Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №211/1063/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1063/26

Провадження № 2/211/2913/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Мариненко Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

адвокат Романенко Олена Сергіївна від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач з 08 листопада 2002 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбних відносин неповнолітніх та малолітніх дітей не мають. Спільне життя позивача з відповідачем не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, на цьому підґрунті зникло взаєморозуміння та взаємоповага, почуття любові один до одного. З 03 лютого 2025 року вони не проживають разом та з цього часу спільне господарство не ведуть. Позивач переконана, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, відновлювати шлюбно-сімейні правовідносини та ведення спільного господарства ані вона, ані відповідач наміру не мають, тому представник позивача просить розірвати шлюб.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 жовтня 2026 року вирішено провести заочний розгляд справи.

У судове засідання сторони не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.

Ураховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (стаття 51 Конституції України).

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 08 листопада 2002 року, про що Інгулецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено відповідний актовий запис за № 167 (а.с. 9 – копія свідоцтва про шлюб).

Відповідно до положень статей 105, 110, 112 СК України, якщо суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини неможливо, він приймає рішення про розірвання шлюбу.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Шлюбні відносини між сторонами припинені, тому аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя не веде спільного господарства, мають окремий бюджет, сім`я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків вважають неможливим, тому з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити позов про розірвання шлюбу. Суд наголошує, що при ухваленні рішення він виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім"ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалася цим правом та звернулася з даним позовом до суду, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач по справі не має намір зберігати шлюб. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, вважає за необхідне залишити позивачу прізвище ОСОБА_3 .

Щодо вимоги про стягнення судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 08 листопада 2002 року Інгулецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 167 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування судових витрат судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне текст судового рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя С. О. Рагозіна