Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №179/1590/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1590/26

2/179/1390/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач посилається на те, що 02.08.2025 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто згоди про придбання у них домоволодіння та присадибної земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 . Ціна домоволодіння була обумовлена в розмірі 105 000 грн. Після чого між ними було досягнуто домовленості, що ОСОБА_1 віддає кошти за вказане нерухоме майно, а відповідач зі свого боку зобов`язався, що після сплати суми посвідчать нотаріально договір купівлі-продажу протягом трьох місяців.

Після отримання грошей, відповідач ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 ключі від будинку, у зв`язку із чим ОСОБА_1 безперешкодно користуєся ним.

Договір купівлі-продажу належним чином не посвідчено, оскільки власник житлового будинку ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем житлового будинку за заповітом є відповідач ОСОБА_2 .

Відповідач до цього часу не отримав свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, у зв`язку з чим неможливе посвідчення відповідного договору купівлі-продажу домоволодіння.

Тому виникла необхідність звернення до суду. Заходи досудового врегулювання неможливі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно Свідоцтва на право власності на житловий будинок (домоволодіння), виданого на підставі розпорядження №209/2 виконкому Магдалинівської районної ради від 19.07.1990 року, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 . (а. с. 8).

Згідно Державного акту зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за МД №2322, земельна ділянка площею 0,85 га за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (а.с.12)

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.13)

На ухвалу про витребування доказів Магдалинівська державна нотаріальна контора надала належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 №404/2008. Згідно матеріалів даної спадкової справи встановлено, що ОСОБА_3 залишив заповіт від 25.01.2002 року зареєстрованого в реєстрі за №2 виконкомом Перштравенської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів усе своє майно ОСОБА_2 . (а.с.27)

Станом на дату смерті ОСОБА_3 мав склад сім`ї: ОСОБА_4 – дружина, ОСОБА_2 – син.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.33)

У зв`язку із чим судом встановлено, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до розписки ОСОБА_2 02.08.2025 року отримав від ОСОБА_1 кошти у сумі 105 000 гривень в рахунок продажу домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Виходячи з матеріалів справи, обставини, які склалися, свідчать про наявність укладення договору купівлі-продажу між сторонами. Об`єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач і відповідач, як сторони правочину домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правочин, який укладено між сторонами у справі вважається таким, що вчинений правомірно, тому є законні підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: А - житловий будинок загальною площею 40,4 кв. м., житловою - 20,7 кв. м.; Б – літня кухня; В, Д, Г– сарай; З, Е, Ж – гараж; И – вбиральня;

- земельну ділянку площею 0.85 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку 0.25 га, ведення особистого підсобного господарства 0.60 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 09 липня 1997 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук