Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №712/9725/26
Суддя: Белах А. В.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/683/26 Справа № 712/9725/26 Категорія: ч. 1 ст. 172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гоменюк О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Лінника М.С. та правопорушниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Лінника М.С. на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 17.08.2026 р., якою
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, має середню осві- ту, одружена, працює членом позаштатної постійно діючої ВЛК КНП «П`ятий Черка- ський міський центр первинної медико-сані- тарної допомоги», є особою з інвалідністю 3 групи, проживає АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та на неї накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн., стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,6 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної постійно діючої ВЛК, та відповідно до п. п. ґ) п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» (далі – Закон) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно подала до НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2025 р., а декларація фактично подана 22.05.2026 р., чим вчинила адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Лінник М.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю та повідомленням усного зауваження.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує, що ОСОБА_1 не мала умислу на порушення вимог фінансового контролю, оскільки не була належним чином повідомлена про необхідність подання декларації за 2024 рік та не знала про наявність відповідного обов`язку. Після того як їй стало відомо про необхідність подання декларації, остання виконала цей обов`язок.
Захисник наголошує, що ОСОБА_1 раніше до адмінвідповідальності за аналогічне правопорушення не притягувалась, а несвоєчасне подання декларації не спричинило будь-яких негативних наслідків.
На думку апелянта, суд першої інстанції без достатніх підстав не застосував положення ст. 22 КУпАП, хоча характер вчиненого правопорушення, особа ОСОБА_1 , відсутність умислу, характер допущеного порушення та фактичне виконання нею обов`язку щодо подання декларації після отримання відповідної інформації дають підстави для визнання правопорушення малозначним.
Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи та захист, оскільки вона не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, у зв`язку з чим була позбавлена можливості надати суду свої пояснення, заявити клопотання та заперечення.
З огляду на викладене захисник просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, а ОСОБА_1 звільнити від адмінвідповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП із оголошенням усного зауваження.
Прокурор у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення судової повістки до підсистеми Електронний суд (а. пр. 187). Клопотань про відкладення розгляду справи чи інших заяв від прокурора до суду апеляційної інстанції не надходило. За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі прокурора.
Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, заслухавши захисника Лінника М.С. та правопорушницю ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не мала умислу на порушення вимог фінансового контролю, оскільки не була належним чином повідомлена про необхідність подання декларації за 2024 рік та не знала про наявність відповідного обов`язку, апеляційний суд зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 була включена до складу позаштатної постійно діючої ВЛК 29.01.2025 р., у зв`язку з чим на неї поширювалися вимоги ЗУ «Про запобігання корупції», у тому числі щодо подання щорічної декларації. Разом з тим, сама по собі необізнаність особи щодо вимог закону не звільняє її від юридичної відповідальності. Водночас зазначена обставина має значення при оцінці ступеня вини особи, характеру вчиненого правопорушення та вирішенні питання про можливість застосування ст. 22 КУпАП.
У суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснювала, що не була обізнана про необхідність подання декларації саме за 2024 рік, оскільки у 2025 році до відома працівників доводилася інформація про необхідність декларування головами та заступниками позаштатних постійно діючих ВЛК, тоді як щодо членів ВЛК однозначної позиції не було. При цьому після того, як ОСОБА_1 стало відомо про необхідність подання відповідної декларації, вона виконала цей обов`язок та 22.05.2026 р. подала декларацію за 2024 рік.
Таким чином, зазначений довід апеляційної скарги не спростовує встановленого факту несвоєчасного подання декларації та наявності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, однак підлягає врахуванню при визначенні ступеня її вини та оцінці можливості звільнення від адмінвідповідальності у зв`язку з малозначністю.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 раніше до адмінвідповідальності за аналогічне правопорушення не притягувалась, а несвоєчасне подання декларації не спричинило будь-яких негативних наслідків, апеляційний суд зазначає, що такі обставини мають значення для оцінки характеру вчиненого діяння разом з відомостями про особу правопорушниці.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що несвоєчасне подання декларації було зумовлене наміром ОСОБА_1 приховати відомості про своє майнове становище, доходи чи інші відомості, які підлягали декларуванню, або що її діями заподіяно будь-яку істотну шкоду державним чи суспільним інтересам. Навпаки, після отримання інформації про необхідність подання декларації ОСОБА_1 виконала відповідний обов`язок та подала декларацію за 2024 рік.
Крім того, 23.03.2026 р., ОСОБА_1 своєчасно подала щорічну декларацію за 2025 рік, що свідчить про виконання нею обов`язків у сфері фінансового контролю після того, як їй стало відомо про необхідність декларування.
Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 раніше до адмінвідповідальності за аналогічне правопорушення не притягувалась, у суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції вину визнала та щиро розкаялась. Отже, наведені обставини в їх сукупності свідчать про відсутність даних щодо умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання вимог фінансового контролю та переконують апеляційний суд у можливості застосування до неї вимог ст. 22 КУпАП.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адмінправопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адмінвідповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що при вирішенні питання про малозначність необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, дані про її особу, наслідки вчиненого та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У даному випадку апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 визнала факт допущеного порушення, щиро розкаялась, раніше до адмінвідповідальності за аналогічне правопорушення не притягувалась, після отримання відповідної інформації виконала обов`язок щодо подання декларації за 2024 рік, а декларацію за 2025 рік подала своєчасно. Також, апеляційний суд приймає до уваги відсутність у матеріалах справи даних про приховування ОСОБА_1 відомостей, які підлягали декларуванню, чи настання будь-яких істотних негативних наслідків у зв`язку з несвоєчасним поданням декларації.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адмінправопорушення, хоча формально і містить склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, однак з урахуванням конкретних обставин його вчинення, особи правопорушниці, ступеня її вини, характеру допущеного порушення та наслідків вчиненого є малозначним.
Тому апеляційний суд погоджується з доводами захисника про наявність підстав для застосування ст. 22 КУпАП та звільнення ОСОБА_1 від адмінвідповідальності з оголошенням усного зауваження.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи та захист, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адмінвідповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою захисника та реалізовувати інші права, передбачені законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 брала участь у судовому засіданні 31.07.2026 р., надала суду свої пояснення щодо обставин справи, визнала вину та виклала свою позицію щодо причин несвоєчасного подання декларації. Її інтереси також представляв захисник Лінник М.С., який надав суду відповідні пояснення та просив застосувати ст. 22 КУпАП. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адмінвідповідальності, має право брати участь у розгляді справи, а належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання є необхідною гарантією реалізації цього права.
Однак з огляду на те, що ОСОБА_1 фактично скористалась своїм правом на захист у суді першої інстанції, надала пояснення щодо обставин правопорушення, а її інтереси представляв захисник, апеляційний суд не вбачає необхідності скасування постанови виключно з підстав, наведених у цій частині апеляційної скарги.
Отже, за результатами апеляційного перегляду апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції в частині встановлення фактичних обставин справи та наявності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності, належним чином не врахував у сукупності характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, дані про її особу, добровільне усунення допущеного порушення, своєчасне подання декларації за наступний звітний період, відсутність негативних наслідків, що мають значення для визнання правопорушення малозначним.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 адмінстягнення у виді штрафу за встановлених у справі обставин є надмірним заходом відповідальності, а тому наявні передбачені ст. 22 КУпАП підстави для її звільнення від адмінвідповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адмінправопорушення з оголошенням усного зауваження.
Враховуючи характер допущених порушень, відсутність істотних негативних наслідків, конкретні обставини їх вчинення та необхідність забезпечення справедливого балансу між публічним інтересом і правами особи, апеляційний суд вважає за можливе застосування до ОСОБА_1 вимоги ст. 22 КУпАП та звільнити її від адмінвідповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення.
Керуючись ст. ст. 22 та 294 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 17.08.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП за малозначністю та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційну скаргу захисника Лінника М.С. задовольнити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua