплектування і соціальної підтримки та начальникам відділів таких ТЦК та СП, а отже дія вказаного розпорядження спрямована виключно на Районні центри комплектування і соціальної підтримки і не створює для позивача будь-яких юридичних наслідків.

Вказане розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_10 не є актом індивідуальної дії щодо позивача, а відтак не створює для ОСОБА_1 будь-яких наслідків.

В даному випадку негативні наслідки для позивача настали внаслідок дій саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , які діяли як самостійний суб`єкт владних повноважень.

Наведене свідчить про відсутність порушення ІНФОРМАЦІЯ_12 прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом.

Застосовуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду до обставин даної справи, суд зазначає, що позивачем не вказано, які саме індивідуально виражені права чи інтереси позивача порушено оскаржуваним розпорядженням відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.

Крім того, відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., отже, з урахуванням положень частини 3 ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 246, 250, 262, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , що він не є військовозобов`язаним та виключений за станом здоров`я з військового обліку, відповідно до інформації, яка міститься в його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 11.05.2023 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_7 : ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2026 року.