Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №296/11663/25 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №296/11663/25

Суддя: Бондар О. О.

Справа № 296/11663/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Павицької Т. М., Шевчук А. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», в інтересах якого діє представник Калачик Володимир Вікторович

на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 05 червня 2026 року, ухвалене у складі головуючої судді Петровської М. В. у місті Житомирі,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.15 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (далі також ТОВ «УМ Факторинг», позивач, Товариство) звернулось до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2.Позов мотивований тим, що 05 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір № 1551191 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 15 000 грн строком на 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах установлених договором.

3.Позивач зазначив, що кредитні кошти у сумі 15 000 грн були перераховані на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , однак взяті на себе за кредитним договором зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконав, кредит не повернув та проценти за користування кредитними коштами не сплатив.

4.За розрахунком кредитора заборгованість за договором № 1551191 від 05 червня 2024 року становить 74 475 грн з яких 15 000 грн – заборгованість за основною сумою кредиту та 59 475 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом. Проценти розраховані за 75 днів за ставкою 1,5 % на день у сумі 16 875 грн та за 284 дні за ставкою 1 % на день у сумі 42 600 грн.

5.18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ Факторинг» укладений договір факторингу № 18/12/24, відповідно до якого ТОВ «УМ Факторинг» набуло права грошової вимоги за кредитними договорами, включеними до переданого портфеля заборгованості. До складу такого портфеля включено й право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1551191 від 05 червня 2024 року.

6.Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань та набуття права вимоги за договором факторингу, ТОВ «УМ Факторинг» просило стягнути з ОСОБА_1 74 475 грн заборгованості, з яких 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 59 475 грн заборгованість за процентами, а також 2 422,40 грн судового збору.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

7.Корольовський районний суд міста Житомира 05 червня 2026 ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

8.Суд першої інстанції встановив укладення 05 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 договору № 1551191 про надання споживчого кредиту, отримання відповідачем 15 000 грн кредитних коштів на належну йому банківську картку, а також укладення 18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ Факторинг» договору факторингу № 18/12/24 та сплату фактором ціни відступлення за цим договором.

9.Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів переходу до нього права вимоги саме за кредитним договором ОСОБА_1 . Суд виходив із того, що наданий позивачем витяг з акта приймання-передачі Реєстру боржників від 18 грудня 2024 року сформований представником ТОВ «УМ Факторинг» Сластніковою Л. В. та не містить підписів представників ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «УМ Факторинг».

10.З огляду на це суд першої інстанції вважав, що наданий витяг не може підтверджувати виконання передбаченої пунктом 6.2.3 договору факторингу умови щодо переходу права вимоги після підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників, а тому відмовив у позові через недоведеність набуття позивачем права вимоги до відповідача.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

11.Представник ТОВ «УМ Факторинг» Калачик В. В. не погодився з ухваленим рішенням та 07 липня 2026 року подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу.

12.В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05.06.2026 у справі № 296/11663/25 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову та відшкодування судових витрат.

13.В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив факт укладення кредитного договору, перерахування 15 000 грн на банківську картку відповідача, належність цієї картки ОСОБА_1 , укладення договору факторингу та повну сплату ТОВ «УМ Факторинг» передбаченої ним суми фінансування, однак помилково відмовив у позові лише через спосіб оформлення витягу з акта приймання-передачі Реєстру боржників.

14.На переконання позивача, такий висновок не відповідає статті 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), оскільки процесуальний закон прямо допускає подання засвідченого витягу з письмового документа, якщо для вирішення справи значення має лише його частина. Витяг було подано замість повного Реєстру боржників з огляду на те, що останній містить персональні дані 3 504 осіб, які не є учасниками цієї справи. Водночас витяг містить усі дані, необхідні для індивідуалізації спірної вимоги: прізвище, ім`я та по батькові відповідача, його РНОКПП, номер і дату кредитного договору, суму заборгованості та загальні реквізити переданого портфеля.

15.Позивач звертає увагу на те, що за правилами організації діловодства у витягу зі службового документа реквізит «Підпис» відтворюється без особистого підпису. Тому відсутність у витягу графічного відтворення власноручних підписів осіб, які підписали оригінал акта, сама по собі не свідчить про відсутність таких підписів в оригіналі.

16.Також позивач вказує, що поданий до суду витяг був засвідчений представником позивача відміткою «Згідно з оригіналом» із зазначенням дати 14 жовтня 2025 року, а позовна заява з доданими документами подана через підсистему «Електронний суд» та підписана кваліфікованим електронним підписом представника.

17.Окремо позивач посилається на порушення судом першої інстанції частини шостої статті 95 ЦПК України. Зазначає, що місцевий суд до ухвалення рішення не ставив під сумнів відповідність витягу оригіналу, не витребував оригінал акта приймання-передачі та не пропонував позивачу його подати. Оскільки справа розглядалася без повідомлення сторін, про сумнів суду щодо цього доказу позивач дізнався лише з оскарженого рішення.

18.На думку ТОВ «УМ Факторинг», суд першої інстанції також не оцінив докази у їх сукупності. Перехід права вимоги, крім витягу, підтверджується договором факторингу № 18/12/24, фактом сплати ТОВ «УМ Факторинг» 1 790 099,84 грн за платіжною інструкцією № 201 від 19 грудня 2024 року та відповідністю загальної суми портфеля у договорі факторингу 53 644 114,27 грн загальній сумі заборгованості, зазначеній у витягу з Реєстру боржників.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

19.Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

20.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 296/11663/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т.М.

21.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 13 липня 2026 року поновив ТОВ «УМ Факторинг» строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 05 червня 2026 року та залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з відсутністю доказів надсилання копії скарги відповідачу та документа про сплату судового збору.

22.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2026 року відкрив апеляційне провадження у справі та надав учасникам справи десятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

23.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 03 серпня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами.

24.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги, наявні у справі матеріали та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

25.05 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір № 1551191 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за яким Товариство зобов`язалося надати споживачу кредит у сумі 15 000 грн, а споживач повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, що підтверджується договором № 1551191 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05 червня 2024 року. Договір підписаний споживачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «B767».

26.Строк кредитування за договором становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів; стандартна процентна ставка визначена у розмірі 1,5 % на день, а знижена ставка – 1 % на день за умови виконання передбачених договором умов для отримання знижки, що підтверджується пунктами 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2 договору № 1551191 та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки, яка є додатком № 1 до договору.

27.За стандартною процентною ставкою загальна сума процентів за весь строк кредитування у договорі визначена у розмірі 81 000 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту – 96 000 грн, що підтверджується договором № 1551191, графіком платежів та паспортом споживчого кредиту.

28.05 червня 2024 року о 19:31:23 на платіжну картку клієнта ТОВ «Селфі Кредит» з маскою № НОМЕР_1 перераховано 15 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250326-806 від 26 березня 2025 року.

29.Банківська картка № НОМЕР_2 емітована АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-11417 від 02 квітня 2026 року на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 12 березня 2026 року.

30.На зазначений картковий рахунок 05 червня 2024 року о 19:31:22 зараховано 15 000 грн, після чого ОСОБА_1 здійснював операції з коштами на рахунку, що підтверджується випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів по картці № НОМЕР_2 за період з 05 червня 2024 року до 08 червня 2024 року.

31.Отже, фактичне отримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 15 000 грн підтверджується не лише документами кредитодавця, а й документами незалежної платіжної установи та банку-емітента картки.

32.Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1551191 проценти за користування кредитними коштами нараховані на незмінний залишок основної заборгованості 15 000 грн: за період з 06 червня 2024 року до 19 серпня 2024 року включно – 75 днів по 225 грн на день, що становить 16 875 грн; починаючи з 20 серпня 2024 року до 30 травня 2025 року включно – 284 дні по 150 грн на день, що становить 42 600 грн.

33.Загальна сума нарахованих процентів становить 59 475 грн, а разом з неповернутим кредитом 15 000 грн – 74 475 грн. Відомості про здійснення відповідачем платежів у наданому кредитором розрахунку відсутні, що підтверджується розрахунком заборгованості, в якому у графах щодо здійснених платежів за весь період зазначено 0 (нуль).

34.18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» як клієнтом та ТОВ «УМ Факторинг» як фактором укладено договір факторингу № 18/12/24, за умовами якого клієнт відступає фактору права вимоги до боржників за кредитними договорами, що входять до портфеля заборгованості, а фактор передає клієнту фінансування, що підтверджується договором факторингу № 18/12/24 від 18 грудня 2024 року.

35.За змістом договору факторингу під правом вимоги розуміється право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав, а також право грошової вимоги щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених боржниками кредитних договорів, що підтверджується визначенням терміна «Право Вимоги» у договорі факторингу № 18/12/24.

36.Загальний розмір портфеля заборгованості, права вимоги щодо якого відступаються фактору, сторони визначили у сумі 53 644 114,27 грн, а суму фінансування – 1 790 099,84 грн, що підтверджується пунктами 6.1.1 та 7.1 договору факторингу № 18/12/24.

37.Відповідно до пункту 6.2.3 договору факторингу права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені договором, а після переходу права вимоги фактор замінює клієнта у кредитних договорах та набуває всіх пов`язаних із ними прав, що підтверджується пунктами 6.2.3 та 6.3 договору факторингу № 18/12/24.

38.19 грудня 2024 року ТОВ «УМ Факторинг» перерахувало ТОВ «Селфі Кредит» 1 790 099,84 грн на виконання договору факторингу № 18/12/24, що підтверджується платіжною інструкцією № 201 від 19 грудня 2024 року.

39.До переданого ТОВ «УМ Факторинг» портфеля включено вимогу до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором № 1551191 від 05 червня 2024 року в загальному розмірі 74 475 грн, що підтверджується витягом з акта приймання-передачі Реєстру боржників від 18 грудня 2024 року до договору факторингу № 18/12/24, у якому відповідна вимога зазначена під № 2023.

40.У цьому витягу також зазначено, що Реєстр містить відомості щодо 3 504 боржників із загальною сумою заборгованості 53 644 114,27 грн, яка відповідає загальному розміру портфеля, визначеному у пункті 6.1.1 договору факторингу.

41.Витяг засвідчено 14 жовтня 2025 року представником ТОВ «УМ Факторинг» Сластніковою Л. В. із зазначенням «Згідно з оригіналом», що підтверджується самим витягом з акта приймання-передачі Реєстру боржників.

Позиція апеляційного суду

42.Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

43.Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

44.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 5 статті 263 ЦПК України).

45.Апеляційний суд вважає, що оскаржене рішення зазначеним вимогам не відповідає та зазначає таке.

46.Спірні правовідносини між сторонами є договірними та стосуються неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами, а саме своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.

47.Відмовляючи у позові, суд першої інстанції фактично надав перевагу одному доказу – витягу з акта приймання-передачі Реєстру боржників – та дійшов висновку про недоведеність переходу права вимоги через відсутність у витягу особистих підписів представників сторін договору факторингу.

48.Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

49.Частиною другою статті 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

50.За змістом пункту 12 глави 11 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, витяг зі службового документа виготовляється, якщо немає необхідності виготовляти його повну копію; при цьому відтворюється необхідна частина документа, а реквізит «Підпис» відтворюється без особистого підпису. Законодавство України

51.Тому сама по собі відсутність у витягу графічного відтворення власноручних підписів осіб, які підписали оригінал акта, не свідчить про відсутність таких підписів в оригіналі та не дає підстав автоматично виключати цей витяг із числа письмових доказів.

52.Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, який у постанові від 04 грудня 2024 року у справі № 761/35043/21, зазначив, що застосування частини шостої статті 95 ЦПК України та неврахування поданої копії письмового доказу можливе після витребування судом оригіналу такого доказу та його неподання відповідною особою. Висновок про неналежність копії через неподання оригіналу за відсутності попереднього витребування такого оригіналу Верховний Суд визнав передчасним.

53.У цій справі суд першої інстанції не витребував у ТОВ «УМ Факторинг» оригінал акта приймання-передачі Реєстру боржників і до ухвалення рішення не повідомляв про сумнів у відповідності поданого витягу оригіналу. При цьому справа розглядалася без виклику учасників справи.

54.За таких обставин суд першої інстанції передчасно застосував до поданого витягу негативні процесуальні наслідки та фактично поставив до нього вимогу про наявність власноручних підписів сторін оригінального документа, що не відповідає правовій природі витягу.

55.Апеляційний суд водночас не погоджується з доводом позивача в тій частині, в якій сам витяг лише внаслідок його подання через підсистему «Електронний суд» ототожнюється з оригіналом електронного доказу.

56.Відповідно до частини третьої статті 95 ЦПК України електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Отже, подання через ЄСІТС електронної копії письмового документа не змінює правової природи останнього. Разом із тим ця обставина не спростовує належності витягу як письмового доказу, засвідченого в установленому порядку та поданого разом із процесуальним документом, підписаним кваліфікованим електронним підписом представника.

57.Також суд першої інстанції не надав належної оцінки взаємному зв`язку договору факторингу, факту повної сплати суми фінансування та витягу з Реєстру боржників, хоча відповідно до статті 89 ЦПК України докази мають оцінюватися не лише окремо, а й у їх сукупності.

58.За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу, якщо інше не встановлено договором або законом.

59.Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

60.Стаття 1078 ЦК України допускає відступлення як наявної грошової вимоги, так і права вимоги, яке виникне у майбутньому.

61.У постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 202/13389/24 Верховний Суд звернув увагу, що до наявних вимог належать також «недозрілі» вимоги – права грошової вимоги, які вже існують у зобов`язанні, однак можливість їх здійснення залежить від настання умови або спливу строку платежу. Такі вимоги можуть бути предметом відступлення за умови їх достатньої індивідуалізації.

62.У цій справі кредитний договір № 1551191 був укладений до договору факторингу, а право кредитора на отримання передбачених кредитним договором платежів виникло саме з цього кредитного зобов`язання. Витяг з Реєстру боржників містить дані, які дозволяють однозначно визначити боржника, підставу виникнення вимоги та її розмір.

63.При цьому сам договір факторингу передбачає перехід до фактора права грошової вимоги щодо заборгованості, яка виникла та виникне на підставі відповідних кредитних договорів, а після переходу права вимоги – заміну клієнта фактором у таких кредитних договорах.

64.Тому та обставина, що частина процентів за кредитним договором підлягала нарахуванню після укладення договору факторингу, але в межах установленого договором строку надання кредиту, не виключає права ТОВ «УМ Факторинг» на їх стягнення за умови дотримання умов кредитного договору та законодавства.

65.Отже, договір факторингу № 18/12/24, платіжна інструкція № 201 від 19 грудня 2024 року, а також належним чином засвідчений витяг з акта приймання-передачі Реєстру боржників у своїй сукупності підтверджують перехід до ТОВ «УМ Факторинг» права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1551191.

Щодо укладення та виконання кредитного договору

66.Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

67.Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

68.Договір № 1551191 містить дані відповідача, суму кредиту, строк кредитування, процентні ставки, порядок розрахунку та повернення кредиту, графік платежів і підписаний ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором.

69.Фактичне виконання кредитодавцем свого обов`язку підтверджується сукупністю доказів: листом ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування 15 000 грн на картку № НОМЕР_1 та відповіддю АТ «Універсал Банк» про належність повного номера цієї картки ОСОБА_1 і зарахування на неї 05 червня 2024 року 15 000 грн.

70.Тому укладення кредитного договору та одержання відповідачем кредитних коштів у сумі 15 000 грн є доведеними.

Щодо розміру заборгованості та процентів

71.Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

72.Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, а розмір та порядок їх одержання встановлюються договором.

73.У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти існує протягом погодженого сторонами строку кредитування. У цій справі позивач нарахував проценти лише в межах установленого договором 360-денного строку.

74.Кредитний договір укладено 05 червня 2024 року. На час його укладення пункт 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачав протягом другого 120-денного перехідного періоду максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 %. Загальне законодавче обмеження денної процентної ставки встановлено частиною п`ятою статті 8 цього Закону та становить – 1%.

75.Отже, погоджена сторонами при укладенні договору 05 червня 2024 року стандартна ставка 1,5 % на день не перевищувала законодавчо встановленого на той час максимального розміру.

76.При цьому позивач фактично заявив до стягнення меншу суму, ніж могла б становити сума процентів за застосування стандартної ставки протягом усього строку: за перші 75 днів він застосував 1,5 % на день, а починаючи з 20 серпня 2024 року нижчу ставку 1 % на день.

77.За 75 днів на суму 15 000 грн за ставкою 1,5 % нараховано 16 875 грн, а за наступні 284 дні за ставкою 1 % – 42 600 грн, разом – 59 475 грн.

78.Апеляційний суд ураховує, що сам по собі односторонній розрахунок кредитора не звільняє останнього від доказування фактичних обставин, на яких ґрунтується цей розрахунок. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц наголосила, що змагальність не означає обов`язку суду визнавати доведеною обставину лише через те, що інша сторона її не спростувала.

79.Разом із тим обставини цієї справи відрізняються від справи № 336/4796/18, у якій Верховний Суд у постанові від 20 травня 2022 року погодився з відмовою в позові за відсутності будь-яких інших доказів, що підтверджували правильність розрахунку, крім договору, загальних умов, графіка та самого розрахунку.

80.У цій справі фактична видача кредиту та його розмір підтверджені документами платіжної установи й банку; належність картки відповідачу встановлена банком; умови щодо строку й процентних ставок безпосередньо погоджені в кредитному договорі; розрахунок містить щоденні нарахування за весь строк; сума вимоги в тому самому розмірі індивідуалізована у Реєстрі боржників, а матеріали справи не містять жодного документа про часткове або повне погашення кредиту.

81.Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25, зазначила, що за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови суд не може без вимоги споживача самостійно визнати її недійсною, змінити договір і на цій підставі зменшити розмір процентів; водночас суд може тлумачити на користь споживача нечіткі або двозначні положення договору.

82.У договорі № 1551191 умови щодо стандартної ставки 1,5 %, зниженої ставки 1 %, строку кредитування та порядку їх застосування викладені чітко і зрозуміло; відповідач вимог про недійсність або зміну відповідних умов договору не заявляв, а встановленої законом нікчемності стандартної ставки на дату укладення договору суд не встановив.

83.За таких обставин відсутні підстави для самостійного зменшення апеляційним судом заявлених до стягнення 59 475 грн процентів.

Оцінка аргументів, викладених в апеляційній скарзі

84.Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно оцінив витяг з акта приймання-передачі Реєстру боржників та безпідставно пов`язав його доказове значення з наявністю на самому витягу особистих підписів представників сторін договору факторингу.

85.Обґрунтованими є також доводи про те, що у разі виникнення сумніву щодо відповідності витягу оригіналу суд мав процесуальну можливість витребувати оригінал документа, однак цього не зробив.

86.Доводи позивача про необхідність оцінки доказів переходу права вимоги у сукупності також заслуговують на увагу, оскільки договір факторингу, доказ сплати суми фінансування і витяг з Реєстру боржників взаємно узгоджуються та індивідуалізують право вимоги саме до ОСОБА_1 .

87.Водночас твердження апеляційної скарги про те, що витяг набув статусу оригіналу електронного доказу лише внаслідок його подання через підсистему «Електронний суд», є юридично неточним, оскільки електронна копія письмового доказу не змінює правову природу такого доказу. Проте ця неточність не впливає на правильність основних доводів апеляційної скарги та результат її розгляду.

88.Отже, доводи апеляційної скарги у тій частині, яка має значення для вирішення спору, знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

89.Статтею 374 ЦПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, серед яких право скасувати судове рішення повністю або частково й ухвалити у відповідній частині нове рішення.

90.Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

91.З огляду на мотиви цієї постанови, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 05 червня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

92.Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

93.Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, скасовує рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

94.ТОВ «УМ Факторинг» сплатило 2 422,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 3 633,60 грн за подання апеляційної скарги.

95.Оскільки позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню в повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» належить стягнути 6 056 грн судового збору, з яких 2 422,40 грн сплачено за розгляд справи в суді першої інстанції та 3 633,60 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

96.Керуючись статтями 141, 259, 263, 367, 368, 369, 374, 376, 381–384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» задовольнити.

2. Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 05 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286) заборгованість за договором № 1551191 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05 червня 2024 року у загальному розмірі 74 475 (сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят п`ять) грн.

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» на відшкодування судових витрат 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн, з яких 2 422,40 грн – судовий збір за подання позовної заяви та 3 633,60 грн – судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя - доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua