Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №285/1042/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/1042/26 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г.

Категорія 40 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Павицької Т. М., Шевчук А. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лабік Генадій Іванович,

на заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року, ухвалене у складі головуючої судді Стацків Т. Г. у місті Звягелі,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі ТОВ «Слон Кредит», позивач) звернулося до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2.Позов обґрунтовано тим, що 26 лютого 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 2132726. Згідно з умовами догвору позивач надав відповідачу кредит у сумі 32 000 грн строком на 360 днів, до 20 лютого 2026 року включно, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором і графіком платежів.

3.Позивач зазначив, що на виконання договору 26 лютого 2025 року перерахував ОСОБА_1 32 000 грн на банківську картку, однак відповідач належним чином зобов`язання не виконала. Частково здійснені нею платежі були враховані кредитором, проте заборгованість не погашена.

4.Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань та наданий розрахунок заборгованості, ТОВ «Слон Кредит» просило стягнути з ОСОБА_1 84 799,99 грн, з яких 31 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 52 800 грн заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

5.Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ухвалив заочне рішення від 16 квітня 2026 року яким позов ТОВ «Слон Кредит`задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Слон Кредит» 80 319, 99 грн заборгованості за кредитним договором № 2132726 від 26 лютого 2025 року, з яких 31 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту та 48 320 грн заборгованість за процентами, а також 2 521,74 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

6.Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що укладення сторонами електронного кредитного договору, надання відповідачу кредиту шляхом перерахування коштів на банківський рахунок у розмірі 32 000 грн підтверджені належними доказами.

7.Водночас суд не погодився із заявленою позивачем сумою процентів. Суд дійшов висновку про можливість нарахування за перший день користування кредитом 320 грн, що становить 1 % від 32 000 грн, та врахував, що 26 березня 2025 року відповідач здійснила платіж, у зв`язку з чим за період із другого дня користування кредитом до 27 березня 2025 року підлягала застосуванню знижена ставка 0,6 % на день.

8.Суд першої інстанції визначив загальний розмір процентів у сумі 65 648 грн та зазначив, що відповідачем фактично сплачено 17 328 грн, які кредитором зараховано в рахунок погашення процентів. Тому суд відняв зазначену суму від загального розміру нарахованих процентів та визначив непогашену заборгованість за процентами у розмірі 48 320 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9. ОСОБА_1 не погодилась із заочним рішенням суду першої інстанції та 05 липня 2026 року через свого представника, адвокат Лабік Г. І., подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу.

10.В апеляційній скарзі відповідач просила: «скасувати заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року у справі №285/1042/26 та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Слон Кредит" у повному обсязі»

11.Апеляційна скарга мотивована насамперед тим, що, на думку відповідача, розгляд справи та подальший перегляд заочного рішення відбулися без забезпечення їй реальної можливості повноцінно реалізувати право на захист. Представник відповідача посилається на те, що звертався із клопотаннями про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з її матеріалами, підготовки відзиву та участю в інших судових засіданнях, однак заочне рішення було ухвалено до подання повної правової позиції відповідача.

12.Крім того, відповідач зазначає, що мала намір подати альтернативний розрахунок заборгованості, заявити клопотання про витребування електронних доказів, порушити питання щодо належності та допустимості доказів укладення електронного договору, перевірити факт отримання кредитних коштів, правильність застосованих процентних ставок та відповідність здійсненого кредитором розрахунку Закону України «Про споживче кредитування». На думку відповідача, ці обставини могли істотно вплинути на результат вирішення спору, тоді як суд першої інстанції належним чином їх не дослідив.

13.Представник відповідача звертає увагу й на те, що суд першої інстанції сам не погодився з розрахунком позивача в частині процентів та здійснив власний перерахунок, що, на думку апелянта, підтверджує спірність заявленого кредитором розміру заборгованості та необхідність ретельної перевірки всіх платежів і нарахувань.

14.Окремо в апеляційній скарзі відповідач заперечує достатність доказів укладення саме ОСОБА_1 електронного кредитного договору та отримання нею кредитних коштів. Відповідач зазначає, що саме по собі надання кредитором примірника електронного договору не звільняло суд від обов`язку перевірити чи дійсно такий договір був підписаний відповідачем та достатності, наданих позивачем доказів для встановлення факту укладення договору.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

15.Відзив від ТОВ «Слон Кредит» на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

16.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 285/1042/26: ОСОБА_2 (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т.М.

17.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з неподанням документа про сплату судового збору та надано строк для усунення недоліків.

18.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 285/1042/26 зі Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.

19.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

20.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги, наявні у справі матеріали та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21.26 лютого 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про надання споживчого кредиту № 2132726, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А383, (а.с. 9).

22.За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 32 000 грн, строк кредитування визначено у 360 днів, до 20 лютого 2026 року включно, що підтверджується договором, додатком № 1 до договору таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту.

23.Пунктом 1.5 договору передбачено 15 % за перший день користування кредитом; у період із другого дня користування кредитом до 27 березня 2025 року передбачено стандартну процентну ставку 3 % на день та можливість застосування за визначених умов зниженої ставки 0,6 % на день; у подальшому періоді кредитування передбачено ставку 0,75 % на день.

24.Пунктом 3.1 договору визначено, що базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту.

25.Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку направлення споживачем коштів на дострокове повне або часткове повернення кредиту він сплачує проценти за фактичний строк користування кредитом до дати такого повернення включно, а після здійснення часткового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань споживача зі сплати процентів у бік зменшення.

26.Пунктами 5.2 та 5.6 договору передбачено можливість дострокового часткового повернення кредиту та визначено черговість зарахування платежів.

27.26 лютого 2025 року ТОВ «Слон Кредит» перерахувало 32 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . У платіжній системі операції присвоєно номер транзакції, Session ID, код авторизації, а призначенням платежу зазначено виконання фінансових зобов`язань за договором № 2132726 від 26 лютого 2025 року, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 07 січня 2026 року № 20260107-17 (а.с.21).

28.Банківська картка № НОМЕР_1 емітована до банківського рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується листом АТ «Державний ощадний банк України» від 13 березня 2026 року, наданим на виконання ухвали Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2026 року, та доданою до нього електронною випискою (а.с. 52).

29.У цьому ж листі АТ «Ощадбанк» повідомило, що номер телефону НОМЕР_2 міститься в анкетних даних ОСОБА_1 та є її фінансовим номером.

30.Отже, перерахування кредитором 32 000 грн та зарахування цих коштів на рахунок, відкритий саме на ім`я ОСОБА_1 підтверджуються не лише внутрішніми документами позивача, а й відомостями платіжної установи та банку, який обслуговував рахунок відповідача.

31.Із розрахунку заборгованості ТОВ «Слон Кредит» за договором № 2132726 встановлено, що 26 березня 2025 року на виконання договору надійшли платежі 5 376 грн та 4 800 грн, які кредитором відображено як оплату процентів, а також 0,01 грн, віднесену кредитором на погашення тіла кредиту (а.с. 29-34).

32.25 квітня 2025 року за договором надійшов ще один платіж у сумі 7 152 грн, який кредитор повністю відобразив як оплату процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Слон Кредит».

33.Отже, матеріалами справи підтверджено фактичне надходження на виконання договору відповідачем на суму 17 328 грн, зарахованих кредитором на погашення проценти, та 0,01 грн на тіло кредиту.

34.28 жовтня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту за договором № 2132726, що підтверджується вимогою кредитодавця від 28 жовтня 2025 року № 1-14 9 (а.с. 25).

Позиція апеляційного суду

35.Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

36.Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та встановлені судом першої інстанції обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції - зміні в частині розміру стягнутої основної суми заборгованості, заборгованості за процентами та розподілу судових витрат.

Оцінка висновків суду першої інстанції

37.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ( частини 1 - 5 статті 263 ЦПК України).

38.Апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості вказаним вимогам в повній мірі не відповідає та зазначає таке.

39.Спірні правовідносини сторін є договірними та стосуються неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами, а саме - своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.

40.Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі. За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

41.Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203св20, виходив із того, що договір, укладений в електронній формі та підписаний передбаченим законом електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, є правочином у письмовій формі; визначальним є встановлення факту ідентифікації особи, волевиявлення та погодження істотних умов договору.

42.У цій справі електронний договір № 2132726 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А383, а факт реального виконання кредитодавцем свого основного обов`язку підтверджений незалежними від позивача доказами листом ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування 32 000 грн на вказаний відповідачем електронний платіжний засіб (банківську картку) та інформацією АТ «Ощадбанк» про належність відповідачу фінансового номеру (мобільного телефону), рахунку, платіжної картки та фактичне зарахування коштів.

43.Саме цей номер мобільного телефону та банківської картки був вказаний відповідачем під час укладення кредитного договору.

44.За таких обставин доводи апеляційної скарги про недоведеність укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції.

45.Водночас апеляційний суд не погоджується з визначеним судом першої інстанції залишком заборгованості, оскільки, здійснивши перерахунок процентів, суд відняв усі фактично сплачені відповідачем 17 328 грн від загальної суми процентів лише в кінцевому результаті, однак не врахував дати здійснення окремих платежів та їх вплив на фактичний залишок основної суми кредиту, який за умовами пункту 3.1 договору є базою для наступного щоденного нарахування процентів.

46.Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі сума платежу погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу - прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти; у другу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю - неустойка та інші платежі відповідно до договору.

47.Водночас умови самого договору № 2132726 передбачають, що проценти обчислюються не від незмінної початкової суми 32 000 грн, а від фактичного залишку заборгованості на початок кожного календарного дня. Після часткового повернення кредиту зобов`язання зі сплати процентів підлягають відповідному перерахунку.

48.Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, провадження № 61-92св24, звернув увагу, що суд, визначаючи суму кредитної заборгованості, зобов`язаний дослідити розрахунок кредитора, фактично здійснені позичальником платежі, перевірити їх у сукупності з іншими доказами та встановити реальний залишок боргу. Верховний Суд також констатував необхідність перевірки ситуації, коли проценти продовжували нараховуватися без належного врахування сплачених позичальником сум.

49.Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25, відступила від висновків постанови від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 у частині можливості самостійного коригування судом погодженого сторонами розміру процентів лише з мотивів несправедливості умов договору без відповідної позовної вимоги споживача. Водночас Об`єднана палата зазначила, що без відповідної вимоги суд зобов`язаний тлумачити нечіткі або двозначні умови договору на користь споживача.

50.Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача

51.У даній справі апеляційний суд не змінює погоджену сторонами процентну ставку з мотивів її несправедливості. Перерахунок обумовлений іншим: необхідністю правильно визначити фактичний залишок основного боргу після здійснених відповідачем платежів і застосувати погоджену договором ставку до тієї бази, яка прямо встановлена пунктом 3.1 самого договору.

52.При цьому суд першої інстанції визначив проценти за перший день користування кредитом у сумі 320 грн та відмовив позивачу у стягненні різниці між заявленими за цей день 4 800 грн і визначеними судом 320 грн.

53.Позивач рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржив.

54.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24, наголосила, що апеляційний суд не може, виходячи за межі апеляційної скарги, погіршити становище особи, яка оскаржує судове рішення; таке правило відповідає принципу non reformatio in peius - забороні повороту до гіршого.

55.Отже, за відсутності апеляційного оскарження рішення позивачем апеляційний суд не має правових підстав збільшувати визначений судом першої інстанції розмір процентів за перший день користування кредитом та для цілей перевірки правильності залишку заборгованості виходить із установленої судом першої інстанції суми 320 грн.

56.Із 27 лютого до 26 березня 2025 року включно минуло 28 календарних днів. За застосованою судом першої інстанції та неоспореною кредитором зниженою ставкою 0,6 % від 32 000 грн розмір процентів за один день становив 192 грн, а за 28 днів - 5 376 грн.

57.Тому станом на момент здійснення платежів 26 березня 2025 року загальна сума процентів, яка підлягала врахуванню за прийнятим судом першої інстанції розрахунком, становила: 320 грн + 5 376 грн = 5 696 грн.

58.Водночас 26 березня 2025 року на виконання договору фактично надійшло: 10 176,01 грн (5 376 грн + 4 800 грн + 0,01 грн).

59.Після повного погашення нарахованих станом на цю дату процентів у сумі 5 696 грн залишок внесених коштів становив 4 480,01 грн. (10 176,01 грн - 5 696 грн).

60.З огляду на те, що станом на 26 березня 2025 року належні проценти за відповідний період були повністю погашені, тоді як основна сума кредиту залишалася непогашеною, зазначений залишок платежу підлягав урахуванню в зменшення основної суми кредиту, а не як оплата процентів, які на цю дату ще не були нараховані.

61.Такий висновок узгоджується як із черговістю, передбаченою статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування», так і з пунктами 3.1, 3.3, 5.2 та 5.6 самого договору, які передбачають можливість часткового повернення кредиту та подальше нарахування процентів на фактичний залишок основної заборгованості.

62.Отже, після платежів 26 березня 2025 року залишок основного боргу становив 27 519,99 (32 000 грн - 4 480,01 грн).

63.Оскільки пунктом 3.1 договору базу процентів визначено станом на початок кожного календарного дня, платіж 26 березня 2025 року впливає на базу нарахування починаючи з наступного календарного дня 27 березня 2025 року.

64.За 27 березня 2025 року, коли ще застосовувалася знижена ставка 0,6 % на день, проценти становили: 165,12 грн. (27 519,99 грн ? 0,6 % ).

65.Із 28 березня 2025 року застосовувалася ставка 0,75 % на день. Від залишку основного боргу 27 519,99 грн розмір процентів за один день становив 206,40 грн. (27 519,99 грн ? 0,75 %).

66.За період із 28 березня до 25 квітня 2025 року включно, тобто за 29 календарних днів, розмір процентів становив 5 985,60 грн (206,40 грн ? 29).

67.Отже, від дня, наступного після першого платежу, до моменту здійснення другого платежу 25 квітня 2025 року нарахуванню підлягали проценти 6 150,72 грн: (165,12 грн + 5 985,60 грн).

68.25 квітня 2025 року відповідач сплатила 7 152 грн.

69.Після погашення нарахованих на цю дату процентів у сумі 6 150,72 грн залишок зазначеного платежу становив1 001,28 грн. (7 152 грн - 6 150,72 грн).

70.Ця сума з тих самих підстав підлягала врахуванню у зменшення непогашеного основного боргу.

71.Отже, після платежу 25 квітня 2025 року залишок основної суми кредиту становив 26 518,71 грн (27 519,99 грн - 1 001,28 грн).

72.Із 26 квітня 2025 року проценти повинні були нараховуватися саме на цей фактичний залишок основної заборгованості.

73.За ставкою 0,75 % розмір процентів за один день користування залишком кредиту 26 518,71 грн становив 198,89 грн. (26 518,71 грн ? 0,75 % ).

74.За період із 26 квітня до 01 грудня 2025 року включно 220 календарних днів розмір процентів становить: 43 755,80 грн. (198,89 грн ? 220 днів )

75.Після 25 квітня 2025 року інших платежів, які могли б зменшити залишок основної суми кредиту у межах періоду нарахування заявлених до стягнення процентів, розрахунком кредитора не підтверджено.

76.Тому за правильного врахування дат фактично здійснених платежів, установленого рішенням суду першої інстанції розміру процентів за перший день та передбаченої самим договором бази для їх нарахування непогашена заборгованість ОСОБА_1 становить: 26 518,71 грн основна сума кредиту; 43 755,80 грн проценти за користування кредитом; усього 70 274,51 грн.

77.Отже, суд першої інстанції правильно встановив факт виникнення кредитного зобов`язання, отримання відповідачем кредиту у розмірі 32 000 грн та наявність непогашеного боргу. Між тим суд першої інстанції неправильно визначив остаточний розмір заборгованості, оскільки здійснив залік усіх сплачених процентів лише із загальної кінцевої суми нарахувань, не перевіривши, як кожний фактичний платіж змінював залишок основної заборгованості та, відповідно, базу наступних щоденних процентних нарахувань.

78.Така обставина призвела до завищення основного боргу з 26 518,71 грн до 31 999,99 грн, тобто на 5 481,28 грн, та процентної заборгованості з 43 755,80 грн до 48 320 грн, тобто на 4 564,20 грн.

79.Загальна сума безпідставно стягнутої заборгованості з віджповідача становить 10 045,48 грн (5 481,28 грн + 4 564,20 грн).

80.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що договірні проценти як плата за правомірне користування кредитом можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами періоду кредитування, а після спливу такого строку або настання строку дострокового повернення правовідносини переходять у площину відповідальності за прострочення.

Оцінка аргументів, викладених в апеляційній скарзі

81.Доводи апеляційної скарги про повну недоведеність кредитного зобов`язання та необхідність відмовити ТОВ «Слон Кредит» у позові повністю не знайшли підтвердження.

82.Факт укладення електронного договору підтверджений самим договором, підписаним одноразовим ідентифікатором; факт видачі кредиту - інформацією платіжної установи; а належність картки та рахунку саме відповідачу - відомостями АТ «Ощадбанк».

83.Сукупність цих доказів усуває сумнів щодо того, що кошти у сумі 32 000 грн були перераховані саме ОСОБА_1 .

84.Посилання на те, що відповідач мала намір у подальшому надати альтернативний розрахунок, витребувати інші електронні докази та подати додаткові документи, саме по собі не спростовує доказів, уже наявних у матеріалах справи.

85.Водночас доводи апеляційної скарги про необхідність ретельної перевірки розміру заборгованості знайшли часткове підтвердження.

86.Суд першої інстанції правильно не сприйняв розрахунок позивача механічно та самостійно перевірив частину процентних нарахувань, однак не довів таку перевірку до логічного завершення, оскільки не розподілив платежі відповідно до їх фактичних дат та не змінив базу процентів після зменшення залишку основного боргу.

87.Саме ця обставина, а не недоведеність самого факту укладення договору, неотримання кредиту чи самостійна зміна погодженої процентної ставки, є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги.

88.Щодо доводів про порушення процедури перегляду заочного рішення апеляційний суд враховує, що після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач реалізувала право на апеляційне оскарження самого заочного рішення.

89.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 наголосила, що в такій процесуальній ситуації апеляційний суд має перевірити законність та обґрунтованість самого заочного рішення відповідно до визначених ЦПК України меж апеляційного перегляду.

90.В апеляційній інстанції матеріали справи перевірені в межах заявлених вимог, у тому числі досліджені докази укладення договору, видачі кредиту, належності банківського рахунку відповідачу, здійснених нею платежів та розрахунку заборгованості. Встановлена при цьому помилка у визначенні залишку боргу усувається шляхом зміни рішення, тому аргументи відповідача не дають підстав для відмови у позові повністю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

91.Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

92.Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

93.Суд першої інстанції правильно встановив факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, факт отримання ОСОБА_1 32 000 грн кредиту та неналежне виконання нею обов`язку повернути непогашену суму кредиту і проценти, однак неправильно визначив остаточний розмір заборгованості внаслідок неналежного врахування фактично здійснених відповідачем платежів.

94.Тому апеляційний суд вважає, що заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої з ОСОБА_1 заборгованості з 80 319,99 грн до 70 274,51 грн, з яких 26 518,71 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 43 755,80 грн заборгованість за процентами.

Висновки щодо розподілу судових витрат

95.Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною тринадцятою цієї статті, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

96.ТОВ «Слон Кредит» заявило до стягнення 84 799,99 грн, тоді як за результатами апеляційного перегляду стягненню підлягає 70 274,51 грн, що становить 82,8709 % заявлених майнових вимог.

97.За подання позовної заяви позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору. Отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Слон Кредит» підлягає відшкодуванню2 206,35 грн (2 662,40 грн ? 82,8709 %)

98.Заочним рішенням суду першої інстанції з відповідача було стягнуто 80 319,99 грн, а в апеляційній скарзі відповідач просила відмовити у позові повністю.

99.За результатами апеляційного перегляду сума стягнення зменшена на 10 045,48 грн (80 319,99 грн - 70 274,51 грн).

100.Тому апеляційну скаргу в частині оспорюваної майнової вимоги задоволено на 12,5068 % (10 045,48 грн ? 80 319,99 грн ? 100).

101.За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 3 993,60 грн судового збору.

102.Пропорційно задоволеній частині апеляційної скарги з ТОВ «Слон Кредит» на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню 499,47 грн. (3 993,60 грн ? 12,5068 % ).

103.Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову суд може провести взаємне зарахування судових витрат, присуджених сторонам.

104.Отже, остаточно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» підлягає стягненню 1 706,88 грн судових витрат (2 206,35 грн - 499,47 грн).

1.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лабік Генадій Іванович, задовольнити частково.

2. Заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року змінити в частині розміру стягнутої заборгованості та розподілу судових витрат.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2132726 від 26 лютого 2025 року у загальному розмірі 70 274 (сімдесят тисяч двісті сімдесят чотири) грн 51 (п`ятдесят одна) коп., з яких 26 518 (двадцять шість тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 71 (сімдесят одна) коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 43 755 (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн 80 (вісімдесят) коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» про стягнення заборгованості в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» 1 706 (одну тисячу сімсот шість) грн 88 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

7. В іншій частині заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді:

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складений 19 жовтня 2026 року