Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №725/324/26 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №725/324/26

Суддя: Перепелюк І. Б.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Чернівці справа № 725/324/26

провадження №22-ц/822/1420/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія « УСГ» на рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 11 травня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія « УСГ» про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування матеріальної шкоди.

Позов обґрунтовано наступним. 04 червня 2024 року відбулась ДТП, за якої ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mercedes» державний номерний знак НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг вул. Буковинської та вул. Кармелюка в м. Чернівці при виїзді із другорядної дороги на головну, не надала дорогу автомобілю марки “Renault” державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зустріч по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.

Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 09.07.2024 року по справі №725/5228/24 ОСОБА_2 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено порушення нею вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Власником транспортного засобу “Renault” державний номерний знак НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію є позивач ОСОБА_1 .

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mercedes» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 станом на дату ДТП відповідно до страхового полісу №ЕР-219279731 була застрахована в ПАТ “Страхова компанія “УСГ”, позивачка звернулась до ПАТ “Страхова компанія “УСГ” з повідомленням про настання ДТП та заявою про страхове відшкодування.

10 червня 2024 року аварійним комісаром ОСОБА_3 (за дорученням ПАТ “СК “УСГ”) проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 . Оцінювачем ОСОБА_4 складено Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіціенту фізичного зносу, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Renault в результаті його пошкодження при ДТП складає 62768,93 грн.

Позивач не погоджувалася з вищезгаданим звітом та ціною вартості відновлювального ремонту встановленого у звіті оцінювача, як такою що є суттєво заниженою, також довірена особа позивачки відмовлявся від підпису у акті огляду транспортного засобу від 10.06.2024.

Представник позивача звернувся до судового експерта Павлишина Я.Д. про проведення судової автотоварознавчої експертизи про вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault» без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

10 червня 2023 року судовим експертом Павлишином Я.Д. здійснено огляд пошкодженого автомобіля позивача (безпосередньо в присутності представника ПАТ “СК “УСГ” автокомісара ОСОБА_3 ).

За наслідками проведення судової автотоварознавчої експертизи судовим експертом Павлишином Я.Д. складено Висновок експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 про вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault» без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Згідно даного Висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Megane» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 04.06.2024р., з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 106 873 (сто шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 34 коп.

Представник позивачки звернувся до відповідача та надав копію Висновку експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу встановленої висновком судової експертизи 106 873,34 грн., що в межах ліміту страхового відшкодування). Проте, відповідач ПАТ “Страхова компанія “УСГ” визнала вказану ДТП страховим випадком і 15.08.2024 року частково виплатило страхове відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 57622,42 грн.

Позивач вважає, що відповідачем не у повній мірі здійснено страхову виплату у розмірі 49 250,92 грн. (106 873,34грн. – 57 622,42 грн. = 49 250,92грн.).

Просила стягнути з відповідача страхову виплату завдану внаслідок ДТП у розмірі 49 250,92 грн., а також понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 11 травня 2026 року позовні вимоги - задоволено.

Стягнуто з ПАТ “Страхова компанія “УСГ” на користь ОСОБА_1 страхову виплату внаслідок ДТП у розмірі 49 250,92 грн., судовий збір у розмірі 1331,20 грн., витрати за проведення експертизи у розмірі 9500,00грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 15600,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ПАТ “Страхова компанія “УСГ” просить рішення Чернівецького районного суду м. Чернівців від 11 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ПАТ «СК «УСГ» відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ПАТ “Страхова компанія “УСГ” ПАТ «СК «УСГ» не погоджується з рішенням суду, вважаючи, що рішення суду є незаконними і необґрунтованими, ухвалено за неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, а обставини які суд вважав встановленими є неправильними. Більш того, судом було неправильно досліджено та оцінено докази, а висновки, що викладені у рішенні суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає, що згідно Звіту про визначення вартості відновлювального ремонту № 165036 від 10.08.2024 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault Megane», д.р.н. НОМЕР_2 складає 62 768,93 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (з яких 5 146,51 грн. ПДВ).

15.08.2024 р. ПАТ «СК «УСГ» ПАТ «СК «УСГ» було складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт № ОСЦВ-000000000003531 та виплатило Позивачу 57 622,42 грн.

У висновку № 33-06-24 від 12.06.2024 р. експерт неправильно визначає ринкову вартість транспортного засобу, що в подальшому призводить до неправильного визначення вартості матеріального збитку. Також, у висновку експерт ставить в ремонт та заміну деталі, однак експерт не надає Фото підтвердження них пошкоджень (відсутня Фототаблиця). В той час, як відповідно до п. 4.4. р. 4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року, у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. Крім того, у своєму висновку, експерт не вірно застосовує прайс на запчастини, оскільки взято прайс на 14.10.2024 р. (ремонтна калькуляція станом на 14.10.2024 р.), в той час, як подія мала місце 19.09.2024 р.. Таким чином, ціни на запчастини було взято експертом не на момент події, а пізніше, шо збільшило їх вартість.

Однак, згідно Національного стандарту № 1 ціни на запчастини можуть бути взяті лише на дату до ДТП (дату ДТП).

Вважають висновок експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 р. є недостовірним, необґрунтований, незаконний та складений з порушення методології та нормативно-правових актів, які регулюють оціночну діяльність.

Щодо безпідставності, незаконності і необґрунтованості стягнення з ПАТ «СК «УСГ» витрат на проведення експертизи в розмірі 9 500 грн.

Позивач взагалі не набув правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру збитків, а провести експертизу це вибір позивача та його особисті витрати.

ПАТ «СК «УСГ» вважає, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 15 600,00 грн. є значно завищеною.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу ПАТ “Страхова компанія “УСГ” в якому просить апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «УСГ» залишити без задоволення, а рішення без змін. Стягнути з ПАТ “СК “УСГ на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 900,00 грн.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 09.07.2024 у справі №725/5228/24, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу. Дана постанова набрала законної сили 22.07.2024.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 допустила порушення п.16. 11 ПДР України, що призвело до завдання механічних пошкоджень 04.06.2024 транспортному засобу марки «Renault Megane» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки «Renault Megane» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована на підставі чинного на дату ДТП полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду завдану майну особи складає 160 000,00 грн.

06.06.2024 представник позивача ОСОБА_6 звернувся до відповідача із повідомленням про настання події, а потім 10.06.2026 із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідач на виконання п. 34.1 ст. 34 Закону України розпочало вивчення події, що має ознаки страхового випадку, з метою отримання додаткових відомостей та відкрито страхову справу.

10 червня 2024 року аварійним комісаром ОСОБА_3 (за дорученням ПАТ “СК “УСГ”) проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 , за наслідком якого було складено Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, за яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Renault» в результаті його пошкодження при ДТП складає: 62768,93 грн.

Згідно проведеного розрахунку суми страхового відшкодування позивачу сплачено 57622,42 грн.

Не визнаючи суму нарахованого страхового відшкодування, позивач звернувся до незалежного судового експерта. За наслідками проведення судової автотоварознавчої експертизи судовим експертом Павлишином Я.Д. було складено Висновок експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 про вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault» без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, та складає 106 873 (сто шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 34 коп.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа є малозначною, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третяї статті 12 ЦПК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування».

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону № 85/96-ВР.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону № 85/96-ВР в Україні одним із видів обов`язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IV).

01 січня 2025 року введено в дію Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-ІХ ( Закон № 3720-ІХ).

Відповідно до пункту 6 розділу VI Закону № 3720-ІХ договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Оскільки договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-219279731 укладено 12 лютого 2024 року, то спірні правовідносини у даній справі регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV ( Закон № 1961-IV).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 28, статті 29 Закону №1961-IV, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону № 1961-IV, можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки).

Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини третьої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини 2 статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу (постанова Верховного Суду №757/54513/16 від 02 лютого 2022 року).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що власником транспортного засобу “Renault” державний номерний знак НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію є ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 04 червня 2024 року, автомобіль зазнав механічних ушкоджень.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09.07.2024 у справі №725/5228/24, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу. Дана постанова набрала законної сили 22.07.2024.

Отже, наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Відповідно до полісу ЕР-219279731, укладеного 12 лютого 2024 року, ОСОБА_2 застрахувала цивільно-правову відповідальність по забезпеченому транспортному засобу марки «Mercedes» державний номерний знак НОМЕР_1 . Сума страхового відшкодування складає 160 000 грн. за шкоду, завдану майну потерпілого.

06.06.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із повідомленням про настання події, та 10.06.2026 із заявою про виплату страхового відшкодування.

10 червня 2024 року аварійним комісаром ОСОБА_3 (за дорученням ПАТ “СК “УСГ”) проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 . Оцінювачем ОСОБА_4 складено Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіціенту фізичного зносу, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Renault» в результаті його пошкодження при ДТП складає 62768,93 грн.

Позивач звернувся до судового експерта Павлишина Я.Д. із заявою про проведення судової автотоварознавчої експертизи про вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault» без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

10 червня 2023 року судовим експертом ОСОБА_7 здійснено огляд пошкодженого автомобіля Позивача (безпосередньо в присутності представника ПАТ “СК “УСГ” автокомісара ОСОБА_3 ).

Відповідно до висновоку експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 про вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault» без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Згідно даного Висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Megane» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 04.06.2024р., з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 106 873 (сто шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 34 коп.

ПАТ “Страхова компанія “УСГ” визнала вказану ДТП страховим випадком і 15.08.2024 року частково виплатило страхове відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 57622,42 грн.

Суд першої інстанції, визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню, взяв до уваги висновок, здійснений судовим експертом, згідно якого вартість матеріального збитку становить 106873,34 грн.

Відповідач ПАТ “Страхова компанія “УСГ” не спростував заявлений розмір збитку, не заявляв клопотань про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи з метою з`ясування вартості відновлювального ремонту автомобіля та розміру матеріального збитку.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не спростовано належними доказами розмір завданих збитків.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріальний збиток склав 106 873, 34 грн., проте ПАТ «СК «УСГ» відшкодувало позивачу лише 57 622,42 грн., а тому з ПАТ «СК «УСГ» на користь позивачки підлягає стягненню невиплачена сума страхового відшкодування у розмірі 49 250,92грн., у межах страхового ліміту за полісом ЕР-219279731 від 12.02. 2024 року.

Доводи апелянта перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача в суді першої інстанції надано суду: договір про надання правової допомоги від 26.08.2024 року, укладений між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «Василатій і партнери» та ОСОБА_1 , ордер СЕ №1130023 від 13 січня 2026 року, акт №1 про надання юридичної допомоги від 17.04.2026 року, згідно яких вартість правових (юридичних) послуг становить 15 600 грн.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині стягненні судових витрат, колегія суддів виходить із того, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Колегія суддів наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу ( постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

З урахуванням конкретних обставин даної справи, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, врахувавши характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру до ціни позову та до предмету спору, колегія суддів вважає, що зазначений позивачем та стягнутий судом першої інстанції розмір витрат є надто завищений та його слід зменшити до 5000грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 5900 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

На підтвердження цих витрат позивачка подала акт №2 виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 26.08.2024 року.

Відповідно до акту адвокатом здійснено підготовку тексту відзиву на апеляційну скаргу, усна консультація з аналізом документів та погодження з Клієнтом тексту відзиву на апеляційну скаргу. Загальна тривалість наданої правничої допомоги становила 5 години, а їх вартість - 5900 грн.

Разом із тим правова позиція позивача та фактичні обставини спору були сформовані під час розгляду справи у суді першої інстанції, апеляційний перегляд здійснювався без повідомлення учасників справи, а наданий відзив є аналогічний позову.

Враховуючи, що справи зазначеної категорії є справами невеликої складності, враховуючи обсяг виконаних робіт, витрачений адвокатом час, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2000грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу за апеляційний розгляд справи.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції, в частині визначення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, порушені норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для зміни рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «УСГ» задовольнити частково.

Рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 11 травня 2026 року в частині стягненні витрат на правничу допомогу - змінити.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу понесені в суді першої та апеляційної інстанцій в загальній сумі 7000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді І.Б. Перепелюк

Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua