Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визначення місця проживання дитини
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №612/9/26
Суддя: Яцина В. Б.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 612/9/26 Головуючий суддя І інстанції Масло С. П.
Провадження № 22-ц/818/4935/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: про визначення місця проживання дитини
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Мизиненко Ірини Олександрівни на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 21 травня 2026 року, у цивільній справі №612/9/26, за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та визначення способу участі батька у вихованні дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про визначення способу участі батька у вихованні дитини,
в с т а н о в и в:
06 січня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю та визначення способу участі батька у вихованні дитини.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 10.09.2025 року №612/584/25 №2/612/261/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
Вказує, що ОСОБА_1 , 15 травня 2020 року проживає разом із матір`ю - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де власником квартири є дитина - ОСОБА_3 , що не заперечується сторонами по справі. У квартирі для дитини створені належні умови проживання: облаштовано окрему кімнату, місце для сну та відпочинку, а також зону для ігор і навчання; наявні необхідні меблі, постільна білизна, одяг та засоби догляду. Дитина відвідує Близнюківський (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області з 01.09.2021.
Зазначає, що потреба щодо визначення місця проживання сина разом зі матір`ю та визначення способів участі батька у вихованні дитини зумовлена тим, що з втратою взаєморозуміння та поваги між нами, як подружжям та відсутністю між нею та ОСОБА_1 нормального спілкування призвело як наслідок і до відсутності узгодженого спілкування батька з дитиною. В добровільному порядку сторони не дійшли згоди стосовно визначення порядку спілкування батька з дитиною. У зв`язку з цим, виникла необхідність встановлення в судовому порядку способу і графіку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Графік (регламент) такого спілкування має бути визначений із врахуванням інтересів дитини та має бути таким, що не порушує режиму дня та в майбутньому навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для нього середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, не порушуватиме принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дітей.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просила суд: 1) визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) визначити ОСОБА_1 спосіб участі в спілкуванні та вихованні з малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді систематичних побачень з дитиною кожного тижня з 09 год. до 17 год. суботи та в період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня кожного року, без присутності матері, з відвідуванням місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини, за погодженням зі мною.
04 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що після припинення шлюбних відносин між сторонами, дитина фактично проживає разом із матір`ю - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де власником квартири є дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2025 року, р.№1161.
Вказує, що він є ФОП ОСОБА_1 та має стабільний дохід, розмір якого дозволяє повністю утримувати дитину, задовольняти всі його потреби, забезпечувати всім необхідним для дитини, створити належні умови для його навчання, відпочинку, розвитку тощо, що підтверджується податковою декларацією за 2025 рік.
Згідно акту №16 обстеження умов проживання від 03.02.2026 року, складеної начальником Служби у справах дітей Світличною В.С. та головним спеціалістом ССД Насіровою Я.С. проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (копія акту № 16 від 03.02.2026 року). Зазначеним актом встановлено, що житло складається з 3 кімнат, є газове/пічне опалення; кухня, коридор, санвузол, зала і 2 спальні кімнати. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. В наявності необхідні меблі та побутова техніка. Продуктами харчування забезпечений на випадок відсутності електропостачання, є альтернативне джерело живлення (генератор, акумулятори.) Для виховання дитини створені такі умови: дитина має окрему кімнату зі спальним ліжком, місцем для навчання, комодом для одягу та гімнастичною стінкою. Наявний одяг, що відповідає віку та сезону, та достатня кількість іграшок. Є квадроцикл та дитячий майданчик надворі. За результатами бесіди встановлено, що Батько ОСОБА_1 належним чином виконує батьківські обов`язки. Батько ОСОБА_1 є власником обстеженого комісією будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором дарування від 22.02.2021 року р.№139.
Син сторін у справі ОСОБА_3 відвідує Близнюківський (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області та перебуває в ньому з 08:00 до 15:00. Батько, ОСОБА_1 , бере активну участь у вихованні і матеріальному забезпеченні сина, ОСОБА_1 , особисто приводить до закладу дошкільної освіти та вчасно його забирає.
ОСОБА_1 любить свого сина, постійно займається всебічним розвитком свого сина, виховує його та піклується про нього. У ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 психологічний контакт, прив`язаність один до одного.
Батько ОСОБА_1 має можливість забезпечити безпечні, належні та необхідні умови для життя, розвитку та виховання своєї дитини. За місцем проживання батька дитини для дитини створені всі необхідні та належні житлові умови; всі потреби дитини в одязі, взутті, продуктах харчування, іграшках, розвитку тощо задоволені повністю. Підставою для звернення із цим зустрічним позовом, є той факт що обираючи спосіб участі батька у вихованні дитини сином ОСОБА_5 у виді систематичних побачень з дитиною кожного тижня з 09 год. до 17 год. суботи та в період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня кожного року, без присутності матері, Позивачка за первісним позовом (Відповідачка за зустрічним позовом) порушує спосіб рівності прав батьків, а саме: батька дитини - ОСОБА_1 (Позивача у зустрічному позові / Відповідача у первісному позові).
Крім того, на прохання забрати дитину до батька з метою провести з ним час, матір дитини часто в цьому йому відмовляє. Для Позивача за зустрічним позовом важливо якомога більше часу проводити із сином, який дорослішає. Він як батько бажає займатись вихованням сина та розуміє, яку роль для нього відіграє його участь у формуванні його свідомої особистості. Крім того, як вже зазначалося, він матеріально утримує сина. Позивач за зустрічним позовом погоджується з позицією Відповідачкою за зустрічним позовом, щодо того, що батьки дитини мають одинакові права й обов`язки щодо виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, забезпечувати їй освіту, представляти її інтереси, а також право вимагати повернення дитини від будь-кого, хто утримує її незаконно, з урахуванням інтересів самої дитини. Ці права включають вибір форм виховання, але забороняють фізичні покарання та приниження гідності дитини, а також залишати її без нагляду.
Мати й батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від шлюбу або його розірвання.
Вважає, що матір`ю дитини обраний спосіб участі батька у вихованні дитини сином ОСОБА_5 у виді систематичних побачень з дитиною кожного тижня з 09 год. до 17 год. суботи та в період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня кожного року, без присутності матері, є недостатнім для повноцінного виконання батьком своїх прав та обов`язків щодо виховання дитини. Батько бажає зберегти свої стосунки із дитиною та не втратити прив`язаність дитини до батька.
ОСОБА_1 просив суд: визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спосіб участі в спілкуванні та вихованні з малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді систематичних побачень з дитиною протягом першого та третього тижня кожного поточного місяця починаючи з 09.00 години понеділка до 17.00 години неділі та в період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня кожного року, без присутності матері, з відвідуванням місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 21 травня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та визначення способу участі батька у вихованні дитини – задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про визначення способу участі батька у вихованні дитини - задоволено частково.
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом встановлення графіку побачень та спілкування батька з дитиною: кожного тижня суботи з 10 години до 17 години без присутності матері та в період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня кожного року без присутності матері з відвідуванням місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позовів - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Мизиненко Ірина Олександрівна подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 21.05.2026 року у справі №612/9/26 змінити та викласти частину другу, частину четверту,частину п`яту резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити повністю. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спосіб участі в спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді систематичних побачень з дитиною протягом першого та третього тижня кожного поточного місяця починаючи з 09.00 години понеділка до 17.00 години неділі та в період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня кожного року, без присутності матері, з відвідуванням місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У задоволенні решти вимог первісного позову - відмовити». Частину першу, частину третю резолютивної частини рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 21.05.2026 року у справі №612/9/26 залишити без змін.
Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 21 травня 2026 року у справі №612/9/26 в частині визначення місця проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , апелянтом не оскаржується.
Вказав, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що обираючи спосіб участі батька у вихованні дитини сином ОСОБА_5 у виді систематичних побачень з дитиною кожного тижня з 09 год. до 17 год. суботи та в період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня кожного року, без присутності матері, Позивачка за первісним позовом (Відповідачка за зустрічним позовом) ОСОБА_2 порушує спосіб рівності прав батьків, а саме: батька дитини - ОСОБА_1 . Судом першої інстанції також не прийнято до уваги, що для батька ОСОБА_1 важливо якомога більше часу проводити із сином, який дорослішає. Він як батько бажає займатись вихованням сина та розуміє, яку роль для нього відіграє його участь у формуванні його свідомої особистості. Крім того, як вже зазначалося, він матеріально утримує сина. Мати дитини ОСОБА_2 не заперечувала та підтверджує у своїй первісній позовній заяві, що батьки дитини мають одинакові права й обов`язки щодо виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, забезпечувати їй освіту, представляти її інтереси, а також право вимагати повернення дитини від будь-кого, хто утримує її незаконно, з урахуванням інтересів самої дитини. Ці права включають вибір форм виховання, але забороняють фізичні покарання та приниження гідності дитини, а також залишати її без нагляду. Мати й батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від шлюбу або його розірвання.
Вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначенні способу участі батька у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є недостатнім для повноцінного виконання батьком своїх прав та обов`язків щодо виховання дитини. Батько бажає зберегти свої стосунки із дитиною та не втратити прив`язаність дитини до батька.
Вважає, що суд першої інстанції, встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, не в повній мірі враховано інтереси як дитини, так і батьків, а також принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у їх вихованні, також не враховано баланс інтересів батьків та дитини.
У письмовому відзиві представник ОСОБА_2 -адвокат Смірнова Н.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.
Вказує, що зміст апеляційної скарги свідчить, що апелянт обґрунтовує необхідність зміни рішення переважно власним бажанням проводити з дитиною більше часу та реалізовувати свої батьківські права. Водночас у скарзі відсутнє належне обґрунтування того, яким чином запропонований ним порядок спілкування відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував малолітній вік дитини, її звичний режим життя, відвідування закладу дошкільної освіти, сталі соціальні зв`язки та необхідність забезпечення стабільного середовища для її гармонійного розвитку.
Зауважує, що суд першої інстанції не погодився повністю із вимогами жодної зі сторін, а визначив порядок спілкування, який забезпечує дитині можливість підтримувати регулярний та безперешкодний контакт із батьком, водночас не порушуючи звичного способу життя малолітньої дитини та забезпечуючи її стабільний розвиток.
У відповіді на відзив зазначено, що твердження представника ОСОБА_2 є необґрунтованим та безпідставним, зроблене на особистих припущеннях та не доводиться жодними доказами.
Вказує, що в апеляційній скарзі наведені норми законодавства, які не були враховані судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення суду, а саме: статтей 3, 7, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, статтей 7, 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу, статтей 8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства». Судом першої інстанції, не враховано інтереси як дитини, так і батька дитини; не враховано принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у їх вихованні; не враховано баланс інтересів батьків та дитини та однакову відповідальність обох батьків за виховання і розвиток дитини. Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, рівні обов`язки батьків у виховання і розвитку дитини.
Проте, судом першої інстанції, встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, не в повній мірі враховано інтереси як дитини, так і батьків, а також принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у їх вихованні, також не враховано баланс інтересів батьків та дитини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішення суду першої інстанції відповідач оскаржив у частині визначення способу участі батька у вихованні дитини, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції переглядає його законність та обґрунтованість лише в оскарженій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виходячи зі змісту частини першої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з частинами сьомою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Як передбачено статтею 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частинами першою і другою статті 155 Сімейного кодексу України зазначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно частини першої та другої до статті 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Положення статті 159 Сімейного кодексу України передбачають, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Відповідно до частини другої, третьої статті 249 СК України, опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.
Також, відповідно до ст. ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 pоку, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року № 69-V, предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.
Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Асамблеєю ООН 20.11.1959 p., передбачено, що «дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов`язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім`ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування».
Відповідно до ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 p., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, «Конвенцією про права дитини» закріплено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 3 ст. 9 «Конвенції про права дитини» передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 755/15121/18 наголосив, що при визначенні способів участі батьків у вихованні дитини необхідно дотримуватися балансу між інтересами дитини та інтересами батьків. Проте у разі конфлікту інтереси дитини мають перевагу.
Щодо необхідності встановлення чіткого (визначеного) часу Верховний Суд у своїй постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 161/22182/18 вказав, що графік спілкування повинен бути максимально конкретизованим, щоб забезпечити дитині стабільність та можливість планувати свій час.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, правильно виходив із того, відповідач має право на участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, а позивач не має право безпідставно обмежувати таке спілкування.
У свою чергу, у ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
При цьому, сам по собі факт емоційно напружених відносин та особистих конфліктів, який склався між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування зі своїми батьками.
Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серія НОМЕР_1 , виданого Близнюківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 20.05.2020 року батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.24 т.1).
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 10.09.2025 року №612/584/25 №2/612/261/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.27-28 т.1).
ОСОБА_1 , 15 травня 2020 року фактично проживає разом із матір`ю - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де власником квартири є дитина - ОСОБА_3 , що не заперечується сторонами по справі (а.с.29 т.1).
Відповідно до довідок від 11.11.2025 та від 18.02.2026 дитина відвідує Близнюківський (ясла-садок) № 2 «Сонечко» Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області з 01.09.2021. Батьки особисто приводять сина до закладу дошкільної освіти та вчасно забирають (а.с.30, 123 т.1).
Актом обстеження умов проживання № 311 від 18.11.2025 року, складеного Службою у справах дітей селищної ради, підтверджується, що житлове приміщення ОСОБА_2 відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Квартира є чистою, охайною та просторою, забезпечена необхідними меблями і побутовою технікою, наявні продукти харчування. Для дитини створені належні умови проживання: облаштовано окрему кімнату, місце для сну та відпочинку, а також зону для ігор і навчання; наявні необхідні меблі, постільна білизна, одяг та засоби догляду (а.с.31 т.1).
Згідно з актом обстеження умов проживання № 16 від 03.02.2026 року, складеним Службою у справах дітей селищної ради, житловий будинок ОСОБА_1 відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Житло забезпечене необхідними меблями та побутовою технікою, наявні продукти харчування. У разі відсутності електропостачання передбачені альтернативні джерела живлення (генератор, акумулятор). Для дитини створені належні умови: облаштовано окрему кімнату зі спальним місцем, місцем для навчання, меблями для зберігання речей, а також гімнастичною стінкою; наявний одяг відповідно до віку та сезону і достатня кількість іграшок. Крім того, на подвір`ї облаштовано дитячий майданчик (а.с.115 т.1).
З довідок про доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлено, що як мати, так і батько здійснюють підприємницьку діяльність як фізичні особи-підприємці та мають стабільний і достатній рівень матеріального забезпечення для повноцінного утримання і розвитку дитини.
Психологічним висновком за результатами психодіагностичного дослідження малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що дитина має підвищений рівень внутрішнього напруження, емоційно чутливо реагує на конфлікти між батьками, при цьому зберігає емоційну прив`язаність до обох батьків, однак більш виражене почуття безпеки та прихильності пов`язує з матір`ю. Разом з тим дитина потребує стабільного, спокійного середовища проживання та збереження емоційного зв`язку з обома батьками (а.с.210-212 т.1).
З висновку органу опіки та піклування Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 15.04.2026 вбачається, що орган опіки та піклування вважав за доцільне рекомендувати суду визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю. З метою забезпечення права дитини на спілкування з обома батьками та збереження емоційного зв`язку з батьком, орган опіки та піклування вважає за доцільне рекомендувати суду визначити наступний спосіб участі батька — ОСОБА_1 у вихованні дитини: 1. Регулярні побачення: кожна субота і неділя з 10:00 суботи до 18:00 неділі з правом ночівлі; 2. Канікули та відпустка: половина зимових канікул; половина літніх канікул (до 14 календарних днів поспіль); весняні та осінні канікули – за домовленістю або почергово; чергування святкових днів (Новий рік, Різдво, Великдень, день народження дитини — за домовленістю або почергово); 3. Дистанційне спілкування: телефонне та відеоспілкування без обмежень у зручний для дитини час; 4. Участь у житті дитини: участь у вирішенні питань лікування, освіти та розвитку; право відвідувати заклади освіти та заходи за участю дитини. При цьому орган опіки та піклування зазначив, що запропонований батьком порядок проживання дитини за принципом «один тиждень з батьком/ один тиждень з матір`ю» на даний час не відповідає найкращим інтересам дитини (а.с.229-232 т.1).
Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Всупереч вимог ст. 89 ЦПК України суд першої інстанції при врахуванні найкращих інтересів дитини не звернув уваги, що з огляду на вік хлопчика – він потребує більшої участі батька у його вихованні, ніж це визначив суд першої інстанції. Суд у цьому контексті не у повній мір врахував висновки органу опіки та піклування, який обґрунтовано запропонував більший час для участі батька у вихованні дитини. Свою незгоду з цим суд першої інстанції належним чином не вмотивував, та надмірно обмежив час спілкування батька з його сином.
З метою забезпечення реалізації прав батька на участь у вихованні, розвитку сина та спілкування з малолітньою дитиною, врахувавши обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, взявши до уваги необхідність збереження родинних відносин та емоційного зв`язку між батьком і сином, керуючись якнайкращими інтересами дитини, суд апеляційної інстанції з урахуванням вищевказаних обставин справи, віку дитини, її найкращих інтересів - забезпечення гармонійного розвитку за участю кожного з батьків, та вважає, що слід взяти за основу запропонований органом опіки та піклування порядок. З урахуванням рівності обов`язку кожного з батьків у вихованні дитини, що сторони мешкають недалеко один від одного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне збільшити час, відведений для спілкування батька з дитиною та визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом встановлення графіку побачень та спілкування батька з дитиною: кожна перша і третя субота і неділя місяця з 10:00 суботи до 18:00 неділі – з правом ночівлі, без присутності матері.
Канікули та відпустка: половина зимових канікул; половина літніх канікул (до 14 календарних днів поспіль); весняні та осінні канікули – з чергуванням святкових днів (Новий рік, Різдво, Великдень, день народження дитини — за домовленістю), без присутності матері з відвідуванням місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дистанційне спілкування: телефонне та відеоспілкування має відбуватися без обмежень у зручний для дитини час.
Участь у житті дитини передбачає: участь у вирішенні питань лікування, освіти та розвитку; право відвідувати заклади освіти та заходи за участю дитини
Доказів на підтвердження того, що такий графік спілкування батька з сином буде суперечити його інтересам, не встановлено.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22), від 07 червня 2023 року у справі № 607/2272/22 (провадження № 61-2215св23), від 30 квітня 2026 року у справі № 363/5573/23 (провадження № 61-15195св25).
Право батька на спілкування із дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей із батьком.
Оскільки висновки суду не у повній мірі відповідають обставинам справи, колегія суддів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України відповідно змінює рішення та задовольняє скаргу частково.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Мизиненко Ірини Олександрівни – задовольнити частково.
Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 21 травня 2026 року у оскаржуваній частині-змінити.
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом встановлення графіку побачень та спілкування батька з дитиною: кожна перша і третя субота і неділя місяця з 10:00 суботи до 18:00 неділі – з правом ночівлі, без присутності матері.
Канікули та відпустка: половина зимових канікул; половина літніх канікул (до 14 календарних днів поспіль); весняні та осінні канікули – з чергуванням святкових днів (Новий рік, Різдво, Великдень, день народження дитини — за домовленістю), без присутності матері з відвідуванням місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дистанційне спілкування: телефонне та відеоспілкування без обмежень у зручний для дитини час.
Участь у житті дитини: участь у вирішенні питань лікування, освіти та розвитку; право відвідувати заклади освіти та заходи за участю дитини
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 19 жовтня 2026 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді колегії О.В.Маміна.
О.Ю.Тичкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua