Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №201/8787/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4223/26 Справа № 201/8787/25 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Пищиди М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 13 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 15 жовтня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 329967683 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу в тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 12 400,00 грн. Проте відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 57 637,68 грн.

Разом з тим, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118- 01, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався додатковими угодами. Відповідно до умов цього договору (з урахуванням додаткових угод) та на підстві Витягу з Реєстру прав вимоги № 208 від 20 грудня 2022 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року. У подальшому 31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/0724-01, згідно з умовами якого право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Надалі 04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача в загальній сумі 57 637,68 грн, з яких: 12 400,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 45 237,68 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану суму кредитної заборгованості.

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 13 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду із цим позовом, зважаючи на те, що ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.

В апеляційній скарзі ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні позову через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Представник апелянта вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договори факторингу укладені відповідно до вимог чинного законодавства, а тому ТОВ «Юніт Капітал» має право грошової вимоги до відповідача. Таким чином, позивачем належним чином підтверджено факт переходу права вимоги, оскільки ним виконано умови договорів факторингу та надано належні документи, що засвідчують кожен етап відступлення боргу за кредитним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її необґрунтованість, а рішення суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» - Кукса К.О. подала до суду через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій просила відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ТОВ «Юніт Капітал» на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 13 січня 2026 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 329967683 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу в тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 12 400,00 грн.

Відповідач не виконував умов взятого на себе зобов`язання, не здійснював погашення кредиту та сплату процентів за його користування, внаслідок чого за кредитним договором утворилася заборгованість у загальній сумі 57 637,68 грн, яка складається з: 12 400,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; 45 237,68 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28 листопада 2019 року.

Надалі, 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

Також, 31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року.

Крім того, 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 208 від 20 грудня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року.

У подальшому 31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року на підставі Реєстру прав вимоги № 1 від 31 липня 2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

У свою чергу 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі Реєстру боржников № б/н від 04 червня 2025 року відступило на користь позивача право вимоги за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року в загальній сумі 57 637,68 грн, з яких: 12 400,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 45 237,68 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було набуто у передбачений законом спосіб право вимоги за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позиція апеляційного суду.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п. 8.2, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Відповідно до додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги №208 від 20 грудня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод), ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №806969170 від 24 січня 2023 року.

У подальшому, 31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року на підставі Реєстру прав вимоги № 1 від 31 липня 2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Також, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі Реєстру боржників № б/н від 04 червня 2025 року відступило на користь позивача право вимоги за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги №б/н від 14 липня 2025 року до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року і відступило на користь позивача право вимоги за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року в загальній сумі 57 637,68 грн, з яких: 12 400,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 45 237,68 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (ч.1 ст. 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 07 січня 2026 року у справі №727/2790/25.

Факт укладення договорів факторингу до укладення кредитного договору не свідчить про відсутність переходу права вимоги, оскільки відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня вимога, про що узгоджено у вказаному договорі факторингу. При цьому майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Тому, право вимоги за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року перейшло після виникнення відповідного зобов`язання та його індивідуалізації у відповідних реєстрах прав вимоги.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності позивачем порушення його прав з боку відповідача та наявність у останнього права звернення до суду з даним позовом, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки вказаному вище.

Надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 329967683 та отримання останнім кредитних коштів, враховуючи неналежне виконання умов вказаного договору, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані з 20 грудня 2022 року по 31 липня 2024 року, тоді як умовами кредитного договору передбачено, що строк кредитування складає 30 днів (до 14 листопада 2022 року), тому розмір заборгованості по процентам, відповідно до узгоджених сторонами умов, становить 7812,00 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення становить 20212,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12400,00 грн., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом — 7812,00 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

Згідно з пунктами 1, частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову та апеляційної скарги.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зауважує наступне.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України). При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

В матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал»; додаткова угода №25770736018 від 05 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року.

З акту прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року вбачається, що виконавець надав, а клієнт прийняв послуги у формі вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту та клопотання для отримання інформації про зарахування коштів, складання позову.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18 року у справі № 758/6113/19, зазначено, що суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити розмір судових витрат з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що дана справа є типовим спором про стягнення заборгованості, не відзначалася підвищеною складністю фактичних обставин чи правового регулювання, не потребувала проведення експертиз, допиту свідків, витребування значного обсягу доказів або вчинення інших складних процесуальних дій, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, про необхідність стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити частково.

Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 13 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (Код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 329967683 від 15 жовтня 2022 року у розмірі 20212,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12400,00 грн., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом — 7812,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (Код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

М.М. Пищида