Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №285/2286/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/2286/26 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.

Категорія 41 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», в інтересах якого діє представник Усенко Михайло Ігорович,

на заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року, ухвалене в складі головуючого судді Мозгового В. Б. у місті Звягелі,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (далі також ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», позивач) звернулося до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 744,44 грн.

2.Позов обґрунтований тим, що 11 лютого 2025 року між сторонами в електронній формі укладений договір про споживчий кредит № 11591778. Договір відповідач підписала за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатора. За умовами договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 6 300 грн строком на 360 днів, до 6 лютого 2026 року, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти й інші передбачені договором платежі відповідно до погодженого графіка.

3.Позивач стверджував, що виконав свої зобов`язання за договором та перерахував 6 300 грн на зазначену відповідачем платіжну картку, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16 лютого 2026 року про успішне виконання платіжної операції. Однак відповідач кредитних зобов`язань належним чином не виконала, унаслідок чого, за розрахунком позивача, станом на 5 лютого 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 31 744,44 грн, з яких: 6 300 грн тіло кредиту, 21 349,44 грн проценти, 945 грн комісія та 3 150 грн штраф.

4.Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» просило стягнути з звідповідача на свою користь вказану заборгованість, а також 2 662,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5.Звягельський міськрайонний суд Житомирської області 22 червня 2026 року ухвалив заочне рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс».

6.Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних, достовірних та достатніх доказів фактичного перерахування кредитних коштів саме відповідачу та, відповідно, не довів наявності заборгованості у заявленому розмірі.

7.Суд установив, що надана позивачем копія інформаційної довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16 лютого 2026 року № 143613-1556904803-16022026 містить відомості про здійснення платіжної операції, її суму, дату, номер транзакції та статус «Виконано», однак не містить відомостей про отримувача коштів, номер кредитного договору та реквізити платіжної картки або рахунку, на які здійснено переказ.

8.За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена довідка не дозволяє встановити факт перерахування грошових коштів саме ОСОБА_1 на платіжну картку, реквізити якої наведені у кредитному договорі.

9.Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд першої інстанції вважав позовні вимоги недоведеними та відмовив у їх задоволенні.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

10.Представник ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» Усенко М. І. не погодився з рішенням суду першої інстанції та 21 липня 2026 року через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» подав апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду.

11.В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

12.Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно оцінив надані позивачем докази та дійшов помилкового висновку про недоведеність факту перерахування кредитних коштів відповідачу.

13.Позивач зазначає, що на підтвердження видачі кредиту позивач надав інформаційну довідку ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16 лютого 2026 року, яка, підтверджує успішне перерахування 6 300 грн на платіжну картку відповідача.

14.Позивач стверджує, що довідка містить номер транзакції, суму платежу, дату його здійснення, номер замовлення, статус виконання та номер картки, на яку перераховані кошти. При цьому, на думку позивача, реквізити зазначеної картки збігаються з реквізитами платіжного засобу, наведеними у кредитному договорі.

15.Позивач наголошує, що ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» є небанківською фінансовою установою, яка не здійснює відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, а тому не зобов`язана формувати банківські виписки за рахунками позичальників.

16.На підтвердження правомірності способу видачі кредитних коштів позивач посилається на використання платіжного сервісу EasyPay, діяльність ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» як надавача платіжних послуг та положення Закону України «Про платіжні послуги».

17.Представник позивача вважає, що довідка платіжної установи є належним доказом виконання платіжної операції, а її підписання кваліфікованим електронним підписом підтверджує справжність та юридичну силу такого документа.

18.Також позивач посилається на положення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначаючи, що неістотні недоліки первинних документів не можуть бути самостійною підставою для невизнання відповідної господарської операції.

19.На думку позивача, суд першої інстанції безпідставно не врахував кредитний договір, довідку про ідентифікацію позичальника, розрахунок заборгованості та інші надані позивачем документи, які у сукупності підтверджують виникнення та невиконання відповідачем кредитного зобов`язання.

20.У зв`язку з викладеним позивач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а його рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

21.Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

22.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 285/2286/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.

23.Ухвалою від 24 липня 2026 року Житомирський апеляційний суду залишив апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» без руху та надав строк для усунення недоліків.

24.Ухвалою від 31 липня 2026 року Житомирський апеляційноий суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та витребувано матеріали цивільної справи № 285/2286/26 зі Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.

25.Ухвалою від 7 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд призначив справу до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у ній матеріалами.

26.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги, наявні у справі матеріали та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

27.11 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі оформлений договір про споживчий кредит № 11591778, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит у розмірі 6 300 грн, а остання – повернути кредит та сплатити проценти й інші передбачені договором платежі.

28.Відповідно до пунктів 1.2–1.4 кредитного договору сума кредиту становить 6 300 грн, строк кредитування – 360 календарних днів, із 11 лютого 2025 року до 6 лютого 2026 року.

29.Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу. У договорі зазначено платіжну картку з частково прихованим номером НОМЕР_1 .

30.Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, обумовлені договором, виникають із моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника.

31.За відомостями позивача, 11 лютого 2025 року о 22:41:54 на номер мобільного телефону, зазначений під час оформлення кредиту, направлено одноразовий ідентифікатор zhCPfRVn, за допомогою якого відповідач підписала кредитний договір № 11591778, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» від 9 березня 2026 року № 822/І.

32.На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів позивач надав інформаційну довідку ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16 лютого 2026 року № 143613-1556904803-16022026 про підтвердження успішної оплати.

33.Відповідно до зазначеної довідки 11 лютого 2025 року о 22:43 здійснено платіжну операцію № 1556904803 на суму 6 300 грн зі статусом «Виконано». Платником зазначено ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», призначення платежу «Видача кредитних коштів».

34.Водночас у зазначеній довідці графа «Номер картки» не заповнена, відсутні відомості про отримувача коштів, реквізити платіжної картки або рахунку, на які здійснено переказ, а також номер кредитного договору, на виконання якого проведено платіжну операцію.

35.Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 5 лютого 2026 року заборгованість за кредитним договором № 11591778 становить 31 744,44 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за тілом кредиту, 21 349,44 грн за процентами, 945 грн за комісією та 3 150 грн за штрафами.

Позиція апеляційного суду

36.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

37.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

38.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 5 статті 263 ЦПК України).

39.Суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення ухвалене у цій справі зазначеним вимогам відповідає.

40.Спірні правовідносини між сторонами є договірними та стосуються неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами, а саме – своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.

41.Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

42.Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

43.За змістом статей 76–80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування, а достатніми – докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

44.Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

45.За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

46.Отже, кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним із моменту досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов, однак сам факт укладення такого договору не свідчить про належне виконання кредитодавцем свого обов`язку з фактичного надання позичальнику кредитних коштів.

47.Обов`язок позичальника повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом є кореспондуючим обов`язку кредитодавця надати такі кошти. Тому саме позивач, який вимагає стягнення кредитної заборгованості, повинен довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами фактичне надання кредитних коштів відповідачу.

48.У постанові Верховного Суду від 24 червня 2026 року у справі № 286/3618/24 (провадження № 61-8095св25) зазначено, що у спорах про стягнення кредитної заборгованості саме кредитор повинен довести виконання своїх обов`язків за кредитним договором, зокрема факт надання грошових коштів позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором.

49.Верховний Суд також звернув увагу на необхідність належного встановлення обставин укладення електронного кредитного договору, ідентифікації особи позичальника та перевірки фактичного перерахування кредитних коштів на банківську картку саме тієї особи, до якої пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості.

50.При цьому Верховний Суд наголосив, що належне дослідження поданих сторонами доказів, перевірка їх достовірності, оцінка в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, а в разі їх відхилення наведення відповідних правових мотивів, є процесуальним обов`язком суду.

51.Апеляційний суд враховує, що укладення кредитного договору в електронній формі та використання одноразового ідентифікатора є передбаченим законом способом оформлення кредитних правовідносин. Тому сама по собі електронна форма договору не може ставити під сумнів його юридичну силу.

52.Разом із тим наявність кредитного договору, підписаного одноразовим ідентифікатором, та зазначення в ньому реквізитів платіжної картки не є тотожними фактичному перерахуванню кредитних коштів на відповідну картку.

53.У даній справі позивач як на доказ виконання свого обов`язку з надання кредиту посилається на довідку ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16 лютого 2026 року, яка містить відомості про виконання платіжної операції на суму 6 300 грн.

54.Апеляційний суд не ставить під сумнів саму можливість підтвердження факту видачі кредиту документами небанківського надавача платіжних послуг, зокрема платіжного сервісу EasyPay. Такі документи можуть бути належними доказами виконання платіжних операцій і підлягають оцінці судом відповідно до загальних правил доказування.

55.При цьому достатність відповідного документа для підтвердження конкретної обставини залежить від його змісту та взаємного зв`язку з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

56.Із довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» встановлено, що 11 лютого 2025 року виконано платіжну операцію на суму 6 300 грн, платником за якою зазначено ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс». Однак графа «Номер картки» у цьому документі не містить жодних відомостей.

57.Вказана довідка також не містить даних про отримувача коштів, номер його рахунку, інші ідентифікаційні реквізити платіжного засобу чи номер кредитного договору, на виконання якого здійснювалася платіжна операція.

58.Отже, з її змісту можливо встановити факт виконання платіжної операції на відповідну суму, однак неможливо безпосередньо ідентифікувати особу, на користь якої здійснено переказ, або платіжний засіб, на який було спрямовано кошти.

59.Та обставина, що сума та дата платіжної операції збігаються із сумою кредиту та датою оформлення кредитного договору, свідчить про їх можливий взаємний зв`язок, проте за відсутності інших об`єктивних відомостей про отримувача сама по собі не дозволяє з достатнім ступенем вірогідності встановити факт перерахування коштів саме відповідачу.

60.Суд апеляційної інстанції також враховує надану позивачем відомість про отримання грошових коштів та щоденні нарахування за кредитним договором № 11591778, у якій відображено операцію «Переказ коштів клієнту» в розмірі 6 300 грн.

61.Зазначена відомість складена самим позивачем та відображає операцію з видачі кредиту на суму 6 300 грн, однак не містить реквізитів платіжної картки чи банківського рахунку, на який фактично перераховані ці кошти, та не дає змоги ідентифікувати їх отримувача. Тому наведена відомість, оцінена у взаємозв`язку з довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», не усуває відсутності об`єктивних даних, які б дозволяли співвіднести виконану платіжну операцію з платіжним засобом саме ОСОБА_1 .

62.Наявність у кредитному договорі реквізитів картки № НОМЕР_1 свідчить про зазначення такого платіжного засобу для отримання кредиту. Водночас відсутність у довідці платіжної установи будь-яких реквізитів картки, на яку здійснено переказ, унеможливлює зіставлення даних двох документів та встановлення факту виконання платіжної операції саме за погодженими сторонами реквізитами.

63.Матеріали справи не містять інших доказів, які б усували зазначену невизначеність, зокрема підтверджували зарахування коштів на банківський рахунок відповідача або виконання платіжною установою відповідної операції на зазначену у кредитному договорі картку.

64.У постанові від 5 лютого 2026 року у справі № 910/3614/25 Верховний Суд звернув увагу на необхідність оцінки доказів перерахування кредитних коштів у їх сукупності та взаємозв`язку. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки платіжному дорученню в сукупності з довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про успішність операції з перерахування кредитних коштів.

65.Верховний Суд також наголосив на необхідності з`ясування того, чи містять документи, надані на підтвердження переказу коштів, відомості про платника, отримувача, номер рахунку або платіжної картки чи його частину та чи дозволяють інші наявні у справі докази встановити належність відповідного платіжного засобу боржнику.

66.Застосовуючи наведений підхід до оцінки доказів у цій справі, апеляційний суд виходить не лише з відсутності в довідці ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» окремих реквізитів, а з того, що інші надані позивачем документи також не містять об`єктивних відомостей, які дозволяли б ідентифікувати отримувача за конкретною платіжною операцією.

67.Отже, недоведеність факту надання кредиту відповідачу зумовлена не формальними недоліками оформлення довідки платіжної установи, а недостатністю сукупності доказів для встановлення юридично значущої обставини виконання кредитодавцем свого обов`язку з фактичного надання кредитних коштів саме ОСОБА_1 .

68.При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що відсутність банківської виписки сама по собі не виключає можливості доведення факту надання кредиту іншими належними, допустимими та достатніми доказами. Проте у цій справі надані позивачем документи у їх сукупності не дозволяють установити факт перерахування кредитних коштів на платіжний засіб відповідача.

69.З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів належними та достатніми доказами фактичне надання відповідачу кредитних коштів за договором № 11591778 від 11 лютого 2025 року.

70.За відсутності достатніх доказів виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту немає підстав уважати доведеним виникнення у відповідача заборгованості за отриманим кредитом у заявленому позивачем розмірі.

71.Відповідно, наданий позивачем розрахунок процентів, комісії та штрафних санкцій сам по собі не є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки нарахування цих платежів обґрунтовується позивачем фактом видачі кредиту, який належними, достовірними та достатніми доказами не підтверджений.

72.Отже, апеляційний суд уважає, що суд першої інстанції правильно визначив обставини справи, належним чином розподілив між сторонами обов`язок доказування та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

73.Доводи апеляційної скарги про те, що довідка ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16 лютого 2026 року містить номер платіжної картки, який збігається з реквізитами платіжного засобу відповідачки, не відповідають фактичному змісту зазначеного документа.

74.Як установлено апеляційним судом, графа «Номер картки» у довідці не заповнена, а будь-яких інших відомостей, які дозволяли б встановити реквізити платіжного засобу отримувача, документ не містить.

75.За таких обставин твердження позивача про можливість безпосереднього зіставлення номера картки у довідці платіжної установи з номером картки, зазначеним у кредитному договорі, не знайшло підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

76.З посиланнями представника позивача на правовий статус ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» як надавача платіжних послуг та правомірність здійснення переказів із використанням сервісу EasyPay апеляційний суд погоджується.

77.Водночас наведені обставини підтверджують можливість використання такого способу переказу коштів і не спростовують висновку суду першої інстанції про недостатність доказів виконання конкретної платіжної операції на користь відповідача.

78.Необхідно розмежовувати правомірність використання платіжного сервісу та доведеність факту зарахування певної суми коштів конкретному отримувачу. Наявність у платіжної установи відповідного правового статусу не означає, що будь-який виданий нею документ незалежно від його змісту безумовно підтверджує отримання грошових коштів певною особою.

79.Аргумент апеляційної скарги про те, що ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» не є банківською установою та не зобов`язане формувати банківські виписки за рахунками фізичних осіб, сам по собі є обґрунтованим, однак не звільняє позивача від установленого статтею 81 ЦПК України обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

80.Для підтвердження факту видачі кредиту кредитодавець не обмежений виключно поданням банківської виписки. Разом із тим обрані ним докази повинні містити достатні відомості, які дозволяють установити виконання зобов`язання на користь визначеного договором позичальника.

81.Посилання позивача на статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо можливості визнання господарської операції за наявності неістотних недоліків первинних документів також не спростовує висновків суду першої інстанції.

82.За змістом зазначеної норми неістотні недоліки документа не перешкоджають визнанню господарської операції за умови, що вони не унеможливлюють ідентифікацію осіб, які брали участь у її здійсненні, та встановлення змісту відповідної операції.

83.У цій справі відсутність у довідці платіжної установи відомостей про отримувача та реквізити його платіжного засобу має істотне значення для вирішення спору, оскільки саме встановлення факту перерахування коштів відповідачу становить предмет доказування.

84.Тому посилання на допустимість окремих недоліків первинних документів не усуває необхідності встановити, чи були кошти фактично перераховані на рахунок або картку ОСОБА_1 .

85.Не змінює наведеного висновку й посилання позивача на підписання довідки кваліфікованим електронним підписом. Наявність такого підпису може підтверджувати походження та цілісність електронного документа, однак сама по собі не доповнює його відомостями про отримувача платежу, яких документ не містить.

86.Апеляційний суд також звертає увагу, що в апеляційній скарзі представник позивача посилається на лист ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 19 грудня 2025 року № 3367-1430799706-19122025 щодо виконання платіжної операції на суму 3 000 грн, яка нібито відбулася 27 червня 2024 року.

87.Однак предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11591778 від 11 лютого 2025 року на суму 6 300 грн.

88.Зазначені в апеляційній скарзі відомості про платіж у розмірі 3 000 грн від 27 червня 2024 року стосуються іншої суми та дати, яка передує укладенню спірного кредитного договору, а тому не можуть підтверджувати виконання кредитодавцем обов`язку з видачі кредиту за договором від 11 лютого 2025 року.

89.При цьому апеляційна скарга не містить належного обґрунтування взаємного зв`язку наведеної платіжної операції зі спірним кредитним договором, а матеріали справи не містять відповідного платіжного документа, який би підтверджував отримання відповідачем 6 300 грн на підставі саме цього договору.

90.Доводи апеляційної скарги щодо передбаченого правилами кредитодавця порядку верифікації платіжної картки, застосування технології 3D Secure та використання сертифікованих платіжних сервісів характеризують загальний механізм оформлення та видачі кредитів, але не підтверджують фактичного виконання конкретної платіжної операції за реквізитами відповідача.

91.Відомості про застосований у цій справі одноразовий ідентифікатор та номер мобільного телефону, на який його направлено, також не усувають необхідності встановити факт фактичного надання кредитних коштів. Підписання договору й перерахування грошових коштів є різними юридично значущими обставинами, кожна з яких підлягає доказуванню відповідно до змісту заявлених вимог.

92.Відсутність відзиву чи заперечень відповідача не означає автоматичного визнання нею обставин, викладених у позові, та не звільняє кредитодавця від обов`язку доказування. Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною обставину лише на підставі твердження про неї однієї зі сторін.

93.Апеляційний суд ураховує, що позивач не навів обставин, які б свідчили про неправильне встановлення судом першої інстанції змісту довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», а наведені ним доводи переважно зводяться до іншої оцінки доказового значення цієї довідки та загального порядку здійснення платіжних операцій через сервіс EasyPay.

94.Однак апеляційний суд, перевіривши зміст усіх наданих позивачем документів та оцінивши їх відповідно до статті 89 ЦПК України, не встановив достатніх підстав для висновку, що спірні кредитні кошти були фактично перераховані саме відповідачу.

95.Тому наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про недоведеність факту надання кредитних коштів відповідачу та, відповідно, про відсутність достатніх підстав для стягнення заявленої заборгованості.

96.Інші доводи апеляційної скарги не містять обставин, які б мали визначальне значення для іншого вирішення спору, та не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке могло б бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

97.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

98.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

99.З огляду на мотиви цієї постанови, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

100.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

101.З огляду на результат апеляційного перегляду оскарженого рішення, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

102.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», в інтересах якого діє представник Усенко Михайло Ігорович, залишити без задоволення.

2. Заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України

Судді:

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2026 року.