Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №140/10088/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №140/10088/26

Суддя: Стецик Назар Васильович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10088/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області «Про відмову у призначенні пенсії» №262540022953 від 22.07.2026, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на роботах, що відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 24.08.2010 по 02.02.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та період роботи з 01.04.2021 по 08.06.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ-10 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області призначити ОСОБА_1 , починаючи з 13.04.2026, пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.01.1991 №1788-ХП, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 12.04.2026 вона досягла 50-річного віку, має загальний страховий стаж понад 31 рік та пільговий стаж за Списком №2 понад 10 років.

13.07.2026 вона звернулася із заявою про призначення пільгової пенсії за віком. Однак рішенням відповідача №262540022953 від 22.07.2026 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням 55-річного віку (відповідно до ст. 114 Закону № 1058-IV) та відсутністю пільгового стажу, оскільки надані накази про атестацію робочих місць відповідач визнав неналежними.

Позивачка зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі №1-р/2020 та зразкової справи Верховного Суду №360/3611/20 особам, які досягли 50 років та мають понад 10 років пільгового стажу за Списком №2, пенсія призначається за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Наявність пільгового стажу повністю підтверджується довідкою ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 23.06.2026 №308 та трудовою книжкою.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що призначення пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 якого право на пільгову пенсію за Списком №2 виникає лише після досягнення 55 років. Оскільки позивачці виповнилося 50 років, вона не досягла необхідного віку.

Також відповідач вказує, що періоди роботи позивачки на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» не враховано до пільгового стажу, оскільки надані копії наказів №231/04, №26 та №50 видані про затвердження переліку професій, а не як розпорядчі документи про результати атестації робочих місць.

На основі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянки України серії НОМЕР_1 (а.с.13-15).

У період з 24.08.2010 по 02.02.2021 (10 років 5 місяців 10 днів) та з 01.04.2021 по 08.06.2021 (2 місяці 8 днів) позивачка працювала в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на посаді гірника поверхні, що підтверджується уточнюючою довідкою про підтвердження наявного трудового стажу від 23.06.2026 №308, виданою ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (а.с.18).

13.07.2026 позивачка звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №262540022953 від 22.07.2026 позивачці відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням 55 років та незарахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу через неналежне оформлення наказів про атестацію робочих місць (а.с.16).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Щодо підтвердження пільгового стажу та оцінки матеріалів атестації робочих місць

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV та статті 13 Закону №1788-XII необхідною умовою для призначення пільгової пенсії є наявність відповідного стажу роботи у шкідливих і важких умовах праці та підтвердження цих умов результатами атестації робочих місць.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі також - Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналогічні приписи містить Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 83 (далі — Порядок №383).

На підтвердження наявності пільгового стажу позивачка надала відповідачу довідку ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 23.06.2026 №308, видану за формою Додатка 5 до Порядку №637.

Так, зі змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на посаді гірника поверхні в періоди:

з 24.08.2010 по 02.02.2021 (пільговий стаж 10 років 05 місяців 10 днів);

з 01.04.2021 по 08.06.2021 (пільговий стаж 00 років 02 місяці 08 днів).

Професія «гірники поверхні» віднесена до Списку №2 (Розділ 1 «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні», підрозділ 1.1а-3б Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36, та Розділ 1 Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 №461).

Обґрунтовуючи відмову в зарахуванні зазначених періодів до пільгового стажу, відповідач у відзиві та спірному рішенні вказав, що додані копії наказів №35/1 від 16.01.2006, №231/1ок від 15.01.2011, №26 від 26.03.2016 та №50 від 23.03.2021 є наказами «Про затвердження переліку професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням», тобто видані з метою проведення атестації, а не за її результатами.

Суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на наступне.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі — Порядок №442).

Згідно з пунктами 4 та 6 Порядку №442 та пунктами 6.7, 6.8 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці України від 01.09.1992 №41, за результатами атестації складається перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації (у тому числі пільгове пенсійне забезпечення), який затверджується підсумковим наказом по підприємству.

Законодавство України не встановлює єдиної обов`язкової (уніфікованої) типової форми наказу, яким затверджуються результати атестації робочих місць. Роботодавець оформлює такий наказ за загальними правилами діловодства. Якщо у назві чи тексті наказу вжито формулювання «Про затвердження переліку робітничих професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням», однак цей документ затверджує список робочих місць за наслідками проведеної комісією роботи, такий наказ за своєю юридичною сутністю є підсумковим розпорядчим актом, що підтверджує проведення атестації.

Суд підкреслює, що надання органу Пенсійного фонду України належним чином оформленої уточнюючої довідки підприємства, яка відповідає вимогам Порядку №637 і містить посилання на первинні документи та накази про атестацію, є достатньою підставою для зарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2.

Крім того, за приписами Порядку №442 обов`язок зі своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць покладається на керівника підприємства. Працівник, який зайнятий на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, не повинен відповідати за порядок оформлення внутрішніх кадрових документів роботодавцем чи за повноту збереження архівних матеріалів. Недоліки в оформленні наказів підприємства не можуть бути підставою для обмеження конституційного права особи на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Більше того, відповідно до пунктів 3.2, 4.7 Порядку №22-1 та Положення про головні управління Пенсійного фонду України, у разі виникнення сумнівів щодо змісту наданих документів чи обґрунтованості їх видачі, орган Пенсійного фонду наділений повноваженнями та зобов`язаний самостійно витребувати необхідні відомості або провести виїзну перевірку підприємства, а не перекладати цей тягар на громадянина шляхом формальної відмови у призначенні пенсії.

Отже, ненадання відповідачами належної оцінки уточнюючій довідці ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 23.06.2026 №308 та безпідставне незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 24.08.2010 по 02.02.2021 та з 01.04.2021 по 08.06.2021 тривалістю 10 років 7 місяців 18 днів є протиправним.

Щодо висновків відповідача про вік з якого в особи виникає право на пільгову пенсію за Списком №2.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон №1058-IV).

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон №2148-VIII, що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20, виснувала:

«У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.».

У цьому рішенні судом вказано на те, що воно є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій територіального органу Пенсійного фонду України щодо вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, та наведено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, а саме:

а) позивачем є особа, яка:

- звернулась до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону №1788-ХІІ;

- на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;

- набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону №1788-ХІІ;

б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.

Згідно з рішенням у зразковій справі до категорії осіб, на яких поширюється дія Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону №1788-ХІІ після 23.01.2020 (набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020), належать особи, які працювали до 01.04.2015, були зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений статтею 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.04.2015, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії.

Вирішуючи питання щодо того, норми якого саме Закону - №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII чи №1058-ІV в редакції Закону №2148-VIII підлягають застосуванню у спірній ситуації, суд зважає на вищенаведені приписи пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, якою чітко визначено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

Визначальним у цьому випадку є з`ясування обставин щодо того, чи працювала особа, яка звертається із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на посадах, визначених у нормах статті 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII, саме до 01.04.2015 і у разі якщо так, то при вирішенні питання про призначенні такій особі пільгової пенсії слід керуватися саме статтею 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

Верховний Суд, вирішуючи спір з подібним предметом спору (постанова від 16.06.2025 у справі №200/4104/24), зазначив, що, якщо особа, яка звертається з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювала на посадах, передбачених Списком №2, до 01.04.2015, то підлягають застосуванню норми статті 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII. Однак, якщо особа набула пільговий стаж за Списком №2 після 01.04.2015, то при призначенні такій особі пенсії необхідно керуватися нормами статті 114 Закону №1058-ІV в редакції Закону №2148-VIII.

Таким чином, застосування статті 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII можливе щодо осіб, які до 01.04.2015 не лише працювали на відповідних посадах, а й набули необхідний пільговий стаж за Списком №2.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2026 у справі №380/1208/25.

У згадуваній справі №380/1208/25 Верховний Суд встановив, що сукупний пільговий стаж позивачки становив 14 років 11 місяців 2 дні, однак до 01.04.2015 нею було набуто лише 5 років 5 місяців 4 дні такого стажу. Верховний Суд визнав цей стаж недостатнім для призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін до Закону №213-VIII та погодився з відмовою в задоволенні позову

Наведений правовий висновок є застосовним до спірних правовідносин у цій справі, оскільки позивач також розпочала роботу за Списком №2 до 01.04.2015, однак необхідних 10 років пільгового стажу на цю дату не набула.

Як встановлено судом та підтверджується відомостями довідки ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 23.06.2026 №308, у період з 24.08.2010 по 02.02.2021 та з 01.04.2021 по 08.06.2021 ОСОБА_1 працювала в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на посаді гірника поверхні.

Суд погоджується, що загальний пільговий стаж позивачки за Списком №2 на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії становив більше 10 років, проте станом на 01.04.2015 такий стаж позивачки становив лише 4 роки 7 місяців 9 днів.

За таких обставин сам факт роботи на роботах за Списком №2 до 01.04.2015 не є достатнім для застосування до неї пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін до Закону №213-VIII.

Необхідна для такого застосування умова не менше 10 років роботи за Списком №2 станом на 01.04.2015 відсутня.

У зв`язку з тим, що необхідний пільговий стаж за Списком №2 ОСОБА_1 набула після 01.04.2015, її право на пенсію підлягає визначенню за правилами пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

При цьому, Закон №2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-IV, зокрема, статті 114, на предмет конституційності не перевірявся.

Отже, передбачена законом сукупність умов, необхідних для виникнення у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах станом на дату звернення, була відсутня саме через недосягнення встановленого пенсійного віку.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, ??розсудливо та пропорційно.

Оцінивши спірне рішення за наведеними критеріями, суд дійшов висновку, що відмова у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням пенсійного віку відповідає чинному правовому регулюванню та узгоджується з актуальними висновками Верховного Суду щодо застосування статті 13 Закону №1788-XII та статті 114 Закону №1058-IV у подібних правовідносинах.

Разом з тим протиправними є висновки відповідача в оскаржуваному рішенні про незарахування до пільгового стажу позивачки періодів її роботи з 24.08.2010 по 02.02.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та періоду з 01.04.2021 по 08.06.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ-10 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області №262540022953 від 22.07.2026 в частині незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 на роботах, що відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 24.08.2010 по 02.02.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та період роботи з 01.04.2021 по 08.06.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ-10 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до пільгового стажу позивачки, та відмови у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до частини 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області слід стягнути 532,48 грн судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №262540022953 від 22.07.2026 в частині незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу на роботах, що відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи з 24.08.2010 по 02.02.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та періоду роботи з 01.04.2021 по 08.06.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ-10 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на роботах, що відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період її роботи з 24.08.2010 по 02.02.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та період роботи з 01.04.2021 по 08.06.2021 на посаді гірника поверхні дільниці ШТ-10 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 19 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Н. В. Стецик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua