Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №214/4858/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4858/26

2/214/4670/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Малаховської І.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Постригай А.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №214/4858/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правову допомогу,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правову допомогу.

Просила суд стягнути з відповідача на свою користт витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн та судові витрати пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позову зазначила, що 05 листопада 2025 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області прийнято постанову, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП та за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідач ОСОБА_2 через свого представника, адвоката Лєгостаєву Д.В. звернулася з апеляційною скаргою на зазначену постанову до Дніпровського апеляційного суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 – адвоката Лєгостаєвої Д.В. залишено без задоволення. Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року залишено без змін.

Вказує, що 13 лютого 2026 року позивач звернулася за правовою допомогою до адвоката Дербіна Д.О. з приводу представлення її інтересів в Дніпровському апеляційному суду по справі №211/9112/25.

24 лютого 2026 року, на виконання умов договору про надання правової допомоги б/н від 13 лютого 2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Дербіним Д.О. підписано акт наданих послуг правової (правничої) допомоги, відповідно якому сума наданих адвокатом послуг складає 10 000,00 грн.

24 лютого 2026 року позивачу надано детальний опис наданих послуг, зокрема по справі №211/9112/25, а саме: усна консультація, щодо правових питань по справі, ознайомлення з матеріалами справи в Дніпровському апеляційному суді, погодження правової позиції з клієнтом, правовий аналіз судової практики щодо предмету спору, складення та подання заперечення на апеляційну скаргу по справі, прийняття участі 23.02.2026 в судовому засіданні в Дніпровському апеляційному суду.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Лєгостаєвої Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн та стягнути є ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

У відзиві на позов зазначено, що відповідач ОСОБА_2 та її представник, адвокат Лєгостаєва Д.В. із позовними вимогами ОСОБА_1 не згодні, вважають їх такими, що суперечать нормам діючого законодавства, а тому не підлягають задоволенню з огляду на наступне. По-перше, в лютому 2026 року Дніпровським апеляційним судом дійсно розглядалась справа 211/9112/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 стосовно протоколу складеного відносно ОСОБА_1 про скоєння нею адміністративних правопорушень відповідальність за які передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП. Інтереси ОСОБА_1 в апеляційній інстанції представляв адвокат Дербіне Д.О. Справа №211/9112/25 в Дніпровському апеляційному суді в лютому 2026 року розглядалась за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому ОСОБА_1 просить суд стягнути витрати на правову допомогу за правилами Цивільного процесуального кодексу України в той час, як вона понесла в апеляційній інстанції витрати на правову допомогу при розгляді справи за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Представник відповідача звертаю увагу суду, на ту обставину, що витрати на правову допомогу у справах про адміністративні правопорушення за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) не стягуються, оскільки цей кодекс не містить положень про розподіл судових витрат. Той факт, що правила КУпАП не містять положень про розподіл судових витрат між сторонами унеможливлює стягнення із ОСОБА_2 витрат ОСОБА_1 понесені нею на правову допомогу під час апеляційного розгляду справи № 211/9112/25 стосовно протоколу складеного відносно ОСОБА_1 про скоєння нею адміністративних правопорушень відповідальність за які передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в своєму позові посилається на норми ст. ст.137, 270 ЦПК України, як на правову підставу своїх позовних вимог, щодо стягнення із ОСОБА_2 витрат на правову допомогу, які понесла позивач під час розгляду в справи №211/9112/25 про скоєння нею адміністративних правопорушень відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП. При цьому позивач повністю ігнорує приписи ст.1 ЦПК України, якою визначено призначення Цивільного процесуального кодексу України. Так, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Представник відповідача вказує на те, що позивач намагається спотворити приписи ст.270 ЦПК України, якими визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. В даному випадку Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ніколи не ухвалював рішення у справі №211/9112/25, а значить він не має і не може мати жодних підстав для ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №211/9112/25.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року у справі №211/9112/25 (провадження 33/803/268/26) встановлені наступні обставини: відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №864657 від 06.08.2025, 15.07.2025 року приблизно о 20:20, знаходячись в парку «Щастя» по вул. Незалежності України в м. Кривий Ріг, гр. ОСОБА_1 , вчинила відносно своєї колишньої невістки гр. ОСОБА_2 , насильство психологічного характеру, які полягали в ображанні нецензурною лайкою, чим порушила вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч.1ст.173-2 КУпАП. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №864656 від 06.08.2025, 15.07.2025 року близько 20 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в парку «Щастя» по вул. Незалежності України в м. Кривий Ріг в присутності онука ОСОБА_3 , 2016р.н., вчинила відносно своєї колишньої невістки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме вчинила сварку в ході якої ображала останню нецензурною лайкою, чим порушила вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч.2ст.173-2 КУпАП.

Постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАПта за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Лєгостаєва Д.В. оскаржила постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку та 23 лютого 2026 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційна скарга була залишена без задоволення, а оскаржувана постанова Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року без змін.

Позивач до позовної заяви надала заперечення на апеляційну скаргу по адміністративній справі №211/9112/25, які були направлені адвокатом Дербіним Д.О. через підсистему «Електронний суд» на адресу Дніпровського апеляційного суду (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.02.2026).

Також на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано: копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року; Акт наданих послуг правової (правничої) допомоги від 24 лютого 2026 року між адвокатом Дербіним Д.О. та ОСОБА_1 , відповідно якому сума наданих послуг в Дніпровському апеляційному суді складає 10 000,00 грн; Детальний опис наданих послуг до Акту б/н 24.02.2026 (а.с.22,23).

Так, відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, статтею 283 КУпАП передбачено вичерпний перелік відомостей, які повинна містити постанова по справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, ні положеннями ст.283 КУпАП, ні іншими нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат пов`язаних з правничою допомогою захисника.

Крім того, нормами КУпАП, які регулюють дані правовідносини, не передбачено розподілу та стягнення судових витрат, окрім стягнення з особи встановленого законом розміру судового збору у випадку накладення адміністративного стягнення (ст.40-1 КУпАП).

Позивач ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги щодо компенсації витрат пов`язаних з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції під час перегляду справи про адміністративні правопорушення №211/9112/25, посилається на норми статей ЦПК України.

У КУпАП відсутнє посилання на можливість при розгляді справи про адміністративне правопорушення та при її вирішенні застосувати аналогію закону чи права, як це прямо передбачено в ЦПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки нормами КУпАП не передбачено стягнення витрат на правову допомогу під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, підстави для застосування аналогії закону відсутні, позаяк норми ЦПК України не співвідносяться із нормами КУпАП з огляду на їх завдання та призначення. В зв`язку з викладеним, позовна заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Представником відповідачем ОСОБА_2 – адвокатом Лєгостаєвою Д.В. у відзиві на позов було заявлено вимогу про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження заявлених вимог представником відповідача Лєгостаєвою Д.В. 22 вересня 2026 року суду надано наступні докази: Договір про надання правової допомоги №02/07-25 від 02 липня 2025 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Лєгостаєвою Д.В., Додаткову угоду №3 від 12 серпня 2026 до Договору про надання правової допомоги №02/07-25; Акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 21 вересня 2026 року; Квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 12 серпня 2026 про прийняття від Дєєвої Н.П. за участь в суді першої інстанції у справі №214/4858/26 – 7 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст.ст.15, 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись уразі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Представником відповідача суду надано докази направлення позивачу відзиву на позов, проте позивач своїм правом подачі заперечень щодо заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу не скористалася, свою позицію не висловила, тому суд, керуючись наведеними вище нормами процесуального права, враховуючи об`єм та складність справи, яка не є складною, беручи до уваги надані адвокатом послуги: вивчення позовної заяви та матеріалів справи; складення відзиву на позов; підготовку заяву про стягнення (розподіл) судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, вважає за необхідне вимоги відповідача задовольнити, стягнувши з позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правову допомогу залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення виготовлено 19 жовтня 2026 року.

Суддя: І.Б. Малаховська